Розділ 5. Спільнота
Людина має тіло
16 лютого 2017 року Марк Цукерберг опублікував палкий маніфест щодо необхідності побудувати глобальну спільноту й ролі Facebook у цьому проекті. Цукерберг у виступі на саміті інаугураційних громад 22 червня 2017 року пояснив, що соціально-політичні заворушення нашого часу — від розгулу наркоманії до кривавих тоталітарних режимів — здебільшого є наслідками розпаду людських спільнот. Він підкреслив, що «впродовж останніх десятиліть членство в будь-яких групах зменшилося принаймні на чверть. Це дуже багато осіб, які нині мають віднайти відчуття цілеспрямованості і підтримки деінде». Цукерберг обіцяв, що Facebook докладе всіх зусиль, щоб знову збудувати ці громади, і його інженери візьмуть на себе тягар, який скинули з себе священики. «Ми збираємося запустити в обіг нові інструменти, — сказав він, — щоб полегшити побудову громад».
Далі він пояснював: «Ми розпочали проект, щоб подивитися, чи можливо запропонувати ліпші групи, які матимуть для вас значення. Для цього ми почали будувати штучний інтелект. І це працює. За перші шість місяців ми допомогли на 50 % більшій кількості осіб приєднатися до значимих груп». Його кінцевою метою є «допомогти одному мільярду людей приєднатися до значимих груп… Якщо зможемо, це не лише зупинить зменшення членства в спільнотах, яке ми спостерігали десятиліттями, а й почне зміцнювати нашу суспільну тканину й сприятиме згуртованості світу». Це така важлива мета, що Цукерберг проголосив «зміну всієї місії Facebook, щоб зробити це». Цукерберг безумовно мав рацію щодо руйнування людських спільнот. Однак через кілька місяців по тому, як він дав обіцянку, саме тоді, як ця книга пішла до друку, скандал з «Аналітикою Кембриджу» відкрив, що дані, довірені Facebook, збирали треті сторони й використовували для маніпулювання виборами по всьому світу. Це зробило Цукерберга з його пишними обіцянками посміховиськом і підірвало публічну довіру до Facebook. Можна лише сподіватися, що перш ніж взятися за будівництво нових людських спільнот, Facebook присвятить себе захисту приватності й безпеки існуючих спільнот.
І все ж варто глибше розглянути те, як Facebook бачить спільноти, й перевірити, чи справді, коли його безпека буде посилена, соціальні мережі онлайн допоможуть будувати глобальну людську спільноту. Хоча в ХХІ столітті люди можуть вдосконалитися до рівня богів, на 2018 рік ми все ще — тварини Кам’яної доби. Щоб досягти процвітання, нам усе ще потрібно об’єднуватися в тісні спільноти. За мільйони років люди пристосувалися до життя малими групами завбільшки кілька десятків осіб. Навіть нині більшість з нас нездатна дійсно знати понад 150 індивідів незалежно від кількості друзів у Facebook. Без цих груп люди почуваються самотньо й відчужено.
На жаль, упродовж останніх двох століть тісні спільноти дійсно стали розпадатися. Спроби замінити малі групи людей, які реально знають один одного, тісними спільнотами націй і політичних партій можуть ніколи не дати результату. Ваші мільйони братів у національній сім’ї й мільйони товаришів по комуністичній партії не можуть подарувати вам теплої близькості, яку дає подружній партнер чи близький друг. Унаслідок цього люди мають ще самотніше життя на дедалі згуртованішій планеті. Численні соціальні й політичні розриви нашого часу можна пояснити цим дискомфортом.
Тож бачення Цукербергом об’єднання людей є тимчасовим. Однак слова дешевші за дії, а щоб реалізувати це бачення, Facebook може знадобитися повністю змінити свою бізнес-модель. Навряд чи ви можете збудувати глобальну спільноту, роблячи гроші на привертанні уваги людей і продажу їм реклами. Однак, попри це, прагнення Цукерберга навіть сформулювати це бачення заслуговує на похвалу. Більшість корпорацій вважають, що варто зосередитися на зароблянні грошей, уряди мають втручатися мінімально, а людству радше довіряти ринковим силам, які від нашого імені ухвалюватимуть дійсно істотні рішення. Тож, якщо Facebook направду збирається ідеологічно віддатися побудові людських спільнот, ті, хто боїться цієї влади, не мають підштовхувати її до корпоративного кокона з криками «Великий Брат!». Навпаки, нам варто підштовхувати інші корпорації, інституції й уряди до суперництва з Facebook, формулюючи свої ідеологічні принципи.
Звичайно, нині не бракує організацій, які зчиняють лемент щодо руйнування людських спільнот і прагнуть відбудувати їх. Кожна особа від активної феміністки до ісламського фундаменталіста заклопотана формуванням спільнот, і в наступних розділах ми розглянемо деякі з цих спроб. Унікальним маневр Facebook робить його глобальний масштаб, корпоративна підтримка і глибока віра в технологію. Цукерберг переконливо говорить про те, що новий штучний інтелект Facebook може не лише визначити «тісні спільноти», а й «посилити нашу соціальну канву і зробити світ згуртованим ще тісніше». Це значно амбіційніше, ніж використання штучного інтелекту для кермування автом чи діагностування раку.
Те, як Facebook бачить спільноту, напевно перша відкрита спроба використати штучний інтелект для централізовано запланованого соціального проектування в глобальному масштабі. Тому це є критично важливою пробою. Якщо воно досягне успіху, ми ймовірно матимемо значно більше таких спроб і сприйматимемо алгоритми як нових господарів людських соціальних мереж. Якщо таке бачення спільноти зазнає невдачі, це покаже обмеження нових технологій: алгоритми можуть добре діяти при управлінні транспортними засобами й лікуванні хвороб, однак коли йдеться про вирішення соціальних проблем, нам усе ще доведеться покладатися на політиків і священиків.
