Коротко про історію. Санкції виникли не тиждень тому. Закон про санкції був прийнятий в 2014 році. В 2015 році Росію визнали агресором – вона стала ворогом України на рівні закону. Того ж року були введені перші санкції. Нещодавно перелік осіб, щодо яких вони застосовуються, був збільшений. Зараз він налічує 468 юридичних осіб, з яких 81 має стосунок до ІТ.
У рішенні РНБО, що було введено в силу указом президента, є кілька санкцій проти компаній.
1. Заборона здійснювати транзакції за кордон. Уявіть, що є «Лабораторія Касперського», у якого є реселлер в Україні. Після введення санкцій йому заборонили виводити гроші на рахунок «Лабораторії Касперського». І що? Антивірусна компанії створює в Росії ще одну юрособу, передає її права і далі український реселлер платить на нову компанію. Санкції ж персональні: вони стосуються не програмного продукту, а компанії.
2. Заборона передавати права. Фактично, права інтелектуальної власності блокуються. Їх не можна передати з України за кордон. Візьмемо 1С, у якого є ліцензовані франчайзі в Україні. Вони продають ПЗ користувачам, а потім передають доходи 1С. Заборону передавати права тут можна також обійти створенням нової російської компанії, якій передаються права і вона далі ліцензує український франчайзі. Очевидне рішення!
3. Обмеження / припинення надання телеком-послуг. Оператори і провайдери закрили доступ до «ВКонтакті», «Яндексу» та інших ресурсів. Але, якби вони цього не зробили, у законодавстві немає прямої санкції проти них. Чому ж вони на це пішли?
У кримінальному кодексі України існує стаття 258-5 – «Фінансування тероризму». В 2014 році половина обшуків, які відбувалися в Україні, проходили за цією статтею. Вона дуже проста і хороша для публічного сприйняття: правоохоронці знайшли когось, хто фінансує тероризм. Вона настільки широка, що під неї можна підігнати все що завгодно. Не дивлячись на те, що для провайдерів прямої відповідальності немає, СБУ може прийти і сказати: «Ви не закрили доступ до наступного ресурсу, а це може бути сприйнято як фінансування тероризму».
Так виявляється, що обхід заборони на передання коштів чи інтелектуальних прав, через створення нових компанії у Росії, вже не такий очевидний. Як тільки франчайзі буде платити не на 1С, а на якусь іншу компанію, ці угоди можуть визнати не дійсними, оскільки прикривають діяльність під санкціями. До того ж, над компаніями висить стаття про фінансування тероризму.
4. Блокування активів. Як ця санкція може застосовуватися – взагалі не відомо. Для цього немає механізмів. Тим не менш, наступного дня після публікації указу президента в «Урядовому кур’єрі», Яндекс заявив, що його банківські рахунки заблоковано. В якому порядку це відбулося – невідомо.
Як ще можна зрозуміти блокування активів? На другий день після указу до мене подзвонив клієнт і сказав, що його просять розделегувати домен однієї з компаній зі списку. На якій підставі? Блокування активів. Що це – ніхто не знає. Чи є право у реєстратора розделегувати домен? Ні, немає.
5. Припинення виконання економічних і фінансових зобов’язань. Взагалі не зрозуміло, що це означає. У списку є 468 компаній. По-перше, потрібно перевірити чи є серед клієнтів компанії юрособи із санкційного списку. Якщо є, то що робити? Вона має перестати платити за послуги компанії чи компанія має перестати надавати послуги?
А якщо хтось з компаній зі списку взяв кредит в українському банку. Враховуючи, що економічні і фінансові зобов’язання мають бути припинені, то ця компанія не має повертати кредит?
6. Обмеження торгових операцій. Перше питання, яке виникло у юристів – це означає, що нарешті можна не платити за 1С, антивіруси «Лабораторії Касперського» чи DrWeb?
Чи можна виключити свою компанію зі списку? Це питання одразу поставила компанія «Парус», юрособи якої потрапили під санкції. Порядку виключення зі списку не існує. Мабуть, це можливо, оскільки Андрій Портнов, радник Януковича, виключився із санкційного списку ЄС через суд. Проте ми не знаємо, чому компанію включили у список, тому що процедури щодо цього також не існує.
