Українка Віра Моторко здобула нагороду «Вікімедійка року» у номінації Functionary of the Year, яку вручають волонтерам, що підтримують роботу «Вікіпедії» та їхніх проєктів.
Моторко зареєструвалася у «Вікіпедії» у 2009 році, вчила новачків, допомагала з проєктом «Вікі любить пам’ятки» та перекладала інтерфейс енциклопедії. А потім сфокусувалася на волонтерському внеску до вікіпроєктів, а у 2023 році отримала права адміністратора у «Вікіпедії».
«Вікімедійка року» Віра Моторко. Фото: Ірина Бойко
Ми поспілкувалися з Вірою Моторко про нагороду та специфіку роботи у «Вікіпедії», поговорили про те, як змінюється енциклопедія, чи часто редагують українськомовні сторінки за гроші та розібралися, як можна підтримати українську «Вікіпедію», навіть не редагуючи її.
Як ви потрапили у «Вікіпедію» та з яких матеріалів почали свою роботу?
Після вступу в університет, у 2009 році, під рукою з'явився інтернет і я помітила, що українською мовою істотно менше інформації, ніж іншими мовами, російська переважала. І це дуже дратувало, зважаючи на те, що мені були потрібні не специфічні знання, а загальноісторичні. І немає причини, чому цього не мало бути українською мовою.
Пам’ятаю, тоді прочитала книжку Дена Брауна «Янголи і демони», і мені захотілося дізнатися більше про масонів, це був одномоментний інтерес. Але коли зайшла у «Вікіпедію», то побачила, що російська стаття в «Вікіпедії» довша за українську і вкотре подумала: «Боже мій, та скільки ж можна?!» І спробувала самостійно додати в українську статтю кілька нових абзаців, щоб там було більше інформації.
До нашестя соціальних мереж місцем, де можна було щось писати, були хіба що форуми. А тут я побачила, що є сайт, який ніби як спрямований на навчання мене, але при цьому є кнопка редагування, тобто можна щось додати.
І мені сподобалось, зокрема швидкість додавання тексту у «Вікіпедію», бо тут все працює у форматі постмодерації: текст спочатку з'являється, а вже потім, якщо це було щось погане, його знімають. На ту ж тему масонів я редагувала й інші статті, але швидко втратила інтерес.
Так відбувається з багатьма редакторами: втрачають інтерес до енциклопедії, коли проходить ота перша тема, яка їх з нею пов'язала. А потім у мене з'явилися інші теми, про які у «Вікіпедії» так само не було достатньо інформації українською, і я могла її туди додати. Так весь цей волонтерський процес і розпочався.
З цікавого, мене якось захопила тема гербів. Ми звикли, що є герби країн, і це дуже важливий державний символ. Є герби населених пунктів, що теж природно. Але у певний момент я виявила, що існують офіційно затверджені районними радами герби районів України, і про них у «Вікіпедії» майже нічого.
Це дуже нішева тема, яка не є відомою і суспільно потрібною. Мабуть, тому вона мене і зацікавила, хоча я не мала знань у геральдиці на той момент. Але ж, зрештою, кажуть, що «Вікіпедію» здебільшого пишуть аматори. Є навіть така приказка: «Як найкраще розібратися в якійсь темі? Написати про неї книжку». Поки сам вчишся, набуваєш можливість пояснити цю річ іншим.
Так я дізналася про те, що заокруглена форма геральдичного щита — це так звана іспанська форма, притаманна Україні, а в росії щити гербів загострені і тяжіють до так званої французької форми. Я пам'ятаю, що було дуже складно — знаходити зображення гербів. Тому деякі я навіть намагалася сама малювати, але потім закинула цю ідею, тому що я не художниця.
Також я не займаюся оригінальними дослідженнями, це не наукова робота. Я користувалася винятково тим, що є на поверхні. Статті, які створювала, були досить коротенькі.
Наприклад, коли писала про геральдику, все, що мені було потрібно — знайти рішення офіційного органа про те, що цей герб офіційно ухвалений. І з цього рішення я можу взяти все, що мені потрібно. Тобто написати вступний розділ на два речення про те, що цей герб такого-то району, він ухвалений тоді-то. І далі зробити розділ з описом того, що на гербі зображено. Це все, що я робила. Це насправді не така вже й велика задача.
