Домінік Піоте, керівник UNIT.City, написав для AIN.UA колонку на тему виходу України з кризи і пояснив, чому ідея одного з найпотужніших інвесторів в США — дотична до України.
Кожен другий в Medium, Twitter чи Facebook тепер гуру чи експерт з вірусології, економіки чи підприємницької діяльності. Саме тому я намагаюсь знайти більш освічену думку від когось кращого. У часи криз, особливо настільки масштабної як зараз, потрібно знаходити більш дієві варіанти рішень. Я економіст за освітою і протягом багатьох років консультував клієнтів стосовно стратегії їх розвитку, розглядаючи проблеми з точки зору Кремнієвої долини та технологій. Тому я вважаю, що саме у Кремнієвій долині хтось має знайти рішення, як подолати кризу. Воно неодмінно буде корисним для України.
Стратегія виходу з кризи: необхідно створювати!
Я вірю, що найкращу пораду дав один з найрозумніших чоловіків, яких я коли-небудь зустрічав: Марк Андрессен, засновник Netscape та інвестиційної компанії Andreessen Horowitz. На мою думку, a16z – одна з найпотужніших інвестиційних компаній у світі, з такими вдалими проектами, як Airbnb, Lyft, Twitter та Instagram. Під час моєї роботи у Долині я мав нагоду познайомитись з Марком Андрессеном, у нас була досить успішна співпраця з його венчурною компанією. Нещодавно Марк опублікував своє бачення ситуації, і це саме та стратегія, яка допоможе подолати кризу — потрібно створювати! І не лише неймовірні технології чи стартапи, а й університети, школи, виробництва, інфраструктуру тощо.
Андрессен стверджує, що ми знали про кризу і не були до неї готові. Ми розуміли, що ймовірність глобальної пандемії досить висока, однак ми не готували вакцини, не запасались масками чи засобами для штучного дихання, не будували лікарень. Ми знали, що пандемія стане причиною сильної кризи або якась світова криза рано чи пізно настане. Однак ми не будували потрібних нам шкіл та університетів, щоб поширювати освіту. Ми не будували нових міст та заводів. Ми не займались створенням технологій, які могли б допомогти врятувати планету від інших проблем, як глобальне потепління. І не тому, що в нас ще немає таких можливостей, вони всі є! Простягни руку та отримаєш. Ми нічого не робили, бо дуже сильно не хотіли звертати увагу на можливі загрози та існуючі проблеми.
Тож що тепер? Зараз панує криза, що нам робити? Вже пізно чи ще є час й можливості почати будувати? І якщо США та країни ЄС не почнуть нічого робити, чи зможе Україна?
Гарні новини: Україна – це нація, що створює
В Україні зростають цікаві комплексні проекти, що уособлюють ту концепцію цілісності, про яку говорив Марк Андрессен. З’являються освітні програми, що є частиною більш масштабних екосистем, і які будують процеси з урахуванням останніх надбань в нейронауці. Екосистемні проекти, що націлені на розвиток регіону, на створення сприятливого середовища для інновацій – це рушійні сили розвитку України.
Я приїхав з-за кордону і тут познайомився з підприємством «Антонов», що збудувало найбільший літак у світі – Ан-225 «Мрія», який зараз перевозить по всьому світові захисні маски та засоби штучної вентиляції легень. Крім цього в Україні є компанії з медичних, blockchain, фінансових та сільськогосподарських технологій, які мають таланти та технології для створення майбутнього. Є потужні IT-компанії — Ajax, Competera, Grammarly, MacPaw, People.ai, Preply та Petcube. Їм нічого соромитись у порівнянні з компаніями, які я бачив у Європі, Китаю чи Кремнієвій долині за останні 20 років.
В Україні є майже все, що потребує сучасний стартап:
- Україна володіє найціннішим ресурсом з усіх: таланти технічної галузі. Інколи це звучить, як кліше, але тут знаходиться понад 200 000 розробників. І це не просто розробники, а неймовірно талановиті професіонали, які навчались у першокласних освітніх закладах.
- Українці мають сильну жагу до нових технологій. Якщо ви хочете працювати з Blockchain, AI, Machine Learning, AR/VR — Україна буде одним з найкращих місць, тут є спеціалісти світового рівня з усіх напрямків.
