У видавництві BookChef виходить український переклад книги Стіва Андерсона «Листи Безоса. 14 принципів зростання бізнесу від Amazon».

Засновник Amazon Джефф Безос написав акціонерам своєї компанії 21 лист. Щороку він розповідав, як ідуть справи в компанії, та куди вона планує рухатись далі. Експерт з ризиків та інновацій Стів Андерсон проаналізував ці листи і вивів 14 принципів, які зробили Amazon однією з найуспішніших компаній світу.

AIN.UA публікує уривок з п’ятнадцятого розділу під назвою «Концепція ризику й зростання».

Концепція ризику й зростання

«Це справді День 1 для інтернету, і якщо ми добре виконаємо свій бізнес-план, це День 1 для Amazon.com. З огляду на те, що трапилося, може бути важко уявити, але ми вважаємо, що можливості й ризики, які передують нам, навіть більші, ніж ті, що стоять за нами. Нам доведеться зробити багато усвідомлених і обдуманих виборів, деякі будуть сміливими й нетрадиційними» — Безос (Лист 1998 року).

Ви, мабуть, знаєте приказку: «Вам потрібно грати, щоб перемогти». Проте Безос грає, щоб вчитися. У цьому відмінність між азартними іграми й навмисними ризиками.

Як я вже зауважував, ризикувати і сподіватися на перемогу — це як кидати гральні кубики або крутити колесо фортуни — ніколи не знаєш, що випаде або де саме колесо зупиниться. Та у випадку з Безосом, Джефф не лише ризикує навмисно, а часто приймає ризики нелогічні.

Ось кілька прикладів:

  • Amazon Marketplace. Ідея розмістити продукт конкурента на єдиній платформі продажу Amazon багатьом здавалася обурливою. Безос розмістив конкурентів на сайті Amazon.
  • Amazon Prime. Доставка була, як відомо, дорогою, і навряд чи хтось заплатив би за доставку замість клієнтів (при цьому без сильної націнки). Безос запропонував безкоштовну доставку з низькими цінами.
  • Kindle. Деякі люди думали, що громадськість не сприйме електронні книги, бо звикла читати справжні паперові. Безос створив Kindle, щоб умістити тисячі книг, і не просто, щоб це стало чимось схожим на звичайну книгу, а для зручнішого читання з рухомими виділеннями та синхронізацією між платформами.
  • Веб-сервіси Amazon (AWS). Спершу їх розробили як внутрішню операційну систему лише для Amazon. Для інших розробників Безос вирішив відкрити окрему платформу. Ніхто інший на той момент не надавав програмне забезпечення як послугу і не сподівався на це від Amazon (саме це і дало компанії перевагу на ринку тривалістю сім років). Безос застосовував протилежний підхід.

Чи Безос пішов проти течії? Безумовно. Чи все було «успішним» від початку. Звичайно, ні. Проте Безос не бере на себе невиправданих ризиків — необачний ризик — це вірний спосіб швидко зазнати невдачі. Він ризикує обережно і продумано, і все обертається навколо того, як він бачить успіх.

Деякі люди можуть подумати: «Безумовно, Безос може ризикувати — він найбагатша людина у світі». Та навмисне ризикування — це спосіб мислення… не має значення, скільки у вас є грошей.

Коли Безос їздив на Honda Accord і починав онлайн-бізнес, у час, коли практично ніхто не мав інтернет-сервісу, він ризикував навмисно і фактично вкладав свої гроші, гроші своїх батьків і гроші друзів у ці ризики. Це була справжня інвестиція. Так, це була інвестиція в бізнес, але це також була інвестиція в ідею… ідею інтернет-комерції. І тоді, як і більшості стартапів, йому довелося продовжувати інвестувати у свою ідею, щоб вона зростала та розширювалася.

Безос не уникає ризиків будь-якою ціною; він інвестує в ризик як плату за ведення бізнесу. Він насправді сприймає ризик як спосіб вчитися та зростати.

