Palantir Technologies — міжнародна корпорація, яка розробляє програмне забезпечення для інтеграції та аналізу великих масивів даних із використанням штучного інтелекту. Серед клієнтів компанії — не тільки приватні структури, а й державні установи. За допомогою продуктів Palantіr слідчим вдається розкривати злочини, представництвам охорони здоров’я — стримувати поширення смертельних хвороб. 

Після повномасштабного вторгнення український уряд у співпраці з Palantir запустили проєкти в галузі оборони, освіти, гуманітарного розмінування та розслідувань воєнних злочинів. Наприклад, компанія допомагає Міністерству освіти і науки України оцінити військові ризики для шкіл і дитячих садочків, щоб правильно розподілити ресурси й обладнати освітні заклади укриттями. 

А Міністерство економіки використовуватиме платформу на базі штучного інтелекту Palantir AIP для того, щоб аналізувати дані про заміновані землі й застосувати власну методологію задля визначення, які ділянки варто розмінувати насамперед. Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний нагадує: станом на вересень 2024 року в Україні налічується 139 060 кв. км територій, що зазнали впливу бойових дій. З них 510 кв. км вважаються, ймовірно, «забрудненими» територіями. 

Завдяки інтеграції даних від партнерів з уряду, комерційного сектору та громадських організацій, врахують низку факторів, наприклад, кількість дітей, що проживають у населеному пункті, та економічний потенціал угідь. 

Про те, як нова система пріоритезації допоможе Україні в розмінуванні, розповідає в інтерв’ю AIN керівниця проєктів із цивільним урядом України Інга Кольба. У статті також використані коментарі Ігоря Безкаравайного. 

Palantir підписав угоду з Міністерством економіки України ще в березні 2024 року. За її умовами ви надаєте платформу на базі штучного інтелекту для покращення процесу розмінування. Це і є та сама система пріоритизації чи йдеться про різні проєкти одного напрямку?

Це одна і та ж сама платформа. Насправді співпраця почалася ще раніше — у травні 2023 року, коли Palantir Technologies підписав меморандум із Мінцифри. Співпраця покликана ідентифікувати проблемні зони, де наші технології і продукти можуть найбільше допомогти в Україні в межах реконструкції, відновлення, воєнного та повоєнного розвитку. Гуманітарне розмінування визначили одним із ключових напрямів.

Минулого року ми перебували в процесі прототипування пілотних проєктів із командами Мінекономіки. Меморандум безпосередньо з цим міністерством підписали у березні 2024 року. 

Підписання угоди про партнерство. Фото: Міністерство економіки України

Поговоримо про результат цієї співпраці — власне, про систему пріоритезації гуманітарного розмінування. Чим вона є?

Одразу зазначу, що ми не спеціалізуємося на розмінуванні чи пріоритезації як на широкій задачі. Palantir — це американська публічна компанія, яка вийшла на ринок в 2003 році в контексті аналізу великих даних, що перебували в розрізнених джерелах даних, закритих датасетах чи системах. 

За ці 20 років ми відточили суперсили наших продуктів — а саме Palantir Foundry і Palantir AIP [Artifical Intelligence Platform — Ред.]. Ці продукти дають змогу дуже швидко інтегрувати дані. Тобто, грубо кажучи, принести сотні різних джерел даних, незалежно від їхнього формату, способу зберігання (в хмарному сховищі або на локальних серверах), і все це об’єднати в єдину систему відображення цифрового двійника — або підприємства, якщо ми говоримо про комерційного клієнта, або країни, якщо йдеться про співпрацю з Україною. 

Palantir надала міністерству доступ до виділеного середовища такої системи, і з нашого боку почали працювати інженери, а з боку Мінекономіки та інших стейкхолдерів — команди, які формували методологію та підхід до пріоритезації.

Звісно, команда Мінекономіки має в цьому питанні набагато повніше бачення, тому що вони ведуть цей проєкт. За допомогою наших платформ пріоритезуються території гуманітарного розмінування з урахуванням економічного, екологічного, соціального потенціалів України. 

Також врахована інформація щодо наслідків воєнних дій, дані по кадастрах і ділянках, адже сільське господарство — один із величезних пріоритетів для економіки. І все це потім формує логіку пріоритезації, за методологією, яку розробила команда Мінекономіки. 

