«Куди ж подівся понад $1 млрд, та чому різниця у підрахунках така значна?» – запитає допитливий читач. І буде правий: це цікаве запитання, в якому хтось може вбачати спотворення фактів або ж маніпуляції даними. Пропонуємо вам розібратися у хитросплетіннях цифр та звітів, щоби розставити всі необхідні крапки над «і» та дізнатися, як рахується дохід галузі різними організаціями.

Передісторія

Незважаючи на велику увагу до сфери інформаційних технологій та розробки програмного забезпечення в Україні, на сьогодні все ще не існує єдиного та одностайного підходу до підрахунку точних сум експортної виручки та визначення економічного фактору галузі. Так, у 2016 році обсяг експорту ІТ-послуг з України мав мінімум 3 (!) різні версії оцінки: від Державної служби статистики, НБУ та консалтингової компанії PwC.

Торік результати виглядали наступним чином:

  • PwC оцінила обсяг аутсорсингового ринку України у $3,2 млрд.
  • Згідно з даними НБУ експорт комп’ютерних та інформаційних послуг склав $2 млрд. Зверніть увагу, що до цієї суми не додано експортні доходи телеком-сегменту – це важливо, і до цього факту ми ще повернемося у тексті.
  • І найменшу цифру щодо експорту послуг надали у Державній службі статистики – всього $1,4 млрд.

Різниця у показниках трохи нагадує ту, яку ми маємо сьогодні?

Хто та як рахує

Пояснення таких розбіжностей (понад 40% різниці між кожним показником) криється у відмінності методологій підрахунку та даних, які бралися до уваги під час оцінки обсягів
експорту. На жаль, ми не маємо інформації стосовно системи підрахунків, які використовує Державна служба статистики.

У динаміці платіжного балансу НБУ міститься графа «Телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги», дані якої відображають валютну виручку сектору. Щоб мати цифру безпосередньо для ІТ-галузі, нам потрібно скласти показники комп’ютерних та інформаційних послуг, без врахування телекомунікацій. Але тут є нюанс.

Фактор, який відчутно впливає на офіційні фінальні цифри року від НБУ – неврахування у графі «Телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги» доходів, які отримують українські ІТ-компанії від консалтингу, аналітики бізнес-процесів та інших видів сервісів, що не передбачають передачу програмного продукту від виконавця до замовника.

Доходи від такої діяльності у звіті НБУ містяться у графі «Інші послуги». Проте «інші послуги» сьогодні складають відчутну частку доходів галузі, оскільки від звичного поняття «аутсорсинг» (виконання виробничих функцій) український ІТ-бізнес вже перейшов до розробки пакетів комплексних готових рішень для своїх замовників. Впливає на оцінку обсягів експортної виручки і використання індустрією моделі ФОП, яка замінює собою інструменти стимулювання галузі, що вже давно існують в інших країнах.

За словами експертів PwC, основна причина розбіжностей, які мають місце під час підрахунку виручки ФОП від нерезидентів, полягає у тому, що в описі наданих послуг часто фігурують маркери для зарахування виручки в статтю «Інші послуги».

Наприклад, іноді старші розробники надають послуги «Консультації команди розробників клієнта при розробці ПЗ». Оскільки у таких послугах немає факту передачі програмного коду, це може вважатись консультаційними послугами та підпадати під статтю «Інші послуги». Те саме стосується таких «айтішних» сфер, як бізнес-аналітика, тестування програмного забезпечення, UX/UI та інших напрямків робіт, результатом яких є звіти чи різного роду рекомендації.

Все це в жодному разі не свідчить про помилковість чи некоректність методології НБУ, яка повністю відповідає міжнародним стандартам.

PwC у своїх дослідженнях, на які спирається асоціація «ІТ України», використовує інший підхід і базується на затратній моделі, що була розрахована на основі даних, наданих безпосередньо ІТ-компаніями. Такий метод включає в себе всі фактори впливу та традиційно вважається прийнятним як індустрією, на чиє замовлення і було зроблено дослідження, так і експертною спільнотою.

Зауважимо, що кожен з підходів обчислення обсягів експорту ІТ-послуг має свої переваги та недоліки і в жодному разі не виключає та не спростовує один одного.

Тобто попередні фінансові результати за 2017 рік і від НБУ ($2,48 млрд), і від PwC ($3,6 млрд) є актуальними. Керуватися офіційними державними даними або ж інформацією, наданою міжнародною консалтинговою компанією – окремий вибір кожного.

Ріст галузі у 2017 за даними НБУ. Який він насправді?

Говорячи про цифри та результати року для галузі, слід зауважити, що остання інформація про зростання галузі інформаційних технологій на 7,6%, яка базується на попередніх даних НБУ та була оприлюднена деякими українськими ЗМІ, є помилковою. І ось чому.

За даними НБУ, експортна виручка від комп’ютерних та інформаційних послуг (саме ці послуги відповідають ІТ-індустрії у звіті Нацбанку) у 2016 році склала $2 млрд, з яких $1,97 млрд. становлять комп’ютерні послуги. Сума у $2,3 млрд, яка фігурувала у згаданих вище публікаціях у якості підсумкової для галузі у 2016 році, включає в себе експортний дохід від комп’ютерних, інформаційних та телекомунікаційних послуг.

$2,48 млрд (попередній підсумковий результат від НБУ за 2017 рік) стосується доходів лише від комп’ютерних послуг, і дані про валютну виручку від інформаційних послуг поки що відсутні. Тобто озвучений нещодавно річний відсоток росту галузі у 7,6% не є правильним, оскільки у публікаціях порівнювались дещо відмінні за своєю суттю дані – сукупність трьох категорій послуг (комп’ютерні, інформаційні, телеком) зіставлялась лише з однією категорією (комп’ютерні послуги).

Якщо говорити про зростання ІТ-галузі у 2017 році, опираючись на наявні дані НБУ та відштовхуючись від порівняння коректних категорій (комп’ютерних послуг, експорт яких склав $1,97 млрд. та $2,48 млрд. у 2016 та 2017 рр. відповідно), то цей показник становитиме 26%. Проте і цей відсоток не є остаточним для галузі, оскільки у підрахунку відсутні дані щодо доходів від послуг інформаційних, які також є важливою складовою для українського ІТ. 

У підсумку

Варто пам’ятати, що сьогодні все ще не існує єдиного та одностайного підходу до підрахунку експортної виручки української ІТ-галузі. Але консенсусу вдалося досягти в тому, що близько 90% учасників українського ІТ-ринку працюють над іноземними замовленнями, а в середньому у період з 2011 по 2016 рік індустрія виросла у 2,8 рази та невпинно продовжує зростати, не знижуючи темпів. І це, погодьтесь, чудово. 

Сподіваємось, даним текстом нам вдалося внести деяку ясність стосовно того, звідки беруться та як рахуються ті чи інші цифри щодо діяльності вітчизняної індустрії інформаційних технологій.

Автор: Александр Кубраков, виконавчий директор асоціації «ІТ України»