прислать материал
AIN.UA » Государство, Интервью, Мнения«Можу чітко пояснити свою роль у кожній зміні» — Дмитро Шимків про 3G/4G, ProZorro та роботу в уряді

«Можу чітко пояснити свою роль у кожній зміні» — Дмитро Шимків про 3G/4G, ProZorro та роботу в уряді

2283 0

Чотири роки тому незмінний директор українського офісу Microsoft Дмитро Шимків спочатку взяв відпустку, щоби піти на Майдан, а потім звільнився з роботи, щоби стати чиновником, відповідальним у адміністрації президента за інновації та реформи. Минулого тижня стало відомо, що Дмитро йде з держслужби і повертається у бізнес. Редакція AIN.UA поговорила із Дмитром про досвід роботи в адміністрації, про те, що вдалося і не вдалося реалізувати протягом цього терміну, про законопроект №6688 і зарплату держслужбовців. 

Чому у 2014 році ви вирішили піти з «Майкрософт Україна» і стати держслужбовцем, і чому вирішили піти з посади зараз? Чи це пов’язано із закінченням якогось проекту, ви отримали пропозицію про роботу?

Коли відбувалися події 2014 року, це була для нас своєрідна мобілізація. Ми всі пройшли через Майдан, з’явилось дуже загострене почуття потреби будувати країну після цих подій, після Януковича, протистояти агресії з боку Росії. Тоді мене запросили до АП, на зустріч з президентом, він запропонував мені зайнятися питанням реформ та їхньою координацією, інноваційними проектами. Я одразу погодився і приступив до роботи дуже швидко.

Зараз пройшло уже чотири роки. Ключові задачі вирішені, проекти запущені, команди сформовані, саме тому я і вирішив повертатися до свого улюбленого заняття — бізнесу.

Фото — Ольга Закревська

Можете підібрати коротку, але яскраву метафору для людини з бізнесу, яка потрапила в держоргани? Макс Нефьодов розказував нам, що був просто вражений кількістю паперової роботи, бюрократії.

Думаю, що ми всі, знаходячись поза межами державної служби, часто недооцінюємо обсяги роботи, яку роблять чиновники.

Якщо порівнювати із бізнесом, там все працює більш-менш моновекторно: ви прийняли рішення інвестувати, чи розвивати якийсь проект і одразу рушили в тому напрямку. У політиці ви зіткнетеся із різними точками зору, пройдете десять обговорень і зустрічей, потрібно буде доводити, що ідея матиме результат. Одночасно буде відбуватись купа різних процесів, які уповільнюватимуть реалізацію ідеї.

Якщо говорити про бюрократію коротко — було враження, що потрапив у XIX століття, де йде виключно «паперове життя». Але все можна змінити, і за чотири роки уже багато змінилось в цьому плані.

Стикалися з ефектом вигорання на держслужбі?

Для мене питання вигорання не стояло. Мені зараз всі радять поїхати відпочити, а я не можу зрозуміти: від чого? Сказати, що ми фізично гарували — так. Чи був моральний тиск — так. Але допомагало перефокусовуватись на інші види роботи, допомагав спорт, допомагали друзі, все те, що дає енергію.

Я дивлюсь на досвід роботи в адміністрації як на цікавий практичний досвід, абсолютно нестандартні підходи, досвід прийняття та підготовки просування рішень у непростих умовах. Важливим для мене став факт того, що ти можеш впливати на зміни в державі: коли готуєш проект закону і розумієш, що цим документом будуть змінені правила гри, те, як живе держава. Коли бачимо, наприклад, що вже працює 3G/4G — це круто.

Як була організована ваша робота? Чи ви мали займатись одним-двома напрямками, а чи моніторити усе, пов’язане з інноваціями?

В адміністрації все, що стосувалося IT та кіберзахисту, опинялося в мене на столі.

В серпні 2014 року ви з тодішнім міністром економіки Павлом Шереметою представляли 14 реформ в IT. Щось із того було реалізовано — приміром, спрощення роботи для нерезидентів, рахунки для компаній за кордоном, зв’язок нового покоління. З іншого боку, є моменти, які не були реалізовані: розвиток ринку електронної комерції або скасування дозвільних документів на електронні гроші. Із чим це пов’язуєте?

