Створення будь-якого сучасного великого кінопроєкту неможливе без залучення продюсерів. Якщо режисер відповідальний за створення картинки та стилю оповіді, то продюсер — за те, щоби режисер та команда займалася суто творчим процесом створенням картинки та розповіді.

Частково переказуємо матеріал The New York Times та розповідаємо про професію кінопродюсера.

Хто такі кінопродюсери?

Продюсери відповідають за всі етапи створення фільму — від ідеї до виходу на екрани. Вони визначають ідеї стрічок, іноді читаючи книги чи статті на задану тему проєкту. Працюють з авторами над розробкою сценаріїв та шукають режисерів.

Деякі забезпечують фінансування та допомагають знайти правильних керівників для різних відділів: кастингу, дизайну виробництва, гриму тощо. Продюсери також контролюють бюджети, пошук локацій та планування. Після завершення фільму вони проводять консультації щодо маркетингових кампаній. Але водночас кожен продюсер працює по-своєму під час виробництва.

Є декілька видів продюсерів:

  • генеральний та виконавчий — беруть участь у виробництві на всіх етапах. Відповідають за фінансові та адміністративні аспекти виробництва, часто представляють інтереси студії або інвесторів;
  • лінійний — займається повсякденними операціями, керує бюджетом і графіком, а також наглядає за знімальною групою. Розв’язує проблеми, які виникають під час знімання;
  • асоційований — асоційований продюсер, такий що, зазвичай, виконує роль представника продюсера, який може відповідати за частину його фінансових, творчих або адміністративних функцій;
  • копродюсер — шукає фінансування за кордоном;
  • постпродакшен-продюсер — займається фіналізацією фільму вже після знімального процесу.

Чому під час премії «Оскар» за найкращий фільм статуетку отримають саме продюсери?

«Я роблю неможливе для невдячних… Цього можна навчитися, але цього не можна навчити», — цитує знайомих продюсерів автор матеріалу The New York Times Брукс Барнс.

За даними The New York Times, деякі продюсери навіть відмовляються пояснювати свою роботу, посилаючись на «складність її демістифікації». Попри це, продюсери отримують «Оскар» за найкращий фільм через свою ключову роль у реалізації кінопроєкту.

Продюсери мають найбільшу відповідальність за фінальний продукт, їх вважають найбільш гідними отримати цю престижну нагороду. Вони контролюють постпродакшн і беруть участь у маркетингових кампаніях, щоби забезпечити успіх фільму серед аудиторії, тобто несуть відповідальність за весь проєкт і об’єднують роботу всіх творчих і технічних команд.

До 1951 року «Оскар» за найкращий фільм отримували кіностудії. Як правило, це були власники студій, такі як Луїс Б. Маєр (Metro-Goldwyn-Mayer) чи Джек Ворнер (Warner Bros.). Саме очільники кінокомпаній отримували статуетки та проголошували промову. Уперше продюсерам почали вручати «Оскар» у 1951 році. Вважається, що такий перехід пов’язаний із занепадом студійної системи після Другої світової війни.

Ще одне правило — це скільки продюсерів може отримати нагороду. Його змінили після 1999 року, коли одразу п’ятеро продюсерів отримали нагороду за романтичну комедію «Закоханий Шекспір» (1998) режисера Джона Меддена. Це викликало обурення в кіноіндустрії, тому після цього Американська академія кіномистецтва скоротила кількість лауреатів до трьох. Для визначення головних продюсерів використовується система гільдії продюсерів — їх позначають у титрах як PGA (Producers Guild of America).

Читайте також: Як український кінематограф потрапляє на Netflix