Чи правильно я зрозуміла: система аналізує, чи велися військові дії в населеному пункті і конкретно на цьому гектарі, який тут тип ґрунту переважає, яка кількість населення — і на основі цих даних визначає, чи потрібно розміновувати першочергово цей населений пункт або краще взятися за інший?

Загальний принцип саме такий, але перелік даних, які аналізуватиме система, залежить від факторів, які Мінекономіки захочуть врахувати та яку методологію пріоритезації вирішать імплементувати. Система надає можливості контролю та аналізу історичного та поточного контексту потенційно замінованих ділянок, можливості сфокусуватися як на населеному пункті, так і на певній ділянці землі. Foundry може опрацьовувати пріоритезацію на будь-якому масштабі. 

Питання буде стосуватися більше процесуальних обмежень чи побажань, визначених Міністерством, ніж технічного компоненту аналізу даних. Наприклад, регламентація процесу роботи з даними в розмінуванні. Крім того, платформа передбачає великий набір контролів доступу, що дозволяють нашим користувачам встановлювати гранульований (деталізований) контроль над даними, навіть серед тисяч наборів даних і тисяч користувачів

За якими критеріями система визначатиме пріоритет у розмінуванні?

Логіку критеріїв і їхню вагу закладає команда пріоритезації в Міністерстві економіки разом із партнерськими організаціями. Але з того, що ми бачимо зараз, це фокус на двох аспектах. Перший — економічна цінність землі, зокрема для сільського господарства. Мінекономіки хоче щонайшвидше повернути в економічне використання потенційно заміновані ділянки. І якщо ділянка до цього була оцінена вище, тобто мала вищу агропродуктивність, то є сенс її розмінувати першою і віддати в роботу фермерам.

Другий аспект — людський капітал. Один із проєктів, над яким ми паралельно працюємо в Україні, передбачає аналіз даних по школах, дитсадках, а саме їхній актуальній наповненості, доступу до бомбосховищ чи активів, які впливають на освітній процес. 

Якщо дані кажуть, що навчальний заклад заблокований, бо навколо нього заміновані дороги або сільськогосподарські ділянки, і це унеможливлює офлайн-навчання, то під час пріоритезації за людським капіталом ці території можуть стояти вище в рейтингу важливості розмінування. 

Як пріоритезуються території? Розповідає Ігор Безкаравайний

Ігор Безкаравайний. Фото з Facebook-сторінки спікера

Аналітична система для пріоритезації територій у межах гуманітарного розмінування побудована на алгоритмі, що надає ступінь пріоритетності кожній кадастровій ділянці на ймовірно забруднених чи забруднених мінами територіях. Цей алгоритм складається з чотирьох коефіцієнтів: соціального, економічного, екологічного та безпекового, що потребуватиме залучення великих даних із багатьох джерел. 

Для обрахунку соціального коефіцієнта залучатимемо бази даних МОЗ, Міністерства інфраструктури, МОН, а також Державної служби зайнятості. Для обрахунку економічного — дані Міністерства економіки і Міністерства аграрної політики, податкові дані з Міністерства фінансів, а також дані мобільних операторів щодо руху населення. Для обрахунку безпекового коефіцієнту використовуємо дані операторів протимінної діяльності, дані з супутникових знімків високої роздільності, а також архівні дані систем ситуаційного реагування Міністерства оборони. Для обрахунку екологічного коефіцієнту використовуємо дані супутникових знімків, а також бази даних наукових інституцій Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України для побудови предиктивної моделі впливу бойових дій на території.

На якій стадії зараз перебуває розробка платформи для розмінування? Вона ще потребує вдосконалення чи вже готова до впровадження?

Зараз ми працюємо над пілотним проєктом для Харківської області. Загалом більше від рішення клієнта залежить, в якому саме масштабі працюватиме система, з яким функціоналом він хоче її бачити. Але наразі це ще на етапі розробки.

Чому пілот запустили саме в Харківській області? Розповідає Ігор Безкаравайний

Ми розпочали тестування системи пріоритезації в Харківській області, оскільки там велику частину роботи зробило Товариство дослідників України разом з FAO (Food and Agricultural Organization). Вони за допомогою супутникових даних порахували збитки для ґрунтів області, використовуючи супутникові дані. І, очевидно, що тестування в межах області — це швидший процес, аніж якби ми його розгорнули на всі області, які зазнали впливу бойових дій.

