5 сентября на встрече нового Кабмина с IT-ораслью были озвучены некоторые законодательные инициативы в сфере налогообложения. Если коротко, в Украине создают 5-ую группу ФОП эксклюзивно под “айтишников”. Предпринимателям на этой группе предлагается, помимо стандартных 5% налога на прибыль и 1,5% военного сбора, платить ЕСВ с двух минимальных зарплат и +1% (в ближайшие 5 лет он вырастет до 5%) в фонд поддержки начинающих специалистов. Таким образом, налог вырастет до 11,5% до 2025 года + ЕСВ с двух минимальных зарплат.
AIN.UA попросил представителей украинских IT-компаний прокомментировать вышеупомянутые новации.
Юрий Антонюк, вице-президент EPAM Systems и глава по региону CEE
Задача цієї ініціативи, як було озвучено на зустрічі – підтримати темпи розвитку ІТ- індустрії за рахунок стимулювання пулу талантів.
З точки зору ідеї команда прем’єр-міністра обрала правильний напрямок для роботи. Україні потрібно розвивати молоді таланти, піклуватися про створення якісних можливостей для їх самореалізації всередині країни, а не виховувати сильні мізки на експорт. Особливо важливо це на тлі помітної міграції українців за кордон.
ІТ-індустрія є найбільшим та економічно найуспішнішим представником креативних галузей в Україні. А основа успіху креативних галузей – люди, їх таланти, знання, навички. Тому логічно, що для стимулювання ІТ-індустрії, інших галузей з креативною складовою, необхідно створити сприятливі умови для появи та розвитку таких талантів.
Щороку вищі освітні заклади випускають близько 16 000 ІТ-спеціалістів та 130 000 фахівців технічних спеціальностей. Проте якість освіти, матеріально-технічне забезпечення вишів залишаються у незадовільному стані. Гравці ринку інформаційних технологій щороку інвестують чималі кошти на підтримку української освіти та науки, однак обмеженість ресурсів (і матеріальних, і людських, і адміністративних) не дають підійти комплексно до вирішення питання. Розвиток якісно нових підходів та методик, перехід на нову систему освіти потребує системної роботи з боку бізнесу та держави.
Цільовий фонд підтримки освіти (IT Creative, як його презентували сьогодні) може стати дієвим інструментом для досягнення мети ініціативи – розвитку креативних індустрій та наукоємних галузей. Але це можливо за умови повної прозорості діяльності установи та повноцінної участі у її функціонуванні представників бізнес-спільноти.
Як вже відомо, фонд буде наповнюватись за рахунок додаткових відрахувань, які будуть сплачуватись спеціалістами, що ведуть свою діяльність на новій групі ФОП.
В цілому, можна говорити, що створення окремої групи оподаткування для ІТ є відносно прийнятним кроком. Та як завжди, є свої умови: якщо впровадження групи дійсно гарантуватиме стабільність для учасників індустрії (зараз мова йде про 10 років незмінних умов) та не позбавить спеціалістів можливості і надалі працювати із своїми замовниками за вже звичною моделлю.
Щодо фінансових оцінок ініціативи – наразі це питання коментувати складно – «економічний ефект» від ініціативи ще треба рахувати, прогнозувати майбутні темпи росту.
Для фрілансерів все залишиться без змін – третя група залишається, ІТ-КВЕД звідти ніхто не вилучає.
EPAM – публічна міжнародна компанія, що беззаперечно дотримується законодавства країн, у яких веде свою діяльність. В Україні компанія практикує різні форми співпраці, які обговорюються із спеціалістами перед стартом співпраці. Є штатні співробітники, оформлені за вимогами трудового законодавства, є експерти-консультанти, які співпрацюють із компанією як підприємці третьої групи, є іноземці, для яких діє свій формат.
Для однозначної відповіді (чи буде EPAM переводити своїх співробітників на 5 групу – ред.) необхідно провести певні обрахунки та спрогнозувати майбутні темпи росту бізнесу.