Коли компанія почала своє життя, це було величезним ризиком для Безоса — сперечатися з Волл-стрит. Вони хотіли оцінювати бізнес за результатами щоквартальних прибутків, але Джефф використовував загальне зростання компанії (траєкторію) як точну картину того, як компанія Amazon справляється в довгостроковій перспективі.

Сьогодні Безос так зосереджений на довгостроковій перспективі, що делегує майже всі повсяк­денні операції Amazon своїй команді і витрачає багато часу на роздуми про те, що таке Amazon, якою він хоче бачити свою компанію і чого хоче далі.

Проте для Безоса «далі» означає через два-три роки. Він нещодавно сказав:

«Друзі вітають мене після щоквартального оголошення про дохід і кажуть: «Гарна робота, чудовий квартал», — і я кажу: «Дякую, але цей квартал був створений три роки тому. Зараз я працюю на квартал 2021 року».

Інтерв’ю з Ренделлом Лейном 2018 року, журнал Forbes

Коли ви працюєте в майбутньому часі, за визначенням, ви ризикуєте навмисно, бо не знаєте, що представляє собою те майбутнє. А тепер, коли Amazon досяг позначки в 100 млрд доларів, ось що говорить Безос:

«Зі зростанням компанії все має змінюватися, зокрема й масштаб ваших невдалих експериментів. Якщо масштаб ваших невдач не зростає, ви не розвинетеся до такого масштабу, щоб змогти рушити з мертвої точки. Amazon експериментуватиме в масштабах, необхідних для компанії нашого масштабу, якщо час від часу траплятимуться багатомільярдні невдачі.
…
Звичайно, ми не експериментуватимемо необдумано. Ми наполегливо працюватимемо, щоб зробити їх хорошими ставками, але не всі хороші ставки зрештою виплатять. Такий масштабний ризик — це частина послуги, яку ми як велика компанія можемо надати своїм клієнтам і суспільству. Хороша новина для власників акцій полягає в тому, що одна велика виграшна ставка може перевищити витрати багатьох програшів».

Безос (Лист 2018 року)

«Час від часу траплятимуться багатомільярдні невдачі», навіть мені важко зрозуміти. Проте, знову ж таки, саме тому Безос є майстром ризику.

Як Безос сформував концепцію ризику й зростання?

На початку Джефф Безос не був шалено багатим. У нього була добре оплачувана робота, яку він кинув, щоб слідувати за своєю ідеєю онлайн-бізнесу, яку багато хто назвав би божевільною. Йому довелося попросити в батьків близько 300 тис. доларів, щоб розпочати свою нову бізнес-ідею. Безос сказав:

«Перше запитання батька було: що таке інтернет? Він не робив ставку на цю компанію чи концепцію. Він робив ставку на сина».

Виступ у коледжі Лейк-Форест 1998 році

Безос був ощадливим, пристрасним і ладним ризикувати, щоб розвивати свій бізнес. Він був розумним, наполегливим і завзятим, коли справа стосувалася замовника. Через двадцять років, 2018 року, Forbes офіційно визнав Джеффа Безоса найбагатшою людиною світу (гадаю, тепер він офіційно шалено багатий).

Проте Джефф Безос каже, що «виграв у лотерею» не тому, що став найбагатшою людиною у світі, а тому, що мав люблячу сім’ю, на яку завжди міг покластися. Джекі Гіз народила сина в 17 років, будучи ученицею середньої школи, 1964 року в Нью- Мексико. Пізніше його усиновив вітчим Міґель «Майк» Безос, інженер-нафтовик.

Відколи йому виповнилося чотири роки й аж до шістнадцяти, Джефф проводив кожне літо з бабусею і дідусем по маминій лінії, працюючи на їхньому ранчо на півдні Техасу. Дідусь, Лоуренс Престон Гіз, був першим співробітником того, що стало DARPA (Агентство прогресивних дослідницьких проектів оборони). Міністерство оборони створило цю спеціальну групу в Пентагоні після того, як Радянський Союз запустив Супутник у космос. До його складу входили найліпші та найкмітливіші вчені й інженери. Проте для Джеффа Безоса він був просто «дідусь».

