Андрій Цінцірук приїхав до Америки у віці 17 років – на навчання. Спочатку він навчався у семінарії, але захопився IT і вирішив пов’язати з ним свою кар’єру. Разом з другом вони заснували консалтингову компанію Innovizo, яка на сьогодні є помітним гравцем у сфері Data Science і Data Analytics на Східному узбережжі. Але про своє коріння Андрій не забуває. Innovizo є партнером інкубатору 1776 у Вашингтоні, де Цінцірук активно лобіює інтереси українських стартапів. Завдяки йому минулого листопада в Києві відбувся перший Demo Day американського інкубатора. А ще Андрій розвиває освітні ініціативи у Львові, де відкриває офіс Innovizo.
Ми поговорили з Андрієм про його компанію, про те, як створити і розвивати бізнес у США, а також про можливості для українських стартапів, які хочуть вийти на американський ринок.
Як ви потрапили до США?
Я народився на Західній Україні в місті Броди, виріс на Львівщині. У 2000 році я поїхав навчатися в католицький коледж St.Basil College в місті Стемфорд Конектикут, неподалік від міста Нью-Йорк. Моє навчання оплачувала фондація цього коледжу – я отримував стипендію $30 000 на рік, яка покривала навчання і гуртожиток.
Сьогодні цієї програми вже не існує. Зараз, озираючись назад, я розумію, як мені пощастило.
Коли я приїхав до Нью-Йорка, все, що у мене було – $350 в одній кишені, валіза з книжками для навчання і лист про те, що мене прийняли в коледж. Я вийшов з аеропорту, сів на потяг і поїхав до коледжу. Перший час було важко – я не розумів, як тут все працює. Не вмів користуватися пральнею і всі білі сорочки собі одразу зробив синіми. Але у мене був добрий сусід по кімнаті, який мені допоміг пристосовуватися.
З чого починалася ваша кар’єра?
У Стемфорді я чотири роки вивчав філософію і теологію на бакалавраті, а потім переїхав до Бостону, де навчався вже на магістратурі по програмі “Міжнародний бізнес та комерція”.
Щоб оплатити навчання і проживання, паралельно працював на декількох роботах, включаючи 20 годин на тиждень асистентом та IT-консультантом дослідницького центру при університеті. Це був мій перший крок у IT. У дослідницькому центрі я займався розробкою GIS та data visualisation проектів – тоді мене і зацікавили технології.
У 2009 році, коли мені було 27 років, я переїхав з Бостону у Вашингтон, де почав працювати з U.S.-Ukraine Business Council, Українсько-американською торговельною палатою. Я розробляв стратегії виходу на американський ринок для IT-компаній.
Пізніше я перейшов на роботу в приватну компанію, де працював з компаніям з Індії, Китаю, Польщі – ми допомагали їм виходити на ринок Америки. Тоді побачили, що є попит на data science і є ринок. Я поділився ідеєю з другом та колегою Гері Ліпськи – у нас на двох понад 10 років досвіду у бізнес- та технологічному консалтингу, Data Science.
Ми вирішили об’єднати зусилля і створити нову фірму. Так ми заснували компанію Innovizo, яка займається консалтингом для IT-бізнесу в області Data Science та розробці програмного забезпечення.
Які саме послуги ви надаєте? Хто ваші клієнти?
Innovizo – сервісна IT-компанія. Ми працюємо з малим та середнім бізнесом, а також допомагаємо стартапам на стадії підняття інвестицій – будуємо для них команди, які забезпечують розробку ПО та аналітику даних. Наприклад, стартап піднімає $750 000 посівних, у нього назбиралися вже терабайти даних, і він не знає, що з ними робити. Можна винайняти аналітика даних, але такий data science спеціаліст коштуватиме дуже дорого – більш ніж $100 000-$120 000 у Вашингтоні. Стартапи просто не можуть собі це дозволити. До того ж експертиза в Data science може бути не потрібна увесь час.