Якщо подивитись на останні напрацювання НБУ, вони дуже багато роблять в сфері лібералізації регулювання електронних грошей і платіжних систем. Яків Смолій — фундаментальний спеціаліст в цій галузі і я впевнений, що ця робота буде доведена до кінця.

НБУ справді випускав регуляторні акти, що пом’якшували регуляцію електронних грошей і платіжних систем. Але з іншого боку, PayPal у нас все ще не запустився, і компанія посилались саме на регуляторні обмеження.

Все, що можна було зробити в дерегуляційній сфері, ми зробили. Влад Рашкован проводив із ним зустрічі, я проводив із ними зустрічі, ми просили Держдеп допомогти в цьому, але це — рішення суто самої компанії. Поки сам PayPal не скаже: так, ми запускаємось, що би ми тут не робили, ніяк не впливатиме на них. З іншого боку, вони зараз придбали компанію, в якій є інструментарій для роботи з Україною (ред. — ми писали про те, що саме відбулось і які грошові перекази тепер доступні українцям).


Коли всі тільки дізнались про ваше призначення, ринок радів, що в АП з’явиться людина з бізнесу, яка знатиме його потреби і допомагатиме йому.

Так і було.

Але були і скарги, що ви не завжди допомагаєте, коли до вас зверталися із проблемами (приміром, під час обшуків).

Просто нагадаю, що я організував зустріч із бізнесом, на якій президент і прем’єр оголосили ініціативу «маски-шоу стоп». Якщо говорити про конкретні кейси компаній, були ситуації, де, за інформацією від правоохоронних органів, сам бізнес був не без вини. Якщо, приміром, фінансова установа проводить транзакції із сепаратистами або терористами з ЛНР чи ДНР… Хтось одразу закриває таку діяльність, а хтось каже: нічого страшного, якщо ми ще трошки так поторгуємо, це ж гроші. Мені здається, це неетично. Звісно, було багато випадків, коли я втручався і звертався до силових органів, і ринок знає про це.

Але хочу також підкреслити: ми живемо в правовій державі, де адміністрація президента може висловити занепокоєння, але жодним чином не тиснути на інші органи влади. АП не може зупинити справу — це буде називатись перевищення повноважень. Ми ж не за те стояли на Майдані. Але ми звертались до правоохоронних органів, коли були ситуації з перевищенням повноважень з їхнього боку, застосуванням сили тощо.

Хочу ще запитати: чи багато індустрій згадувалися протягом цих років у виступах президента настільки ж часто, як IT?

Ви якось говорили в інтерв’ю, що не є прихильником особливих преференцій для ІТ-галузі.

Так, звісно, усі галузі мають розвиватись в однакових умовах. Але подумайте, в якій ще країні є умови, щоби айтішники працювали з податком в 5% (мається на увазі єдиний податок в 5%, на якому як ФОП працюють багато айтішників — ред.)?

Цей податок якраз під питанням: адже податкова неодноразово говорила про те, що він використовується для оптимізації, і що єдиний податок загалом треба відміняти…

Ви думаєте, є політики, які це зроблять протягом виборчого процесу? Дійсно, інколи таку систему використовують для непрозорої діяльності компаній. Але чи зміниться ця система на сьогоднішній момент — не думаю.

Оголошуючи про те, що йдете з АП, ви перерахували багато масштабних проектів, таких як 3G, 4G, ProZorro, в яких брали участь. Чи не образяться інші їхні учасники на те, що ви вказуєте їх як власні успішні проекти?

Я вказав лише ті проекти, над яким працював, і команди проектів це знають. Я можу чітко пояснити свою роль в кожній з цих історій. Якщо говоримо про ProZorro, подивіться статтю на Wired про те, як створювалася система ProZorro, там описана і моя роль. Перші гроші на цей проект ми випросили в WesternNIS разом з Максом Нефьодовим, придумав архітектуру цієї системи разом з Сашою Стародубцевим, ідею з допороговими закупівлями, ідею з відкритим кодом, який би належав Transparency International я запропонував напередодні підписання наступного меморандуму. Не всі знають, що ми сформували список міністерств у Нацраді реформ і щомісяця вивішували списки тих, хто гальмує впровадження системи, поки всі до неї не під’єдналися 🙂  Якщо говорити про ProZorro як про стартап, моя роль була працювати з ідеєю та early adopters, а Макс працював над його масштабуванням і розвитком.

