Кабінет міністрів України погодив кандидатів на посади членів Наглядової ради «Ліси України». До наглядової рада увійшли троє незалежних членів та один представник держави. Про це йдеться у відповідному розпорядженні на сайті Кабміну.
У наглядову раду державного підприємства увійдуть:
- Маркіян Витвицький, член правління Канадсько-Української торгової палати. Раніше працював у Міністерстві природних ресурсів та лісового господарства Канади;
- Робертс Стріпніекс, ексголова наглядової ради та генеральний директор державного АТ «Латвійські державні ліси»;
- Янне Харьюнпяя, гендиректор Східного офісу фінської промисловості;
- Олексій Кучер, очільник Державної регуляторної службу України.
«Ліси України» є одним із найбільших лісокористувачів Європи та найбільшим лісокористувачем України.
Чим відомі «Ліси України»?
Держкомпанія «Ліси України» спеціалізується на:
- веденні лісового господарства, охорона, захист, використання та відтворення лісів;
- веденні мисливського господарства, охорона, відтворення та раціональне використання державного мисливського фонду на угіддях у користуванні підприємства.
Втім раніше підприємство неодноразово помічали у корупційних скандалах.
«Хутір» керівника «Лісів України» Болоховця
Керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець та його бізнес-партнер Михайло Рева ймовірно роками розбудовували маєток з конюшнею та відпочинковими будинками. Понад 90% території — території державного і комунального лісу, йшлося у розслідуванні NGL.media у січні 2025 року.
На території, яку через родичів та третіх осіб пов'язують з Юрієм Болоховцем, журналісти виявили суцільний паркана, а за ним житлові будинки, конюшню, вольєри з тваринами, зокрема, оленям. У ДП стверджують, що інформація журналістів не відповідає дійсності.
Межі відпочивникового комплексу на околоциях в Івангороді. Інфографіка: NGL.Media
Закупівлі мобільних за завищеними цінами
У січні 2025 року Державне бюро розслідувань повідомило виконавчому директору ДП «Ліси України» та двом директорам департаментів про підозру. Причиною стало те, що у серпні 2023 року один з департаментів ініціював закупівлю 2,5 тис. мобільних телефонів для потреб підпорядкованих підрозділів. Заявку на тендер подало лише одне приватне підприємство з пропозицією на 30% вище вартості ринкової вартості.
Збитки державі оцінили у 3 млн грн. Розслідування триває.
Читайте також: Суд визнав руйнування Садиби Маліна у Києві забудовником законним — які можуть бути наслідки