Як напередодні приватизації працює готель «Україна»

18 вересня на платформі Prozorro.Продажі розпочнеться аукціон у рамках великої приватизації. Першим лотом стане державне підприємство «Готель “Україна”», стартова ціна — 1 млрд 47 млн 637 тис. 152 грн. Це 16-поверхова споруда на вулиці Інститутській у Києві, яка має 365 номерів, 8 конференц-залів, бізнес-центр, ресторан і власну стоянку. А ще салон краси та пральню. AIN побував на екскурсії в готелі напередодні приватизації та поговорив із керівником комплексу Богданом Василівим.

Нас зустріли на вході до масивної будівлі в стилі сталінського ампіру. «Якби знав, що ви будете знімати, то одягнув би костюм», — перші слова керівника готелю «Україна» Богдана Василіва. Ми сідаємо у величезному холі біля працюючого кафе-бару для гостей.

Як зʼявився готель «Україна»

У 1912-1944 роках на місці сучасного готелю розміщувався Хмарочос Гінзбурга — багатоповерховий прибутковий будинок київського будівельника-підрядника Льва Ґінзбурґа, який до 1928 року був найвищим хмарочосом України. Під час Другої світової війни будинок був сильно пошкоджений і остаточно зруйнований на початку 1950-х років.

Тут і далі фото Івана Чернічкіна

Будівництво готелю розпочалося у 1954 році, а відкриття відбулось у 1961-му під назвою «Москва». Після відновлення незалежності готель перейменували на «Україну».

Він розташований на вулиці Інститутській. У XIX столітті ця територія була відома як Іванівська дорога, а пізніше стала називатися Інститутською через Київський інститут шляхетних дівчат, що розташовувався неподалік.

Як готель працює в умовах повномасштабного вторгнення

«Коли почалась повномасштабна війна, авіасполучення призупинили, а туристи припинили їздити в Україну. Тому готель був тимчасово закритий і не працював пів року. Приїжджають тільки волонтери, військові та ті, хто їздить у відрядження до столиці. На сьогодні готель має завантаження близько 20%. Зараз в Україну туристи не їздять», — розповів Богдан Василів. До 2022 року в готелі проживало 85% іноземців і 15% українців, а після 2022-го — 80% українців і 20% іноземців.

Богдан Василів, керівник ДП «Готель “Україна”»

За словами керівника, після відкриття готелю у 2022 році у комплекс заселялись 10-20 людей. До початку відключень у 2024 році в середньому проживало 70-80 людей, але після початку відвідуваність знизилась до 30-40.

«Була така ситуація, що люди приходили на стійку, у нас не було світла і вони просто розверталися».

Але до повномасштабної війни, проте, готель постійно перевиконував свої фінансові плани.

З початком повномасштабної війни в готелю накопичились борги, які мають виплатити потенційні власники. Борги з'явились протягом шести місяців, які він не працював, однак протягом решти 1,5 року гроші виплачували. За словами Богдана Василіва, станом на серпень 2024 року сума боргів складає 29 мільйонів гривень. До цієї суми входять сплата за електроенергію, опалення, воду, податок на землю та заробітна плата працівників.

«Після відновлення роботи у 2022 році ми перші місяці не могли на себе заробити. Наприклад, за перший місяць ми заробили 800 тисяч гривень, другий місяць — 1 мільйон 200 тисяч, третій — 1 мільйон 700 тисяч. А собівартість [обслуговування] готелю в середньому становить близько трьох мільйонів. Ми працювали ще пів року й одразу не могли завантажити готель, щоб він був прибутковим. У другому кварталі 2024 року ми вперше вийшли в прибуток».

Наразі основний прибуток готелю приносять пресконференції. Здебільшого їх організовують різні благодійні фонди та громадські організації. Загалом готель «Україна» проводить у середньому 16-20 конференцій на місяць. Деякі конференц-зали мають назви, які відсилають до історичних локацій у Києві, зокрема «Софіївська», «Маріїнська» тощо. Місткість залів — від 20 до 250 осіб. Їх можна обладнати проєкторами, а також деякі приміщення мають окремі кімнати для переговорів або синхронного перекладу. Найбільше мають попит зали «Асамблея» та «Форум».

В одному з таких залів ми випадково знайшли занедбаний радянський бар, переобладнаний під кімнату для персоналу. За словами співробітників комплексу, деякі поверхи справді мали окремі кафе-бари. У 2000-х роках на деяких поверхах були своєрідні кафетерії.

Як готель готують до приватизації

Згідно з умовами приватизації, співробітників готелю «Україна» не мають звільняти протягом перших шести місяців після продажу. Про процес і деталі аукціону в готелі провели відповідні бесіди з працівниками. За словами Богдана Василіва, подальшу долю готелю вирішуватимуть нові власники:

«Вони можуть зробити апартаменти. Можуть розбудувати тут конгрес-холи, ресторани. Залежить від того, як вони почнуть працювати. Якщо тут сьогодні працює готельний бізнес і конференц-сервіс, то можна, наприклад, зробити офіси, розділити бізнес. Якщо тут працює один чи два бізнеси, то можна зробити чотири. Для цього потрібно капіталовкладення, звісно. У держави ми кошти не брали».

На думку Василіва, в готелі також не вистачає конгрес-холів. Один міг би бути на 500 людей, другий — на тисячу, третій — на 2-3 тисячі:

«Щоб тут був готель, торговельні центри й кілька ресторанів. Немає де проводити серйозні заходи, особливо коли приїжджають перші особи держави».

Як пояснив керівник закладу, ціна готелю на Prozorro — «ринкова»:

«Я сам був ініціатором переоцінки готелю, тому що в нас була дуже мала балансова вартість. Думаю, він буде проданий дорожче».

