Технологічні тренди, цифровізація оборони та повернення ветеранів до (кібер)боротьби. Що ми почули на IT Arena 2024 — щоденник з першого дня

До відкриття однієї з наймасштабніших технологічних конференцій Східної Європи ще година, але до Львівського оперного театру вже тягнеться черга на кілька десятків метрів.

Вона не стає меншою і за кілька хвилин до початку церемонії, адже постійно прибувають нові гості, яких потрібно зареєструвати, а організатори шепочуться між собою про рекордну кількість відвідувачів — 5500 гостей із 30 країн, за офіційними даними програмного комітету: розробників, маркетологів, кіберфахівців, інвесторів і підприємців, спеціалістів з розвитку ШІ, бізнес-аналітиків та всіх, хто небайдужий до розвитку технологій. 

Очікуючи в головній залі на початок церемонії відкриття, я переглядаю в телефоні програму першого дня IT Arena. Переважна частина — це панельні дискусії. Моє амбітне бажання прийти на всі панелі згасає: програма така різноманітна, що одній людині охопити все майже неможливо.

Втім, якщо ви не журналіст, то у вас і немає такої потреби: кожен захід розрахований на певне коло інтересів. Щоб не заплутатись, всі заходи поділили на треки і для кожного визначили окрему локацію проведення:

• Львівська національна опера. Тут тривають панельні дискусії, воркшопи, пресконференції бізнес-треку.

• Театр імені Марії Заньковецької — для заходів продуктового і стартап-треків.

• Музей імені Андрея Шептицького — для заходів технологічного треку. 

Панелі відбуваються одночасно. На окремій локації діє експозиція Defense Tech стартапів, а на першому поверсі в театрі імені Марії Заньковецької — експозиція цивільних стартапів. І ті, й інші беруть участь у Startup Competition, про яке я розповім трохи згодом. А зараз повернімося до церемонії відкриття. 

День 1

На великому екрані показана голограма у вигляді людини, що звертається до аудиторії. Це ШІ-робот Аріна. Вона розповідає про створення, розвиток і ймовірні сценарії використання штучного інтелекту, відтворюючи відео на екрані. Ролик, як і сама промова Аріни, носить мотиваційний характер. Далі на сцену виходить CEO Lviv IT Cluster та IT Arena Степан Веселовський.

Він відзначає усіх, хто так чи інакше причетний до заходу: інвесторів, розробників, дизайнерів, інженерів, журналістів, стартаперів, волонтерів. «Вступаючи в одинадцяту річницю, IT Arena починає нову еру. Ми повинні пережити найтемніші ночі, але ми готові до нового світанку», — каже він, завершуючи церемонію відкриття. 

Першою спікеркою на головній сцені є Анна Гетат. Вона — віцепрезидентка з питань даних, аналітики та штучного інтелекту в компанії, що відома своїми розслідуваннями, Recorded Future. Тема виступу Анни Гетат — «Майбутнє розвідки в епоху штучного інтелекту». Спікерка зосередилась на тому, як правильно застосований штучний інтелект сприяє розслідуванням. На її думку, на розвиток ШІ протягом останніх 10 років особливо вплинула поява великих мовних моделей, адже це прискорило й удосконалило обробку великої кількості даних. 

Щоб продемонструвати уроки, на яких вчилися спеціалісти з розвідки, спікерка наводить приклади з історії — доволі гучні. Серед успішних кейсів вона називає вбивство Осами бен Ладена, організатора теракту 11 вересня 2001 року в США або польський злам нацистського коду в 1932 році: тут йдеться про шифрувальну машину нацистів «Енігма».

Анна наводить приклади і відверто провальних операцій, згадуючи атаку на Перл-Харбор в 1941 році, коли американські аналітики мали всі необхідні сигнали про підготовку японцями нападу, але не змогли правильно розтлумачити їх. За словами Гетат, помилки аналітиків є одним з найпоширеніших факторів, що перешкоджають успішній розвідці.  

Повертаючись до сьогодення, віцепрезидентка Recorded Future зауважує, що теперішня розвідка — це плідний, надшвидкісний і висококласний OSINT. 

«Сьогодні звіти розвідки складаються лише з 20-25% секретної інформації. Решта синтезовано з загальнодоступної інформації та відкритих джерел даних». 

Після закінчення виступу Гетат ми вирушаємо у Дзеркальну залу Львівської національної опери. На час проведення IT Arena тут розташована зона Lviv IT Cluster Executive Lounge, де також відбуваються виступи спікерів на тему бізнесу. На годиннику 11:00, і поруч зі мною зібралися слухачі, що хочуть дізнатися про технологічні тренди України. Цій темі присвячена панель, на якій виступають СЕО та засновник IT-компанії Intellias Віталій Седлер і голова правління IT-компанії SoftServe Ярослав Любінець. Дискусію модерує керівниця PR-відділу благодійного фонду «Повернись живим» Юлія Соцька. 