Те ж саме стосується 3G, 4G, були укази президента, потім — велика робота Олександра Животовського над тим, щоби це відбулося. Ми знаходили підтримку президента і починали працювати. Go Global, закони про відкриті дані — та сама історія, медіа часто забувають, що закони про відкриті дані подавалися в Раду саме президентом. Є ж історія, факти, все відображено в документах.

Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням за ці роки, а так само — найбільшою невдачею?

Найбільший успіх, те, що зараз може відчути на собі кожен — це 3G/4G. Якщо говорити про те, що не вдалося, в сфері IT, я би сказав, що це закон про хмарні технології (закон, що дозволяє використовувати хмарні технології держорганам — ред.). Він завис у Раді на другому читанні, і боюсь, на жаль, є супротив проти його прийняття. Причина — різні точки зору на питання захисту інформації плюс нерозуміння того, як саме працюють хмарні технології.

Якщо говорити про законодавство, пов’язане із захистом інформації — яка ваша позиція з приводу нашумілого законопроекту №6688? З одного боку, це ініціатива силових органів, з іншого — його не підтримує ринок, і у поточному вигляді — навіть голова профільного парламентського комітету.

Є точка зору силових органів, в контексті агресії з боку РФ. Але деякі норми, які пропонуються, мені здаються надмірними, плюс, не зовсім зрозуміло, як це технічно буде реалізовано. Я не є прихильником таких підходів. Можна займатись кіберзахистом, і не блокуючи трафік. Але питання кіберзахисту вимагає як інженерних рішень, так і інвестицій в персонал.

Говорячи про інвестиції в персонал з кіберзахисту — найгучнішою історією в цій галузі за часів вашої роботи в АП була атака вірусу NotPetya. Чи можете говорити про рівень кіберзахисту в держорганах? Чи він змінився під впливом цієї історії?

Згадана атака була пов’язана скоріше із спробою викрадення комерційної інформації. Нагадаю також, що АП від вірусу взагалі не постраждала. Чи були атаки в той день на нас? Були. Чи були відпрацьовані процедури захисту і відведення атаки? Були. Чи ми стикалися із вірусами, писаними конкретно під неї, під конкретних осіб? Так. В середині мережі враховувався досвід WannaCry. Ми відслідковували світові події і враховували рекомендації, які давали світові фахівці з кіберзахисту. Якщо інші держоргани чи комерційні структури цього не робили — ми ж не могли їх заставити.

Ви говорили, що збираєтесь повертатись до бізнесу, куди саме?

Зараз розглядаю кілька пропозицій. Напрямок — інновації. Якщо говорити про галузі, що мене цікавить, на що я дивлюсь і бачу велику перспективу — венчурне інвестування, телеком, високотехнологічна медицина. І колись був напрямок, який я досліджував — аерокосмічна галузь. Але на жаль, він був не пов’язаний з Україною, а для мене присутність в Україні є ключовою.

Тобто ви не збираєтесь виїжджати з України?

Ні. З точки зору бізнесу Україна — дуже перспективна в інноваційному контексті.

Якою була ваша зарплатня як держслужбовця? За яких умов ви би повернулися на держслужбу?

Перше питання — від 25 000 грн до 40 000 грн. Друге питання — я щойно звідти, куди ж мені повертатись 🙂 Мій досвід як держслужбовця звісно буде впливати на моє життя, планую експертно допомагати різним ініціативам, спрямованим на розбудову країни. Але брати участь в політичному житті не планую. Я скучив за драйвом розбудови бізнесу. Коли під час роботи в АП зустрічався з друзями і обговорював бізнес, отримував шалене задоволення, говорячи про долю ринку, споживачів, розумів, що дуже за цим скучив, скучив за драйвом розбудови бізнесу.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

Также подобрали для вас

Загрузить еще

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Поиск

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: