МСЕК ліквідована – замість неї працює ОПФО – результати першого місяця роботи

30 грудня 2024 року президент Зеленський підписав законопроєкт, який ліквідовує МСЕК. За два дні після цього медико-соціальні експертні комісії припинили своє існування. Замість них запровадили електронний документообіг, перенесли експертні команди в лікарні, а весь процес назвали новою абревіатурою ОПФО — оцінювання повсякденного функціонування особи.

AIN дізнався, як після першого місяця роботи Міністерство охорони здоров’я оцінює нову систему та чи всі проблеми старої вирішила її ліквідація.

Почнімо з того, для чого взагалі були потрібні МСЕК. Медико-соціальні експертні комісії проходили люди для:

встановлення інвалідності;
визначення ступеня обмеження життєдіяльності;
визначення потреби в засобах реабілітації.

Також МСЕК консультував лікарів і сім’ї людей з інвалідністю в питаннях реабілітації та контролював цей процес.

Чому ліквідували МСЕК?

У жовтні 2024 року правоохоронці розпочали серію обшуків на робочих місцях і за місцем проживання учасників і голів МСЕК. У такий спосіб суспільство дізналося про статки очільниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи та її сина, що працює в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Лише готівкою в них знайшли майже шість мільйонів доларів у різних валютах. За даними Державного бюро розслідувань, родина посадовиці володіє:

30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві;
дев’ятьма елітними автівками;
корпоративними правами на 48 млн грн;
готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 кв.м в одному з парків Хмельницького.

«Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах», — йдеться в релізі ДБР.

Затримали голову МСЕК Фото: ДБР

Якщо історія з очільницею Хмельницького МСЕК вражає нас масштабом заробітку, то схема за участю 12 лікарів на Одещині пояснює, у чому полягає корупційна складова МСЕК. За даними ДБР, навесні 2024 року лікар Одеської обласної клінічної лікарні почав надавати «платні послуги» чоловікам, які намагались уникнути мобілізації. Він залучив 12 лікарів із різних закладів міста, посадових осіб Одеського обласного Центру медико-соціальної експертизи та їхніх родичів, які виконували функції посередників.

Лікарі вигадували здоровим чоловікам діагнози та виготовляли необхідні медичні довідки на підтвердження «історії хвороби», навіть робили знімки МРТ. Надалі військовозобов’язані з пакетом готових документів йшли до МСЕК, де їх зустрічали «підготовлені» члени комісії для оформлення групи інвалідності.

«Вартість послуг складала від $6 000 до $12 000 залежно від складності діагнозу та необхідної групи інвалідності. Уже ідентифіковані 42 військовозобов’язані, які скористалась цією схемою. Інші — у процесі встановлення», — йдеться в повідомленні ДБР.

МСЕК ліквідували в Україні Фото: ДБР

Громадська організація «Принцип» провела дослідження шляху пораненого в системі Міністерства внутрішніх справ і Державної прикордонної служби. Воно побудоване на основі 15 інтерв’ю з пораненими військовослужбовцями та 14 інтерв’ю з начальниками та начальницями медичної служби, соціальними супровідницями, психологами тощо.

Автори дослідження збирали дані з вересня 2023 року до березня 2024 року. Згідно з дослідженням, серед тих, хто проходив або почав проходити МСЕК:

31% — було важко розібратися в процесі чи необхідних документах;
15% — неправильно встановлена група інвалідності або ступінь втрати працездатності;
15% — не були враховані всі діагнози та функціональні порушення, зазначені в медичних документах;
15% — не врахований причинно-наслідковий зв’язок отриманої травми (у зв’язку із захистом Батьківщини, виконання обов’язків військової служби);
12% — вимагання або натяки на хабар під час проходження МСЕК та отримання статусу особи з інвалідністю;
8% — під час МСЕК вимагали додаткові документи, не зазначені в інформаційних матеріалах;
15% — інше (довге очікування результату, важкість збору документів, неврахування військової професії в акті огляду).

Водночас 23% опитаних взагалі не стикалися з жодною з вищезазначених проблем.

Сказати, що всі медико-соціальні експертні комісії — це спроба заробити грошей, не дозволяє історія військовослужбовця 26 окремого стрілецького батальйону Євгена Роїка. Чоловік розповів нам, що навесні 2023 року він отримав легке поранення в живіт. На ВЛК йому дали направлення на МСЕК із зазначеною датою, комісія мала відбутись за місяць після того. Під час експертної комісії лікарі визначили 25% втрати працездатності Євгена. Його визнали обмежено придатним.

«Лікарі нічого протизаконного не пропонували, я нічого не просив», — каже чоловік. І додає, що серед його побратимів, які отримали статус людини з інвалідністю, не знає нікого, у кого б вимагали гроші члени МСЕК.

Уже через рік чоловік зняв цей статус через ВЛК і повернуся до бойового підрозділу, де зараз і проходить службу.

На заміну МСЕК прийшло ОПФО

З першого погляду процес нічим не відрізняється від роботи МСЕК, хіба що проводити його будуть профільні лікарі в медзакладах. Розібратися в нюансах допомагає інформаційний довідник на офіційному сайті МОЗ України.

Для проходження ОПФО пацієнту потрібно звернутися до лікуючого лікаря [офіційне формулювання МОЗ. — ред.] для встановлення причини проведення оцінювання повсякденного функціонування (ОПФ). У новій системі це спеціаліст, який займається основним захворюванням пацієнта. Окрім профільного фахівця, це також може бути голова ВЛК (для військовослужбовців), сімейний лікар чи терапевт. У випадках, коли справа містить усі необхідні документи або якщо пацієнт перебуває на деокупованій території чи в зоні бойових дій.

Лікар проводить діагностику та формує електронне направлення на ОПФ на основі поданих документів пацієнта. Їх можна подати в паперовій формі для їх сканування в закладі охорони здоров’я. Або одразу в електронному вигляді, щоб заощадити час. Позиція МОЗ України така: зберігання документів в електронній формі спрощує доступ до них і зменшує корупційні ризики.

Направлення від лікаря отримує адміністратор закладу й перевіряє його та документи на відповідність вимогам. У разі неповноти даних або помилок він має право повернути їх упродовж 5 робочих днів із зазначенням причини.

Пацієнт може разом із лікарем обрати заклад охорони здоров’я, де проходитиме ОПФ, незалежно від місця своєї реєстрації. А також формат проходження оцінювання. Це може бути:

очна — за особистої присутності особи;
заочна — без особистої присутності;
дистанційна;
виїзна — за місцем перебування або лікування особи.

Усі лікарні, де ОПФО є можливим, з профілями експертних команд зазначені на дашборді МОЗ.

Система формує електронну чергу справ, які готуються до розгляду. Також вона обирає експертну команду відповідно до профілю та основного діагнозу, а також доступності часу, який необхідний для розгляду. У МОЗ нам повідомили, що наразі експертні команди затверджені керівниками закладів охорони здоров’я.

Після постановки в чергу до дня розгляду справи ані адміністратор, ані члени команди не знатимуть, чию справу вони будуть розглядати. Так само пацієнт не матиме доступу до персонального складу команди, що проводитиме оцінювання.

На сайті МОЗ зазначається, що надалі протягом 2025 року буде запроваджено функціонал, де склад команди формуватиметься індивідуально для кожного випадку відповідно до основного та супутніх діагнозів пацієнта.

У день ОПФ лікарі отримують доступ до справи. Вони мають зазначити відсутність конфлікту інтересів щодо особи, якій проводиться оцінювання. У МОЗ пояснюють: лікар не може брати участь у розгляді справи, якщо має особистий або професійний зв’язок із пацієнтом, який може вплинути на його об’єктивність. Якщо лікар виявляє в себе конфлікт інтересів, він зобов’язаний повідомити про це адміністратора, після чого його участь у розгляді справи припиняється.

Під час оцінювання формується протокол із позицією кожного лікаря в команді з кожного питання. Після цього експертна команда має ухвалити колегіальне рішення і підписати його в день розгляду справи, якщо не призначила додаткове обстеження або зміну складу команди.

У разі потреби експертна команда може направити особу на додаткове медичне обстеження. Така можливість трапляється лише один раз, щоби не затягувати ухвалення рішення. Виняток — коли за результатами такого обстеження було виявлено нові стани, діагнози або порушення структури та функцій організму, не зазначені в доданій до направлення медичній документації.

На час очікування результату додаткового медичного обстеження розгляд справи призупиняється. Рішення в справі ухвалюється після отримання та врахування результатів додаткового обстеження. Подальший розгляд може проводитись без обовʼязкової присутності пацієнта.

Людина може знімати на відео чи записувати аудіо під час проходження ОПФО або залучати уповноваженого представника. Останнє можливе за умови попереднього подання заяви лікарю, який формує направлення на оцінювання.

Експертна команда має завершити розгляд справи не пізніше ніж за 30 календарних днів після прийняття лікарнею електронного направлення.Якщо людині встановлюють інвалідність, то експертна команда зі свого боку має сформувати рекомендації, що є частиною реабілітації.

Результати першого місця роботи ОПФО

За даними Міністерства охорони здоров’я, у 2025 році за перший місяць роботи нової системи експертні команди вже розглянули 37 400 справ, з них 26 930 — це справи, передані від МСЕК.