Ми зараз формалізуємо запуск проєкту, чекаючи відповідей від партнерів. Але робота вже триває на повну. З нашого боку проєкт очолює Олена Паренюк, і вона з колегами домовляються про отримання даних від різних стейкхолдерів. Бо дані є пальним, який дозволяє цьому двигуну працювати. 

Паралельно Palantir будує архітектуру цього процесу та навчає українські команди, які теж долучаться до побудови системи. Це UAdamage, Tony Blair Institute, Товариство дослідників України, КПІ, Національний університет біоресурсів і природокористування, ДСНС та інші. У підсумку ми отримаємо українську систему, збудовану на міжнародній платформі.

Який фізично вигляд має система пріоритезації? Це програмне забезпечення, застосунок, сайт? 

Це вебсередовище, куди клієнт потрапляє через вебпосилання. Подальші дії залежать від того, яку задачу має користувач. Наприклад, це можуть бути інженери, які хочуть удосконалити те чи інше рішення. При цьому не обов’язково знати мову програмування, розробка на платформі може відбуватись за принципом point-and-click [один з методів керування графічним інтерфейсом за допомогою «мишки» чи клавіатури — Ред.]. За таким принципом працюють багато сучасних платформ. 

Суперсила платформи полягає в тому, що великі мовленнєві моделі допомагають краще навігувати її можливостями чи документацією користувачу. Тобто коли ти знаєш, що твій наступний крок у розробці — це додати якусь кнопку чи інтегрувати два різних датасети, ти можеш запитати про те, як це зробити, у спеціально відведеному віконці на платформі, де ти працюєш. І тобі або дадуть пояснення, як це зробити, або за тебе виконають це завдання. Через цю функцію наша платформа стала більш доступною для нетехнічних фахівців. 

Ви згадали два продукти Palantir Technologies: Palantir Foundry і Palantir AIP. Розкажіть про них.

Це власні розробки Palantir. Платформи, які можуть виконувати купу різних задач із технічного погляду: інтеграція даних, аудит стану даних, їхня синхронізація, аналітичні дії, які можна виконувати з цими даними, побудова чи тестування конкретних моделей на основі цих даних, побудова застосунків у межах цієї платформи, які допомагають виконувати певні операційні задачі.

Наприклад, один із наших великих комерційних клієнтів — аерокосмічна компанія Airbus і їхня система відслідковування роботи всього флоту побудованих літаків. В одному літаку міститься понад пʼять мільйонів запчастин. Інформація по кожній є системі. Їх можна аналізувати безкінечно, але що потім робити з тими результатами аналізу? Має бути певне операційне рішення для користувача. Наприклад, вирішити, чи потрібно превентивно поміняти якусь запчастину, чи провести ремонт. На нашій платформі можна зібрати весь ланцюжок логіки — від інтеграції, аналізу даних і до конкретних операцій (ухвалення певного рішення, виконання задачі тощо). 

Foundry та AIP — це наші власні розробки. Відповідно код цих платформ є нашою інтелектуальною власністю. Але те, що користувач чи клієнт розробляє на нашій платформі з використанням своїх даних — в контексті цієї розмови це уряд України — залишається інтелектуальною власністю клієнта.

За останній рік великі мовленнєві моделі стали великим драйвером для того, щоб підприємства, уряди, навіть ми як приватні особи почали використовувати штучний інтелект не тільки в щоденному, побутовому розумінні, але й в розумінні певних бізнесових операцій. Великі мовленнєві моделі — це потужний інструмент підвищення продуктивності виконання багатьох аналітичних задач, зберігаючи людино-години аналітиків. 

Захист системи

В умовах кібервійни з росією ми розуміємо, що для будь-якого вебсередовища потрібен захист. Які гарантії дає Palantir для захисту платформи, що використовують для розмінування?

Ми маємо контроль на вході, тобто тільки користувачі з підтвердженими акаунтами і з дозволених мереж можуть отримувати доступ до платформи.

Окремо зазначу, що продукти нашої компанії сертифіковані з погляду безпеки даних і керування даними. І ми одні з небагатьох компаній, які сертифіковані працювати з інформацією Міністерства оборони Сполучених Штатів найвищого рівня секретності, доступного для хмарних середовищ. Тобто є понад 20 років досвіду роботи з дуже чутливими даними як комерційних, так і урядових клієнтів. 