Максим Плахтій, CEO Karabas.сom
Бажання будь-якого уряду збільшити податкове навантаження – це історія не нова і цілком зрозуміла. Ідея введення додаткового податку для наповнення спеціального фонду, яким будуть розпоряджатися якісь «довірені» особі, не витримує ніякої критики – по суті це і є корупція.
Ми покладаємо великі надії на зміни в державі і не очікували таких, м’яко кажучи, незрозумілих перших кроків від нового уряду. IT-підприємці вже довели, що здатні самостійно розпоряджатись своїми грошима задля розвитку людського капіталу в країні, без допомоги «уповноважених» державних органів.
Владимир Бек, глава ІТ-Committee European Business Association, член совета директоров Sigma Software
Пожалуй, первый раз на моей памяти со стороны государства было озвучено предложение по стимулированию развития экпортно-ориентированной IТ-индустрии, которое включает достаточно конкурентные налоговые ставки для физлиц, контрактный принцип взаимодействия специалистов и компаний и механизмы развития человеческого капитала в Украине.
Это предложение важно внимательно и детально проработать, в частности, с привлечением экспертов профильных IТ-ассоциаций. В целом, диалог, который сейчас ведется, очень важен и ценится бизнесом.
Валерий Красовский, CEO и со-основатель Sigma Software
Мы давно работаем с правительством над вопросами налогообложения IТ-отрасли, и понимаем, что сегодня налоговая ставка на очень низком уровне по сравнению с другими странами. Это очень хорошо, т.к. привлекает специалистов работать именно в Украине. При этом всегда акцентировали, что повышать налог необходимо, но делать это взвешенно и постепенно. Сегодня это отобразилось в предложении новой схемы налогообложения.
Для бизнеса важно стратегическое планирование на 5-10 лет, нельзя делать резкие повышения, а всю налоговую схему надо рассматривать в комплексе.
Уже пару месяцев мы проводим консультации с командой президента, приятно отметить, что люди со стороны этой команды опытные и хорошо понимают и западные реалии, и украинские.
Андрей Хорсев, сооснователь 908
Во всей этой истории с «мягким» налогообложения ФОП есть важная тщательно скрываемая деталь, о которой все молчат. То, что нам продают как защиту внутреннего рынка и решение проблемы утечки мозгов, таковым не является.
Большинство IT-ФОП – это сотрудники аутсорсинг-компаний, которые принадлежат иностранным инвесторам и продают этих ФОП за пределы Украины.
Вся эта тема лоббируется аутсорерами с помощью электората айтишников, которые якобы «приносят валюту в страну», хотя на деле просто тратят одну и ту же зарплату из месяца в месяц, а валюта оседает на офшорных счетах зарубежных компаний.
У государства не хватает воли заставить иностранных аутсорсеров платить налоги. Почему для иностранных компаний у нас налоговые преференции?
В результате этих операций государство просто теряет налоги, даря их в качестве прибыли иностранным компаниям, а иностранные аутсорсеры давят продуктовые украинские компании, в особенности тех, кто ориентирован на внутренний рынок.
Тарас Кицмей, основатель, член совета директоров SoftServe
Майбутнє України — це креативна економіка, індустрія знань, де люди своїм досвідом, компетенціями стають генератором доходу, а не фонди чи фінансові ресурси. ІТ-індустрія своїм успіхом завдячує тому, що робить ФОКУС на людях, а не фінансових ресурсах. Ми використовуємо свої сильні сторони й певним чином нивелюємо наші слабкі сторони. І це повинен бути фокус нашої держави.
В ІТ-індустрії є два ключові моменти:
- Потрібні таланти.
- Стабільне регуляторне середовище.