- У нас є чудова екосистема з великою кількістю івентів (лише в UNIT.City щороку проходить понад 400 заходів). Це створює спільноту для обміну знаннями та досвідом, що є плідним бекграундом для створення будь-чого.
Чого Україні бракує, так це відкритості до світу. Звичайно, це зумовлено історією країни. Події останніх років позитивно вплинули на відносини України з Європою та іншими частинами світу. Однак необхідно бути готовими: коли все більше іноземців приїжджатимуть сюди, вони мають побачити безпечне та плідне середовище для бізнесу, а також всі інші стратегічні переваги України: зручне розташування, неймовірний потенціал виробництв, що будуть особливо необхідні у післякризові часи, а також сільськогосподарські ресурси. Зі свого багаторічного досвіду підприємця я знаю, що кошти — це не найбільша проблема, хоча й важлива для виживання.
Єдине питання: чи є у нас бажання?
Ми знаємо, що в Україні є все, щоб почати будувати. «Головна проблема – це відсутність бажання та бездіяльність», — каже Марк Андрессен. Чи буде ця проблема дійсною для України? Чи маємо ми бажання будувати та чи здатні подолати бездіяльність?
Те, що я бачу тут, і що має стати нашим наріжним каменем — це культура інновацій. Я відчуваю тут таку ж енергію, що була у Кремнієвій долині у 2004 році, коли закінчилась технологічна криза, і все перебудовувалось. Але, звичайно, однієї енергії недостатньо.
Давайте на трохи повернемось у 2004 рік до Сан-Франциско. У ті часи місто було переповнене талановитими людьми, те ж саме можна сказати і про сучасну Україну. Вже тоді проводилось безліч подій, що посприяло створенню технологічної екосистеми. В Україні люди також гуртуються, хоча я спостерігаю більше об’єднання за інтересами саме в цифровому просторі. Тоді у Сан-Франциско було складно знайти фінансування, більшість інвесторів неохоче погоджувались вкладати гроші у технології, тим паче після кризи — це дуже схоже на ситуацію в Україні зараз.
Однак у Сан-Франциско 2004 року були проявлені три вагомі фактори, яких у нинішньої України або немає, або вони недостатньо актуалізовані, що необхідно змінити якомога швидше.
- Повна відкритість до світу. Кремнієва долина — це не просто маленька частинка США, це величезне ком’юніті талановитих особистостей з усього світу. Нам вкрай необхідно створити таку світову спільноту в Україні. Для того, щоб стартапи зростали та були здатні відповідати на глобальні проблеми, їм необхідно бути глобальними. Вкрай важливим є вихід на світові ринки без втрати місцевих талантів. Це одна з наших головних цілей в UNIT.City.
- Динамічна культура продажів та просування. Кремнієва долина живе і дихає маркетингом, продажами, та масштабуванням бізнесу. Стів Джобс, ікона регіону, безумовно був генієм в цьому. Нам потрібно дослухатись до цього досвіду та змінити своє ставлення до активних продажів. Іншими словами, потрібно стати лідерами маркетингової культури. Відособлений розробник, навіть якщо він найкращий в світі, ніколи не зможе заснувати вражаючу компанію.
- Величезне бажання створювати компанії для вирішення проблем. Одне з хибних уявлень, які багато людей мають щодо підприємництва, — цим займаються лише для заробітку грошей. Хибна думка! Якщо ви хочете заробити гроші, станьте банкіром чи юристом. Але якщо ви хочете мати вплив і вирішувати проблеми, тоді створіть свою компанію! Цього я й досі не бачу в Україні. Не бачу в достатній мірі людей, які дійсно хочуть мати вплив, які вірять, що технології можуть бути підтримкою реальних змін. Кошти завжди можна знайти, вони ніколи не повинні бути рушійною силою.
Зараз не час розмірковувати: «Чи варто створювати нові компанії?» Нагальне питання звучить так: «Які компанії ми повинні будувати? Зараз. В Україні».
Я вірю, що українці прагнуть створювати. Я бачу натхнення всюди: на зустрічах зі стартапами, з дизайнерами, девелоперами. Чи проблема в грошах? Мабуть я наївний чи надто оптиміст, але я впевнений, що це не так. Ми будемо створювати нові можливості, тому інвестори неодмінно приєднаються.
Автор: Домінік Піоте, CEO UNIT.City.