Україна — це середовище з високими кібервикликами. Але ми маємо класну інфраструктуру, обширний досвід і готові допомагати впровадженню найкращих практик в індустрії, щоб Україна  могла протистояти цим викликам.

Ми знаємо, що є людський фактор під час зламів IT-систем. Чи передбачається захист даних від сторонніх користувачів усередині системи?  

Однозначно. Всередині системи клієнт отримує інструменти налаштування контролів доступу до певних джерел даних, застосунків чи певних дій на супергранульованому рівні. Уявімо датасет: це умовно колонки і рядки. Foundry дозволяє налаштувати доступ на рівні навіть клітинок у датасеті.

Якщо Мінекономіки каже, що конкретному користувачеві для виконання конкретної задачі потрібно бачити тільки інформацію по визначеному регіону, підпроблемі, селищу або навіть кадастровому номеру, це можна легко втілити.

Вивантаження даних за замовчуванням заборонено. Аби це зробити, потрібно отримати погодження від користувача, відповідального в органах влади за конкретне джерело даних. Тобто серйозні зміни в логіці пріоритетизації не можуть бути виконані одним користувачем і потребують верифікації іншими уповноваженими користувачами.

Чи можна в подальшому масштабувати й вдосконалювати продукт, який зараз ви пропонуєте Україні?

Звісно, як із будь-яким digital- або software-рішенням. У даному разі ми як продукт запропонували Україні свою платформу, на основі якої можна побудувати різноманітні рішення за функціональністю, масштабом, специфікою тощо. 

Наші продукти, як і продукти багатьох технологічних компаній, розвиваються, еволюціонують. Якщо говорити конкретно про рішення для розмінування в Україні, то у співпраці з командами Міністерства економіки ми удосконалюватимемо: 

  • як саме платформа відповідає на запитання користувача;

  • на які саме запитання вона відповідатиме; 

  • у яких діях чи рішеннях допомагатиме користувачеві.

Індустрія прагне до того, щоб платформа «вчилася» на результатах своєї роботи: як використовуються дані, про що вони говорять. І щоб вона сама підказувала користувачеві, а як ще можна її використати.

Наразі наша реальність така, коли все ще люди керують процесом. Тобто яким би невідворотнім не було домінування штучного інтелекту, поки що ШІ не ухвалює одноосібних рішень, принаймні в гуманітарному розмінуванні в Україні.

Ми ж прагнемо посилити роль аналізу великих даних у цих процесах.

Тобто у вашої платформи є дві мети: допомога в ухваленні рішення (саме допомога, а не ухвалення) і прискорення цього процесу?

Так, однозначно. Тому що ми живемо й будемо ще деякий час, — можливо, десятки років, — жити в парадигмі, коли ШІ, великі мовні моделі — це помічники, які підсилююють людину-оператора там, де в ручному режимі не можна обробити масив даних за п'ять хвилин. Але рішення, особливо щодо надважливих процесів, все одно ухвалює людина.

Якими є ризики для цього рішення пріоритезації?

Наш пріоритет у роботі з клієнтами — це допомогти їм щонайкраще зрозуміти інструменти, можливості платформи. І щоб надалі клієнт сам сформував те, що називаємо політикою управління даними.

По-друге, як я вже згадала, ми не експерти в розмінуванні — ми експерти в аналітиці даних. Тому велика частина успіху проєкту залежить від урядових команд і напрацювання оптимальних методологій пріоритезації і налаштування процесу роботи з їхніми результатами. 

Не існує ідеальних даних. Їх немає насправді ні в кого — ні в комерційних компаніях, ні в урядових клієнтів, тому що на дані завжди вливає фактор хаосу, людської помилки. Часто ми чуємо від представників організацій, з якими спілкуємося в Україні, що вони сприймають недосконалість даних як значний ризик для будь-якого диджитал-рішення. 

