Катерина Черногоренко — заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації вже понад рік допомагає імплементувати різноманітні технологічні рішення для армії, зокрема застосунки «Резерв+» та «Армія+». 

У бліцінтервʼю AIN вона розповідає про те, на якому етапі модель цифровізації ВЛК, який вигляд має надання послуг в «онлайн-ТЦК», кого шукає в цифрову команду Міноборони; також ділиться подробицями про застосунок із системою лояльності для військових і планами на 2025 рік.

— Катерино, над чим працює ваша команда зараз?

У нас в роботі 63 цифрових продукти, серед них сформувалась флагманська лінійка продуктів, на яких ми найбільше фокусуємось щодня: це мобільний застосунок для військовозобов’язаних «Резерв+», мобільний застосунок для військових «Армія+», бойова IT-система DELTA.

Просто зараз ми покращуємо «Резерв+». Цей застосунок дає військовозобов’язаним доступ до реєстру «Оберіг», можливість оновити військово-облікові дані, отримати електронний військово-обліковий документ. Зараз ми поступово запускаємо різні типи онлайн-відстрочок від мобілізації, а також працюємо над автоматизацією процесів, що стосуються військового обліку. 

Наприклад, у серпні 2024 року Кабмін ухвалив експериментальну постанову, згідно з якою чоловіки від 16 до 25 років були поставлені на облік автоматично, без медкомісій і черг у ТЦК. З 18 років військовозобов’язані можуть авторизуватись в «Резерв+» та отримати електронний документ. 

Ми також оновлюємо «Армія+»: додаємо нові види електронних рапортів і загалом розширюємо функціонал, щоб перетворювати мобільний застосунок на універсального помічника, який містить 90% сервісів та послуг, необхідних військовому чи військовій. 

У листопаді цього року Міноборони і Генштаб ЗСУ втілили спрощений електронний рапорт на переведення в іншу військову частину. Ми прибрали посередників між військовослужбовцем і Кадровим центром ЗСУ та гарантуємо, що очікування рішення скоротиться. Раніше узгодження зміни місця служби могло займати до чотирьох місяців — з «Армія+» на це йде менше ніж тиждень. Військовослужбовець гарантовано отримує відповідь, і навіть якщо йому відмовлять у переведенні, то буде вказана чітка причина з офіційного переліку.

— Також ви працюєте над цифровізацією ВЛК, на якому етапі реформа?

Разом із Департаментом охорони здоров'я Міністерства оборони ми розробили модель реформи всіх процесів ВЛК. Її суть полягає в тому, що рішення ВЛК буде розділене на дві структуровані частини — набір медичних даних та набір адміністративних даних. Таке розрізнення зробить сервіс ВЛК зручним для людей.

Військовозобов’язаний зможе отримати електронне направлення на ВЛК в «Резерв+». А в підсумку реформи — пройти медогляд на предмет придатності в цивільному закладі охорони здоров’я, який сам собі обере. Наприклад, у свого сімейного лікаря та інших необхідних цивільних лікарів. Головне, щоб цей заклад охорони здоров’я мав договір з НСЗУ.

Цивільні лікарі сформують свої медичні висновки та внесуть їх в електронну систему охорони здоров’я, яка вже існує та є зручною для наших цілей. Далі цей набір даних надходить до відповідної електронної системи Міноборони для ухвалення адміністративних висновків.

Весь обмін цифровими документами триватиме лічені хвилини. Військово-лікарська комісія ознайомиться з набором медичних даних у доступній формі, і, ґрунтуючись на ньому, винесе аргументоване рішення. Такий підхід забезпечить прозорість, оперативність, зручність визначення придатності чи непридатності військовозобов'язаних. А згодом ми втілимо подібний підхід і для військовослужбовців.

Цифрова модель допоможе розвантажити систему ВЛК та уникнути зловживань, спростить формування й отримання медичного й адміністративного висновку. Також після кожного рішення залишиться збережений цифровий слід — електронні підписи як лікаря, так і працівника ВЛК, — що сильно спростить перевірку уповноваженим органам.

Ми розіслали дорожню карту реформи всім залученим сторонам. Залишилося тільки визначити терміни виконання і переходити до роботи. Робимо все можливе, щоб запустити реформу ВЛК оперативно, і я впевнена, що вона дасть позитивні результати. Колись я керувала проєктом зі створення електронного лікарняного, і, по суті, цей досвід дав мені можливість зараз запропонувати реформу ВЛК. Бо реформа електронного лікарняного відбулась успішно, і зараз ми застосовуємо схожу логіку, тільки вже для нових цілей.

— А який статус проєкту з цифровізації ТЦК?

Усі сервіси, які зараз надає ТЦК, ми вважаємо реалістичним розробити в онлайн-форматі. Водночас цифровізація не скасовує можливість фізичного візиту до ТЦК. Така опція залишиться, адже технічно людина може не завжди мати доступ до електронних сервісів.

Проте для людей, які хочуть скористатися онлайн-сервісом, має бути «Резерв+». Взагалі ми прагнемо перетворити «Резерв+» на онлайн-ТЦК, який буде набагато зручнішим і швидшим [за офлайн-ТЦК] та поєднає всі необхідні процеси в одному застосунку. 

