Економіст Олег Гетман, координатор економічних груп економічної експертної платформи, написав для AIN.UA колонку про те, чим може бути небезпечна ініціатива «Дія City» для IT-галузі України.

Вже кілька років тривають обговорення необхідності впровадження в Україні спеціального режиму регулювання ІТ-галузі, який покликаний надати додатковий поштовх для прискорення її розвитку, перетворивши галузь на локомотив української економіки. Передбачалося, що такий спеціальний режим має надати IT-компаніям гарантії стабільності податкового режиму (непідвищення податкового навантаження), а також захист від перманентних спроб політиків, чиновників і олігархів завести IT-шників під свій дах (обклавши корупційної даниною) або монополізувати галузь.

Нарешті було зареєстровано проект закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4303, який, за інформацією від Міністерства цифрової трансформації, є реалізацією спільної концепції Мінцифри та представників галузі ІТ та мав би досягти зазначеної вище мети.

Втім, вивчення тексту проекту дає підстави для сумнівів у справедливості таких тверджень.

IT-ракета або формула успіху

Вже не перший рік ІТ-індустрія демонструє небачені для України та інших економік темпи зростання. Створена додана вартість (цифровий ВВП), кількість зайнятих, їхні сумарні доходи, експортна валютна виручка зростають на 25-30% на рік. При цьому працівники IT-галузі чи не єдині, хто, працюючи в Україні, має майже європейський рівень зарплат, є однією з найбільш соціально-захищених груп населення, практично не обмежені у виборі компаній, з якими можуть співпрацювати. ІТ-індустрія – одна з небагатьох, у якій саме спеціалісти обирають компанії, а не компанії диктують умови спеціалістам

Причиною українського IT-дива став «лібертаріанський рай», в якому дотепер розвивалася IT-галузь: низьке податкове навантаження, робота без пут трудового кодексу та профспілок, відсутність монополій і регуляторів, гарна математична освіта плюс стійкий попит на IT-послуги та продукцію на зовнішніх ринках. Експерти і економісти роками твердять про те, що такі умови – це “ракетне паливо” для зростання економіки країни в цілому. Однак поки що на практиці випробувати його на собі в Україні змогли лише IT-шники.

Все це стало можливим завдяки широкому використанню спрощеної системи єдиного податку третьої групи для найму IT-фахівців. Саме укладення цивільно-правових, а не трудових контрактів – надало більшість описаних вище переваг і таку необхідну для нової економіки гнучкість відносин.

Вперед у минуле

Здавалося б, законопроект №4303 (та супутній проєкт змін до Податкового кодексу що має бути поданий у парламент) мали би закріпити і розвинути всі названі переваги у рамках створюваної ними екстериторіальної спеціальної економічної зони «Дія City». Авторами проекту декларується, що резиденти «Дія City» отримають спеціальний пільговий податковий режим оподаткування виплат своїм співробітникам, фактично такий самий як рівень єдиного податку 3-ї групи, а також ПнВК замість податку на прибуток – про що весь інший український бізнес поки може лише мріяти. Крім того,  пропонується ввести так звану новелу у трудовому законодавстві:  GIG-контракти із співробітниками, які повинні дати більшу свободу у взаєминах, ніж звичайні трудові договори. Зауважимо, що багато з названого і навіть більше IT-компанії мають і зараз, працюючи з ФОП на єдиному податку 3-ї групи.

При цьому проектами передбачено низку куди більш спірних, якщо не сказати відверто негативних положень, що суперечать задекларованим Мінцифри цілям.

1. Створюється новий  регулятор в галузі IT (Мінцифри, хоча візуально – спочатку в рамках «Дія City», але з амбіцією, щоб у цей режим перейшли ключові гравці ринку та стартапи). При цьому такий регулятор наділяється фактично авторитарними повноваженнями, наприклад:

  • на власний розсуд запитувати будь-яку інформацію у резидентів «Дія Сіті»:  п. 6 ч. 3 ст. 12 Проекту: «уповноважений орган … встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов’язкового розкриття інформації резидентами «Дія Сіті»;  ч. 8 ст. 13 Проекту: «Резидент «Дія City», інша особа, яка отримала запит уповноваженого органу … повинен надати відповідь на вказаний запит впродовж 15 днів від дня його отримання…»;
  • самостійно визначати істотні ознаки діяльності в межах «Дія City» (тобто, визначати, які компанії можуть бути її резидентами, а які – ні): ч. 2 ст. 7 Проекту: «Уповноважений орган може визначати істотні ознаки, які мають або які не мають види діяльності, визначені частиною першої цієї статті»
  • Інтерпретувати достатньо загальні положення закону на свій розсуд (ст п.12 ч.3 ст.12)

Таким чином, в разі керування режимом недобросовісним чиновником створюється можливість встановити суто корупційний авторитарний режим та взяти цілу галузь під контроль. 

Виходячи із зазначених прав регулятора – чиновники міністерства можуть отримати можливість довільного виключення компаній з режиму – за бажання завжди можна сформулювати ознаки діяльності або інтерпретувати закон таким чином, щоби “потрібна” компанія їм відповідала або, навпаки, не відповідала, і самим же провести «якісну» перевірку. Вони також отримують право нічим не мотивованого доступу до комерційної таємниці резидентів «Дія City». Все це, вочевидь, дає в руки керівництва Мінцифри найпотужніші важелі тиску на резидентів зони.

