Український стартап M-FLY, що виробляє лазерну систему наведення й цивільні гімбали для UAV, залучив $1,3 млн доларів від ангельських інвесторів і чотирьох фондів.
У раунді взяли участь фонди Resist.ua, MITS Capital і Freedom Fund. Також долучилися Борис Шестопалов та інші приватні інвестори з України, Данії, Гренади, США та естонська miltech-компанія.
Крім закритого раунду, в 2024 році M-FLY отримала два гранти від Brave1: у $25 тисяч і $50 тисяч.
«Залучені кошти будуть спрямовані на завершення розробки лазерного цілевказівника та напівактивних головок наведення. Таке рішення унікальне в своїй РЕБостікості, високоточності (понад 95 % статистика потрапляння в ціль). Крім того, розробку M-FLY можна використовувати для установок ППО», — розповідають у стартапі.
Наразі M-FLY має перші ітерації продуктів, частина з яких уже тестується в зоні бойових дій та активно готується до серійного виробництва та старту продажів.
Також команда планує відкривати новий раунду фінансування, який надасть можливість зробити повністю автономне рішення, на базі їхніх наявних продуктів. Це передбачає інтеграцію системи управління роєм і рішень на базі ШІ.
AIN поспілкувався із фаундером і СЕО M-FLY Владиславом, а також СОО стартапу та кофаундером Ярославом про системи лазерного наведення, складнощі фандрейзингу та як розробити діптех-технологію, у яку ніхто не вірив.
Коли і як був створений M-FLY? Як вдалося підняти перші інвестиції?
Влад. Коли розпочалася війна, ми одразу почали волонтерити. Згодом зрозуміли, що волонтерства недостатньо, треба збільшувати ефективність та імпакт. Тоді мене познайомили з нашим поточним едвайзером, працівником спеціальних служб із величезним досвідом, інженером за освітою, який вивчав різні системи озброєння. Він почав пропонувати різні ідеї, як ми можемо не лінійними методами боротися з росією.
Ідеї були різні, але тоді стало чітко зрозуміло, що системи зв’язку, дрони й РЕБи — це майбутнє. Відповідно з цим треба якось боротися. Ми почали більше взаємодіяти з едвайзером і збирати команду волонтерів для вирішення проблем впливу РЕБ. Також зрозуміли, що лазерна система наведення може бути оптимальним шляхом вирішення цієї проблеми, тож почали працювати над цим як волонтери й десь за пів року дійшли якогось сформованого концепту, але вперлися в те, що на волонтерстві такий діптех неможливо реалізувати. Просто неможливо. Потрібно набагато більше ресурсів і більш професійний підхід.
Ми зробили усе, що могли, виклалися на 120 %. І хоча була велика команда волонтерів як з України, так і з-за кордону, усе не пішло далі концепту і спроб зробити прототип. Це було схоже на кролячу нору з купою невідомих. На той момент у мене не було досвіду залучати інвестиції в стартапи, і до нас приєднався Ярослав. У нього саме був досвід залучення інвестицій у різні проєкти, тож ми почали рухатися більш системно й створювати не волонтерський проєкт, а повноцінний стартап, який почне реально реалізовувати цю технологію. У вересні 2023 року ми відкрили перший офіс у Києві й почали формувати команду. Команда на початку складалася фактично з мене, Слави й ще двох людей.
Ми почали рухатися, залучили перші інвестиції в раунді Friends and Family. Спочатку вклали свої кошти, а коли ті закінчилися, почали збирати від друзів і знайомих. Так ми й рухалися.
Спочатку здавалося, що $40 тисяч вистачить із головою, були певні, що це «проєкт на два-три тижні»: треба допомогти армії, зібрати, запакувати й віддати це все безкоштовно. Взагалі не було ідеї на цьому заробляти. Коли зрозуміли, що за два-три тижні не вийде і треба не $40 тисяч, а напевно $140 тисяч, почали потроху рейзити гроші.
Було дуже туго. Ми First time startup founders, і ніхто не вірив, що таку технологію взагалі можна реалізувати, а тим паче людям, які не мають ані ресурсів, ані технічного досвіду.
У грудні 2023 року ми фактично опинилися на межі банкрутства. Тоді на День допомоги бідним (19 грудня) нам надали першу інвестицію не з кола друзів у розмірі $5000, яка забезпечила нам місяць прожиття. І пізніше в січні вже до нас приєднався перший стратегічний інвестор на, на той момент, серйозний чек. Це естонська miltech-компанія, що розробила акустичні модулі зв’язку, що визначають напрямок, із якого летять шахеди. Це була перша компанія, що розробила таку технологію. Вони побачили в нас потенціал і «вогонь в очах», а також повірили в майбутнє нашої технології.
