На третій рік повномасштабного вторгнення підприємці знаходять способи не тільки виживати, але й допомагати іншим. AIN разом з радіоведучим і головним редактором Platforma Юрієм Марченком відвідав Дніпро, де відкрився новий шелтер від венчурбілдера CLUST. Там він поговорив про корпоративно-соціальну відповідальність бізнесів під час війни з Анастасією Войткевич, керівницею благодійного проєкту CLUST SPACE, та Анастасією Варавою, рестораторкою та співзасновницею локальної мережі Varfamily.
Корпоративна соціальна відповідальність під час війни не обов’язково обмежується потребами фронту
CLUST SPACE — це освітній хаб, що поєднує в собі функції укриття та коворкінгу. Це благодійний проєкт венчур-білдера CLUST, ініційований CEO Русланом Тимофеєвим. Простір створений для студентів, аби кожен з них міг безпечно проходити навчання.
CLUST SPACE створений на базі укриття Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. З 24 лютого 2022 року в Дніпрі пролунало понад 4800 тривог, а за січень 2025 року середня тривалість тривоги зросла до 2 годин. Це суттєво ускладнює можливість навчатися офлайн. Оновлене укриття стало відповіддю на цей виклик.
Фото тут і далі надані CLUST
550 квадратних метрів під землею вміщують зони для навчання, відпочинку, кава-брейків, навіть душові кімнати та місця для сну. Студенти можуть почуватися тут не тільки безпечно, а й надихатися на створення нових ідей і проєктів. Простір створений за зразком найкращих західних кампусів університетів, але й враховуючи українські реалії. Після завершення воєнного стану він слугуватиме хабом для розвитку студентських проєктів.
Для CLUST це вже другий такий проєкт — перший реалізували на базі Київського політехнічного інституту.
Фандрейзити на освітні проєкти під час війни складно, але це — інвестиція в майбутнє
На третьому році повномасштабної війни економічна ситуація погіршилася, і бізнес це не оминає. До того ж через зростання зовнішніх загроз збільшуються і бюджети на корпоративну соціальну відповідальність (CSR).
Перший CLUST SPACE в КПІ коштував $415 000, другий у Дніпрі — $350 000. Знайти інвесторів на перший проєкт було складніше: у компанії не було подібних реалізованих кейсів, а благодійний характер проєкту не передбачав повернення інвестицій (ROI).
«Нам потрібно було пояснити, що наші ROI у цьому випадку — це не гроші. Це майбутнє покоління, яке буде лишатися в Україні, зростати тут, бачити й відчувати, що є бізнес, який може запропонувати їм щось натомість, і не обов'язково їхати за кордон».
CLUST має амбітний план масштабуватися в усі великі міста України. «Кожен університет України повинен мати такі простори», — зазначає Анастасія. Наступний CLUST SPACE планують відкрити в Одесі.
Для CLUST створення такого простору — це прояв корпоративної соціальної відповідальності. «Кожен бізнес, який готовий мати соціальну складову, має обрати напрямок, який їм безпосередньо цікавий. І для нас це точно освіта», — зазначає Анастасія Войткевич, додаючи, що частина команди — освітяни.
Корпоративна соціальна відповідальність для команди почалася задовго до повномасштабного вторгнення. Це є покликом CEO CLUST Руслана Тимофєєва: раніше він багато уваги приділяв шаховим турнірам і конкурсам з математики. Освіта cтала тим напрямком, куди він направив благодійні спроможності компанії і з початком великої війни. У CLUST впевнені, що такі проєкти допомагають розвивати українські міста. Освічена молодь — інвестиція в майбутнє України.
«У нас, як у представників бізнесу, зрозуміла й раціональна потреба в молодих фахівцях. У наших інтересах, щоб ці студенти не просто лишалися в нашій країні, а й бачили, що тут є майбутнє, щоб вони хотіли тут розвиватися», — додає Анастасія Войткевич.
З наближенням лінії фронту Дніпро не перестає розвиватися
Бізнес у Дніпрі під час війни — це постійне подолання викликів. «Треба адаптуватися і приймати кожен виклик», — говорить рестораторка Анастасія Варава. У її мережі 6 закладів: дніпровські Brooks, Varburger, Black Sheep, Moshe, Rooftop by Brooks та Renee в Ніцці.
