Одеського програміста, який брав участь у волонтерських проєктах із відкритих даних, звинуватили у зламі сайту Мін’юсту

Одеський програміст, співробітник компанії Lohika Іван Яні кілька місяців брав активну участь у волонтерських проектах, пов’язаних з відкритими даними. Влада віддячила йому своєрідно – проти нього відкрили кримінальну справу за звинуваченням у зломі сайтів Мін’юсту, а днями в його квартирі провели обшук і забрали ноутбук. Редакція AIN.UA постаралася розібратися в тому, що трапилося.

Протягом кількох місяців Іван Яні на волонтерських засадах брав участь у проєктах з електронного уряду, зокрема – брав участь у Facebook-групах eServicesUA і «Криптореформа: ЕЦП, шифрування і не тільки«, де обговорюють законопроєкти й інші ініціативи в цих сферах. Програміст починав як учасник «Майдан-Хакатона» і самостійно зробив сайт із публікацією відкритих реєстрів e.gov.ua. Про те, чим ще займався Іван, можна судити за його профілем на GitHub.

На сайті викладалися відкриті дані держорганів, зокрема – дані з держреєстру нерухомості. Одеська філія ДП «Інформаційний центр» при Мін’юсті вважала це серйозним порушенням і подала до суду. За заявою відкрили кримінальне провадження. Суть претензій можна вивчити на сторінці з ухвали Приморського районного суду Одеси від 25 березня (це не весь документ, редакція шукає повну версію):

Якщо коротко: програміста звинувачують у діях, які призвели до «незаконного отримання довідок державного реєстру права на нерухоме майно». Суд вирішив дати дозвіл на проведення обшуку у квартирі програміста. Про те, як зараз працює реєстр нерухомого майна, можна прочитати, наприклад, у колонці активіста «Канцелярської сотні» Дмитра Чаплинського.

Сам Іван зараз не дуже налаштований спілкуватися. За словами програміста Михайла Кашкіна, який знайомий з ним особисто і разом працював над кількома проєктами, на програміста сильно натиснули силовики і він зараз украй наляканий. «Пам’ятаю, що Іван в обговоренні в групі з e-government різко відповів комусь із відомства в коментарі. Можливо, йому цього не пробачили», – каже він. Михайло на волонтерських засадах займається проєктом eusign.org (JavaScript-бібліотека, що може спростити використання електронного підпису під час роботи з документами). Під час роботи над проєктом вони й познайомилися з Іваном Яні.

Наразі справою Івана займається ініціативна група волонтерів, які координуються в Skype. Редакція зібрала кілька відгуків активістів і чиновників, які знайомі з ним:

«Ми знаємо Івана як професіонала та активного громадянина, який бажає розвитку електронної демократії в Україні. Дуже сподіваюся, що ситуація буде вирішена демократичними методами і в правовому полі», – зазначив голова «ІТ Рух Дніпро« Валентин Кожевніков.

Команда проекту budget.dp.ua також висловилася на підтримку Івана.

«З Іваном ми готували низку документів для національного агентства з електронного урядування щодо порталу відкритих даних… Іван зарекомендував себе з найкращого боку: надійний, ініціативний, прискіпливий. Ми навіть провели зустріч із представниками нацагенства, де обговорили можливість нашої волонтерської допомоги із запуску пілотів і реалізації регіональних порталів відкритих даних. На жаль, тепер на всіх цих планах можна поставити хрест», – зазначив Дмитро Чаплинський, активіст «Канцелярської сотні».

«Іван Яні – широко відомий активіст у сфері розвитку електронного уряду, а також дуже хороший IT-фахівець. Останнім часом він брав участь у багатьох волонтерських проєктах, спрямованих на підвищення прозорості роботи органів влади України, зокрема в проєкті щодо «Відкритих даних».

Ви знаєте, що нещодавно було ухвалено в першому читанні відповідний законопроєкт, який передбачає відкриття багатьох реєстрів у формі відкритих даних. Ця ініціатива підтримується першими особами держави! Нещодавно запущено державний портал відкритих даних. Іван Яні активно давав нам пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення порталу та публікації даних на ньому. Також знаю, що він багато часу присвячував вивченню різних державних реєстрів на предмет можливості подальшого відкриття даних з нього. Про цю роботу він публічно звітував у соціальних мережах», – розповів AIN.UA голова Агентства з питань електронного уряду Олександр Риженко.

Коментар юриста

У цій ситуації немає і не може бути складу злочину, вважає керуючий партнер юридичної фірми «Юскутум» Артем Афян. Адже адміністратор бази даних забув встановити технічний захист від парсингу. «Крім цього, Правила реєстрації користувачів ресурсу не забороняють парсинг (правила знаходяться ось тут і, до речі, містять у собі повну нісенітницю)», – вважає юрист. Стандартна умова, що забороняє парсинг, виглядає, наприклад, так:

«використовувати або намагатися використовувати будь-які автоматизовані програмні агенти (включно з будь-яким скребком екрана, павуком або іншим веб-скроулером, без обмежень), щоб отримати доступ до Системи, а також здійснювати пошук, копіювання, моніторинг, відображення або отримання посилань на будь-яку частину Системи». (правила користування англійським реєстром прав на нерухомість).

«Стаття 361 Кримінального кодексу України – несанкціоноване втручання в роботу комп’ютера – може бути застосована до цієї ситуації тільки в тому випадку, якщо втручання в роботу було несанкціонованим. Приміром: у вас є сторінка, на якій розмальовано корупційну схему у вашому державному органі, і ви не хочете, щоб цю схему будь-хто, окрім вас, бачив; але водночас ви кладете цей аркуш паперу на тротуарі з пожвавленим рухом і йдете геть. Я, знайшовши цю схему на тротуарі, не відразу зрозумію, що ви «не санкціонували» прочитання інформації. Навпаки, я подумаю, що хтось навмисне залишив інформацію тут. Так і у випадку з інформацією: якщо технічного захисту немає, юридичного обмеження немає, то немає підстав вважати, що адміністратор «не санкціонував такий спосіб отримання даних» – усе просто», – наводить приклад юрист.

Він припускає, що в цій ситуації, найімовірніше, Івану пригрозили в’язницею, відібрали ноутбук, налякали батьків. Тому він міг написати зізнання у скоєнні злочину, причому, не тільки цього. Адже абсолютна більшість вироків за ст. 361 КК базується або на щиросердному зізнанні, або на угоді зі слідством (те саме зізнання).

«Я очікую, що ця справа матиме два можливих продовження: (1) справу закриють, а хлопцю вибачаться, або (2) справу перекваліфікують на розтрату державних коштів, а до відповідальності притягнуть чиновників, які з огляду на власну жадібність так похабно захистили інформацію», – зазначає Афян.