Вперше до переліку фіналістів Премії молодих винахідників European Inventor Award 2024 потрапив українець. Це 23-річний Валентин Фречка. Ще під час навчання у школі він винайшов технологію виробництва целюлози з опалого листя, а згодом розвинув її разом із партнером Олександром Соболенком до рівня стартапу Releaf Paper.
У фіналі європейського конкурсу українець посів друге місце й отримав винагороду в розмірі €10 000. Церемонія нагородження фіналістів відбулася 9 липня у місті Валета, що на Мальті. Одразу після неї Валентин Фречка розповів в інтервʼю AIN.ua, на що планує витратити отриману премію, як масштабуватиме Releaf Paper в Україні та які наміри щодо розширення стартапу в Європі.
Для довідки: конкурс European Inventor Award започаткувало Європейське патентне відомство (ЄПВ) у 2006 році. Її метою є визнання винахідників, які перетворюють свої ідеї на рішення викликів сучасності. У межах конкурсу журі, яке складається з колишніх фіналістів European Inventor Award, обирає трьох новаторів віком до 30 років, гідних Премії молодих винахідників. Переможець отримує €20 000. А фіналісти, які посіли друге та третє місця, отримують €10 000 та €5000 відповідно.
«Мене номінували чотири людини, з якими я абсолютно незнайомий»
Валентине, бачила презентацію досягнень ваших суперниць. На вашу думку, чим ви сильніші за них?
Це не дуже типовий тип змагань. Це навіть і не змагання було, а нагородження, бо від нас нічого не залежало. Лауреатів обирало журі за невідомих мені критеріїв. Обрали нас трьох в різних категоріях з-поміж заявок, яких було близько 600.
Серед фіналістів був я і мій винахід в галузі біопереробки. Дівчина, яка посіла перше місце, — Рошель Німейер з Нідерландів. Вона займається біотехнологічним проєктом з виявлення бактеріального забруднення води або рідини за допомогою спектроскопії із залученням штучного інтелекту.
Третє місце посіла група винахідниць із Тунісу, що займались розробкою розумного колісного крісла для людей з інвалідністю, теж з використанням штучного інтелекту.
Штучний інтелект — це дуже мейнстрімна тема зараз, вона у всіх на вустах. Тому зрозуміло, що багато хто працює в цьому напрямку. І він набагато простіший в плані того, що робимо ми, тому що нам потрібно працювати з реальним світом, а більшість конкурентів працюють в лабораторіях з машинним навчанням. Тобто в цьому є перевага конкуренток, що посіли і перше, і третє місця.
Фіналісти цьогорічного конкурсу дуже серйозні як конкуренти, адже у всіх є патенти, які вказують на те, що їхні винаходи мають високий рівень технологічності, відтворюваності, тобто відповідають низці критеріїв.
Для мене більше показовим є те, що з 600 заявок я потрапив у трійку фіналістів, що для мене було неочікувано, бо я нікуди не номінувався. А виявилося, що мене номінували аж чотири людини, з якими ми абсолютно не знайомі.
Грошовою винагородою є €10 000. На що плануєте витратити ці гроші?
€10 000 — це частина нагороди, яка є стимулом для розвитку свого проєкту. Основна нагорода — це визнання. А гроші є бонусом. За попередні роки деякі переможці мали лише ідею і концепцію, і ці гроші були для них своєрідною інвестицією у розвиток власної справи.
Мені особисто потрібно деяке обладнання для лабораторних досліджень — виробництва і тестування зразків паперу, аналізу морфології і реології волокон. Це дозволить мені бути більш автономним і не замовляти послуги на аутсорсі у сторонніх компаній. До того ж я завжди мріяв мати власну лабораторію, над облаштуванням якої я зараз працюю в рамках нашого пілотного виробництва.
Отримана грошова відзнака — це можливість докупити реагенти для проведення дослідів, розхідні матеріали, ну і власне, облаштувати простір для себе.
Які самі послуги ви замовляєте на аутсорсі?
Якщо ми говоримо про дослідження, то це визначення фізико-механічних характеристик паперу та волокон. Тобто мікроскопічний аналіз, сканувальна електронна мікроскопія. Звісно, ми продовжуємо замовляти цю послугу, бо я не куплю мікроскоп, який коштує три мільйони євро. Але для вивчення морфології €10 тисяч буде більше, ніж достатньо.
«Ми виготовляємо не папір, а целюлозу»
Розкажіть більше про свою інноваційну технологію виробництва паперу з листя
Ми говоримо в публічній площині про те, що виготовляємо папір, бо людям це зрозуміліше. Насправді ми займаємося виробництвом целюлози за інноваційною технологією, яку і визнало журі Премії молодих винахідників. Целюлоза — це сировина, яку ми отримуємо із опалого листя для виробництва паперу, і це набагато складніше.
Оскільки ми працюємо із зеленими відходами, які з’являються в містах (уздовж доріг, на тротуарах тощо), сировина часто забруднена неорганічними компонентами: каміння, пісок, пил, скло, метал і пластик. Тому опале листя проходить механічну очистку та мийку.
Після цього готову очищену масу подрібнюють і обробляють парою для розм’якшення. Далі — хімічна обробка, для цього використовують гідроксид натрію, перекис водню та оцтову кислоту. Це дозволяє отримувати з тканин листя целюлозні волокна. Вони можуть замінити короткі волокна або бути філером (наповнювачем) композитного матеріалу для створення упаковки — пакетів, картону чи коробок.
Технологія є досить ефективною порівняно із технологією обробки деревини. За її допомогою можна виробляти одну тонну волокна з 2,3 тонни опалого листя, що дорівнює 17 деревам за умов традиційної обробки.
А хто виготовляє папір?
Ми досі продовжуємо на аутсорсі з українськими виробниками паперу виробляти й продавати наш папір в Україні та за її межами. Тобто весь папір, який ми продаємо зараз, переважно виготовляється в Україні.
В останньому інтерв’ю ви казали, що протягом наступних пʼяти-семи років плануєте відкрити заводи і купити фабрики в Європі. Де саме це буде?
Ми починаємо перемовини з представниками країн Євросоюзу, зокрема, Нідерландами, Німеччиною, Фінляндією. Дуже багато запитів є з південних держав — Італії, Іспанії, але ми тримаємо фокус на Західній і Північній Європі.
Також можливістю співпраці цікавляться тропічні країни, такі як Малайзія, Сингапур, Індонезія, де велика концентрація зелених відходів від плантацій ананасів і олійних пальм. Це осередок із великою концентрацією сировини, яке оцінюється в близько півтора мільйона тонн щороку. І для нас це дуже цінна сировина для розвитку виробництва з отримання волокна для гігієнічного паперу.
Ми не плануємо будувати фабрики з виробництва паперу, тому що це окремий бізнес. І це не наша основна діяльність. Ми хочемо побудувати систему промислових ліній із виробництва напівволокних фабрикатів, целюлози та філерів.
Тобто в тих країнах ви будете виготовляти целюлозу і постачати у Францію та Україну?
Ні. Давайте я поясню на прикладі того, як це працює зараз у всьому світі. Є світові гравці, такі як UPM, Stora Enzo, Mondi. Вони мають власні плантації з вирощування евкаліпту для забезпечення себе власною сировиною. Проте на фоні зростання попиту на пакування і через нестачу сировини вони також купують целюлозу від інших компаній, які беруть частину деревини з лісів, тобто вирубують її, зокрема в Бразилії (Bracell — лідер у видобутку целюлози у світі). Є компанії, які роблять тільки целюлозу і продають її виробникам для виготовлення паперу. Є компанії, які виробляють і целюлозу, і папір з неї, а продають тільки папір. Тобто тут є різні бізнес-моделі.
Нам, як малій компанії, зараз складно реалізувати бізнес-модель із виробництва і целюлози, і паперу, тому що це потребує інвестицій у сотні мільйонів доларів на окреме виробництво. Тобто немає сенсу йти в такі складні проєкти, якщо ми хочемо швидко зростати.
На цьому етапі нам вигідніше концентруватися на створенні виробництва целюлози і продавати її як наш основний продукт.
Як плануєте розвивати Releaf Paper?
Наразі ми перебуваємо в стані будівництва нашої пілотно- промислової лінії на захід від Парижу в місті Ле Мюро. Це буде інноваційний технологічний хаб, де ми матимемо можливість виробляти целюлозу з опалого листя у великих обсягах і за різних умов, тестуючи та випробовуючи нашу технологію, покращувати її і готуватися до наступного рівня — повноцінного виробництва з високою потужністю.