Але важливо, що наша платформа має купу інструментів для автоматизованих перевірок, звірень між різними джерелами даних. Ми говоримо тут про прозорий data-driven механізм підрахунку пріоритетності для розмінування: що він буде дозволяти виявляти проблемні патерни в даних і пропонувати заходи, які можна вжити для вирішення проблеми. І тут так само компонент ШІ і великих мовленнєвих моделей, з якими ми працюємо на платформі, допомагає автоматизувати і прискорити вирішення подібних ситуацій, а саме проблем із даними.

Масштабування співпраці

Чи можуть військові також використовувати її для звільнення українських територій від вибухонебезпечних предметів? 

Ми працюємо з даними, які описують одну і ту саму проблематику в різних контекстах. Але саме сфера застосування цієї системи диктується Україною. В уряді висловлювали готовність використовувати цю платформу саме в контексті гуманітарного розмінування.

Якщо буде цікаво застосувати ці напрацювання в мілітарному розмінуванні, ми будемо відкриті до цього.

Ви сказали, що Palantir не є експертом в розмінуванні. А чи залучали ви ще якихось спеціалістів зовні? Можливо, це були консультанти з інших країн у сфері розмінування?

Ми насправді плануємо долучати більше партнерів, особливо міжнародних, до цього проєкту, тому що проблематика дуже широка. У неї заходять оператори розмінування, національні органи, які регулюють правила і процедури розмінування, сертифікації.

Мінекономіки долучають багато інших релевантних державних груп, які так само дають свою експертизу та пропозиції. Та ж сама методологія пріоритезації, про яку ми говоримо сьогодні, зараз перебуває на етапі публічних обговорень, в тому числі з різними експертними групами. Тобто коротка відповідь — однозначно, так.

Система пріоритезації на основі платформи штучного інтелекту для України залишатиметься безоплатною?

Залежить від того, яке рішення і запит буде в України за результатами наших пілотних стадій. Нам зі свого боку важко казати про те, скільки потрібно інвестувати інженерного часу в його розробку. Тому тут все ще перебуває на етапі дослідження визначення функціоналу фінального продукту. Ми це будемо обговорювати за результатами пілотних проєктів.

Від чого залежать витрати?

Від того, яке навантаження в щоденному використанні розроблених застосунків і рішень падає на платформу. 

Наш продукт — це SaaS-рішення. Прайсинг-модель будь-якого SaaS-у залежить від кількості користувачів і навантажень на систему, запитів, обсяг хмарного сховища. Потрібно ще зібрати багато ввідних, щоб впевнено говорити про суми.

А скільки має минути часу для того, щоб вже були певні результати і можливості для висновків? 

За попередніми планами, до кінця року працюємо над цими пілотними проєктами. Впровадження проєктів залежить від урядових команд. 

Скільки тестуватимуть систему пріоритезації? Коментар Ігоря Безкаравайного

Що стосується часу, то постанова, яка регулює створення і використання системи пріоритезації, буде експериментальною. Дія експериментальних постанов — два роки. Стільки часу ми будемо мати, щоб оцінити ефект від роботи системи та вдосконалити ті чи інші елементи роботи.

Які ще проєкти плануєте у співпраці з Мінекономіки, окрім цієї системи для гуманітарного розмінування?

Ефективний механізм пріоритезації, що спирається на дані, буде ключовим елементом відбудови в кожній сфері, від розмінування до залучення іноземних інвестицій. Можливість ухвалювати прозорі рішення, відслідковувати імпакт у режимі майже реального часу, пріоритезувати проєкти відбудови — запорука майбутнього процвітання країни. 

Є вже декілька інших проєктів на етапі експерименту в ключі пріоритезації для відбудови. Але мені здається, що досить рано говорити про конкретні результати чи наміри, тому що часто заходиш в проєкт, в нову проблематику з однією думкою і візією, а потім в процесі роботи з даними, розмов між нашими інженерами та кінцевими користувачами вимальовується зовсім інша проблематика. Тому все ще може змінитися, але такі проєкти є.

Як Мінекономіки застосовуватиме результати, отримані за допомогою платформи Palantir? Розповідає Ігор Безкаравайний

Розмінування — це нульовий етап відновлення країни. Інформація, зібрана за допомогою операторів розмінування і з інших джерел зберігатиметься в реєстрі ймовірно забруднених чи забруднених територій і буде аналізуватися на Palantir Foundry (окрім особистих і чутливих даних). Це дасть нам можливість оперативно адаптувати процес розмінування до загального бачення відновлення України.

