Йде другий місяць карантину. Антикризова стратегія для підприємців

Валерія Іонан, заступник міністра з питань євроінтеграції у Мінцифри, написала критичний пост, щодо дій уряду, а точніше їх відсутності, у плані роботи з малим та середнім бізнесом під час кризи, яка прямо зараз розгортається в Україні. Редакція AIN.UA адаптувала матеріал Іонан і публікує його з дозволу автора.

Мене розривають повідомленнями з ідеями, життєвими ситуаціями і страхом від того, що буде після карантину.

Як платити податки, якщо в тебе ТОВ?
В мене немає клієнтів, як платити зарплати?
Я не знаю, куди йти за допомогою.
Я не знаю, що мені робити далі.
Мій бізнес не в онлайні, що робити?

Є випадки, коли мені є, що відповісти. Ми створили чат підтримки підприємців. А є випадки, яких насправді набагато більше, коли я все розумію, відчуваю цей розпач, але допомогти не можу.

А все тому, що робота, яка мала бути зроблена ще задовго до карантину, досі не зроблена. Майже всі бізнес-асоціації, економічні центри надіслали свої чіткі пропозиції уряду для того, щоб не просто спростити, а реально врятувати підприємців у цей непростий період.

На ці пропозиції публічно ніхто з уряду не відреагував. Це помилка.

Ми нарахували майже 200 пропозицій, деякі з них – напряму від підприємців. Повірте, вони точно знають, яка допомога необхідна їм саме зараз.

Можливість не сплачувати ЄСВ не допоможе в повній мірі бізнесу, у якого видатки декілька сотень тисяч, а то й мільйонів гривень в місяць і багато працівників.

Щодо кредитних канікул.

НБУ рекомендував банкам запровадити кредитні канікули для позичальників, які зазнали фінансових труднощів через обмежувальні заходи, пов’язані з пандемією, та не спроможні вчасно обслуговувати кредити, але рішення про реструктуризацію кредитів для бізнесу по кожному випадку приймаються банками індивідуально на основі фінансового звіту за останній період та поточного фінансового стану.

Разом з цим, на жаль, не було впроваджено механізмів, які можуть дозволити отримати бізнесу додаткові дешеві обігові кошти на період карантину, як це було зроблено в країнах з розвинутою економікою. Одним з варіантів вирішення фінансових проблем бізнесу може стати перенаправлення ресурсів Програми “5-7-9″на інші цілі та категорії підприємств, наприклад на програми з поповнення обігових коштів за заниженою ставкою, які так потрібні бізнесу саме зараз.

В такий час потрібно залучати і слухати бізнес. Необхідно створити антикризовий центр, долучити бізнес-спільноту, спільно розробляти антикризову стратегію та покроковий план дій, після чого презентувати його публічно та зробити відкритим для всіх.

Антикризовий центр, разом з яким випрацюємо тактичні кроки і що робити після завершення карантину.

Це потрібно зробити і робити це ПУБЛІЧНО.

З підприємцями ніхто не спромігся побудувати ефективного та регулярного діалогу.

Якщо я запитаю – хто відповідає за підприємництво в Україні? Хто конкретно? До кого йти з пропозиціями чи критикою? Тримаю парі, що більшість з читачів не скаже. Ми маємо знати, кому дякувати і кому допомагати. Хіба не так?

В скрутні часи особливо, підприємці мають бачити, що уряду на них не все рівно та розуміти, що робиться і який результат очікувати. Хто долучається до розробки рішень, хто долучається до впровадження, який прогрес, який статус. Коли щось робиться за закритими дверима і ще й не комунікується нормально – це дорога в нікуди.

В Міністерство цифрової трансформації України ми звели всі запити та основні категорії проблем, і конкретні рішення на них, які пропонують ті чи інші бізнес-асоціації та спільноти станом на зараз і вони стосуються таких напрямів:

податкова політика (дуже багато пропозицій)
кредитна політика (наприклад, надання пільгових цільові кредити для поповнення оборотних коштів за мінімальною ставкою)
митна політика (наприклад, скасування ввізного мита на обладнання виробничого призначення, яке ввозиться на митну територію для власних виробничих потреб підприємств)
нагляд (контроль) контролюючими органами (наприклад, мораторій на перевірки Держпраці та інших органів)
цивільні питання (наприклад, орендні канікули та зниження вартості оренди тощо)
підтримка експортерів (наприклад, запровадження інформування щодо отримання сертифікатів форс-мажору та ситуації на основних зовнішніх ринках для експортерів)
трудові питання (наприклад, поширити право ФОП звернутися за допомогою по безробіттю без його закриття)
соціальна сфера (наприклад, фінансова допомога на дітей шкільного та дошкільного віку у разі втрати обома батьками роботи)
дерегуляція (наприклад, спрощення системи для закупівлі сировини на основі спирту етилового денатурованого шляхом здійснення денатурації одразу на заводах)
ліцензування та дозвільна система (наприклад, продовження терміну дії ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, встановлених чинним законодавством, на період дії карантину без необхідності особистого відвідування органів)
цифровізація процесів (наприклад, запровадити автоматичне продовження терміну дії ключів ЕЦП на весь період запровадження карантину, а також запровадити закриття підприємств онлайн)
фінансова політика (наприклад, підвищення гарантованої суми за вкладами в банках із одночасним вирівнюванням гарантованих відсотків з метою стабілізації настроїв)

Це потрібно було зробити ще на початку карантину.

Після коронавірусу питань та проблем буде набагато більше, а система підтримки підприємців в країні не працює, тому що, давайте чесно, її не спромоглися побудувати за останні роки.

Чому?

Тому що питання розвитку підприємництва постійно «не на часі».

Паралельно з антикризовим планом нарешті потрібно визначити хто конкретно відповідає за розвиток МСБ та наголосити на необхідності створення нової стратегії МСБ в новому контексті, з урахуванням нових викликів. Має бути одна відповідальна людина, а не всі й одразу.

Вже півроку ми в Міністерство цифрової трансформації України пропонуємо долучитись до цього процесу, та взяти на себе цю відповідальність.

В нас є конкретні пропозиції та конкретний план дій, серед якого такі кроки (прошу дивитись повну версію, у кінці):

Створити стратегію та план дій з розвитку підприємництва 2021 – 2025 в Україні. Сприяти створенню стратегії та плану дій з розвитку підприємництва 2021 – 2025 в кожному регіоні України. Серед основних складових: покращення процесу адміністрування податків та перегляд податкової стратегії для МСБ, полегшення доступу до фінансування, розбудова системи – структурувати фонди та програми, включити програми мікро-грантів та багато іншого.

Перегляд податкового навантаження та податкової стратегії МСБ. Вдосконалення та цифровізація процесу адміністрування податків МСП. Ось декілька глобальних змін, що необхідні українській системі оподаткування: запровадження прогресивної ставки оподаткування, звільнення від сплати податків на 2 роки для підприємств (представників малого та середнього бізнесу), що тільки розпочинають свою діяльність, скасування загальної системи оподаткування, запровадження єдиного податку для абсолютно всіх представників бізнесу в розмірі 5% від доходу, спрощення адміністрування податків та цифровізації цього процесу.