Як українському ІТ-бізнесу стати резидентом «Дія.City» у 2025 році. Коротко про аудит резидента

«Дія.City» — вже не новинка для українського ІТ, але саме зараз, коли багато великих гравців українського ІТ-ринку скористалися перевагами цього особливого правового режиму, можна підвести підсумки перших трьох років його існування.

ІТ-юрист Дмитро Кондратьєв у своїй колонці для AIN розповідає, як стати резидентом «Дія.City» у 2025 році.

«Дія.City» — це спеціальний правовий режим, створений для підтримки та розвитку IT-індустрії в Україні. Він надає компаніям інструменти для розвитку інноваційного бізнесу й технологічних стартапів, поєднуючи комфортні податкові умови з ефективними інструментами для залучення іноземних інвестицій.

Основні переваги, які надає резидентство в «Дія.City»

• Податкові пільги. Резиденти можуть обрати сплату податку на виведений капітал за ставкою 9% замість стандартного податку на прибуток 18%. Крім того, ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для працівників і гіг-спеціалістів знижена до 5%.
• Зʼявляється можливість укладати гіг-контракти з фахівцями, залученими в процеси створення ІТ-продуктів. Цей вид договору дає змогу відступити від положень Кодексу законів про працю і забезпечує гнучкість у побудові бізнес-процесів.
• Бронювання працівників.

Покрокова інструкція для входу в «Дія.City»

1. Зареєструвати компанію

Юридична особа, яка хоче стати резидентом «Дія.City», має бути зареєстрована в Україні. Найзручніша форма — Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Для реєстрації компанії потрібно: обрати назву та види діяльності, підготувати установчі документи, зареєструвати компанію офлайн через реєстратора або онлайн на порталі «Дія» (онлайн-реєстрація через портал «Дія» є швидким і зручним способом) та відкрити банківський рахунок, необхідний для здійснення фінансових операцій компанії.

Після реєстрації компанії можна переходити до наступного кроку — перевірки відповідності вимогам для резидентства в «Дія.City».

2. Перевірити відповідність вимогам

Щоби стати резидентом, компанія має відповідати таким критеріям:

• працювати у сфері інформаційних технологій. До кваліфікованих видів діяльності належать: комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор, оброблення даних, діяльність вебпорталів та інші;
• середньооблікова кількість працівників і гіг-спеціалістів має бути не менша за дев’ять осіб;
• cередня місячна винагорода працівників і гіг-спеціалістів повинна становити не менше за еквівалент €1200;
• щонайменше 90% доходу компанії мають надходити від кваліфікованих видів діяльності;
• компанія не повинна мати податкового боргу, бути в процесі ліквідації або банкрутства, а також не повинна мати серед учасників осіб, пов’язаних із державами-агресорами або підсанкційними особами.

Для стартапів діють спрощені умови, зокрема компанії, зареєстровані не раніше ніж за 24 місяці до дня подання заяви, з доходом не більше 1167 мінімальних заробітних плат за попередній рік, можуть стати резидентами без дотримання вимог щодо кількості працівників та рівня зарплат протягом першого року.

Читайте також: Верховна Рада схвалила закон про податки в «Дія.City». Як зараз працює режим, що може змінитися та які переваги резидентства – колонка юриста

3. Подати заявку на вступ у «Дія.City»

Процедура подання заявки є повністю цифровою і відбувається через портал «Дія». Заповнюємо заявку, та чекаємо на результат. Строк розгляду — до 10 робочих днів.

Якщо всі умови дотримані, компанія отримає статус резидента «Дія.City» і зможе користуватися його перевагами.

Якщо відповіді не отримали — діє принцип мовчазної згоди. Це означає, що якщо ви не отримали відмови, то ви резидент з дня закінчення 10-денного строку, вітаю!

Податкові умови для резидентів «Дія.City»

Однією з головних причин вступу до «Дія.City» є зниження податкового навантаження.

Як це працює на практиці

• Податок на виведений капітал (9%) — сплачується не з усього прибутку компанії, а лише з операцій, що виводять кошти з бізнесу (наприклад, виплата дивідендів).
• Зниження ПДФО до 5% — вигідно як для роботодавця, так і для працівника, оскільки дозволяє сплачувати лише 5% податку замість 18% з доходів працівників і гіг-спеціалістів. Але не забувайте про військовий збір, що тепер становить 5% до кінця року, у якому буде припинено чи скасовано військовий стан.
• Зменшений ЄСВ — 22% сплачується не від фактичної зарплати, а від мінімальної заробітної плати.

