Російські шпигуни здійснювали тривалу кампанію кібератак проти Грузії, зламувавши урядові установи та великі компанії в період з 2017 по 2020 рік. Вони не лише збирали інформацію, а й отримували можливості для потенційного саботажу критичної інфраструктури країни.
Згідно з документами та технічними звітами, з якими ознайомилось агентство Bloomberg, під удар потрапили Міністерство закордонних справ, Міністерство фінансів, центральний банк і ключові енергетичні та телекомунікаційні компанії. Особливої уваги зазнали енергетичні компанії, нафтотермінали та ЗМІ.
Згідно з документами, шпигунська кампанія дала Москві можливість втручатися в життєво важливі інфраструктурні послуги Грузії, зокрема в енергетичні та комунікаційні, у разі якщо влада Грузії робитиме політичні кроки, які б не відповідали інтересам Москви.
Кібероперації здійснювали, зокрема, підрозділи ГРУ та ФСБ. ГРУ, між іншим, вдалося зламати Центральну виборчу комісію Грузії та отримати доступ до IT-систем залізниці та Imedi й Maestro — двох найпопулярніших телеканалів. ФСБ шпигувала за кореспонденцією топчиновників у Міністерстві закордонних справ і в дипломатичних установах Грузії по всьому світу.
Західні партнери проінформували грузинську владу про деякі російські хакерські атаки, але невідомо, чи вжили вони будь-яких заходів.
Грузія є важливим вузлом енергетичних і торгових маршрутів між Європою та Азією. Кампанія зламу та шпигунства з боку росії загострила ситуацію напередодні парламентських виборів, що відбудуться 26 жовтня 2024 року та можуть визначити подальший напрямок країни — продовження євроатлантичної інтеграції чи повернення під вплив Москви.