Під час візиту до України
У цьому наша пропозиція: наші спеціалісти на підхваті (data science expertise on demand) – вони можуть працювати над окремими проектами на три місяці, і стартапу не потрібно винаймати співробітника на цілий рік. І ми не тільки виконуємо аналітику для них – ми створюємо data-стратегію.
З чого починали, чи залучали інвесторів? Яке змінювалися бюджети проектів, з якими працюєте?
Інвесторів не залучали. В США започаткувати компанію недорого – заплати $200 за реєстрацію, орендуй місця у коворкінгу. На це кофаундерам потрібно вкласти по $10-20 000, щоб почати. Ми інвестували невеликі суми з власних коштів, а потім реінвестували з прибутків у розвиток. Найважче не залучити кошти, а знайти клієнтів, переконати їх в тому, що ви дасте будете їм корисними, доведете проекти до кінця, вчасно і т.д. Тут дуже важливо мати довіру. У нас с Гері був дуже гарний професіональний нетворкінг, тому для нас було не так важко зайти на цей ринок.
З кофаундером Гері Ліпськи
Починали з пари клієнтів і маленьких проектів по data visualisation, data cleaning, data mining. Спершу було важко, доводилося жертвувати своїми зарплатами, але ми швидко розвивалися. Ми працюємо на місцевому ринку: Вашингтон, Нью-Йорк, Бостон. Нам довіряють проекти з бюджетами до $200 000, інколи й більше – проекти на $5000 для нас деколи вже замалі.
На рік у нас 7-8 проектів, які можуть займати від декількох місяців до року. Наприклад, для однієї компанії енергетичного сектору ми розробляємо рішення для аналітики даних, включаючи архітектуру даних, і маємо контракт на рік. Думаю, вони продовжать з нами співпрацювати і по закінченню контракту. Ми працюємо з IT-компаніями з різних секторів. Зараз у нас є проекти в галузі машинного навчання в сфері IoT, медицини, енергетики і т.д.
Скільки людей в команді? Чи є серед них українці?
Ми – маленька компанія, загалом в команді працює 12 людей. Але коли ми дістаємо новий проект, ми залучаємо контрактників. Це люди, які співпрацюють з нами частково і віддалено. Переважно працюємо з українцями – у нас приблизно 25 розробників, яких ми постійно залучаємо. Також в Україні є декілька наших людей на фултаймі. А ще ми співпрацюємо з українськими IT-компаніями: Perfectial у Львові і Videal у Харкові.
Ми не будуємо велику команду, як аутсорсери, які по суті є просто фабриками інженерів. Ми хочемо створити глибоку експертизу у Data Science. Бути маленькою командою з великою цінністю.
У американців є такий підхід до бізнесу, який називається “3R”: recruit, retain and reward top talent (винаймай, утримуй та винагороджуй таланти). Це наша філософія.
Для IT-компаній люди – найцінніше. Тому вони готові надати їм найкращі умови, щоб вони самореалізувалися, росли разом як команда та не пішли до конкурентів. Ми інвестуємо час та ресурси у те, щоб навчати нашу команду, постійно розвивати їхні скіли.
Взагалі Innovizo дуже українська компанія. Наш СТО Вадим, який раніше працював у Yahoo розробником програмного забезпечення, а сьогодні отримує PhD за Data Science, народився в Україні, але виріс тут. Гері теж має українське коріння. Невдовзі ми відкриємо офіс в Україні, скоріше за все у Львові (там у нас вже є невеличка постійна команда, яка працює в коворкінгу).
Ми хочемо працювати з українцями не тільки на аутсорсингу – ми хочем, щоб тут у нас був власний Data Science-офіс.
Зараз ми працюємо над реєстрацією компанії в Україні.
То ви будете частіше бувати в Україні? Повернутися не плануєте?
Я не планую повертатися в Україну. Я одружений, моя дружина американка і у нас є маленький син. Але я хочу, щоб він вивчав українську мову і їздив до України.