Якщо подивитися на другий пункт, то де-факто ми зараз маємо певні правила гри, які працюють. І ці правила гри нам дали той успіх, якому ми завдячуємо: понад 4 млрд виторгу, понад 150 000 айтішників, 18 компаній входять у глобал ІТ-лист тощо.
І коли ми говоримо фактично про 5 групу приватних підприємців, мені здається, що ми продовжуємо вдосконалювати правила гри, які на сьогодні маємо.
Критичною є система освіти. І нас дуже хвилює відтік кадрів із системи освіти. Наші випускники не залишаються працювати у вишах. І в даному випадку проблема не тільки у фінансуванні. Нам треба трансформувати систему освіти. Потрібно вводити правила корпоративного управління, наглядові ради, відділи маркетингу тощо. І в цьому ІТ-індустрія може допомогти. Фонд людського капіталу — це гарний крок у трансформації освіти.
Тож, пропозиції цікаві, але дуже багато залежить від їхнього впровадження. Тому ми би хотіли більш детально обговорити надані ініціативи з усіма представниками ІТ-компаній. Найголовніше для нас зараз — це чітко донести до спільноти, які позитивні зміни ми хочемо разом зробити в нашій індустрії.
Артем Бородатюк, CEO Netpeak Group
Мое мнение очень простое: сначала пофиксьте коррупцию, сделайте работающими суды, хотя бы в каком-то виде сделайте работающей полицию. Сейчас практически при любой ситуации ты, как гражданин Украины, сам по себе, хотя ты уже платишь налоги и, в теории, можешь рассчитывать на сервисы от государства, но по факту этих “сервисов” нет. Если у вас угонят велосипед или украдут мобильный телефон, то у вас даже заявление не захотят принимать, не говоря уже про то, что никакой попытки вернуть украденное не будет. Поэтому если государство и так не “тянет” существующие сервисы, так почему должно получится запустить новые? Сделайте хотя бы какие-то системы работающими, а потом возвращайтесь к теме налогов.
Теперь по сути самого «фонда человеческого капитала». Этот новый сбор должен решить проблему нехватки кадров в IT. Но, например, мы в Netpeak Group и так сами решаем эту проблему: мы проводим интернатуры, курсы, серию бесплатных мероприятий Netpeak Talks про IT, конференции 8P, SaaS Nation, запустили ассоциацию продуктовых компаний Одессы. Все это мы делаем за свои деньги. Я могу их отдавать в новый фонд, если он будет делать подобное, но покажите сначала, что другие государственные системы и сервисы начали работать.
Константин Васюк, исполнительный директор ассоциации IT Ukraine
Перш за все, пропозиції щодо спеціальної групи та зміни податків не є новиною для індустрії. Впровадження презентованої сьогодні ініціативи має забезпечити 10 років стабільних умов, що дуже важливо для ІТ-галузі.
Уряд запропонував такі умови при незначному і поступовому підвищенні податків та зборів, частина з яких піде на розвиток ІТ-освіти та наукоємних галузей в країні. Сам фонд та механізм його реалізації може викликати додаткові питання, адже до цього галузь не стикалася із таким підходом.
Наприклад, викликом може бути питання наповнення фонду, тому що перехід на нову модель для ІТ-фахівців буде добровільним і уряд не планує змінювати умови роботи на 3-й групі спрощеного оподаткування.
Всі ці питання потребують детального вивчення та проробки і обов’язкокого обговорення з ІТ спільнотою. Наразі давати чіткі оцінки ще зарано.
Дмитро Овчаренко, CEO Alcor
IT-індустрія – яскравий приклад успіху в умовах складних ведення бізнесу в Україні, де молода людина може зробити кар’єру і не виїжджати з України. Тому що найбільша біль України– це втрата близько 100 000 талановитих молодих людей щорічно, які виїжджають за вищою освітою в ту ж Польщу. З високою вірогідністю після отримання освіти за кордоном молодий фахівець в цій же країні знайде першу роботу, і одружиться та може не повернутися до України. Тобто мова йде про втрачений потенціал та майбутнє України!