Вони проінвестували в нас, і ми швидко закрили проміжний раунд, який дозволив вийти на MVP (Minimum viable product). Уже у квітні ми розробили, як ми вважали, MVP, але насправді вийшов POC (Proof of concept). Так підтвердили, що історія робоча й концепт може працювати. Це був переломний момент, адже раніше всі — науковці, інженери, експерти, військові — нам казали, що це неможливо зробити по-іншому, ніж наявні великі та дорогі іноземні системи.
А у квітні ми підвердили, що технологію можна реалізувати з цивільних компонентів та інших типів лазерів. Це все робоча історія, тож ми з ентузіазмом і натхненням рушили далі та потрапили у фандрейзинговий колапс. Тому що влітку гроші не закриваються, а гроші в нас закінчилися саме наприкінці червня.
У ці два важкі літні місяці до нас приєдналися одні з найкращих інженерів України, а може і Європи, фахівці зі стабілізації. Це люди з величезним бекграундом, яких одиниці в Україні, нам дуже пощастило, що вони приєдналися до команди. Якщо раніше вони просто долучалися, а тепер перейшли на фултайм, повністю закомічені на результат.
.png)
Фото надані M-FLY
Ярослав. Це дуже сюрреалістично. Бо, як сказав Влад, у нас зовсім не було грошей. Їх вистачало на чотири дні життя компанії, а з інтеграцією нової команди, витрати в моменті виросли вдвічі 😅.
Влад. Це був дуже цікавий період. У вересні відновилась економічна активність, ми відчували, що прямуємо до закриття раунду. Почався активний інтерес до фандрейзингу. Ми зібрали більше коштів, ніж планували. Тоді в нас з’явилися перші лід-інвестори: фонд Resist.UA і Борис Шестопалов, які відкрили раунд, а згодом приєдналися Freedom Fund, MITS і ще декілька приватних інвесторів.
На сьогодні ми «поліруємо» прототип до того моменту, щоби наблизити його до продукту та інтеграції із покупцями. Наші клієнти — виробники БпЛА. Наразі ми перебуваємо в процесі інтеграції з кількома з них. Очікуємо, що до кінця другого кварталу 2025 року зможемо зробити повноцінний реліз технології та вийти на first revenue.
Крім того, у 2024 року ми змогли підняти два гранти від Brave1: на $25 тисяч і на $50 тисяч.
Чим займалися до створення стартапу? Який досвід мали за плечима?
Влад. У моєму випадку нічого особливого. В душі я підприємець, ще в студентські роки пробував створювати стартапи, потім отримав п'ять років комерційного досвіду у галузи продажів, а також у створенні й управлінні командами до 40 людей в мережевому бізнесі. З початку війни почав шукати можливості, як можна бути корисним для країни і відразу почав волонтерити.
Ярослав. Загалом я завжди любив фільми про стартапи, надихався ними й навіть почав трохи інвестувати. У 2017 році хотів купити акції Tesla, але в Україні це було неможливо (треба було отримати індивідуальну ліцензію від НБУ, яку на той момент часу, як мені сказали, ніхто за час незалежної України не отримав), тому з фондових ринків перейшов на крипту. Відтоді я там, загалом у мене десь 40 інвестицій, із яких близко 35 в плюс. Згодом, після успішних спот-інвестицій, почав цікавитися інвестуванням на ранніх етапах у крипті, створив синдикат і проінвестував у шість проєктів, з них п’ять вийшли в плюс. Познайомився з Владом і ми планували будувати власний криптостартап в сфері токенізації (RWA), але почалася повномасштабна війна, тож треба було змінювати фокус.
Влад. Так, ми зі Славою зійшлися ще до початку повномасштабного вторгнення, мали успішний досвід інвестування та хотіли запускати власний стартап у галузі блокчейна
Де наразі працює M-FLY і де розташоване R&D?
Влад. У нас є українська й естонська компанії. Естонська необхідна для залучення інвестицій як від українських, так і від закордонних інвесторів. Наш R&D-центр та офіс — в Україні.
Розкажіть більше про вашу технологію. Що саме розробляє M-FLY?
Ярослав. M-FLY — це dual-use-компанія, яка виробляє діптех-продукти.
.png)
Рендери Gimbal від M-FLY. Зображення надані стартапом. Колаж AIN
Влад. Наш основний продукт — система лазерного наведення, яка складається з двох блоків. Перший — високоточні платформи з лазером всередині, які називаються десігнаторами, що дозволяють підсвічувати цілі лазером. Це дуже складна технологія, всього декілька компаній у світі цим займаються, і 60% із них — у США. Другий блок — це seeker-модуль, який бачить лазерну пляму й летить на неї.
Навідник згодом інтегрується в платформи ISR. Це літаки-розвідники, дрони-бомбери, наземні роботизовані комплекси чи надводні дрони. Seeker інтегрується в FPV-дрони, літаки-камікадзе та вільнопадаючі бомби. У майбутньому ми також хочемо інтегрувати систему в ракети короткої дальності для створення систем ППО.
Які основні проблеми на фронті вирішує ваша система?
Ярослав. Перша — це точність. Оскільки з 1,2 мільйона дронів понад мільйон не потрапляє в ціль.
Влад. Так, збільшити кількість влучань і зменшити вплив РЕБ. Ми хочемо підвищити ефективність нічних місій і подовжити цикл життя дронів-бомберів.
Яким чином ваша розробка допомагає боротися із засобами РЕБ?
Влад. Коли FPV-дрон летить до цілі та вмикається РЕБ, через перешкоди він не може долетіти і влучити. Наша розробка дозволяє захопити лазерну пляму з відстані кількох кілометрів для уражаючого елементу. Як тільки оптична пляма захоплена — він ловить її без зв’язку. Тобто зв’язок не потрібен взагалі. Так в уражаючий елемент не треба ставити дорогу РЕБ-резистентну систему зв’язку. Система автоматично знаходить необхідну ціль і летить на ураження.
Ярослав. Наша система дозволяє зробити зі звичайних дронів-розвідників — ударні.
Влад. У майбутньому на базі цієї технології можна побудувати повністю автономний комплекс патрулювання території, визначення пріоритетних цілей й автономного ураження, що працюватиме на базі ШІ й рою-дронів. Тобто засноване на ШІ-рішення, які може знаходити, детектувати, класифікувати цілі. Залежно від типу цілі визначати, який саме тип боєприпасу підходить, використовувати модульований сигнал лазеру як інструмент комунікації між дронами й таким чином вражати цілі. Це кінцева мета, до якої ми хочемо прийти.
.png)
Рендери Seeker від M-FLY. Зображення надані стартапом. Колаж AIN
На якому етапі наразі розробка?
Влад. Усі елементи вже були протестовані окремо. На сьогоднт всі ключові вимоги з роботи системи підтверджені. Стабілізація точна, а нещодавно ми підтвердили дальність детекції нашого лазеру та «сікера» в понад 3 км. Це основні речі, які треба було протестувати перед фінальним випробуванням. Зараз ми довершуємо дрібниці з електронікою всередині. Це рутинна історія, яка потребує трохи більше часу, ніж ми розраховували.
Наступний крок — комплексний тест. Після нього — інтеграція з нашими партнерами, яка, власне, уже потроху відбувається. Усього їх буде близько 30 компаній. Наразі ми не озвучуємо назви компаній.
Ви вже зібрали $1,3 млн. Скільки плануєте зібрати на наступному раунді? Які плани?
Влад. Точно сказати важко. Але, думаю, десь $3–5 млн. Для виробництва певних частин in house. Наша ідея — допомогти війську, відшліфувати технологію, допрацювати її, а коли завершиться війна — масштабуватися в бік експорту та продажів у світі.
Коли ми створювали цю компанію, ми знали, що не просто будуємо новий Defense Tech стартап, ми вирішуємо проблему, яка безпосередньо впливає на поле бою сьогодні. У війні з набагато більшим ворогом нам потрібні асиметричні рішення, які дають нам величезну перевагу. Ось чому ми вважаємо, що лазерна система наведення на базі штучного інтелекту - технологія, яка може вивести нас на крок вперед.
Після завершення фандрейзу ми побачили величезний інтерес з боку міжнародних партнерів, які визнають потенціал того, що ми створюємо. Зараз ми зосереджені на забезпеченні наших військових, але коли війна закінчиться, будемо готові представити світові цю революційну технологію. Незабаром, ми готуємося до нашого наступного раунду. Мета проста: довести, що таргетування за допомогою штучного інтелекту — це не просто майбутнє, а сьогодення.
Як оцінюєте стартап-середовище в Україні?
Ярослав. На жаль, стартап-тусовка в Україні розвинена доволі слабко. Багато людей не розуміють, як інвестувати, що таке SAFE, оцінка, CLA. Як нічого не маючи, можна мати оцінку в кілька мільйонів доларів. У нас був дуже складний період фандрейзингу. Ми хотіли би показати, що можна робити круті інноваційні проєкти. Як би важко не було. Кількість компаній в Україні має рости, як і кількість єдинорогів.
Фондів насправді також доволі мало. Але своїм прикладом хочемо показати, що екосистему стартапів в Україні можна і треба розвивати. Мають з’являтися нові приватні інвестори та молоді стартапери-підприємці, які не будуть їхати за кордон, бо тут важко залучити кошти. У нас є низка переваг, зокрема — класні інженери й максимальна швидка можливість зробити певні тестування. У США, щоб випробувати те, що ти зробив, треба від трьох до шести місяців, щоби випробувати на полігоні.
Однак варто додати, що за останні роки Defense Tech ринок України надзвичайно просунувся. Він наповнюється новими крутими професіоналами. Круто бачити, як горять очі людей, які працюють над розробкою. Це дозволило нам опинитися там, де ми зараз є. Додатково варто відмітити суттєвий позитивний вплив на екосистему Brave1.