Бронювання працівників: як це працює

Ще одна ключова перевага «Дія.City» — можливість бронювання працівників під час воєнного стану.

Якщо компанія відповідає критеріям критично важливого підприємства, вона може забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників.

Умови для бронювання:

1. Компанія є резидентом «Дія.City».
2. Відсутня заборгованість із податків і ЄСВ.
3. Виплачується заробітна плата не менша за 20 000 грн.

Якщо ці умови виконані, компанія може подати заявку до Мінцифри та отримати дозвіл на бронювання працівників.

Гіг-контракти — альтернатива ФОП

Резиденти «Дія.City» можуть наймати спеціалістів не тільки через ФОП, але й за допомогою гіг-контрактів.

Чому це зручно

• Гіг-контракт поєднує гнучкість ФОП і захист трудового договору.
• Працівник сплачує 5% ПДФО, а компанія — мінімальний ЄСВ.
• Усі права та обов’язки прописуються в договорі.

Гіг-контракт — це хороший варіант для компаній, які хочуть працювати з фахівцями без оформлення трудових договорів. Але не забувайте, що резидентство «Дія.City» також обмежує вас у видатках на користь платників ЄП.

Аудит резидента «Дія.City»

Кожен резидент зобов’язаний подати початковий звіт про відповідність і незалежний аудиторський висновок.

Звіт про відповідність формується за результатами трьох повних календарних місяців, після місяця набуття статусу резидента. Він має підтверджувати відповідність компанії критеріям резидентства «Дія.City».

Незалежний аудиторський висновок готується аудиторами та засвідчує правильність тверджень щодо відповідності критеріям резидентства.

З нашого досвіду можу сказати: не варто вводити себе в оману словом «аудит». Насправді незалежний аудиторський висновок — це, по суті, лише підтвердження ваших тверджень щодо відповідності критеріям резидентства. Іншими словами, аудитори перевірятимуть лише ту частину вашої діяльності, яка впливає на підтвердження статусу резидента «Дія.City».

Аудитори не аналізуватимуть усю вашу діяльність і не замінять, наприклад, податкову перевірку.

Їхнє завдання — підтвердити або спростувати ваші твердження про відповідність критеріям резидентства.

Для надання висновку аудитори:

• аналізують види діяльності компанії;
• перевіряють походження та розмір доходів;
• оцінюють середній рівень винагороди;
• визначають середню кількість працівників.

Незалежний аудиторський висновок — це більше про підтвердження відповідності, а не про повний фінансовий аудит вашої компанії.

Отже, що маємо на сьогодні

«Дія.City» працює вже кілька років, і більшість великих ІТ-компаній уже стали резидентами. Проте все ще залишається багато питань.

• Чи вигідно це для маленьких компаній?

Так, особливо якщо плануєте офіційно працювати та залучати інвесторів.

• Чи можна не переходити на «Дія.City» та залишитися на бізнес-структурі ФОП?

Можна, але податкові умови майже однакові, а наявність ТОВ-резидента «Дія.City» відкриє для вас нові можливості та дозволить вивести ваш ІТ-бізнес на якісно новий рівень.

• Чи є ризики для резидентів?

Як і в будь-якій податковій системі, правила можуть змінюватися. Проте «Дія.City» має законодавчі гарантії стабільності на 25 років.

Якщо ваша компанія ще не подала заявку — варто розглянути цей варіант. «Дія.City» — це можливість знизити податки, оптимізувати витрати та захистити бізнес в умовах воєнного стану.

Стати резидентом «Дія.City» — це не складно, але потрібно відповідати всім вимогам:

• зареєструйте ТОВ;
• перевірте відповідність критеріям;
• подайте заявку онлайн через портал «Дія»;
• користуйтеся перевагами — знижені податки, бронювання працівників, гіг-контракти.

Якщо у вас є питання або потрібна консультація — звертайтеся до юристів, які допомагають із реєстрацією та адаптацією бізнесу під «Дія.City».

Автор: Дмитро Кондратьєв, ІТ-юрист