Передумови

Юрій почав замислюватися над роллю та становищем української мови в країні ще задовго до революції. Один з його клієнтів, який займався українським книговидавництвом, ще 15 років тому розповідав, що конкурувати з росіянами на цьому ринку майже нереально: на імпорт російських книжок не було мита, виробники паперових фабрик надавали безвідсоткові кредити на друк книжок російською.

 

Фото: “Часопис”

 

“Тоді ще здивувався, навіщо наповнювати наш ринок дешевими книжками на суперумовах? Чому “Махаон”, “Ексмо” агресивно викуповують українські видавництва, закидують ринок книжками, не завжди якісними? В 2013-2014 роках все стало більш очевидно. Для мене як громадянина України, батька дітей і директора компанії мовний вибір був цілком зрозумілий”, – розказує Юрій.

Він почав працювати над власним рівнем володіння мовою – відпочатку це було некомфортно, складно, це був такий собі челендж, “парі із собою”. Уже в 2016 році підприємець почав поступово використовувати українську і в діловому листуванні по всіх каналах, починаючи з Facebook-месенджера та SMS, і завершуючи поштою.

Паралельно перед компанією постала проблема: старий і важкий інтернет-магазин потрібно було оновлювати. Спочатку ідея була в тому, щоби підтримувати дві мови, але на таку реалізацію не було ресурсів, тож треба було обирати одну.

Юрій слідкував за реакцією бізнесу на діяльність груп на кшталт “И так поймут” (спільноти у соцмережах, що вивчають, чи пропонують компанії в Україні товари та послуги українською, і вимагають від них забезпечити підтримку державної мови у спілкуванні зі споживачем).

“Я уважно читав коментарі, вивчав кейси, бачив, що ці групи зверталися до власників або представників бізнесу здебільшого різко і неконструктивно, хоча цілком поділяв думку про те, що звернення їхні справедливі по суті. Натрапив на реакції “Розетки” про те, що це коштує великих грошей і що український трафік у Google – всього 5% (пізніше “Розетка” оголосила про українську версію – ред.)”, – говорить підприємець. – Паралельно я ще з 2014 весь час вивчав новини і мене вражало, що Росія виправдовує війну тим, що рятує тут російськомовних. Я не хотів, щоби мене чи мій бізнес прийшли “рятувати”, тож вирішив зробити лише українську версію магазину”, – розповідає він.   

Результати

За ті півроку, коли підприємець в листуванні перейшов на українську, колеги по роботі і бізнесу здебільшого реагували на зміну у нейтрально-позитивному ключі. Виявилось, що серед співробітників компанії є ті, для кого українська – рідна, і кому раніше доводилося спеціально переходити на російську. 

З клієнтами було важче. Переважна більшість клієнтів компанії – російськомовні. Але, за словами Юрія, він готовий був втратити до 30% трафіку та прибутків, зважуючись на такий крок.

Перехід на українську інтернет-магазину потягнув за собою і перехід решти бізнес-процесів. На українську перевели всі товари та послуги в магазині, всі розсилки, підписи до фото у каналі Instagram, тексти на Facebook-сторінці, початкові привітання у чаті. Перші вивантаження товарів у новому сайті датуються липнем 2016 року. Відтоді деякі бізнес-показники постраждали.

“Ми передбачувано випали з пошукової індексації, бо Google в Україні під час видачі показує вище російськомовні ресурси. Ми втратили клієнтів через українську мову. Були патріоти, які казали «обов’язково у вас щось придбаю ви молодці», і нічого не придбали”, – пише Юрій у Facebook.

У подальшій розмові він зазначив, що вибірка Google загалом працює досить дивно: навіть маючи macOS українською, браузер українською, інтерфейс Gmail та Google, в пошуку по запиту “епл айфон” перші дві сторінки, які він отримував – виключно результати російською. Це було доволі болісно для бізнесу, оскільки iLand не працює окремо із SEO. “Залежимо від органічного трафіку, намагаємось надолужити все якістю контенту”, – оповідає Юрій.

Без попередження включили й українську розсилку. За словами підприємця, з 1800 підписників одразу відписалося 50, хтось – просто пояснював, що не розуміє мови, хтось – із матюками. Після цього в компанії вирішили зробити анонс про те, що у них – єдина в Україні україномовна розсилка про техніку Apple. Отримали +30 підписників. “Цифри не суперскажені, але все одно це дієвий канал спілкування”, – зазначає підприємець.

Основні показники – на кшталт конверсії – також просіли. Але остаточні дані у компанії не називають: статистика заснована на не дуже великих цифрах, може показувати хибні закономірності, а канали залучення клієнтів досить сильно перетинаються: покупець може зайти на сайт, прочитати новину, потім зателефонувати і замовити товар – такі конверсії важко відстежити, зазначає Юрій.

Серед спостережень про вплив на перехід:

  • Чотири людини подякували за україномовну розсилку.
  • Двоє перед покупкою MacBook Pro написали, що купують через позицію стосовно ставлення до рідної мови.
  • Ще приблизно 30 людей зробили так само, але не написали перед тим.
  • Більшість не звернула особливої уваги.

Підсумовуючи, підприємець зазначає, що валовий прибуток компанії у 2017 відносно 2016 виріс на 8%. “Була ідея: показати, що україномовна компанія в Києві може існувати і що перехід на українську не обов’язково означає, що всі бізнес-показники впадуть, адже інтегральний показник не постраждав”, – говорить він.

Втім, якби бізнес-показники просіли сильніше – це би не вплинуло на рішення, додає Юрій. “Це для мене – one way ticket. Хочу тільки посилювати роботу з контентом українською мовою. Які б не були труднощі, я би все одно втратив рік-два-три на те, щоби виробляти контент українською мовою, просувати її лагідним і конструктивним чином. Підприємцям радити нічого не хотів би, натомість пропонував би думати і експериментувати”.