4 лютого Міністерство цифрової трансформації офіційно презентувало WINWIN AI Center of Excellence, центр для розробки та інтеграції ШІ-рішень у державний сектор, оборону, медицину, освіту та бізнес.

AIN відвідав презентацію та розповідає, як працюватиме центр і як в Україні планують впроваджувати штучний інтелект на державному рівні.

Хто очолив WINWIN AI Center of Excellence

Данило Цьвок та Дмитро Овчаренко очолили WINWIN AI Center of ExcellenceСкриншот із презентації Мінцифри

Уперше про відкриття посади Chief AI Officer міністр цифрової трансформації Михайло Федоров оголосив на ІТ Arena у вересні 2024 року. Відтоді серед приблизно ста кандидатів були обрані двоє, оскільки в міністерстві вирішили, що центр потребує і СЕО, і технічного директора (СТО).

Новостворену структуру очолили Данило Цьвок і Дмитро Овчаренко. Цьвок отримав позицію СЕО або ж Chief AI Officer, раніше він обіймав посаду продуктового директора Metinvest Digital. Має понад 10 років досвіду впровадження інновацій.

Дмитро Овчаренко — СТО, раніше був директором із практики генеративного ШІ у SoftServe, архітектор і технічний директор із понад 17-річним досвідом.

Читайте також: Напівпровідники, штучний інтелект і не тільки. Україна затвердила Стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року

Які цілі WINWIN AI Center of Excellence

За словами Михайла Федорова, основна мета: до 2030 року вивести Україну в трійку держав за рівнем інтеграції та впровадження ШІ-рішень.

Для цього планують:

  • розробити національну ШІ-стратегію та програму інвестування в дослідження та розробку ШІ-рішень;
  • створити найкраще у світі правове середовище для розвитку ШІ;
  • досягти зростання ШІ-стартапів мінімум на 50% щорічно;
  • розвивати статус держави, де працює найбільша кількість ШІ-розробників / спеціалістів у Європі;
  • впровадити ШІ-рішення в пріоритетних галузях: цифрові послуги, освіта, охорона здоров’я та військові технології;
  • провести дослідження та поставити цілі для інших пріорітетних галузей.

Ключові завдання центру на 2025 рік:

Запустити розробку AI-продуктів для державного сектору:

  • створено механізм розробки пілотних AI-рішень;
  • запущено AI-інкубатор для створення продуктів;
  • командою центру розроблено 16 пілотів, з яких 50% передано в розробку MVP, а також запущено мінімум 3 AI-продукти.

Закласти технологічний фундамент AI-суверенітету країни з власною LLM-моделлю:

  • створено технічну інфраструктуру для запуску національних AI-продуктів;
  • розроблено національну мовну модель (LLM) для державних сервісів;
  • сформовано технологічну AI-стратегію з фокусом на масштабування та інтеграцію ШІ у проєкти «Дія», «Мрія», AI Legal тощо.

Генерувати AI-рішення в Defense Tech секторі. 

Щодо впровадження штучного інтелекту в «Дію», кажуть, зокрема, про створення ШІ-асистента в застосунку, який після отримання запиту (включно з голосовим повідомленням) зможе порадити користувачу, до якої державної структури звернутися для вирішення питання та в чиїй компетенції конкретна проблема.

«Мрія», яка наразі перебуває на етапі бета-тестування, також може отримати свого ШІ-помічника. Йдеться як про допомогу школярам з обранням додаткового контенту для вивчення, грантових програм чи позашкільної освіти, так і для вчителів і складання ними планів навчання.

Читайте також: Українська влада прагне забезпечити 1% світового виробництва чипів до 2030 року. З якої стартової позиції ми входимо в «гонитву напівпровідників»

У галузі Defense Tech Мінцифри не розкриває чітких планів, однак уточнили, що зокрема йдеться про розвиток ШІ в напрямах аналізу поля бою та розпізнавання ворожої техніки.

Власна LLM для державних сервісів має допомогти уряду бути швидшим, наприклад, шляхом валідації правових актів, їхній короткий виклад та аналіз впливу на державу. На запитання AIN про те, як відбуватиметься впровадження нових ШІ-технологій у державний сектор, Данило Цьвок відповів, що ставку зроблять на навчання нових кадрів, а також — на можливе призначення профільних консультантів у держструктурах. Спочатку нові підходи стосуватимуться саме Мінцифри з подальшим розширенням на інші відомства.

Як планують впроваджувати регуляцію ШІ в Україні

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповів, що для впровадження ШІ обрали Bottom-Up-підхід, що складається з двох етапів.

Перший етап розрахований на 2–3 роки і включає в себе:

  • Білу книгу ШІ, що описує підхід до регулювання ШІ в Україні.
  • Добровільний кодекс поведінки (наразі підписаний 14 компаніями).
  • Методологію HUDERIA для оцінки ризиків ШІ — воркшопи для компаній.
  • Розробку рекомендацій для медіа, освіти, розробників, рекламників, держслужбовців тощо.

Другий етап — адаптація європейських стандартів та ухвалення національного законодавства з регуляції ШІ.

Співпраця з бізнесами

Основою впровадження ШІ є формування внутрішньої інфраструктури для роботи з чутливими даними й побудова національної мовної моделі. Однак також планують співпрацювати з бізнесами, з акцентом на малі й середні підприємства.

WINWIN AI CoE працюватиме у форматі проєктного інкубатора — простору для аналізу, розробки та тестування AI-рішень. Команда збиратиме запити на покращення процесів і послуг та разом з бізнесом розроблятиме відповідні ШІ-рішення. Після тестування інновації будуть впроваджуватися в сервіси для громадян і держслужбовців.

Водночас не відмовляються і від BigTech. Раніше Михайло Федоров уже повідомляв, про співпрацю з компанією Meta в новому ШІ-напрямі. У повідомленні йшлося, що новий напрям може передбачати використання передових рішень Meta, як LIama, open source-рішення, на основі якого можна створювати багато інноваційних проєктів.

Читайте також: Збільшили ефективність у 10 разів. Як Мінцифра переходить на систему OKR – колонка Михайла Федорова