Паралельно ми зможемо комерціалізувати частину продукції, яку виготовлятимемо на цій пілотно-промисловій лінії. Станом на зараз стартап не може виготовляти великих обсягів целюлози через обмеження аутсорсингу. До прикладу, технічні характеристики встановленого обладнання не дозволяють робити все, що треба. А призупинення виробничої лінії, щоб завантажити нашу сировину в багатьох випадках є занадто дорогим і нерентабельним процесом. Тому аутсорсинг на даному етапі є неприбутковим, бо деякі продукти комерціалізувати при таких обмеженнях просто неможливо.
Де саме плануєте побудувати повноцінне виробництво – у Франції чи в іншому місці?
Наразі не розголошуємо такої інформації.
Папір з української соломи, льону та коноплі
Чи є плани масштабувати ваш стартап в Україні?
Після закінчення війни в мене і мого бізнес-партнера є амбіція розбудувати сектор виробництва паперу в Україні, адже в далекому радянському минулому наша країна була одним із осередків виробництва паперу з очерету й соломи, зокрема в південній і східній частинах.
Після розпаду Радянського Союзу підприємства закрили, а заводи порізали на метал. Целюлозна індустрія в Україні фактично вмерла, і всі переключились на імпортну сировину — це целюлоза, деревина (рідше) або макулатура (частіше). Але ми повинні розуміти, що ця макулатура і сировина походить здалеку. Тобто ми, як країна, дуже залежні від імпорту сировини для виробництв, які і так дуже чутливі до якості і дефіциту сировини.
Оскільки Україна — це аграрна країна, у нас є дуже великий потенціал з утворення агровідходів через вирощування широкого спектра культур для внутрішнього використання та для експорту. Солома (ячмінна та пшенична), кукурудза, соняшник, льон, коноплі, амарант, гречка, рапс — є різні види відходів, які можна ефективно використовувати за допомогою нашого методу на модульному обладнанні.
Також ми можемо із «зелених» відходів зробити папір, і в процесі отримаємо побічні [відходи — ред.], з яких можемо зробити біопаливо або добриво, а в окремих випадках біокомпозитні поліуретани або біопластики. У такий спосіб ми робимо подвійну додану вартість продукту.
Але коротко відповідаючи на ваше питання, так, це наша амбіція, яку ми хочемо реалізувати в Україні. Виробництво паперу із «зелених» відходів створить сотні робочих місць і складатиме значну частину ВВП України, тому що ми говоримо не про сотні тисяч, а про мільйони тонн сировини.
Тобто тепер ви хочете використовувати для виготовлення целюлози не тільки опале листя, а й інші аграрні відходи України?
Звісно. І це ми включили в нашу стратегію, після того як вийшли на реальний ринок і побачили, які зараз запити в ключових виробників паперу: альтернативні волокна коротких і довгих класів, які можна отримати із відповідних агровідходів.
А яку конкретно сировину плануєте використовувати для цього?
Це солома, льон, коноплі і листя. Плюс — нашу технологію досить якісно на фундаментальному рівні валідували в Європі. У цей процес були залучені експерти з провідних центрів дослідження процесів біопереробки, целюлози та паперу VTT (Technical Research Centre of Finland), RICE (Research Institutes of Sweden), CTP (Centre Technique du Papier), залучені інженери з провідних світових корпорацій, таких як Andritz AG, Voith. Тобто якщо ми з нашим досвідом і зв’язками прийдемо в країну, де немає навіть фундаменту виробництва паперу з агровідходів, і самі побудуємо його, то це буде дуже вагомий внесок в українську економіку. І частина цієї продукції піде на експорт, тому що Україна не зможе спожити таку велику кількість целюлози, яку ми вироблятимемо. А враховуючи дешевизну українських ресурсів, зокрема електро- і теплоносіїв, ми можемо бути досить конкурентними на західному ринку.
Ви сказали, що ваше виробництво може мати подвійну цінність, тобто виготовляти не тільки целюлозу, а й біопаливо. Чи будете впроваджувати її у виробництва в Україні?