З дружиною
До речі, ми плануємо зробити літню школу по Data Science в Україні. Зараз спілкуємось з Львівською бізнес-школою та Українським католицьким університетом (УКУ), а саме з паном Ярославом Притулою. Останнього разу, коли я був в Україні, я давав лекцію в УКУ про підприємництво і стартапи, і мені дуже сподобалось, як у них підходять до розробки навчальної програми. Вони дивляться на найкращі практики в американських університетах, таких як Стенфорд чи Пенсильванський університет, і втілюють у себе.
Підтримуєте зв’язок з українською діаспорою у США? Наскільки вона активна, чи є якісь проекти для підтримки українців, які хочуть заснувати бізнес у Америці?
Мене завжди цікавило життя української діаспори, я намагався приймати активну участь в її проектах. Наприклад, допоміг організувати перший обмін студентами між школою міста Арлінгтон та івано-франківськими школами. Це було для мене хобі. Тоді я зацікавився, що можна зробити для України саме в IT-секторі – як сконектити українські стартапи та компанії з американськими інвесторами.
З українською делегацією іноваторів Open Word Program у Вашингтоні
В українській діаспорі спеціальних організацій немає, як, наприклад, в ізраїльській діаспорі – у них тут 5-6 різних IT-асоціацій. Наші ж більш підтримують культурні та історичні програми, але по IT офіційно нічого немає.
Але напрацювання з IT все ж є. Я є членом української діаспори у Вашингтоні, у нас є окремі IT-проекти. Цієї осені ми хочемо зробити конференцію для IT-бізнесменів з України – привезти стартапи та маленькі компанії, які хочуть виходити на американський ринок, залучати тут інвесторів, партнерів або клієнтів. Ми маємо підтримку від української діаспори в Нью-Йорку і хочемо також залучити американський бізнес.
Innovizo тісно співпрацює з вашингтонським інкубатором 1776. Розкажіть, чим привабливий цей інкубатор. Чи є шанс у українських стартапів до нього потрапити?
Окремо зі стартапами моя компанія співпрацює в рамках вашингтонського інкубатору 1776. Я дуже хочу, щоб до нього потрапляли українські стартапи. Цей інкубатор об’єднує понад 400 компаній, більшість з яких працює в жорстко зарегульованих державою сферах: охорона здоров’я, енергетика, розумне місто, освітні технології і тд. Інкубатор знаходиться неподалік від Білого дому в самому серці Вашнгтону, також має кампуси в Арлінгтоні, Сан-Франциско і віднедавна в Дубаї. Особисто я є там ментором по міжнародним програмам.
Це глобальний інкубатор. Щороку він організовує Challenge Cup у різних частинах світу – в Польщі, в Берліні – понад 45 містах. А Україну донедавна якось обминали. Потім через програму Open World (програма бібліотеки конгресу, яка возить до США делегації молодих українських лідерів у різних галузях економіки для обміну досвідом з американськими колегами) я познайомився з очільницею UAngels Регіною Махотіною – вона саме приїхала у Вашингтон в рамках програми, присвяченій IT та інноваціям.
Регіна розповіла мені про українське стартап-комьюніті і ми разом вирішили зробити захід 1776 в Україні. Я переконав директора інкубатора Евана зробити Challenge Cup в Києві, і в листопаді минулого року цей захід відбувся. В ньому прийняли участь понад 12 українських стартапів.
Я був дуже вражений якістю українських стартапів, тим, наскільки розвинулася екосистема у порівнянні з тим, що було 8-10 років тому, коли я приїздив і спілкувався з малими IT-підприємцями.
Тоді вони орієнтувалися на внутрішній ринок, а тепер хочуть бути глобальними і виходити на міжнародний ринок.
Переможцями Challenge Cup в Києві стали три компанії – Capitan, Energy Layer та Ecoisme. Вони представляли Україну на фінальному змаганні в Тель-Авіві, після чого Ecoisme брала участь у фіналі в Вашингтоні. На жаль, переможцями у фіналі вони не стали, але в наступному році мають таку можливість.
Як би там не було, дуже приємно було побачити українську команду на цьому змаганні. Діаспора Вашингтону вболівала за українських інноваторів, багато людей дізналися про український IT-ринок та потенційні можливості для співпраці.