Першим великим викликом для команди стала пандемія коронавірусу у 2020 році. «Тоді ми зрозуміли, що класно вміємо долати труднощі», — каже Анастасія.
Найскладнішими моментами для її бізнесу є відтік молоді з міста, мобілізація та економічна ситуація, що погіршується. 2024-й став найскладнішим за три роки великої війни через нестачу працівників і негативні зовнішні інфоприводи, які впливають на повсякденний вибір людей. Проєкти втратили в середньому від 4 до 10% рентабельності.
Зараз, за словами Анастасії, у ресторанному бізнесі важливий не тільки продукт, а й сенси, які він несе в собі.
«Продукт — це не тільки їжа. Це те, що вкладається в нього: це і смак, і люди, які його створюють, і їхній прояв у зовнішньому світі, — ділиться рестораторка. — Важливо, що заклад робить для людей, як турбується про них, про команду, які цінності несе, який вайб».
У Varfamily є власний благодійний фонд «Родичі», який опікується 22 самотніми пенсіонерами. Уже третій рік компанія забезпечує їх продуктами харчування та необхідною допомогою. «Щомісяця Varfamily допомагає дітям і стареньким. Це вже частина нашої внутрішньої культури в компанії», — розповідає Анастасія.
Незважаючи на наближення лінії фронту, Дніпро продовжує розвиватися. У центрі міста один за одним відкриваються нові кав’ярні, ресторани та бізнеси, а район із символічною назвою «Перемога» стрімко розвивається останні три роки.
CSR — довготривала інвестиція в бізнес із несподіваними ROI
Обидві Анастасії впевнені, що корпоративна соціальна відповідальність є запорукою успіху бізнесу в довгостроковій перспективі. Вона дає найрізноманітніші ROI: від успішного рекрутингу до збільшення доходів.
У команді CLUST уже є працівники, які дізналися про компанію через її благодійні прояви. «Дівчина побачила CLUST SPACE, нагуглила, хто його відкрив. Далі пішла до нас на сайт, подалася на вакансію і зараз у нас працює», — розповідає Анастасія Войткевич. Інший працівник — випускник КПІ, який захопився ідеєю відкрити безпечний смартпростір у його альма-матер.
Результат CSR проєктів можна виміряти через HR, а їхній успіх — тим, як багато кандидатів приходять у команду через благодійні проєкти. «Для мене це про репутацію, яку несе компанія, про added value — цінності, які ти можеш запропонувати», — пояснює Анастасія важливість CSR.
Анастасія Варава впевнена, що простори — навчальні чи громадські — об’єднують навколо себе людей, сприяють обміну думками та розвитку ідей, що поліпшують місто. «Коли люди створюють щось із сенсами, то гроші стають результатом їхніх дій і мрій. Ми, люди, надихаємося тим, що створюється навколо нас», — пояснює вона важливість CSR з точки зору доходів. Кожна найменша ініціатива чи подія робить свій внесок у місцеву економіку.
«Люди з усього міста заплатять за громадський транспорт або таксі, аби приїхати, після цього ввечері вони разом сядуть обговорювати подію, і це вже прибуток місцевим ресторанам, — пояснює Юрій Марчук. — Будь-що може створити спільноту, яка потім впливатиме на ціле місто».
Україна вирізняється від інших воюючих країн умінням планувати майбутнє
Архітектор CLUST SPACE Павло Пекер має досвід будівництва у воюючих країнах, зокрема в Іраку та в Лівії. Він бачив цілі покоління людей, які не вміють ні читати, ні писати. «Це один з можливих варіантів розвитку країни, у якій йде війна. І це те, до чого ми точно не хочемо прийти», — каже Анастасія Войткевич.
«Багато країн навіть не думають про те, що [в умовах війни] можливо створювати інноваційний простір для навчання. Котрий має не просто парту й стільчик, а й проєктор, екрани, зручний простір, куди можна запрошувати цікавих спікерів, які будуть ділитися своїм досвідом і надихати студентів на створення майбутнього», — додає Анастасія Варава.
Амбітні плани розвитку України після завершення війни виникають на хакатонах, круглих столах, дискусіях та івентах, які постійно відбуваються в найрізноманітніших куточках країни. «Це унікальна історія, тому що ми думаємо не тільки, як вижити прямо зараз під повітряними тривогами, а про те, як ми будемо жити, коли ми переможемо», — резюмує Юрій Маркевич.
