В соціальних мережах активно продають фальшиві купюри: редакція AIN.UA неодноразово бачила реклами у Facebook та Telegram-каналах. Як наслідок, підробки можуть потрапити до кожного, оскільки є ті, хто ними користується і поширює. На питання, як відрізнити фальшиві купюри та що робити у випадку, коли виявлено підробку редакції AIN.UA відповіли у Національному банку України.
Торгівля фальшивками через інтернет
Сьогодні підроблені банкноти активно рекламуються у Facebook, а у Telegram є цілі групи каналів, де продають підроблену валюту.
Як відмітили у НБУ, з питання можливого розповсюдження фальшивих платіжних засобів, банк співпрацює з Департаментом кіберполіції Національної поліції України. На постійній основі здійснюється обмін інформацією для вжиття відповідних заходів реагування.
Зауважимо, що об’яви розташовані у відповідних Telegram-каналах також можуть мати на меті шахрайські дії, які не пов’язані з розповсюдженням підробок національної валюти.
Водночас питання виявлення фальшивомонетників, можливих каналів надходження в Україну підробок, розслідувань таких злочинів відноситься до компетенції Національної поліції та Служби безпеки України.
Як відрізнити фальшивку
За інформацією НБУ, виявлені підроблені банкноти найчастіше збувалися через каси закладів швидкого харчування, автозаправних станцій тощо.
В касах банків та закладів торгівлі перевірка банкнот здійснюється за допомогою спеціальних детекторів та лічильників банкнот (контроль ультрафіолетового, інфрачервоного та магнітного захисту), а в сховищах банків — шляхом застосування швидкісного сортувального обладнання.
Однак, при уважному візуальному та тактильному контролі підробку можна виявити і без професійних пристроїв. Перевірити справжність банкноти можна застосувавши один із чотирьох методів:
1. На дотик
Перевіряється банкнотний папір і рельєфність окремих зображень з лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку.
2. Проти світла
Поставлена проти світла банкнота дає можливість виявити приховані:
- Водяні знаки: багатотоновий водяний знак – зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака гривні.
- Наскрізний елемент (суміщене зображення) – зображення, що виконані в одному місці з лицьового та зворотного боків банкноти і суміщаються або доповнюють одне одного при розгляданні проти світла.
- Повністю занурену в товщу паперу захисну стрічку, на якій за допомогою збільшувального скла можна побачити зображення у прямому та перевернутому вигляді цифрового позначення номіналу та елемент малого Державного Герба України.
3. При зміні кута нахилу банкноти
- Зображення, що виконані оптично-змінними фарбами, змінюють колір при розгляданні банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003-2007 років та банкнотах номіналом 20, 50 грн зразка 2018-2019 років) і мають кінетичний ефект (елемент SPARK міститься на банкнотах номіналом 100, 200, 500, 1000 грн зразка 2014-2019 років);
- «Віконна» (частково введена в товщу паперу) полімерна захисна стрічка має бути відповідного кольору. Наприклад, на банкнотах номіналом 100 грн зразка 2014 року – темно-сірий, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – коричневий. Вона містить зображення номіналу банкноти та графічного знака гривні і має яскраво виражений кінетичний ефект (при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки);
- Під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом, має бути видиме латентне зображення цифрового позначення номіналу. Воно повинно бути темним на світлому фоні при розгляданні банкноти з довгої сторони, або світле та темному фоні – з короткої сторони.
4. При збільшенні
У разі наявності збільшуваного скла можна побачити наявність та перевірити на якість надруковані мікротексти, рельєф фарби (портрет, знак для людей з послабленим зором тощо).
Головне, що слід пам’ятати, – у разі сумнівів щодо справжності банкнот потрібно перевірити декілька захисних елементів – багатотоновий водяний знак та світлий елемент водяного знака, оптично-змінні елементи – «віконну» захисну стрічку та елемент SPARK, наскрізний елемент (суміщене зображення) тощо.
При контролі банкноти на дотик можна відчути, рельєфність окремих зображень, що забезпечується спеціальним видом друку.
Що робити, якщо до рук потрапила фальшивка
У разі сумнівів щодо справжності та платіжності банкнот гривні, громадянам треба звертатися до банків для проведення досліджень. Банки, в свою чергу, передають ці банкноти для дослідження НБУ. Ця процедура є безкоштовною. За її результатами, клієнтам відшкодовують відповідну суму грошових знаків національної валюти, визнаних справжніми та платіжними. Підроблені банкноти вилучаються без відшкодування їх вартості.
Про всі факти вилучення з грошового обігу підроблених банкнот НБУ повідомляє поліцію за встановленою формою. Підробки в установленому порядку передаються працівникам поліції, де проводиться подальше розслідування щодо причетності тих чи інших громадян до фальшування грошей.
Чи розпізнає несправжню купюру термінал
Усі банкомати та термінали з функцією приймання/видачі банкнот оснащуються виробниками цього обладнання відповідними датчиками. Вони налаштовуються на ідентифікацію захисних ознак банкнот. За умови здійснення відповідного налаштування, ризику приймання фальшивих банкнот терміналом — не існує.
Загалом підробки гарантовано визначаються під час приймання та оброблення готівки в банківській системі, у тому числі терміналами самообслуговування.
Підробки в Україні
Як повідомили в НБУ, за результатами 2019 року на 1 млн штук справжніх банкнот в обігу припадало близько 2,9 штук підроблених. Для порівняння, у 2018 році цей показник дорівнював 2,5 штук, а у 2017 – 3,6 штук. Цей показник у Європейських країнах становив приблизно 23 штук підроблених банкнот (у 2018 році – 27 штук, у 2017 році – 33 штук) на 1 млн справжніх купюр. Це дає підстави стверджувати, що рівень підроблення банкнот національної валюти в Україні залишається стабільно низьким.
Загалом система захисту національної валюти перебуває на високому рівні і цілком відповідає системам захисту провідних валют світу.
В період з 2015 по 2020 рік Національний банк ввів у обіг банкноти нового покоління — номіналами 20, 50, 100, 200, 500 та 1 000 грн. Вони мають посилену систему захисту, що включає як елементи захисту паперу, так й інноваційні поліграфічні елементи захисту. Як наслідок, відмічають в НБУ, найчастіше у 2019 році підробляли банкноти саме старого зразка – номіналом 500 грн (2006 року) та 100 грн (2005 року). Їх кількість становила близько 65% та 15% від загальної кількості вилучених з обігу підробок відповідно.
Серед вилучених з обігу у 2019 році підроблених банкнот іноземної валюти переважали: долари США (75% від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти); євро (23%); російські рублі та англійські фунти стерлінгів (2%).
Водночас, за підсумками 2019 року спостерігається зменшення кількості підроблених банкнот номіналами:
- 200 грн – на 17%;
- 100 грн – на 29%;
- 50 грн та 20 грн – на 31%.