Звичайно, цього не є достатньо для комплексної роботи, бо мала б бути й історія герба і розповідь про попередні версії. Але ми, як редактори «Вікіпедії», не зобов'язані писати одразу максимально гарну версію статті. І це дуже класно тим, що ніхто від тебе в «Вікіпедії» не вимагає стрибнути вище голови. Скільки можеш, стільки й даєш. Тому я вирішила хоча б започаткувати такі статті, щоб вони існували.
Можете згадати кілька цікавих матеріалів, над якими доводилося працювати?
З останнього я створила статтю про Джеймса Девіда Венса, американського політика, який може стати віцепрезидентом США в разі перемоги Дональда Трампа. Я її створила ще в 2018 році, бо дивилася американські телепередачі. І він якраз втрапив у новини, досить побіжно і не як політик, а як автор книжки.
І я, знаєте, створила текст просто так, щоб було, а після того, як він засвітився у 2024 році у трампівській передвиборчій кампанії, мені товариш написав: «Я тебе вітаю, ти поцілила просто пальцем у небо, створила статтю про актуальну людину». Не те що б це було насправді важливо, але завжди приємно, коли вдається створити статтю на тему, яка потім виявляється корисною. Особливо, якщо не очікуєш, що так буде.
Джеймс Девід Венс — американський сенатор. Фото: Facebook-сторінка JD Vance
Ще на початку вторгнення була стаття про «провину вцілілих», яка стала для нас всіх дуже актуальною. Тому я й створювала її з розумінням, що українцям вона потрібна. Намагалася з різних мов, які мені відомі, зібрати якомога більший текст на цю тему.
Якщо згадувати статтю, яка подобається мені найменше — це список сендвічів. В англомовній «Вікіпедії» — це прекрасна сторінка. Список містить довжелезну таблицю з мільйоном варіацій сендвічів. Якщо сендвіч десь задокументований, і на нього є джерело інформації, то він є в тому списку.
Я вирішила перенести такий список в українську «Вікіпедію», але так сталося, що переклад цієї статті виявився для мене непідйомним. Зокрема тому, що, якщо немає явища, то немає слова в українському контексті. І там були якісь такі продукти і такі поєднання інгредієнтів, які просто не знаю, як називати. Тому статті я не закінчила, здається, вона висить із великим червоним попередженням про великі шматки не перекладеного тексту.
Я можу назвати свій улюблений список англійської «Вікіпедії». Це List of kitchen utensils — список всілякого кухонного приладдя, всі оці ложечки, лопаточки, черпачки. Я її дуже люблю, бо ніякий навчальний ресурс на тему кухні при вивченні англійської мови мені так не допомагав, як цей список.
Ви працюєте з «Вікіпедією» 15 років. Як ви зберігаєте мотивацію?
Це чисто волонтерське заняття, хобі. Так само, як вишивати, в'язати або сперечатися з людьми в інтернеті. Від мене ніхто не вимагає працювати з восьмої ранку до п'ятої вечора. Є вимоги тільки дотримуватися базових принципів «Вікіпедії». Головне не порушувати авторських прав, користуватися надійними джерелами інформації, писати коротко, може, навіть трохи сухувато і щоб була нейтральна точка зору.
Моєї мотивації вистачило на стільки років, тому що в енциклопедії завжди є інший вид роботи. Написати статтю — це тільки один найочевидніший спосіб зробити внесок у «Вікіпедію». Але способів ще багато. Наприклад, виправляти однотипні помилки в статтях — орфографічні або помилки оформлення, закривати теги у вікікоді.
Також мені подобається редагувати так звані шаблони — це сторінки, на яких зберігається якесь шаблонне оформлення, яке потім можна використовувати в статтях без потреби створити її з нуля. Наприклад, щоб у мене відразу була табличка збоку, з певною кількістю рядків, з певним оформленням.
Можна, наприклад, категоризовувати дані у «Вікпедії», писати документацію до інструментів, які будуть використовувати інші люди. Одне з моїх улюблених занять — перекладати українською новини та інформаційні бюлетені про те, що відбувається у всесвітній «Вікіпедії» з технічної сторони.