Наприклад, щоб зараз людина з інвалідністю могла отримати відстрочку від мобілізації, достатньо надіслати запит в «Резерв+». Цей запит надходить до електронного реєстру Пенсійного фонду, дані перевіряються, генерується проста бінарна відповідь «так» або «ні» — і позначка про відстрочку автоматично додається в електронний військово-обліковий документ у мобільному застосунку. І це все. Нам писали тисячі людей, які казали, що це найкрутіше, що з ними сталося у сфері цифровізації. 

Щоб пройти цю ж процедуру в офлайні, людина має прийти в ТЦК, відстояти чергу, подати письмову паперову заявку, дочекатися розгляду комісії. Весь процес триває від двох днів до трьох тижнів. Комісія розглядає заяву, ухвалює рішення, яке скеровується в ТЦК. А потім людина має знову прийти в ТЦК за цим рішенням. І тільки після того як оператор ТЦК вручну внесе дані в реєстр «Оберіг», вони відобразяться в застосунку «Резерв+».

Натомість оформлення відстрочки онлайн займає кілька хвилин. Тому ця цифрова послуга має такий попит.

Наразі в «Резерв+» відстрочки оформили понад 180 тисяч громадян. Це люди з пенсійним посвідченням за інвалідністю, студенти, аспіранти, докторанти, а також багатодітні батьки, які мають від трьох дітей в одному шлюбі. І ми працюємо над тим, щоб втілити в онлайні всі можливі види відстрочок, встановлені законодавством.

— Наскільки дані про військовослужбовців захищені у ваших сервісах?

 «Резерв+» від початку навмисно побудований так, що в ньому не зберігаються дані. Архітектура застосунку є «дзеркалом» Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг». І обмін даними з реєстром відбувається в зашифрованому вигляді.

Безпека користувачів є для нас першочергово важливою. Ми дбаємо про захист даних кількома державними командами, проводимо ретельні перевірки, сертифікації — робимо все, щоб система була максимально захищеною.

— На конференції СТАРТ ви казали, що шукаєте людей у команду. Хто це має бути та як до вас потрапити?

Ми продовжуємо масштабувати наші цифрові продукти, а значить продовжуємо залучати спеціалістів. Наші цивільні вакансії можна відслідковувати на сайті наших партнерів Lobby X. Військові вакансії Міноборони також доступні в онлайн-рекрутингу в «Резерв+».

Також для модернізації оборони ми будуємо ДП «Цифрова армія». Вже обрали директорку проєкту, це буде жінка. Вона вмотивована, потужна СТО, одна з найкращих із будівництва систем в країні. Ми також відібрали C-level експертів для того, щоб рухати цей державний організм, розвивати його. Знайшли крутих фахівців, яких інтегруємо у наш проєкт — деякі з них були класними цивільними менеджерами, а зараз служать у війську.  

Дуже вірю в цей проєкт і хочу, щоб він відбувся. Це такий спеціалізований підрозділ, куди ми запросимо найкращих розробників. Ймовірно, що для частини ІТ-спільноти це буде пік кар'єри, бо робота в період війни в плані захисту систем та розробки — великий професійний стрибок.

Також я боротимусь за те, щоб у проєкті були достойні заробітні плати. Звичайно, нам дуже складно конкурувати з цивільним сектором, але робитиму все як профільна заступниця, як людина, яка має захищати свою команду, і надам найкращі умови, щоб це було класне ДП, з класною культурою креативу, свободи, професійного розвитку. Місце, де формуються найкращі технологічні рішення.

— Чому ви обрали працювати саме з системою ситуаційної обізнаності «Дельта», а не з іншими, наприклад, із системою «Дзвін»?

Бойову систему DELTA цього року ввели в експлуатацію в усіх підрозділах оборони України. DELTA є комплексною системою захисту інформації та першою з українських бойових систем успішно пройшла перевірку інформаційної безпеки за стандартами НАТО. До цих досягнень команда йшла вісім років.

Система ситуаційної обізнаності надає можливість нашим військовим мати повний життєвий цикл на цифровій мапі важкої техніки, іншими словами — наша армія більше ніколи не буде сліпа щодо власних дій і дій противника. 

Ця система ситуаційної обізнаності надає нашим військовим максимально деталізовану цифрову мапу поля бою. Іншими словами, наша армія більше ніколи не буде сліпа щодо власних дій і дій противника.


Читайте також


Що стосується системи «Дзвін», то вона має інші, більш специфічні функції та є дороговартісною. І станом на зараз вона не забезпечує необхідної гнучкості на тактичному рівні. Але ми запропонували колегам із Генштабу модель масштабування кількох систем одразу — DELTA, «Дзвону» та «Кропиви», — бо розуміємо, як розбудувати це в сучасну мережу.

У будь-якому разі, наш основний клієнт — це військовослужбовець, тому ми зробимо все, щоб він мав доступ до повного переліку систем, яких потребує для швидкого ухвалення і виконання рішень.