Відтак, ідея відрахування самою індустрією коштів у фонд розвитку людського потенціалу, IT освіту я вважаю проривною. Фактично ідея зводиться до створення на тлі традиційної освіти ринкових стимулів для, скажімо, 10-ти найкращих вишів, розробки іноваційних навчальних програм, стипендій для найкращих вилкдачів і студентів і т.д.
З іншого боку, я з обережністю ставлюся до ідеї саме державного фонду із-за ризиків зарегульованості і корупції. Також публічного обговорення потребує розмір відрахувань. Слід розуміти, що індустрія вийшла на поточний рівень завдяки вже існуючій системі і будь-які зміни мають бути маскмально обережними – можливо із певним перехідним періодом і стартом із 1 липня 2020 року.
Роман Хміль, засновник та керівник Creative Quarter
Чому ризик визнання ФОП найманим працівником так схвилював ІТ компанії і саме цю проблему зараз намагаються вирішити в першу чергу?
Тому що в структурі витрат ІТ компаній, які мають офіси в Україні, фонд оплати праці складає до 80%, інші накладні витрати на офіс та податки складають до 20%. Фонд оплати праці по моделі ФОП оподатковується 5% єдиного податку плюс в середньому до 1% йде на ЄСВ. Загалом до 6%. Загальне податкове навантаження на штатних працівників доходить до 55%. Відповідно, якщо ФОП визнається найманим працівником, доведеться доплатити 50%.
Чому сектор високих технологій потрібно стимулювати?
По-перше, оподаткування капіталоємних індустрій (основні витрати -обладнання, які амортизуються на 5-15 років) та інтелектуальномістких (основні витрати – фонд оплати праці) очевидно повинні суттєво відрізнятись. Адже перші легко можуть платити високі податки на фонд оплати праці, який складає не більше 10% у структурі витрат. В той час як у технологічних компаній більшість витрат – це фонд оплати праці і мінімальні капітальні витрати. Зворотня історія.
ІТ індустрія конкурує на глобальному ринку, де більшість країн стмулює свої технологічні галузі, щоб забезпечити їх конкурентні переваги. Як приклад, Польща пропонує ІТ-компаніям не лише податкові стимули, але й прямі дотації, покриваючи перші два роки всі операційні витрати на офіс та інфраструктуру. Суттєво стимулюють ІТ сектор Білорусь, Індія, Малайзія тощо, будуючи інфраструктуру за державні кошти та запроваджуючи спеціальні податкові режими.
Саме тому модель, при якій ЄСВ стандартний і платиться з двох мінімальних зарплат по країні, а доходи фізосіб оподатковуються на рівні 5%-10%, є першим наближенням до тих стимулів, які використовують більшість іноземних країн, які прагнуть розвивати технологічні галузі.
Чому запровадження 5-ї групи ФОП дасть суттєвий поштовх для росту індустрії?
Зважаючи на те, що ризик визнання ФОП найманим працівником був дуже суттєвим з точки зору потенційних фінансових втрат, при донарахуванні податків, більшість західних компаній обходили Україну стороною, або працювали через місцевих посередників, які брали ці ризики на себе (аутстафінг на аутсорсинг провайдери). Закріпивши законодавчо можливість масового використання моделі ФОП на наступні 10 років, наша країна зніме основний ризик залучення українських ІТ спеціалістів для міжнародних компаній. Я впевнений, що це призведе до заходу в Україну всіх тих технологічних компаниій, які давно працюють в Індії, Малайзії, Ізраілі тощо, але досі відсутні в нашій країні.
Чому підвіщення податків – це не загроза для айтішників?
В результаті легалізація ринку праці призведе до заходу в країну іноземних компаній та як наслідок росту конкуренції за айтішників, а відповідно росту їх зарплат. І це з лихвою компенсує те невелике і поступове підвищення рівня податків, яке планується.