У певний момент я перекладала інтерфейс «Вікіпедії». Все це можна зробити, не будучи розробником чи програмістом. Крім вищезгаданих задач, у енциклопедії є багато сестринських проєктів. Наприклад, «Вікіджерела» — вільна бібліотека.
Перше видання Енеїди Котляревського. Скріншот з «Вікіджерела»
Вікіджерела — це бібліотека з оцифрованими текстами, здебільшого тих книжок, на які вже закінчився термін дії авторських прав. Тобто якісь стародруки, скажімо так. І, наприклад, там є перше видання Енеїди Котляревського. Воно оцифроване таким чином, що там збережені всі символи, якими вона була набрана. І можна переводити оцифровки книжок у текст, цю роботу теж хтось має виконувати.
Простіше кажучи, я завжди можу собі знайти якийсь інакший вид роботи, який все одно буде підпорядкований цілі поширення вільних знань. Тож я геть не втомлююсь.
Скільки часу на день забирає робота у «Вікіпедії»?
Це дуже важко сказати насправді. Тому що бувають дні, коли я просто засідаю і за однією задачею сиджу пів суботи, п’ять годин поспіль, просто тому що мені хочеться завершити задачу. Наприклад, коли виявила, що є повторювана помилка в «Вікіпедії» і вона трапляється на 200 сторінках, тож буду сидіти виправляти кожну сторінку.
Мабуть, усе залежить від ентузіазму — працюю, доки він не закінчився. Часом можу зайти просто подивитися, чи немає сповіщень. Якщо створюю невелику статтю, і вона вже існує в іншій мовній версії, її можна просто перекласти, це робота на пів години.
Як змінилася «Вікіпедія» за той час, що ви з нею працюєте?
Коли я тільки починала у 2009 році, у неї було одне оформлення. Потім в 2010 році вигляд сайту змінився, таким він був до 2022 року. А протягом 2022-2023 в англійській «Вікіпедії» увімкнули зовсім нове оформлення. Якщо заходити зараз з вебсайту в комп'ютерному вигляді, то англійська «Вікіпедія» інакше виглядає, ніж українська. Тому що там вже оформлення змінили, а в нас ще ні.
З інструментів мені найбільше подобається впровадження нових функцій для новачків, для тих, хто щойно реєструється у «Вікіпедії». У всіх новачків тепер є так звана «домашня сторінка новачка», на якій є швидкі посилання на основні правила: як працювати з енциклопедією, де вказано, як звуть у «Вікіпедії» вашого наставника.
Тобто зараз є хтось із досвідчених користувачів, до кого можна особисто звернутися із запитаннями. У тому ж кабінеті є невеличкий модуль, який показує вплив тексту — це інформація, скільки людей побачили кращу версію цієї статті, після того, як ви її виправили, і це теж додає ентузіазму в роботі.
Також для нових редакторів у «Вікіпедії» є пропозиції редагувань. І пропоновані редагування, це, як на мене, дуже класно, тому що, користувачу одразу пропонують матеріали, де можна щось зробити.
Наприклад у нас є статті, в яких бракує внутрішніх посилань, тобто посилань по тексту статті на інші статті «Вікіпедії». Для енциклопедії дуже важливо мати ці внутрішні посилання, тому що таким чином ми поєднуємо всі статті одну з одною.
Ці посилання часто є причиною так званих вікімандрівок до третьої ночі, коли ви, читаючи, йдете з однієї статті на іншу. Але такі посилання є не в усіх статтях, і не в достатній кількості, тому ця задача пропонується новачкам, бо вона найпростіша.
Класно, що система одразу буде спрямовувати новачка в напрямку до тих статей, які потребують цього. І це дуже значний крок в сторону підтримки нових користувачів порівняно з тим, як було раніше.
Також серед оновлень у «Вікіпедії» — стало легше залишати коментарі в обговореннях. У кожної статті в «Вікіпедії» є обговорення, куди можна написати, якщо вам здається, що текст підозрілий на вигляд.
Загалом «Вікіпедія» створена понад 20 років тому, і це позначається на тому, який вона має вигляд для сучасних користувачів інтернету. Думаю, застарілий. Попри те що вона намагається йти в ногу з часом, все одно це доволі старий вебсайт зі старою логікою функціонування.
