З 3 по 4 жовтня в Києві відбувся саміт Defense Tech Valley, який організував кластер підтримки технологічних військових розробок Brave1. Захід об’єднав близько сотні інвесторів із різних країн світу, 650 українських і міжнародних розробників із понад 250 команд, військових і представників ключових державних відомств України. AIN.UA став медіапартнером саміту та побував на заході.

Перший день присвятили знайомству між інвесторами та розробниками, які презентували свої продукти для залучення потенційних інвестицій. Також паралельно відбулись семінари, де розробники могли звернутися за консультацією з питань захисту інтелектуальної власності й поговорити про правові, фінансові та технічні аспекти інвестування в українські оборонні технології. 

Додатково розробники взяли участь у пітчинг-сесії, де 28 команд презентували інноваційні рішення в галузі оборонних технологій: від БПЛА й ШІ-донаведення до роботизованих комплексів і систем виявлення артилерії. 

Другий день саміту складався з панельних дискусій із ключовими стейкхолдерами української та міжнародної промисловості оборонних технологій, зокрема на такі теми:

  • як держава створює прозорі та сприятливі правила гри для залучення інвестицій;

  • шлях українських Defense Tech стартапів від стадії ідей до повноцінних виробників готових рішень;

  • особливості інвестування в українські компанії.

Особливий акцент саміту зробили на сфері БПЛА, покращенні наземних роботизованих комплексів і радіоелектронної боротьби. 

За словами Михайла Федорова, голови Мінцифри України, на платформі Brave1 щомісяця реєструють понад 200 технологічних розробок, і всі вони чекають на фінансування. Також він зазначив, що зараз у кожному напряму (БПЛА, РЕБ, наземні роботизовані комплекси тощо) з’явилися та розвиваються сотні компаній, які конкурують за увагу та інвестиції. І для кластера Brave1 це новий виклик — як у різноманітті подібних технологій виокремити тих, хто готовий швидко масштабуватися. 

«За півтора року роботи Brave1 видав грантів на близько $8 млн та активно займався обʼєднанням виробників з інвесторами. Очевидно, що цього недостатньо — для масштабування та якісного R&D потрібно залучати міжнародні фонди. Саме для цього ми зібрали в Києві понад 600 розробників і близько 100 інвесторів. Маємо зробити все можливе, щоб не пропустити наступний геймченджер війни, впевнений — це буде українська розробка», — заявив зі сцени Федоров.

Звертаючись до інвесторів, він підкреслив, що в Україні розвиток маленьких компаній може змінювати війну вже сьогодні. Тому інвесторам не потрібно чекати поки маленька компанія стане великим підприємством, бо капіталізація в умовах війни відбувається швидко — від ідеї до поширення по всій лінії фронту.

Були й гучні анонси: за словами Федорова, кластер починає видавати гранти на ракети українського виробництва, а в наступному році планує надавати інвестиції й пороховим заводам. «Я запрошую як інвесторів, так і бізнес інвестувати в нас, бо ці інвестиції будуть швидко окуповуватися», — додав міністр. 

Важливими питаннями, які розглядалися на панельних дискусіях були також робота з приватним сектором для створення снарядів для FPV-дронів і розвиток української сфери комплектуючих. Заступниця міністра з питань стратегічних галузей Ганна Гвоздяр поділилася, що в цьому році Україні вдалося відкрити ринок боєприпасів, і якщо раніше українські розробники не могли розробляти снаряди для скидів, то сьогодні ця сфера розвивається і ростиме надалі.

«Останні з наших досягнень — це подолання регуляції вибухових речовин, яку нам вдалося спростити. У нас у приватному секторі з'явилося багато вибухових речовин, припасів для скидів для FPV-дронів. У нас уже законтрактовані понад 100 боєприпасів абсолютно різного виду, різної ваги, різної дії. Рік тому, коли я заходила на посаду, у нас було вісім кодифікованих і 16 некодифікованих боєприпасів для дронів, все інше військові робили самотужки або через волонтерів, або купували у тих, хто робив їх десь у підвалах» — розповіла Гвоздяр.

Основним питанням, над яким працює Мінстратегпром, залишається розбудова ринку комплектуючих в Україні. Для країни довгий час основним ресурсом для їхнього пошуку був китайський ринок, але 1 вересня Китай ввів обмеження на експорт дронів та електроніки до них. Тому Україна мала подбати про незалежність у цій сфері.

За словами заступниці міністра з питань стратегічних галузей, зараз її відомство приділяє багато уваги спрощенню імпорту комплектуючих для українських розробників.

«У нас багато виробників, які спочатку виробляли дрони, а пізніше почали виробляти й комплектуючі. Наше слабке місце було в комунікації з цими виробниками, ми це змінили. Орієнтовно за місяць презентуємо готове цифрове рішення, яке називається «Бібліотека комплектуючих». Тобто компанія, яка виробляє певний виріб і має відповідний КВЕД, зможе зайти в цю «бібліотеку», скерувати запит і побачити, які комплектуючі вже виробляються в Україні, як зв'язатися з відповідним партнером і налагодити відносини. “Бібліотека” синхронізована з “Дією”, що допоможе перевірити виробників, які захочуть бути на цій платформі». 

