30 березня у першому читанні приняли проект закону №5153 про податкову амністію. Згідно із документом, фізособи зможуть добровільно задекларувати гроші та майно, з яких вони раніше не заплатили податки, і при цьому уникнути покарання. Таким чином фактично можна узаконити “тіньові” активи, щоб у майбутньому вільно ними розпоряджатися без запитань з боку держави стосовно їх походження.

Ми попросили юриcта прокоментувати законопроект та пояснити, кому він вигідний і чому це важливо. Свої роз’яснення надав Іван Герасименко, адвокат, директор юридичної компанії «Investment Service Ukraine».

Іван Герасименко, фото надане спікером

Навіщо цей закон

Як стверджують ініціатори проекту, його головна місія – детінізація економіки. І справді, проблема серйозна: за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третина національного ВВП перебуває в тіні. Понад третина громадян отримують зарплату «у конвертах», не сплачуючи з неї податків.

Загалом, за офіційною статистикою, від сплати податків ухиляється близько 3,3 млн українців. 

При цьому у готівці та офшорах перебуває, за різними підрахунками, від $40 млрд до $100 млрд. Нескладно порахувати, яку суму може отримати український бюджет, якщо власники цих прихованих коштів сплатять бодай 5%.

Зрозуміло, що не всі у захваті від президентської ініціативи: наразі у суспільстві точаться жваві дискусії з приводу доцільності амністії капіталів. Однозначно негативних коментарів я не чув – хіба що скепсис щодо того, чи захочуть українці добровільно показувати свої статки. Наводять приклад Грузії, де в межах податкової амністії декларації подало… аж 8 осіб, на загальну суму $35 000. 

З іншого боку, маємо доволі успішний досвід інших. Показовим є приклад Казахстану, де завдяки двом податковим амністіям вдалося детінізувати бізнес та зменшити податковий тиск на підприємців. 

На мою думку, Україна має шанси провести ефективну податкову амністію, яка дозволить наповнити державний бюджет.

Кому це вигідно

Законопроект про амністію капіталів, ухвалений нещодавно Верховною Радою, вигідний насамперед тим, хто не планує тримати свої кошти під подушкою, а вкладати та інвестувати. Вони мають унікальний шанс заплатити податки зі своїх капіталів, щоб у жодного банку не виникало запитань щодо походження їхніх коштів.   

Як юрист, котрий супроводжує угоди клієнтів із купівлі різних активів, нерухомості, переконаний: амністія капіталів – не лише своєчасна, але й вигідна багатьом українським громадянам. Зокрема, тим, хто має кошти і планує їх вкладати – в активи, нерухомість тощо.

Справа в тому, що з кожним роком вимоги банків щодо підтвердження походження коштів, або, офіційною мовою – банківський комплаєнс – стає все жорсткішим. Для того, щоб придбати якийсь істотний актив, треба показати банку, звідки ти взяв гроші. Іншими словами: навіть якщо ти маєш кошти, і чималі, але з них не сплачені податки, або вони лежать десь у готівці під подушкою, це не означає, що ти їх можеш витратити. І в Україні, і тим більше – за кордоном.  

Фінустанови в усьому світі дуже скрупульозно підходять до цього питання. І Україна поступово підтягує свої регуляторні стандарти до загальносвітового комплаєнсу. У моїй практиці були випадки, коли під час придбання нерухомості в якості підтвердження походження коштів банк не задовольняв навіть договір купівлі-продажу квартири. Треба було додатково надати виписку з банку, на рахунок якого були зачислені ці кошти від продажу житла, а також – підтвердження того, що ці кошти були зняті фізичною особою, яка планує здійснити нову покупку. 

Податкові ставки і наскільки вони адекватні

Щодо розміру ставок, запропонованих у президентському законопроєкті, щоправда маю сумніви. Йдеться про формулу 5%, 9%, 2,5%, де:

  • ставка по активах, розміщених на рахунках українських банків – 5%;
  • для закордонних активів – 9%,
  • від вартості державних облігацій (ОВДП), придбаних у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року – 2,5%.

Згодний з тими експертами, котрі вважають, що ставки, принаймні щодо внесків в українських та закордонних банках – мають бути знижені до 3% і 5% відповідно. Звісно, це не гарантує, що кожен громадянин, чиї доходи підлягають декларуванню, кинеться відкривати свої статки навіть за таких ставок оподаткування. Проте є підстави вважати, що чим нижчими вони будуть, тим більша кількість людей захоче взяти участь у цій одноразовій акції. 

Отже, підсумок: ініціатива корисна, своєчасна, вигідна для громадян. І за умови зниження податкових ставок здатна принести до бюджету значні надходження та оздоровити економіку.

Автор: Іван Герасименко, адвокат, директор юридичної компанії «Investment Service Ukraine»