Зазвичай люди думають, що юристи розуміють законодавство. Але із цими санкціями навіть юристи перестали розуміти, що відбувається. Вони створюють правову невизначеність. Є декілька варіантів поведінки, але ми не знаємо напевно, який правильний. Принцип правової визначеності – один з основоположних принципів європейського права. Це одна з причин, по якій такі санкції можуть бути визнанні незаконними якоюсь з компаній, і вона зможе виключитись зі списку.
Проте є і аргумент, що наша країна в принципі живе у невизначеності – йде війна. Коли люди кажуть, що із введенням санкцій Україна потрапила до одного ряду з Північною Кореєю, РФ, Китаєм, що обмежують свободу слова, я не згоден. У списку країн, що ведуть військові дії, нема ні США, ні країн Європи. Тому в України нема з кого брати приклад, як вести себе у стані гібридної війни.
Країни, в яких тривають військові дії станом на травень 2017 року
Коли прийняли міжнародні санкції щодо російських компаній і громадян за те, що вони приймали участь у кримській операції, усі сприйняли їх добре. Ставлення до останніх обмежень вже не є таким однозначним.
Звичайно, є деяке обмеження свободи слова, коли ми закриваємо іноземні ресурси. Але з іншої сторони у нас є національний суверенітет.
Росія вже захищає свій. Вона заборонила працювати соціальним мережам, що не зберігають данні російських громадян всередині країни. Саме тому заблокували LinkedIn. Ще одна міра захисту – в РФ нерезиденти, що надають послуги її громадянам, платять ПДВ. Російські ж компанії, що надають ті самі послуги, не мають платити ПДВ.
Є інші приклади. Індія у зв’язку з терористичними атаками з боку ІДІЛ заборонила 36 ресурсів. У США є закон, що дозволяє їм запроваджувати санкції проти країн. Він існує вже більше ста років.
Тобто практика припинення торгових операцій у світі існує, проте Україна одна з перших опинилася у стані гібридної війни. Як з цим бути – ніхто точно не знає. У випадку з блокуванням доступу до іноземних інтернет-ресурсів виникає конфлікт між свободою слова і державним суверенітетом.
Питання із блокуванням російських соцмереж вже більш-менш вирішене. Гадаю, що близько 80% аудиторії вже відмовилися від їх використання: хтось не знає як це робити, хтось не може, хтось підтримує таке рішення.
В чому проблема з «ВКонтакті»? (аналогічні претензії і до інших соцмереж) Якщо хтось сумнівається, що це російська компанії, то у них це прямо написано у правилах. Там же вказано, що вони збирають наші персональні дані і мають право надавати доступ до них правоохоронним органам за запитом. Хтось сумнівається, чи не варто надавати доступ до даних своїх громадян правоохоронцям держави-агресора?
“Під Адміністрацією Сайту «ВКонтакті» (раніше і далі – Адміністрація Сайту, Адміністрація) в чинних Правилах та інших спеціальних документах, розміщених на Сайті, мається на увазі Товариство з обмеженою відповідальністю «В Контакте», юридична особа, створена за законодавством Російської Федерації і зареєстрована за адресою: 191024, Санкт-Петербург, вул. Херсонська, д. 12-14, літер А, приміщення 1-Н”.
“Адміністрація Сайту має право використовувати надану Користувачем інформацію, в тому числі персональні дані, а також передавати її третім особам, з метою забезпечення дотримання вимог чинного законодавства Російської Федерації, захисту прав та інтересів користувачів, Адміністрації Сайту, третіх осіб (в тому числі з метою виявлення, перевірки/розслідування та/або припинення протиправних дій). Розкриття наданої Користувачем інформації може бути здійснено лише відповідно до чинного законодавства Російської Федерації на вимогу суду, правоохоронних органів, а також в інших передбачених законодавством Російської Федерації випадках”.
Проте це не було офіційною причиною закриття. «ВКонтакті» був засобом розповсюдження пропаганди. Як сказано в офіційному прес-релізі СБУ, вони зверталися до «ВКонтакті» і просили закрити певні пропагандистські групи, але соцмережа не реагували на такі звернення. У той же час в правилах самого «ВКонтакті» було написано, що вони блокують пропагандистський контент.
Як адвокат, я маю бути завжди в опозиції до влади. Тому що вона завжди займається обмеженням моїх прав. З цієї позиції, санкції – це погано. Компанії мають судитися, виключатися зі списку, боротися проти СБУ, якщо вона прийде з обшуками. Але як людина я більше схиляюся до того, що санкції – це більш добре, ніж погано.