Важко уявити собі технологічні тренди без ШІ, і, вочевидь, про це теж зайшла мова. СEO Intellias розповідає, що в його компанії є розробки внутрішніх продуктів на основі ШІ і запит на партнерства від клієнтів. Втім, на думку Седлера, українські розробники допомагають розвивати ШІ на ринку, але точно не впливають на нього, оскільки ринок ще малий. Водночас, зважаючи на те, як штучний інтелект набуватиме все більшого поширення і з’являтимуться нові бізнес-моделі і способи його регулювання, розвиватиметься й українська індустрія ШІ-продуктів.

Втім, наразі Седлер спостерігає повільну адаптацію українських компаній до впровадження штучного інтелекту. Дійсно потужною, за спостереженнями спікера, вона є в автомобільній промисловості, фінансових послугах і страхуванні. Ярослав Любінець також відзначає важливість використання ШІ в кібербезпеці, до того ж з обох боків — як під час атак, так і під час захисту. 

Говорячи про технологічні тренди в Україні, спікери не оминули теми розвитку оборонних технологій. 

«Нещодавно я спілкувався з технічним директором компанії, що займається розробкою дронів. Він повідомив таку цікаву річ: інноваційний цикл під час війни триває всього чотири місяці. Ми віднаходимо інновації, розробляємо технології, швидко впроваджуємо їх на полі бою, але через кілька місяців наш ворог вже знає, як протидіяти цим технологіям і сам починає вигадувати щось нове. Цей інноваційний цикл відбувається дуже швидко. Тому в нас немає років для інновацій. Те, що спрацювало вчора, сьогодні може вже не спрацювати», — каже Віталій Седлер, і з ним важко не погодитись. На мою думку, це головний меседж для кожного, хто сьогодні так чи інакше причетний до Defense Tech. 

Седлер ділиться й іншим меседжем від свого знайомого, дотичного до військової справи: росіяни швидші в розробках. Але одразу і робить висновки:

Після завершення панелі ми залишаємося в залі, щоб послухати заступницю міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерину Черногоренко. На цій локації вона дає пресконференцію та розповідає новини застосунку для військовозобов’язаних «Резерв+». Вже за пів години присутні журналісти зануряться у свої смартфони, щоб поширити головний меседж, який вони почули від заступниці міністра оборони: в листопаді 2024 року в застосунку «Резерв+» запровадять три типи відстрочки від військової служби: для багатодітних батьків, студентів на денній формі навчання і людей з інвалідністю. За словами Черногоренко, її команда прагне того, щоб «Резерв+» став онлайн-альтернативою ТЦК.

Але це не єдине, про що йшлося на пресконцеренції. Відповідаючи на питання журналістів, сіпкерка розповіла, що у квітні 2024 року команда Міноборони заснувала MILCERT, або Єдиний центр реагування на кіберінциденти. Вперше в історії України Міноборони захищає свої системи спільно з Генеральним штабом. Користуючись нагодою, Черногоренко запросила до команди фахівців з відповідною кваліфікацією. 

«Те, що ми робимо під час війни в кібердомені з погляду захисту наших систем, — це найбільша експертиза, яку в принципі можливо десь набути», — каже заступниця голови МО. 

Також Черногоренко повідомила про запуск онлайн-рекрутингу в першій декаді жовтня на базі «Резерв+». 

«Ми би хотіли перебудувати роботу таким чином, щоб добровольці могли подавати заявку й отримувати відповідний виклик [до ТЦК] через онлайн-інструмент, якщо вони готові до цього. Наступна фаза розвитку продукту — це підписання контракту прямо в застосунку».

Після обіду ми переходимо в Музей імені Андрія Шептицького, щоб послухати виступ засновника міжнародної інвестиційної компанії Cyber Activities Group Роберта Поттера під назвою «Як створити кібердержаву». Протягом дискусії я неодноразово відзначаю, що спікер дивиться на розбудову кіберпростору в Україні саме в контексті держави, що воює, у якій є потужний людський потенціал — ветерани. Він зосередився на поверненні військових у цивільне життя. 

Поттер переконаний, що військові в Україні є справжніми новаторами. Війна, за словами спікера, змушує бути креативним у поводженні з технікою. Кіберфахівець розуміє, що не кожен солдат підійде для роботи в технологічній індустрії, але він пригадує досвід армії Австралії та відзначає метод, який там практикується: кожна людина, що вступає до лав армії, проходить спеціальний тест, що засвідчує, в якій сфері вона зможе найкраще реалізувати себе. 