Хочемо, але це питання інвестицій і того, як ми зможемо переконати інвесторів в ефективності цього. Це дороговартісний проєкт із досить тривалим терміном повернення інвестицій. За рівнем технологічності виробництво біопалива разом із целюлозою — як будівництво космічних кораблів, тобто потребує дуже складного обладнання. До того ж ми плануємо це робити винятково автоматизовано, тобто це потребує великої залученості різної електроніки, штучного інтелекту, який керує цим всім. Тому тут усе буде залежати тільки від того, наскільки ми зможемо залучити фінансування.
Виробництво целюлози на основі агровідходів — який вигляд це матиме?
Це буде повноцінна фабрика з нашим обладнанням, яке ми розробили для виробництва целюлози з листя. Вона матиме вигляд модульної лінії з кількома компонентами, які можуть бути змінені, ввімкнені або поєднані разом, що дозволяє нам переробляти не тільки листя, а й всі інші відходи, які я перерахував. Тобто ми на самому початку передбачили те, що в проєкту є певний ліміт і потенціал. У цьому контексті ліміт — це листя, а потенціал — це агровідходи.
Ми намагаємося дотримуватися стратегії: чим більше сировини ми можемо переробити, тим більшу вигоду отримаємо. Тому що в цій галузі, якщо ти робиш щось дуже маленьке, то ціна на вихідний продукт висока. Якщо в тебе велике обладнання, яке робить сотні тисяч тонн продукції, то відповідно ціна на вихідний продукт нижча, чого й хочуть інші виробники. А решта, про що ми говоримо, — сталість, технологічність — просто додаткові компоненти, які дозволяють підтримувати свою конкурентноздатність на ринку. Але ціна в даному випадку — це перше, на що ми повинні звертати увагу. І ми можемо досягнути конкурентноздатної ціни целюлози, якщо обробляємо великі обсяги продукції.
На якому етапі перебувають зараз ваші плани з будівництва виробництва целюлози на основі агровідходів?
Я це говорив в ключі перспективи, після того як ми запустимо декілька виробництв целюлози на основі листя. Тобто це питання не двох, а п’яти років. Але так, у нас є досить значні напрацювання в цьому плані. Ми зробили валідацію ринку, і у нас є розуміння, що він хоче і як це зробити. Також ми провели фундаментальні дослідження у Франції і продовжуємо це робити. Вони містять вивчення типів волокон з агровідходів і їх властивості. Тобто це такий тип досліджень, який не робився досі, і він охоплює увесь спектр показників, які є дуже важливими для фінальних клієнтів.
Цими фінальними клієнтами є паперові фабрики, для яких важливі властивості целюлози: як вона вбирає воду, як віддає її, наскільки целюлоза розсипчаста і однорідна, скільки разів її можна переробляти і так далі. Нам простіше зараз це закрити на даному етапі, тобто зібрати дані про те, якою саме буде целюлоза із цих агровідходів. Наразі література охоплює тільки лабораторні тести, і майже немає даних про реальні промислові випробування. У разі невідповідності вимогам, у нас буде стояти задача, як це виправити, використовуючи нашу технологію.
Плюс — ми запускаємо нашу лінію з переробки листя і маємо можливість тестувати агровідходи, збирати якомога більше інформації для того, щоб бути максимально готовими до наступних інвестиційних раундів для залучення грошей під ці проєкти.
Яким чином ці дослідження впливають на діяльність ваших виробничих ліній?
Напряму, тому що це контроль якості, це стандартизація.
Ми працюємо з сировиною, з якою ніхто не працював досі, і стандартів не існує, тому нам потрібно розвивати їх самостійно.
Звести все до зрозумілої площини, в якій ми оперуємо і пояснюємо нашим клієнтам, що це таке, як воно виробляється, які властивості має і як впливає на фінальний продукт. Умовно кажучи, ми зробили все те саме, що було зроблено до нас із деревиною, тільки ми зробили це з листям.
Це чистий product development, збирання даних про характеристики продукту.
Про інвестиції
Знаю, що серед інвесторів стартапу Releaf Paper — Європейська комісія. Який поточний раунд інвестицій?
Наразі ми на етапі використання грантових коштів, які інвестуємо в будівництво пілотно-промислової лінії для того, аби підготуватися до наступного раунду, який передбачатиме змішане фінансування. До нього буде залучений зовнішній інвестор, який зайде зі своїми грошима. А половину проінвестує Європейський Союз.