Тому навіть залишити повідомлення може бути складно чи незручно. І це теж один із напрямків, в яких «Вікіпедія» намагається покращуватись.
У «Вікіпедії» є патрульні, які слідкують за тим, що і як там редагують. Наскільки багато, можливо, ви помічали втручань в український текст «Вікіпедії»?
Я не можу сказати. Це питання вимагає дослідження і збору статистики з «Вікіпедії». У енциклопедії завжди є якийсь вандалізм. Наприклад, був випадок, коли весь текст статті про якийсь твір Лесі Українки замінили просто на слово «компот».
З того, що я бачила, вандали — це зазвичай школярі, які вирішили погратися з «Вікіпедією». Це зрозуміло зі статистики редагувань у статтях про українських письменників. Так можна слідкувати за тим, як шкільна програма розгортається, як діти переходять від Шевченка до Лесі Українки, тоді до Франка, тому що з'являється певна кількість людей, які хочуть правити текст.
Мої колеги, наприклад, стежать за політичними статтями, про народних депутатів. Тут та ж історія — якщо щось відбувається у ЗМІ, то теж будуть люди, які намагатимуться внести в статтю онлайн-енциклопедії якомога більше критики про людину або ж навпаки — будуть намагатися відбілити статтю.
Те ж можна побачити, якщо це статті пов'язані з війною теми. Особливо часто намагаються редагувати матеріали, де у людей є «гарячі» аргументи: яка військово-політична особа хороша, яка погана, які події на фронті були важливими, а які ні. Але конкретної статистики таких випадків і хто це робить зараз немає.
«Вікіпедія» дозволяє взагалі не розкривати персоналії. Це теж один із принципів нашої спільноти. Є люди публічні, як я, які не приховують свого імені користувача, і можна подивитися всю їхню роботу. А є люди, які реєструються анонімно або ж не реєструються взагалі, і продовжують щось робити.
Це все допустимі норми. І це може бути на чиюсь думку, неправильно, що, можливо, ми таким чином дозволяємо різним вандалам і недобросовісним редакторам вносити щось у «Вікіпедію». Але принцип, що «Вікіпедія» не вимагає реєстрації, додає бажання людям, які дійсно хочуть розвивати онлайн-енциклопедію.
Фото надане Вірою Моторко
Чи можна створити чи переписати статтю за гроші, додавши хибну інформацію?
Мені здається, що такі випадки були. І вони, очевидно, мали би бути, бо якщо є інформація у великій публічній енциклопедії, яка не подобається, то її хочуть виправити. Ба більше, є навіть контори, які пропонують людям за гроші редагувати сторінки у «Вікіпедії».
З точки зору «Вікіпедії» і наших внутрішніх правил — редагувати за гроші не заборонено, але це не схвалюється. Ми на це косо дивимось, бо якщо б це було щось хороше, то, напевно, гроші б не знадобилися.
За правилами онлайн-енциклопедії, якщо хтось отримує гроші за публікацію, це треба вказати на сторінці, яка редагувалася. Цього правила не всі дотримуються, але ми намагаємося пояснювати людям, що це корисно, тому що це дає змогу всім іншим розуміти, з якою мотивацією редактор прийшов у статтю, що він хоче тут зробити.
Замовна стаття — це не обов'язково якась джинса, це може бути прессекретар з певної організації, який хоче швидко оновити дані про компанію. У таких випадках заплатити за внесення інформації вважається прийнятним.
Також є випадки, коли хтось не хоче розбиратися у функціоналі «Вікіпедії», але хоче, аби на певну тему з'явилася стаття, він може заплатити гроші. І це теж нормально. Але треба розуміти: гарантій, що ця стаття буде далі існувати, ніхто не дасть, тому що «Вікіпедія» змінна.
Як боротися з тими, хто хоче редагувати онлайн-енциклопедію за гроші, я не знаю, але мабуть, допомагає знання про те, що «Вікіпедія» безкоштовна і її може редагувати будь-хто. А тому ніхто не може дати гарантії, що та версія замовної статті, яка вам подобається, залишиться до завтра.
Чи залучають до підтвердження чи спростування інформації в тексті експертів?