Крім того, це створює інструмент боротьби з конкурентами для компаній,  наближених до Мінцифри, які зможуть здійснювати адміністративний тиск на своїх конкурентів, витісняти їх з режиму та отримувати доступ до конфіденційної інформації про їхню діяльність. 

В той же час, ключовою вимогою до подібних ініціатив має бути: відсутність корупції, незалежність від конкретного чиновника, автоматичні та детально прописані процедури.  Якщо цього не буде запроваджено в запропонованому режимі «Дія Сіті», він легко може перетворитись з анонсованого прориву на небезпечного монстра.

2. На резидентів «Дія Сіті» покладається обов’язок стати членами спеціальної неприбуткової організації (Організації резидентів «Дія Сіті») з обов’язковими членськими внесками та певним допуском організації до окремої інформації про діяльність резидентів «Дія Сіті». Відмова від участі в організації або втрата членства означає невиконання вимог закону та приводить до втрати статусу резидента «Дія City». Це робить компанії залежними від їхніх конкурентів, що керують такою організацією, та може призвести до антиконкурентної поведінки і зловживання комерційною таємницею. 

3. Види ІТ-діяльності, які можна здійснювати в «Дія City», сформульовані дуже коротко, немає навіть терміну «комп’ютерне програмування». В той же час, як вже зазначалось, Мінцифри має необмежене право на свій розсуд розширювати або звужувати зміст таких видів діяльності. Тобто ІТ-бізнес апріорі гарантовано стає залежним від суб’єктивного підходу чиновників Мінцифри.

4. Від стартапів для набуття статусу резидентів «Дія City» – вимагається підготовка «бізнес-плану» із суб’єктивною оцінкою такого плану на розсуд Мінцифри та Організації резидентів «Дія Сіті» (п. 1 ч. 3 ст. 8, ч. 12 ст. 9 Проекту). Таким чином, виникають ризики поділу стартапів на «свої» та «не свої», витоку комерційної інформації та антиконкурентних дій. 

5. Нова модель оподаткування прибутку містить норми, що мають ознаки прихованого обмеження резидентів «Дія City» на операції із підприємцями платниками єдиного податку (пп. 135.2.1.15, 141.9.2.13 та пункт 54 Підрозділу 4 Розділу ХХ). Більш того, запроваджується незрозуміла конструкція, коли витрати компанії понад дозволену суму (5% або 20% суми витрат від будь–якої діяльності за показниками Звіту про фінансові результати») формують її дохід, якій потрібно оподатковувати. Зазначене фактично блокує роботу ІТ-компанії з IT-спеціалістами, що є ФОП на основі цивільно-правових договорів, що руйнує поточну перевірену та успішну модель роботи IT-бізнесу. Зауважимо, що дану норму не можна пояснити прагненням унеможливити схеми з оптимізації оподаткування, оскільки податкове навантаження на виплати співробітникам резидентів «Дія City» фактично еквівалентне податковому навантаженню на платників єдиного податку 3-ї групи. Складається враження, що таким чином, автори законопроекту намагаються змусити резидентів «Дія City» укладати трудові та GIG-договори, які регулюються Трудовим кодексом. А це обмежує якраз ту свободу вибору компаній, яка є запорукою успішного розвитку IT-галузі в Україні. 

6. Проєктом №4303 вводиться нова концепція «гіг-працівників», передбачена виключно для «Дія City». При цьому «Гіг-працівниками» у світі стандартно вважаються ті, хто виконує окремі завдання «на вимогу» (типу учасників платформ фрілансерів, водіїв типу Uber,  кур’єрів, репетиторів, виконавців дрібних побутових послуг). Проект закону відносить всіх таких гіг-працівників до сфери трудового законодавства, в той час як багато з них є звичайними незалежними підприємцями. Цим створюється повний хаос в сфері розмежування трудових і підприємницьких відносин – такі, суто підприємницькі, відносини раптом стають трудовими – і відкриває шлях до перекваліфікації інших груп підприємців в працівників, а їхні відносини зі своїми клієнтами – на трудові відносини. 

ФОП — ворог держави

Викликає занепокоєння негативне ставлення до існуючих практик роботи в індустрії з ФОП, що фактично забезпечили її стрімкий ріст. Критика таких практик Мінцифрою та обмеження роботи з ФОП в рамках «Дія City» наштовхує на думку, що фактично IT-ФОП можуть бути оголошені “ворогами держави”, яких треба вивести із тіні. Вочевидь так саме на них і дивитимуться контролюючі органи. Однак, якщо вони і є ворогами, то ворогами тієї держави, що бачить себе господарем країни, а не сервісною організацією для задоволення потреб громадян. Для першого типу чиновників держави бізнес, який від нього не залежить, безумовно ворог, не тільки тому, що не платить корупційну данину, але ще й тому, що, зберігаючи свою незалежність і розвиваючись, загрожує перевернути піраміду влади, перетворивши державу з “сюзерена” суспільства на його “слугу”..

Тож, в цілому – у проектах «Дія City» закладені численні передумови для корупції та зловживань з боку регулятора та суттєві складнощі для бізнесу.

Автор: Олег Гетман, економіст, координатор економічних груп економічної експертної платформи