Що стосується імен інвесторів, то ми таку інформацію наразі не розголошуємо, але на 2025 рік готуємося залучати гроші вже на наступне виробництво.
Маєте на увазі виробництво на основі агровідходів?
Ні, тільки листя. Спробую пояснити: перший етап — пілотно-промисловий завод, він потрібен для того, щоб протестувати технологію, виправити за потреби та удосконалити виробничі процеси. Далі потужний промисловий завод із переробки листя, масштабування. І третій етап — це розширення, тобто набір іншої біомаси для того, аби збільшити свою виробничу здатність.
У який саме процес ви будете залучати інвестування: перший, другий чи третій?
Другий. За ним піде третій, і я сподіваюсь, що частину ми зможемо покрити своїми грошима.
Яких інвесторів плануєте залучати до цього процесу?
У нас є певний пул, з яким ми тримаємо активний зв’язок, але розуміння того, чи вони заходитимуть в раунд, насправді поки немає. Тобто це окремий процес, на якому потрібно фокусуватися.
Ми зробили тільки попередні due diligence через Європейську комісію, аби оцінити ризики і переваги для цих інвесторів. Імена оголосимо пізніше.
Який саме розмір інвестицій вам потрібен для масштабування своєї діяльності?
Мінімальний чек — це €8 000 000 для побудови повноцінного комплексу на 10 000 тонн сухого волокна на рік. Тобто це повністю устаткована лінія, яка має в своєму складі і лінію з очистки і рекуперації води [повернення частини матеріалів або енергії для повторного використання в тому ж технологічному процесі — ред.]. Відбувається теплогенерація, і готовий фінальний продукт у вигляді сухих брикетів/гранул/листів (залежно від запиту клієнта), з яких роблять папір, ми відправляємо на паперові фабрики.
Будівництво заводу у Франції — на якому етапі зараз цей проєкт?
Він в активній фазі установки обладнання. Ми плануємо запуск на кінець липня, але подивимося по ситуації, оскільки є певні зміщення через Олімпійські ігри і сезон: публічні заходи, як і літні відпустки, відволікають людей від роботи. Можливо, ми це відтермінуємо до серпня. Але на вересень ми плануємо вже перший пул продукції для наших замовників, які чекають в черзі.
«Ми вже на етапі патентування»
Які переваги надає патентування в Україні і в Європі, і чим відрізняється цей процес у нас і за кордоном?
Процес відрізняється всім. Орган, який допомагає захистити ваші права на інтелектуальну власність у межах України, — «Укрпатент». Але він не дозволяє вам захистити свою інтелектуальну власність у межах інших країн.
Він також слугує мостом для патентування в інших країнах. Наприклад, якщо ми говоримо про патентування в Європейському Союзі, то через «Укрпатент» відбувається зв’язок з Європейським патентним відомством, і на основі номера заявки в «Укрпатент» ми можемо подаватися на PCT [Patent Cooperation Treaty — Договір про патентну кооперацію] — це спеціальна процедура, яка дозволяє винахідникам стати в чергу на отримання патенту. Тобто якщо хтось захоче також запатентувати схожий винахід, але буде за вами в черзі, то потрібно проходити експертизу.
Також процедура PCT включає експертизу, висновок якої демонструє, чи заслуговує винахід на здобуття патенту. Якщо так, то вам видається спеціальний номер, на основі якого відбувається патентування в різних країнах. Через Європейське патентне відомство на основі PCT ви можете патентувати винахід в інших країнах, які не є членами Європейського патентного відомства — США, Китай, Японія і так далі. Ми вже отримали PCT.
Сказати про переваги чи недоліки патентування я не можу тому, що в будь-якому випадку у вас повинен бути юрист, патентний повірений або група патентних повірених в Україні або за кордоном, які виконують юридичну роботу, адже тут йдеться про написання реферату, формули, аплікаційної заявки. Все це потребує підготовки відповідного рівня, чим я, як винахідник, не володію, проте перші свої патенти я писав самостійно.
У яких країнах запатентований ваш виріб?
Процес патентування ми розпочали в ЄС, США, Китаї, Японії, Південній Кореї, Індонезії, ЄС, Бразилії та інших країнах.