Якщо акцент буде зроблений на безпекових аспектах, то в пріоритеті будуть ділянки, віддалені від районів бойових дій, де було мінімум бойових зіткнень. Якщо ж в основі буде економічна складова, то нагору рейтингу піднімуться ділянки, які будуть давати найбільший економічний ефект. І тут йдеться не винятково про урожайність, а також повʼязані сфери на кшталт переробної промисловості, логістики тощо.  

Ілюстративне фото. Джерело: Demine Ukraine

Інші проєкти Palantir Technologies в Україні

Актуалізуймо інформацію про інші проєкти Palantir Technologies в Україні. Наприклад, ви казали про співпрацю з Міністерством освіти. Компанія підписала меморандум з урядом 5 місяців тому. Що вже вдалося реалізувати в межах співпраці за цей час?

У відповідь на це запитання я хочу нагадати про нещодавнє інтерв'ю Михайла Федорова, який він давав телеканалу «Рада». У ньому міністр говорив про наш проєкт, а саме про обчислення ризиків для конкретних навчальних закладів. Якщо детальніше, то в МОН ухвалили методологію обрахунку ризику для шкіл, враховуючи наслідки воєнних дій, кількість учнів, щільність населення і т.д. Обрахунок за цією методологією відбувається на Foundry. Це перша частина нашої співпраці. 

Друга частина — пріоритезація садочків для побудови чи облаштування бомбосховищ. Першим прецедентом став грант UNICEF, у відповідь на який Міносвіти вирішило, куди саме направити ці гроші в рамках задачі: побудувати чи облаштувати бомбосховища, саме послуговуючись аналітикою реальних даних, яку виконаємо на платформі Foundry. Такі два великих досягнення.

В Україні запустився освітній застосунок «Мрія». Чи грає роль Palantir у цьому проєкті?

Команди проєкту «Мрія» брали участь у нашому буткемпі, який відбувся в березні 2024 року в Києві. Вони мали змогу протестувати платформу в контексті роботи з великими мовленнєвими моделями. Річ у тім, що платформа дає можливість працювати не з однією моделлю, а з різними постачальниками моделей, з open source чи закритого формату. І таким чином розробники на платформі можуть обирати найбільш доречну модель для їхньої задачі. Команда «Мрії» попрацювала з цим, і зараз ми з її учасниками так само перебуваємо на етапі експериментації. Вони роблять певний R&D-процес у межах тестового доступу до платформи.

Можна сказати, що Palantir Technologies є ментором або коучем для розробників «Мрії»?

Напевно, сказати тільки так — це применшити технічні можливості команди, бо вона дуже сильна. Розробники радше використовують нашу платформу як майданчик з потужними інструментами для досягнення задач у рамках розробки додатку, які в них є. Але, знову ж таки, на стадії експерименту. Вони подумали про те, який функціонал можна додати в «Мрію» з використанням великих мовленнєвих моделей на базі AIP. І в межах можливостей нашої платформи їхні ініціативи вдається втілити зазвичай досить швидко й ефективно.

Чи плануєте запускати нові проєкти в Україні? 

Повертаючись до того меморандуму, який підписали з Міністерством цифрової трансформації, — саме він націлений на те, щоб ідентифікувати зони впливу, де ми можемо бути максимально корисними для процесу відновлення, реконструкції в Україні. Те, що називають на західних конференціях по reconstruction and recovery. Тому розмінування як одна із підпроблем в цьому — дуже цікавих і дуже глибинних. Але водночас ми відкриті до того, щоб партнеритися з Україною в інших подібних проєктах.

Чи вже є якісь конкретні наміри партнерств?

Для нас це питання довготривалих інвестицій наших ресурсів — як з точки зору технічних, тобто ресурсів платформи, так і з точки зору інвестицій людей. Гуманітарне розмінування — перший важливий крок. Як кажуть інколи, нульова точка відновлення економіки та повернення людей до життя в Україні, і Palantir pro bono підтримує розбудову та відновлення України вже більше року.

Ідей щодо інших проєктів є однозначно супербагато, ведуться розмови. Але фокусуємося наразі на пріоритетних напрямках, які з нашої точки зору і з точки зору уряду — суперважливі. Обов'язково будемо виходити з комунікацією, коли з'являтимуться нові проєкти.