Хороші новини для фрілансерів і всіх тих, хто експортує послуги з України через інтернет. Сьогодні НБУ скасував договори й акти на виведення гонорару фрілансерів, програмістів, копірайтерів та інших, дозволивши офіційно отримувати зароблені гроші без зайвої паперової тяганини – тепер для цього достатньо лише інвойсу та оферти, завірених підписом виконавця. Відповідне розпорядження НБУ опублікував у Facebook Влад Воскресенський. На його думку, саме це – справжня дерегуляція української економіки.
Раніше для того, щоб легально вивести гроші, зароблені за кордоном через інтернет, надавачу послуг треба було принести в банк двосторонній договір, з українським переказом. Іноді в банку просили ще й оригінали підписів обох сторін. Після цього на кожну отриману суму просили акт, також двосторонній, на таку саму суму. Якщо раптом сума була вказана інша, наприклад, менша на $10 за комісію, зняту під час переказу, українець зароблені гроші забрати не міг – банки вимагали нові акти з підписом замовника на отриману суму.
Однак нова постанова НБУ фактично легалізувала прямі контракти виконавців із замовниками. Тепер не потрібно ні перекладати договір українською, ні вимагати підпису замовника чи мокрих печаток. Виконавець просто виставляє інвойс на клієнта, ставить підпис і печатку, якщо вона є – і, згідно з роз’ясненням НБУ, це і є готовий договір.
Клієнт підписує його відповідною дією, тобто оплатою. При цьому, в інвойсі (оферті) має бути присутня фраза, що оплата є прийняттям пропозиції і свідчить про надання послуг замовнику. Вона і робить інвойс документом, який разом з оплатою підтверджує факт виконання послуг, замінює акт виконаних робіт.
Під час роботи через посередників (наприклад, фріланс-біржі) усе відбувається майже так само, тільки виконавець працює за публічною офертою, розміщеною на сайті, яку приймає, відкриваючи акаунт. У відповідь на цю оферту він виставляє інвойс, вказавши, що оплата за ним є свідченням виконання робіт.
Таким чином, усе, що потрібно для роботи з іноземними замовниками, – інвойс і оферта. Ніяких підписів і печаток клієнта, пересилань документів, мокрих печаток та іншого. Банк може попросити переклад українською мовою, однак робити цього більше не зобов’язаний. Крім того, найближчим часом буде розроблено й опубліковано шаблон інвойсу, який відповідає постанові НБУ.
UPD: 8 липня на сайті банку з’явилося офіційне роз’яснення порядку валютного контролю в разі експорту послуг через інтернет. З повним текстом роз’яснення можна ознайомитися тут.
«На практиці це означає таке. Ті, хто вже давно так звик працювати і пристосувався, зможуть не витрачати на це час, а витратити його на основну роботу. Швидкість отримання грошей (а значить, і оборотності бізнесу) покращиться. Враження у західних партнерів від роботи з українцями якщо не покращиться, то щонайменше буде «як про всіх» – не треба більше бігати за партнером із документом дивною мовою і просити підписати. Тим, хто вирішить стати фрілансером, треба всього лише знайти замовлення, а не вирішувати ще й купу логістичного гемору. А в підсумку це все позитивно вплине на ВВП. Нехай на трохи, але вплине. Це і є справжнісінька дерегуляція», – заявив у коментарі AIN.UA Влад Воскресенський.
А тим часом в українському сегменті Facebook радіють діячі уанету. «Вітаю, товариші! НБУ щойно скасував Північну Корею в Україні», – написав, зокрема, Ілля Кенігштейн, додавши до свого посту багатозначну картинку, подивитися на яку можна за посиланням.
Нагадаємо, раніше в нас виходила колонка юриста, у якій він докладно пояснив, як інді-розробнику/фрілансеру легально завести гроші в Україну.