Безос проводив багато часу з дідусем, про якого сказав:

«…Завжди неймовірно поважав мене, навіть коли я був маленьким хлопчиськом. І розважав довгими розмовами про технології та космос і все, що мене цікавило».

«Він створив для мене ілюзію, коли мені було чотири роки, що я допомагаю йому на ранчо. Що, звісно, не могло бути правдою. Та я вірив у це».

Безос сказав, що їздитиме колом на вантажівці або на коні, й, дорослішаючи, почав виконувати фактичну роботу, щоб допомогти на ранчо. Він допоміг дідусеві полагодити вітряні млини, побудувати огорожі, відремонтувати важку техніку і навіть виконувати деякі ветеринарні процедури, такі як зашивання корови. (На що він жартома каже: «Деякі навіть вижили!».)

«Одна з цікавих речей, що стосуються того способу життя та мого дідуся, — це те, що все він робив сам. Знаєте, він не телефонував до ветеринара, якщо якась із тварин захворіла; він придумував, як зробити все самому.

…

Ці винахідливість і підхід “можу все” я перейняв від діда, пораючись на ранчо площею 25 тис. акрів поблизу Котулли, штат Техас».

Я можу лише уявити розмови, які Безос мав із дідусем. Припускаю, що було багато розмов про (некласифіковану) роботу, яку здійснювали в DARPA. Здогадуюся, що ці розмови стали додатковим паливом для вже активної уяви Безоса й захоплення довгостроковими можливостями, які пропонував космічний політ. Час, наполеглива праця, винаходи і ремонтування речей, а також люблячі батьки й бабуся з дідусем були виграшною комбінацією для маленького хлопчика, який змужнів і подорослішав.

Безосу було лише п’ять років, коли Ніл Армстронґ ступив на Місяць, і сім, коли стався «успішний провал» «Аполлона-13». Розумно припустити, що Джефф і його дід тривалий час говорили про майбутнє космосу і про те, що означає повернутися на Місяць і за його межі.

Коли Безос навчався в початковій школі, то отримав певний досвід роботи з комп’ютером. В інтерв’ю з Академією Досягнень 2001 року Безос сказав:

«У Х’юстоні була компанія, яка виділила час на користування ЕОМ цій маленькій початковій школі. І ніхто — жоден з учителів не знав, як керувати цим комп’ютером, ніхто не знав. Проте була купа посібників, і я та ще кілька дітей залишилися після уроку й навчилися програмувати цю штуку».

Однією з перших речей, які вони виявили, було те, що на комп’ютері містилася примітивна гра «Зоряний шлях», для чого вони й використовували комп’ютер звідтоді.

Вплив телешоу «Зоряний шлях» і франшизи фільму не можна недооцінювати; просто запитайте свого асистента Alexa про «Earl Grey, гарячий» (про який розповідав капітан Жан-Люк Пікар у серіалі «Зоряний шлях: Наступне покоління»), і вона скаже вам, що «реплікатори на цьому кораблі ще не працюють».

Сім’я переїхала до Флориди, де Безос закінчив середню школу в Маямі. Як відмінник він виголосив випускну промову для свого класу. У його виступі, хоч як дивно, ішлося про космос. Його ідея виступу (на нього вплинув фізик Принстону доктор Джерард О’Нілл) полягала в тому, що Земля має обмежені ресурси, і тому Джефф хотів вивести виробництво та людство з її поверхні в космос для захисту планети.

Безос заявив, що Землю слід зробити природно-заповідним фондом, який люди відвідуватимуть на канікулах зі свого будинку в космосі. Це була інтригуюча промова випускника, яка навіть привернула увагу репортера з американського щоденного журналу «Miami Herald», який опублікував статтю про цей виступ.