— Куди звертатися військовослужбовцям, якщо їхнє керівництво не хоче використовувати «Армія+»?

Військовослужбовець може звернутися в технічну підтримку мобільного застосунку. І зараз ми моделюємо додаткову точку входу для того, щоб відповідати на запити швидше. Для нас важливо отримувати швидкі запити з таких питань і моніторити, де відбувається саботаж. 

Насправді деякі роди й види військ уже стали абсолютними лідерами у впровадженні  «Армія+», наприклад, командування ДШВ, ВМС. І мене дуже тішить, що є командири, які проактивно впроваджують наші сервіси.

Водночас подекуди дійсно можливий певний супротив. Він викликаний недостатньою комунікацією, і, ймовірно, тим, що армія — це досить консервативна структура. Я особисто вірю в те, що українці насправді готові до змін.

Ба більше, ми спостерігаємо це щодня за кількістю людей, які користуються цифровими державними сервісами. Тому хочу звернутися до командирів: від вашого лідерства залежить дуже потужний крок, навіть стрибок у майбутнє. Зараз тільки від вас залежить, як швидко ми зробимо цей стрибок.

— Які плани та цілі в команди на 2025 рік?

Ми отримали дуже багато запитів на різні сервіси як від військовослужбовців, так і від військово-політичного керівництва країни. І це мене дуже тішить, тому що ми стали таким місцем, куди можна скерувати запит та отримати ефективний продукт.

Абсолютний лідер у використанні серед наших продуктів — це «Резерв+», в якому авторизувались вже 3,5 мільйони людей. Це відбувається завдяки колосальній, майже несумісній з особистим життям праці команди.

Також ми будемо поступово переводити в «Резерв+» всі сервіси ТЦК. Насамперед реалізуємо в застосунку повторне оновлення даних, всі можливі відстрочки від мобілізації та бронювання.

Крім того, продовжимо розвивати онлайн-рекрутинг. Зараз «Резерв+» є основним місцем накопичення і публікації військових вакансій. Це найбільша база пропозицій — близько 4,000 відкритих посад — а також персональний асистент, який підбирає варіанти спеціально під навички й вподобання користувача.

Ми розширимо функціонал, зокрема в застосунку людина зможе підписати смарт-контракт на проходження служби напряму з військовою частиною. Також хочемо втілити реформу ВЛК, щоб цей процес був максимально людяним, сервісним, швидким.

Щодо «Армія+», там вже цілий всесвіт. Зараз застосунок містить 17 видів електронних рапортів, і щомісяця ми прагнемо додавати від 5 до 10 нових видів. Скоро додамо нові модулі онлайн-навчання — серед них «Зв’язок на полі бою», «Кібергігієна». Плануємо в застосунку й цифрове військове посвідчення з фотографією, яке матиме юридичну силу на рівні з паперовими документами.

Також орієнтовно за місяць запускаємо національну програму підтримки військовослужбовців «Плюси». Це середовище, в якому військовий зручно отримуватиме бонуси, знижки, безплатні товари від великих бізнесів та організацій. Вже маємо перших підтверджених партнерів, серед них «Укрзалізниця», «Укрнафта», «Нова пошта», «Розетка».

Це значить, що вже невдовзі через «Армія+» військовослужбовці зможуть зручно купувати квитки, отримувати знижки на пальне, на відправку й отримання посилок.

Моя ідея полягає в тому, що все суспільство, всі бізнеси мають винагороджувати військовослужбовця та будувати навколо нього екосистему лояльності. Я хочу, аби всі великі сервісні бізнеси, продуктові, логістичні, IT-компанії доєднувалися до нас. Ми запустили спеціальну форму, щоб вони могли висловити свою зацікавленість. Наша ціль — 100 великих бізнесів, які пропонують військовим особливі переваги.

Зараз в «Армія+» авторизовані 410 тисяч користувачів. Наступного року прагнемо мати мільйон. Хочемо масштабувати застосунок на всі Сили оборони.

У 2025 році у нас з’явиться Єдиний державний реєстр військовослужбовців. Сучасний, децентралізований, з найбільш просунутою архітектурою. Ми зможемо керувати кадрами на абсолютно новому рівні, що допоможе ухвалювати зважені рішення. Зокрема розуміти, як планувати мобілізацію, тилове забезпечення та дозволить ще ширше розгорнути функціонал «Армія+».

DELTA наступного року теж масштабується у використанні та поповниться новими корисними модулями. Ці модулі допоможуть розробляти й вести цілі, розпізнавати ворожу техніку та радіочастоти. Таким чином, бойова система продовжить бути масивною цифровою зброєю в арсеналі нашого війська. 

Цей матеріал був створений завдяки СТАРТ, великій конференції від AIN та KAMA про технології, бізнес і мистецтво, що відбулася 12 листопада і стане щорічною. Подія сталася, зокрема, завдяки першим партнерам, серед яких Mazda, Genesis, Horizon Capital, Inzhur, Intellias, NetHunt, Sense Bank, OLX, за що AIN вдячний кожній. 

Конференція від AIN СТАРТ

Зображення в матеріалі: Катерина Черногоренко via Facebook, Нателла Бахаєва