Зареєструватися в цифровій «бібліотеці» зможуть і нові компанії, які тільки починають виробляти певний продукт. 

«Звичайно, українські комплектуючі будуть дорожчими [за закордонні аналоги], — говорить заступниця міністра з питань стратегічних галузей. — Але ми це розуміємо і готові до цього. Бо ми будемо точно впевнені в якості й будемо контролювати її. Завдяки “бібліотеці” буде легше домовитися з розробниками щодо вдосконалення продукції та доопрацювати виріб. Ми зі свого боку будемо працювати над законодавством, яке регулюватиме закупівлі, першочергово тих товарів, які значною мірою складаються з українських комплектуючих». 

Перспективи для інвесторів і розробників 

Завдяки саміту кластер об’єднав тих, хто підтримує Україну, та презентував готовність до співпраці та залучення інвестицій. Інвестори на дискусійних панелях мали змогу поділитися досвідом співпраці з Україною, а українські розробники розповіли про розвиток своїх стартапів у повноцінний продукт і про переваги інвестицій в українські розробки.

Доповідачами зі сторони запрошених гостей на панелі інвесторів були Рагнар Сасс, ангельський інвестор і засновник DarkStar Coalition, Евелін Бучацкі, керівна партнерка фонду D3 Defence Tech Fund, і Ден Германсен, колишній військовослужбовець Королівських ВПС Данії та генеральний директор компанії MyDefence. 

З української сторони до участі в панелях інвесторів і розробників були долучені — керівниця кластера Brave1 Наталія Кушнерська, CEO і засновник TAF Drones Олександр Яковенко, засновник Swarmer Сергій Купрієнко, генеральний директор Robonеers Антон Скрипник, Анжела Заїка з U-Force і головний операційний директор офісу Quantum System в Україні Олександр Бережний.

На панелі з інвесторами українські представники Brave1 пояснили, що Україна може змінити підхід до оборонної промисловості на міжнародних ринках, адже український Defense Tech швидко виробляє військові рішення і миттєво тестує їх в реальних бойових умовах. Якщо порівнювати зі світом, то Україна також є дешевшим ринком для виробництва оборонних продуктів.

Ключовими темами для обговорення на панелі з інвесторами стали інвестиційні ризики та поради компаніям-розробникам про те, як підготувати продукт для самопрезентації. Серед ризиків для інвестування, які розглядали спікери, обговорили також і безпекові. Спікери висловили занепокоєння щодо інвестування в країну в стані війни, пояснивши, що через це більшість контрактів з оборонною сферою не є довгостроковими. 

Інвестори також порадили засновникам Defense Tech компаній бути готовими масштабувати свої стартапи, тому що це дає більше переваг на ринку, а також давати своїм продуктам реалістичну оцінку: якщо вона буде завищена, на початковому етапі це може відлякати потенційних інвесторів. 

На панелі розробників спікери ділилися історіями розвитку компаній. Зокрема поділилися даними про свої основні продукти і як вони показали себе на полі бою. Наприклад, у квітні цього року компанія TAF Drones оголосила про запуск власного оборонного технологічного кластера, щоб допомогти гаражним винахідникам реалізувати свої ідеї. Swarmer розробляє одне з найбільш унікальних рішень на ринку — автоматизований «рій дронів» і залучив низку інвестицій, зокрема від Brave1, D3 і Green Flag.

Генеральний директор Robonеers Антон Скрипник розповів про досвід створення компанії, яка присутня на ринку з 2014 року. Він підкреслив, що компанія має різні джерела фінансування, що дозволяє обирати, у який продукт вкладати гроші. 

«Єдина стійка форма, яку я розумію, — це бізнес. Тож, безперечно, нам потрібен дохід, ми повинні мати можливість рости. Це не питання того, збирати гроші чи ні. Тому що завжди на ринку є хтось із гіршим продуктом, але з правильним фокусом і більшою ефективністю. Тому, якщо ви розробник і довели, що у вас є план і перевірена бізнес-модель для масштабування, тоді вам потрібно зібрати якомога більше грошей».

Антон Скрипник також поділився, що стратегічні цілі компанії після 2022 року кілька разів змінювалися, але Roboneers врешті зосередились на порятунку військових за допомогою роботизованих наземних комплексів. Скрипник підкреслив, що компанія розглядає відкриття заводів у європейських країнах, союзницях України, як один із способів гарантувати безпеку та стабільність. 

Крім цього, у межах заходу кластер Brave1 підписав меморандум про співпрацю з CenSec (Центром оборони, космосу та безпеки Данії), що відкриває нові можливості для співпраці у сфері оборонних технологій.

Фотографії до матеріалу надані Brave1