Викладач Джилл Вотсон близько п’яти місяців допомагала студентам Технологічного інституту Джорджії в роботі над проектами з дизайну програм. Нюанс у тому, що Джилл – це робот, система штучного інтелекту, що працює на базі IBM Watson, але ніхто зі студентів, обговорюючи роботи з викладачем, за весь цей час нічого не запідозрив. А хтось зі студентів до цього відкриття навіть збирався назвати її «видатним педагогом». Це були студенти з класу з вивчення штучного інтелекту. Історію Джилл розповідає The Wall Street Journal.
Із січня цього року робот Джилл, як викладач-асистент, разом із ще 9 викладачами-людьми допомагала близько 300 студентам розробляти програми, що допомагають комп’ютерам розв’язувати певного виду проблеми, приміром, як підібрати картинку, щоб послідовність картинок була логічною.
Робот Джилл допомагала студентам на форумі, де вони здавали й обговорювали роботи, використовувала у своїй мові сленгові та просторічні звороти на кшталт «угу», і загалом поводилася як звичайний людський викладач.
«Вона мала нагадувати нам про дати дедлайну і за допомогою запитань підігрівати обговорення робіт. Це було як звичайна розмова зі звичайною людиною», – розповіла виданню студентка вишу Дженніфер Гевін.
Інший студент, Шрейяс Відьярті, уявляв собі Джилл як доброзичливу білу жінку 20 з чимось років, яка, найімовірніше, працює над докторською. «Мене як громом вразило», – ділиться враженнями студент.
Дійшло до того, що робота в міс Вотсон не визнав навіть студент Баррік Рід, який два роки працював на IBM, створивши деякі з програм, за допомогою яких діє сам робот. Але натяку в імені «Вотсон» він не розгледів. «Я мав би здогадатися, але ні», – каже він.
Навіщо Джилл включили в програму навчання? Проблема в тому, що студенти ставлять занадто багато запитань – близько 10 000 повідомлень на семестр, пояснює Ашок Гоел, професор комп’ютерних наук Технологічного інституту Джорджії. Викладачі-люди з валом питань не завжди справляються. Саме Ашок вирішив ввести робота в навчальну програму для свого класу з вивчення штучного інтелекту.
Над роботом працювала вузівська команда, навчаючи його відповідати на запитання, враховуючи попередні відповіді. Не варто плутати Джилл зі звичайними чат-ботами. Якщо більшість чат-ботів – новачки, то Джилл – експерт, вона не відповідає на запитання, поки не досягне 97% впевненості у відповіді, стверджує Гоел. За його словами, Джилл ще далеко до Ави з Ex Machina, але це такий самий хвилюючий досвід.
За оцінками професора, всього за рік робот Джилл навчиться настільки, що зможе відповідати на 40% запитань від студентів, залишаючи за людьми право займатися серйознішими технічними або філософськими проблемами.
Нагадаємо, про те, як у майбутньому боти зможуть замінити молодших юристів і приносити юридичним фірмам гроші, можна прочитати в колонці Іларіона Томарова з AstapovLawyers.