Такий метод потрібно запроваджувати і на більш глобальному рівні. На думку Поттера, для того щоб Україна збільшила свої потужності як держава у війні, потрібно щоб кожен лідер займався тим, що у нього виходить найкраще — саме для цього і потрібні глибокі перевірки знань і навичок. 

Після панелі Поттера я повертаюсь у Львівську національну оперу і чекаю на появу міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова. Програма Lviv IT Arena обіцяє пресконференцію за його участі, а телеграм-канал спікера повідомляє про оголошення запуску програми uResidency — електронного резидентства України для іноземців, пілот якого запустився для громадян Індії, Пакистану, Таїланду та Словенії.

Отже, тема пресконференції очевидна. Федоров ділиться деталями: над цим проєктом команда Мінцифри працювала п’ять років. Ідея полягає в тому, щоб підприємці з усього світу могли відкривати ФОП і заводити кошти в український бюджет, працюючи з глобальними замовниками. У межах цього проєкту немає валютних обмежень, каже Михайло Федоров. 

«Щоб стати е-резидентом, треба лише заповнити заявку в застосунку чи на порталі uResidency — це 5–10 хвилин. Її швидко перевірять, і резидент отримає КЕП у консульстві, без жодного візиту в Україну. Далі відкриває ФОП онлайн — і всі подальші взаємодії відбуватимуться автоматично», — пояснює Федоров у своєму телеграм-каналі. А на пресконференції додає, що наступним етапом розвитку продукту буде можливість отримати КЕП без відвідин консульства. 

Очільник Мінцифри має намір зробити uResidency доступним не тільки для приватних осіб, а й для великих компаній, і покрити всі країни Європейського союзу. За словами Федорова, на цей рік очікується резидентство щонайменше тисячі підприємців. Цільова сума залучення податків від uResidency — десятки мільйонів гривень. Втім, спікер час від часу нагадує журналістам: для подальших планів потрібно подивитись на динаміку перших результатів проєкту.

Наступною панеллю я обрала дискусію продукт-треку на тему «Еволюція управління продуктами у сфері кібербезпеки», тож для цього йду в театр імені Заньковецької. На сцені — шестеро людей, серед яких:

• французький підприємець та інвестор, партнер інвестиційного фонду Kóryos VC Арно Дасьє,

• генеральний директор кібербезпекової компанії Hideez Олег Науменко, 

• CEO міжнародної консалтингової компанії з кібербезпеки 10Guards Віталій Якушев, 

• член правління ГО «Глобальний інформаційний простір» Олег Потапов, 

• виконавчий директор кібербезпекової компанії AmonSul Сергій Харюк. 

А модерував розмову CEO і співзасновник компанії Cyber Unit Technologies, співзасновник Київського міжнародного форуму з кібербезпеки Єгор Аушев. 

Панель має практичне значення для підприємців, адже спікери дають поради щодо розвитку свого продукту. Так, Арно Дасьє розпочав із помилок підприємців, що працюють з технічним продуктом. Для того щоб виправити їх якомога швидше і з найменшим збитком, він рекомендує спочатку визначити, який характер вона має — технічний чи комерційний. 

«Я вважаю, що комерційна проблема набагато важливіша, тому що врешті-решт ви можете мати найкращий продукт із технічної точки зору, але якщо ви нікому не продаєте його, це буде провал», — сказав підприємець. Саме тому він рекомендує зважувати на ринок і потреби клієнтів. 

Олег Науменко впевнений, що підприємцям потрібно починати з розвитку клієнтської співпраці та виходу на ринок. І в цьому, на його думку, полягає найбільша проблема українських стартаперів: вони в умовах обмежених ресурсів вкладають кошти в дорогу розробку фінального продукту, перш ніж шукати виходи на ринок. 

Віталій Якушев навів статистику, яка відображає його погляд на успіх продукту, і загалом його точка зору збігається з колегами по панелі: приблизно 5% успіху — це ідея цього продукту, 15% — це його розвиток або впровадження, і 80% — це продаж продукту клієнтам. Основою успішного продажу продукту саме у сфері кібербезпеки, на думку Віталія, є довіра клієнта до команди підприємця. І, як ми вже зрозуміли, подальша дискусія сфокусувалася саме на стосунках підприємця і його клієнта, а також партнерів по бізнесу. 

Наступного дня я згадаю про цю дискусію ще раз, адже тему довіри знову порушать в іншій дискусії іноземні спікери. Але зараз я думаю лише про те, яким насиченим видався перший день Lviv IT Arena. Повернувшись у готель, переглядаю програму другого дня і готуюсь розпочати його з бізнес-треку.