У нас є загальне правило: будь-яка інформація має бути підтверджена авторитетними джерелами. Теза, яка додається в статтю, має містити примітку про те, звідки ця інформація. І якщо в статті додано багато нової інформації, але при цьому не вказано ніяких джерел, її текст ставлять під сумнів і можуть видалити.
Таке редагування патрульні можуть скасувати, наприклад. Якщо вноситься інформація, хай навіть із примітками, але з дуже емоційною лексикою або з негативними епітетами, то таке редагування буде скасовано, бо має бути нейтральний виклад думок.
Є патрульні, які більше розбираються в своїй тематиці, і тому вони можуть перевірити ще й джерела, які додають до статей. Це можуть бути, наприклад, історики, вчені-біологи, люди із професійною освітою у вузькопрофільних темах. Вони можуть побачити, чи нове редагування посилається на якийсь валідний ресурс, чи це просто жовта преса.
Що ви робите, якщо, наприклад, якесь неправильне написання чи якийсь факт закріплюється в медіа, а ви знайшли помилку в статті не одразу?
Це болісне питання. У таких випадках допомагає, коли з'являється якась публікація, де цю помилку викривають. Це для «Вікіпедії», напевно, буде найкраще. Тому що, з одного боку, онлайн-енциклопедія керується надійними джерелами, які фахові в певній галузі, але, з іншого боку, на нас завжди тисне масовість.
Наприклад, в англійській «Вікіпедії» дуже довго «Київ» називався неправильно, тому що «Вікіпедія» спиралася на вагомі іноземні видання, які так писали. А на противагу були масові використання іншого написання слова «Київ» у не таких популярних, але теж фахових виданнях. У таких ситуаціях треба, аби у вагомому виданні вийшов матеріал, який опише проблему і виправить написання.
Іноді й посилання у «Вікіпедії» не є хибним, інформація змінюється через те, що на конкретному ресурсі змінили інформацію. У цьому плані зараз онлайн-енциклопедія достатньо сильно покладається на вебархів та інші сайти-архіватори сторінок.
Інколи бувають незручні ситуації, коли хочеш перевірити якийсь старий факт із «Вікіпедії», а посилання веде на порносайт.
Ну, таке з доменами стається, що поробиш, тим більше, що всілякі недоброчестивці люблять перекуповувати саме ті домени, на які є посилання з «Вікіпедії». Тому що це підвищує їхні шанси опинитися у видачі пошуковиків. І ми від цього інколи страждаємо.
Чи відомо, яка зараз найпопулярніша стаття в українській «Вікіпедії»?
Станом на 21 серпня 2024 року можемо сказати, що найпопулярніша стаття про Алена Делона: це пов'язано з нещодавньою смертю актора. На другому місці тут стаття «БРІКС» про об'єднання держав. І текст про наступ у Курській області, він стабільно вже якийсь час тримається в п'ятірці найбільш читаних. Ну і очікувано, те, що пов'язане з новинами, — стаття про УПЦ МП.
У «Вікімедіа Україна» роблять добірки найбільш читаних статей за рік. Мені здається, що там із року в рік популярною є стаття про Україну і Шевченка. Тому що це такі найбільш вагомі речі, і ці статті стають відправною точкою для людей, які хочуть дізнатися про історію держави чи конкретну деталь.
А як ви стали адміністраторкою «Вікіпедії»?
Адміністратор у «Вікіпедії» — це виборна позиція. І адміністратори — це люди з додатковими технічними можливостями. Щоб стати адміністратором, треба отримати схвалення від спільноти. Тобто мати певний поріг досвіду, але і також, щоб ті, хто за тебе будуть голосувати, погодилися.
Адміністратори в «Вікіпедії» в основному вилучають якісь сторінки, які інші редактори позначають як такі, що потребують вилучення. Наприклад, відверта реклама, випадково створені сторінки або тести якихось новачків, сторінки, які підлягають вилученню через те, що весь текст статті від самого початку є плагіатом.
Інколи адміністратор займається блокуванням анонімів (тобто людей, які редагують з-під IP-адреси), які ходять різними сторінками та щось погане пишуть. Тоді стандартна практика — заблокувати цю IP-адресу на кілька годин. Або ж це можуть бути доволі досвідчені користувачі, які вносять деструктив у роботу, всіх відволікають і з усіма сваряться. Тоді адміністратор із подачі спільноти може ухвалити рішення, що цю людину треба заблокувати.
