За досвідом та відповідями підприємці зазвичай звертаються до біографій інших підприємців. Водночас у нагоді бізнесмену може стати і досвід художника чи бачення проблеми філософом. Спільно з Культурним Проектом підібрали чотири приклади, які показують: підприємцям варто розширювати світогляд і знаходити корисний досвід поза сферою бізнесу.
Античний дідусь маркетингу
«Все, що роблять люди, відбувається через сім причин: випадково, за вимогою природи, з примусу, за звичкою, під впливом роздумів, через гнів або пристрасть». Так писав у своїй «Риториці» Арістотель тисячі років тому.
Сучасний маркетинг навряд чи брав за основу настанови філософа, але сприймає світ подібним чином. Сьогодні маркетинг-спеціалісти теж намагаються викликати емоції, допомагають задовільняти потреби, формують звички та роблять продукт зрозумілим.
На цьому паралелі не закінчуються. У наступному ж реченні «Риторики» можна знайти апеляцію до того, що маркетолог знає як вже класичний спосіб створення портрету цільової аудиторії.
«Марно сюди приєднувати класифікацію таких мотивів як вік, положення тощо», – читаємо ми у час, коли побудова портрету аудиторії за подібними чіткими показниками – одне з головних дискусійних питань сучасного маркетингу.
Персональний брендинг від Пікассо
Свого часу іспанський художник зрозумів, що своїми роботами здатен змінити мистецтво. Так само зрозумів і те, що про таку перспективу та свій талант потрібно говорити.
Він почав із побудови власного іміджу. Наділив його яскравими рисами, які запам’ятовуються. Склав біографію, яка викликає інтригу. Додав зухвалості та м’якого епатажу. І не забув дійсно змінювати мистецтво своїми роботами.
Пікассо зрозумів і те, що просто яскравої історії замало. Її потрібно розповідати, і бажано – тисячам людей одночасно. Але як розказувати про себе у часи, коли ще не можна було розмістити свою біографію в персональному блозі або запостити роботи на Pinterest?
Так художник зрозумів силу медіа. І лише сприяв тому, щоб стати одним із найбільш медійних митців усіх часів.
Це спрацювало не лише для світу мистецтва. Якщо пересічну людину попросити назвати кілька художників, із високою ймовірністю серед них прозвучить ім’я і Пабло Пікассо.
Антикризовий менеджмент Россіні
Ви створили нову версію популярного продукту. Готуєтесь до прем’єрної презентації, глибоко шануючи авторів першої версії та отримавши від них добро на оновлення. І не забуваєте говорити про це публічно.
Попри все, презентацію ви проводите під галасливий мітинг прихильників першої версії. Один із ключових менеджерів розбиває собі обличчя і змушений вести презентацію, постійно витираючи кров. А прямо під час дійства на сцену виходить кішка і ніяк не хоче йти геть.
Подібне трапилось із композитором Джоаккіно Россіні під час прем’єри його «Севільского цирульника». Опера на цей популярний сюжет вже існувала, тому композитор дійно почекав схвалення від автора першого варіанту. Прихильники старої версії організувались і зірвали прем’єру. Виконавець однієї з ролей дійсно розбив обличчя і співав, стримуючи кров. І на сцену дійно вдерлась кішка, яка ніяк не хотіла іти.
Зрозуміло, композитор неабияк переживав через таку прем’єру. Що він зробив далі? Вніс невеликі правки і вирішив не відміняти інші покази. Прихильники першої версії подумали, що справу зроблено, тому на інші спектаклі не пішли. Це стало помилкою. Звичайна публіка, яка прийшла на другий показ, оцінила оперу, і вона швидко стала популярною.
Тепер із «Севільским цирульником» у першу чергу асоціюється саме ім’я Джоаккіно Россіні. А композитор Джованні Паізіелло, автор першої опери, відомий здебільшого досвідченим знавцям світу музики.
Чейнджмейкери Ренуар і Матісс
Якщо розглядати живопис за моделлю життєвого циклу бізнесу, в середині ХІХ століття він був близький до стадії спаду. Причиною була поява і швидкий розвиток фотографії. Реалістичний живопис, орієнтований тоді на копіювання реального світу, втрачав позиції. Фотографія справлялась із цією задачею швидше, ставала все дешевшою і відтворювала світ більш реалістично.
Група художників, які й до того втомились від реалізму і намагались винайти нове, зрозуміли: саме зараз на їх новаторство можуть подивитись інакше. Вони могли запропонувати те, чого не давала фотографія. Принаймні, у ті часи. Набравшись відважності й не ображаючись на придумане критиком прізвисько «імпресіоністи», ці художники почали активно просувати свої ідеї та демонструвати роботи.
Едуард Мане і Оґюст Ренуар пропонували на своїх картинах емоції тривалістю в мить і мінливі враження від світу. Тоді фотографія ще не могла дати того ж. Анрі Матісс експериментував із кольором та яскравістю. В часи монохромного фото і приглушених реалістичних картин це як мінімум викликало цікавість. З кожним роком кількість подібних експериментів збільшувалась. Сьогодні найкращі з них – в історії світового мистецта.
Не знаючи про модель життєвих циклів бізнесу, імпресіоністи втілили ключові поради на випадок його спаду – повністю переглянути роботу, спробувати кардинальні зміни та запропонувати оновлений продукт.
Підприємці можуть вчитись не лише на прикладах Біла Гейтса чи Ілона Маска. Досвід філософів, митців і дослідників може так само бути сповненим корисними знаннями, нестандартними підходами та новими референсами.
Відкрити для себе нові сфери знань можна буде цього літа під час програми Культурного Проекту «Сенси. Безлімітний концентрат». Цикл тематичних експрес-курсів допоможе ознайомитись зі світом гуманітарних наук та мистецтва і знайти в ньому приклади для навчання та натхнення.
Філософія. Історія. Сучасна культура. Нейронауки. Балет. Кіно. Мистецтво. Музика.
Кожна тема – у викладі провідних лекторів. Інтелектуальне спілкування та розширення світогляду. Перший експрес-курс починається вже 24 червня.