Які існують номери

Богдан Василів наполіг на тому, щоб піти переодягнутись у костюм, поки нам показують готель. Головні його риси — килими, які є навіть у бомбосховищі, та скрип підлоги, характерний для радянської будівлі 1960-х років. Архітектурною особливістю будівлі є високі стелі, що створюють додатковий простір навіть у номерах економкласу, а довгі темні коридори — атмосферу старого шпигунського бойовика.

«Іноземці люблять таку автентичність. Якщо українці більше виглядають сучасне, то іноземці люблять дух, характер та атмосферу цього готелю. Вони були здивовані, що можуть тут застати залишки радянської епохи в такому дизайні. Вони фотографують, пишуть відгуки, як їм було приємно зануритися в таку атмосферу. Українці зазвичай лишають відгук, що готель потребує оновлення, але краєвид з вікон заворожує всіх», — Оксана Ткач, голова служби маркетингу готелю.

Загалом готель має номери в категоріях «економ», «стандарт», «стандарт сімейний», «дуплекс», «люкс» «представницький люкс» і «бізнес-люкс». Нам показали номер з кожної категорії. Ті, що з краєвидом на Майдан Незалежності за вартістю виявились трохи дорожчі, але й з іншого боку вид на Жовтневий палац та Алею Героїв Небесної Сотні.

Через те що в готелі із початком повномасштабної війни припинили реставрацію номерів та інших частин комплексу, у будівлі лишається радянський спадок, як-от ліфт із джойстиком і вбудованим вентилятором.

Або сховище, яке колись було спортзалом. Зараз там також проводять конференції.

Що буде після приватизації

«Кладіть сюди каву. Поки фотографуємо, щоб не був порожній стіл. Воду ось сюди ставте, будь ласка. Толік, три стакани, ви що? Треба чотири стакани й дві пляшки води хоча б. Всі пʼють воду, Толя, літо на вулиці», — зустрів нас вже у костюмі Богдан Василів.

Найбільшим «викликом» готелю була Революція Гідності. На першому поверсі в холі вирішили організувати госпіталь. Будівля стала прихистком і медичним пунктом для поранених протестувальників. А також місцем, куди приносили тіла загиблих Героїв Небесної Сотні. Деякі стіни готелю досі зберігають сліди куль, випущених беркутівцями. У той час у готелі проживали переважно журналісти різних країн, щоб вести репортажі з місця події.

Після Євромайдану будівля готелю «Україна» отримала охоронний статус і нині входить до складу пам’ятки історії України місцевого значення як «Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вулиці Інститутської у місті Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року» (охоронний № 946-Кв, наказ Міністерства культури України від 15.10.2014 року № 869). За збереження памʼятки напередодні приватизації виступив Музей памʼяті Революції Гідності.

Другим за рівнем виклику стала повномасштабна війна. З 2022 року з комплексу звільнились близько 100 людей з 270-280. Також на кількість персоналу вплинула загальна мобілізація, зокрема в готелі не вистачає кухарів.

Що кажуть у Фонді держмайна стосовно готелю та приватизації загалом

Готель «Україна» перебуває на балансі Фонду державного майна (ФДМУ). Як розповів AIN голова Фонду Віталій Коваль, перший лот у вигляді готелю «Україна» був пріоритетним для ФДМУ цього року. Зокрема через те, що команда Фонду підготувала його до продажу в максимально короткі терміни після включення до переліку об'єктів великої приватизації 23 квітня 2024 року.

«Ми очікуємо значний інтерес до цього об’єкта від українських та іноземних інвесторів. Цьому сприяє розташування готелю, його історичне значення та потенціал для розвитку. Після приватизації держава не втручатиметься в роботу готелю. Новий власник зможе розвивати підприємство на власний розсуд, дотримуючись встановлених умов. Умови приватизації передбачають збереження основного виду діяльності, погашення заборгованостей і забезпечення соціальних гарантій працівникам», — розповів Віталій Коваль.

На думку Віталія Коваля, стартова ціна готелю «Україна», — понад 1 млрд грн, — відповідає балансовій вартості активів компанії. Однак не варто робити попередні прогнози щодо зростання вартості обʼєкта.

«Нещодавній приклад — продаж готелю «Козацький» на Майдані Незалежності. Під час онлайн-торгів його ціна зросла у 2,57 раза до 400 млн гривень. Це рекорд для об'єктів малої приватизації з вересня 2022 року».

За оцінкою Міністерства економіки, в державній власності має залишитися близько 100 підприємств. Це підприємства, що гарантують безпеку держави, природні монополії, об’єкти особливого суспільного значення або ті, чиї функції не можуть виконуватися приватним бізнесом. Об’єкти з балансовою вартістю понад 250 млн грн визначені як нестратегічні та підлягають великій приватизації. За словами голови Фонду, до переліку таких включено 21 актив. Два з них — готель «Україна» та Об'єднана гірничо-хімічна компанія — вже виставлені на продаж.

«Це означає, що більшість з понад 3 тисяч державних підприємств в Україні може бути приватизована. Статистика красномовна: понад 70% державних підприємств не працюють. З тих, що працюють, майже половина збиткові. Ця ситуація підкреслює нагальну потребу в системній приватизації», — заявив Віталій Коваль.

Як пояснив голова ФДМУ, відновлення великої приватизації залучає інвестиції. За оцінками Фонду, на кожну гривню від приватизації припадає 4 гривні інвестицій у розвиток підприємств.

«Бізнес зможе придбати великі активи з потенціалом розвитку. Особливо цікава ОГХК і титанова галузь. У приватних руках вона може забезпечити до 5% ВВП України. Це шлях до нових технологій і ноу-хау в стратегічних галузях».