Позиція адміна передбачає, з одного боку, чисто технічні речі, дає доступ до більшості кнопочок. А з іншого боку, це модераторська робота і доволі великий обсяг комунікації з людьми — обговорення, фасилітаторства, заспокоєння, якщо щось не працює. І це певним чином робота, де потрібно ухвалювати багато рішень з огляду на правила «Вікіпедії», але при цьому кожна ситуація буде відрізнятися від попередньої. Одне й те саме лекало просто на всю «Вікіпедію» не накладеш.
Я стала адміністраторкою, тому що мені потрібні були ці розширені технічні можливості. Мені не хотілося відволікати людей на ті речі, які я можу сама зробити і поправити, які не вимагають додаткового обговорення. Наприклад, стерти сторінку, яка випадково була створена, може, навіть мною ж. Або мати доступ до якихось ефективніших інструментів перейменування сторінок, наприклад.
Але також робота адміністраторки — це й підбиття підсумків, ухвалення рішень, блокування осіб, які довгий час порушують роботу «Вікіпедії». Мені це не було цікаво, і я переживала, що цього від мене буде вимагати спільнота. Тому спочатку я не хотіла брати на себе таку відповідальність.
Мені здається, що у спільноті є загальне відчуття, що серед 50 адміністраторів є деструктивні користувачі, яких треба було б заблокувати. Але бракує певної політичної волі.
Тому що будь-яка дія має бути не тільки правильна, вона ще має бути правильно проведена. Тому в спільноті побутує таке відчуття, ну принаймні мені здається, що у нас недостатньо цієї от політичної волі вчасно заблокувати того, хто всім заважає.
І це найважчі випадки, коли людина, насправді, робить великий внесок в енциклопедію, але при цьому заважає іншим людям, які теж його роблять. І на моїй пам'яті були такі випадки, я їх спостерігала збоку. У такому разі адміністратори були змушені зважувати, чого більше: позитивного внеску чи негативного. І це важко.
Але після початку вторгнення я вирішила, що хоча мені важко ухвалювати деякі важкі рішення, але я можу допомагати з технічною стороною і таким чином підтримати колег.
Також із вторгненням ми впровадили можливість надання тимчасових адміністраторських прав. Просто тому, що ми не знали, що далі буде, може взагалі нам доведеться всіма адмінами відбиватися від вандалів, яі будуть переписувати українську «Вікіпедію». Або, може, ми будемо не такі живі і здорові на наступний ранок і треба буде, щоб хтось підтримував «Вікіпедію».
Можете згадати, як здобули нагороду, за що вас на неї номінували?
Початково нагороду «Вікіпедист року» заснував Джиммі Вейлз, один із засновників «Вікіпедії». І це була його особиста ініціатива. Він сам вибирав людину, яку він хоче відзначити в такий спосіб. Тепер у нього є ціла команда людей, які йому допомагають це робити, тому що вікіпедиста року вибирають з різних мовних спільнот.
Міжнародний центр, у якому відбувалася Вікіманія та нагородження волонтерів онлайн-енциклопедії. Фото: Robert Drózd
Наскільки мені відомо, ця команда шукає згадки про якихось значущих вікіпедистів серед публікацій за останні роки або дослухаються до підказок від лауреатів попередніх років.
Але формального процесу щодо подачі номінатів немає. Це нагорода, яка прив'язана до особистості Джиммі Вейлза. Він, спираючись на те, кого знайшла його команда, сам обирає, кого хоче нагородити, у якій номінації та категорії.
Номінація, у якій мене нагородили, — Functionary of the Year — нова, вони її тільки-тільки започаткували. Мені розповіли, що Джиммі Вейлзу дали кілька людей на вибір, і він перевіряв, що зробила ця людина для «Вікіпедії», як вона працювала, і таким чином зупинився на мені.