В електронній черзі експертних команд станом на 5 лютого 2025 року перебуває 31 тисяча справ людей, які очікують на ОПФ в оновленій системі.

Серед труднощів, з якими стикаються медичні працівники, МОЗ виокремлює:

технічні труднощі в роботі електронної системи;
проблеми з редагуванням документів в електронній системі;
організаційні питання та ведення документації.

«Перехід на нову систему став викликом для всіх учасників процесу, особливо для лікарів. Однак вони успішно впоралися із завданням у стислі строки. Нова IT-система запрацювала, і хоча на початковому етапі траплялися технічні збої, вони оперативно вирішувалися завдяки технічній підтримці. Крім того, для пацієнтів створено спеціальну гарячу лінію, яка допомагає їм розібратися з процедурою проходження оцінювання», — заявляють у пресслужбі МОЗ у коментарі AIN.

Пацієнтів турбує ширший спектр тем, з якими вони звертаються до МОЗ у зв’язку з реформою МСЕК. Це:

порядок і форма проведення оцінювання;
процедура ухвалення рішення експертною командою;
відновлення документів, необхідних для ОПФ;
пошук адрес і контактів експертних команд;
загальний алгоритм направлення на оцінювання;
вимоги до документів для встановлення інвалідності;
складання індивідуальної програми реабілітації.

Попри це, у МОЗ вважають, що пацієнти позитивно оцінюють нову систему. За даними міністерства, вони відзначають зменшення бюрократії, покращення умов проходження оцінювання та відсутність корупційних механізмів. Процедура стала людиноорієнтованою, лікарі експертних команд більше уваги приділяють реальним потребам людини.

Варто зазначити й розширення штату лікарів, яких долучили до експертних команд. У новій системі — у чотири рази більше лікарів, ніж працювало в системі МСЕК. Порівняймо цифри. За даними МОЗ, на сьогодні сформовано 1500 експертних команд, до їхнього входять понад 6000 лікарів.

Для порівняння — у системі МСЕК загалом працювало 1300 експертів.

«Лікарі експертних команд зараз активно проходять навчання. До електронної системи оцінювання вже доєдналося понад 30 тисяч лікарів, які оформлюють направлення на оцінювання».

Корупційні мотиви

AIN звернувся до аналітично-освітнього центру «Український центр охорони здоров’я» з проханням прокоментувати реформи, проведені в системі МСЕК. Його співзасновник Павло Ковтонюк оцінює їх як вимушені, адже реформи розпочали в екстреному порядку через корупційний скандал. Відповідно, ці зміни не є результатом комплексного плану, запропонованого суспільству, обговореного та впровадженого.

На думку співзасновника Українського центру охорони здоров’я, цифровізація покращує прозорість і зменшує корупційні ризики, але не є панацеєю. Він вважає, що систему обійти можна, якщо корупційні стимули залишаються сильними. Тобто все працює лише в комплексі: зміна корупційних стимулів, інституцій і цифровізація. Кожен із цих трьох чинників окремо не спрацює, але разом вони дадуть результат, стверджує Ковтонюк.

«Люди платили тисячі доларів за певний пакет преференцій [перевага або пільга, що надається для підтримки певних видів діяльності. — ред.], який давав статус інвалідності. Наприклад, можливість не бути звільненим з роботи, отримувати пенсію, пільги тощо. У системі існувала певна градація, і людина хотіла отримати одну, кілька або всі ці преференції — і за це боролася, за статус. Фактично, підробляла свій статус повністю або частково», — так пояснює Павло Ковтонюк причину корупції у сфері інвалідності.

Рішення проблеми він бачить у відмежуванні від будь-якої допомоги, яку передбачає статус інвалідності. Він має значення, але пільги, виплати або послуги повинні надаватися на підставі реальної потреби людини. На думку Павла Ковтонюка, процес визначення потреб має з’явитися в різних сферах — освіті, зайнятості, побуті, лікуванні. І коли виникає потреба, мають бути механізми для її сигналізування, а відповідальні органи повинні вирішувати цю потребу, чи вона стосується робочого місця, чи освіти, чи реабілітації, чи соціальної допомоги.

«Тоді людині пропонується або послуга, або виплата, або пільга. Наприклад, я вважаю, що від пільг загалом варто відмовитися. Краще замінити їх на виплати, а ще краще — на послуги, які реально допоможуть людині», — каже Павло Ковтонюк. І додає, що ключове питання реформи, яке поки що залишається невирішеним, — це допомога людині в забезпеченні потреб, а не лише в наданні преференцій.