Вони впровадили цю номінацію функціонера року для того, щоб відзначати людей з додатковими функціями. Хоча я адміністраторка у своїй спільноті, але також маю додаткові функції в інших вікіпроєктах. Наприклад, я адміністраторка перекладів на кількох наших службових вікі, людина, яка може робити звичайні сторінки такими, які можна перекладати іншими мовами. Тобто функціонер року — це нагорода за якусь нішеву і закулісну роботу.
Вікімедійцями року чи лауреатами в інших номінаціях стають видимі люди. Наприклад, організатори, які влаштовують події, кампанії, конкурси, організовують свою спільноту. А моя нова номінація для людей, які активно гребуться у своїй пісочниці.
Відзнака за мою роботу — це відзнака не тільки мені, а взагалі подяка тим людям, які роблять аналогічні речі. Якщо я не займаюся представленням всієї нашої спільноти на міжнародній арені, якщо не здобуваю якихось великих партнерств, то в мене немає особливих шансів отримати основну відзнаку.
Але нас таких багато, людей, які за кулісами просто роблять якусь рутину у великих кількостях упродовж тривалого часу, тому це такий уклін в сторону тих людей, які займаються якимись такими напівтехнічними, не зовсім визначними, але потрібними речами.
Як ще можна допомогти українській «Вікіпедії»?
Я би хотіла сказати для тих, хто буде цікавитись: у «Вікіпедії» можна робити свій внесок і підтримувати, як хочеться. Не тільки текстами, але й фото чи відео. У жовтні буде проводитися фотоконкурс «Вікі любить пам'ятки», вже який рік, де приймаються фотографії пам'яток культури, архітектури, які є на території України.
Але також є інші фотоконкурси, наприклад, «Вікі любить фольклор». Періодично відбувається фотоконкурс наукових зображень: зображень з-під мікроскопу, з якихось лабораторій. Не обов'язково подаватися на конкурси — це просто можливість для тих, хто має ресурс, візуально, текстово, технічно підтримати онлайн-енциклопедію. І можна знайти собі щось інше, дрібненьке і корисне. Скажімо, банально пояснювати людям у Х (колишньому Twitter), як працює «Вікіпедія». Це вже буде корисно.
І, звичайно, підтримати «Вікіпедію» можна не редагуючи її. Є певні системні зміни, які мають відбутися у «Вікіпедії», але це неможливо, поки вони не відбудуться десь зовні. Зараз маємо велику проблему в онлайн-енциклопедії з транслітерацією з японської мови, тому що у «Вікіпедії» зберігається старе правило про використання системи транслітерації, яка була оригінально розроблена для російської мови. Є бажання цю систему змінити, але ми не розуміємо, на яку. Тому що не має чіткого консенсусу вживання якоїсь системи транслітерації іншої з тих, які є для української мови.
«Вікіпедія» просто не хоче брати на себе відповідальність за це — вибирати, яка з систем краща. Нам би дуже хотілося, щоб був якийсь публічний дискурс про це. Щоб посольство Японії, умовно кажучи, домовилося з центром сходознавства, щоб експерти визначили правильний варіант. Тому що редактори «Вікіпедії» можуть за своїми особистими вподобаннями в матеріалах змінити транслітерацію, але вони не мали б цього робити.
«Вікіпедія» має віддзеркалювати масовий вжиток і те, що сказано в авторитетних джерелах. З японською мовою, на жаль, ми не можемо визначитись, яке з авторитетних для нас джерел правильніше. І тому виходить так, що «Вікіпедія» продовжує триматися, очевидно, поганої, застарілої традиції. А нам, окремим користувачам, важко впровадити ці зміни.
Тому що існує кілька десятків тисяч статей про Японію, які треба замінити. Використання правильної транслітерації треба відслідковувати по всій «Вікіпедії» і хочеться чіткого рішення з цього питання, бо міняти систему транслітерації кілька разів — це не практично.
Хочеться визначеності. У нас її немає і, через це багато хто на «Вікіпедію» ображається, тому що ми ходимо навколо цієї проблеми, не наважуючись нічого зробити. Так що не все райдужно в українській онлайн-енциклопедії.
Але й логотипчик «Вікіпедії» — це неповна куля, пазлик, який не складений до кінця, вона не може бути завершена. Це, мабуть, символ, що у нас завжди щось не так, проте ми завжди намагаємося розвиватися.
