2020 рік — один з кращих в історії SpaceX. Згадуємо, чого досягла компанія

2474

Як і багато з нас SpaceX мала амбітні цілі на 2020 рік. Але на відміну від більшості компанія їх досягла.

Фото: тут і далі — Flickr компанії SpaceX

За 18 років свого існування компанія Ілона Маска вже звикла мати приставку «вперше» до своїх досягнень. Falcon 1 у 2008 році став першою рідкопаливною ракетою, розробленою на приватні кошти, що досягла орбіти. Dragon — перший приватний космічний корабель, що побував на орбіті, зістикувався з Міжнародною космічною станцією, і цілим повернувся на Землю. Вже п’ять років як перший ступінь Falcon 9 — єдиний бустер орбітального класу, здатний приземлятися. І три роки як єдиний у світі, що використовується для польотів повторно. 

У 2020 SpaceX додала ще декілька досягнення з відміткою «вперше». 

«Сьогодні починається нова ера пілотованих космічних польотів»

8 липня 2011 року об 11:29 узбережжя Флориди наповнилось надзвичайним гуркотом. «Останній зліт Атлантісу — на плечах спейс-шатла Америка продовжуватиме ідти за мрією», — підсумував комментатор NASA Джордж Діллер 30 років польотів космічного човника. 

На продовження мрії довелося чекати майже рівно 9 років. Але 30 травня у ліфт того самого стартового майданчика, де стояв Атлантіс, знов зайшли американські астронавти. Боб Бенкен та Даг Герлі сіли у зовсім новий просторий космічний корабель, геть не схожий на кабіну шатлу Ендевор, в якому вони літали до МКС 10 років тому. Ще менше спільного він мав із здебільшого ще радянським Союзом, яким американці мали послуговуватись 9 років до цього дня. 

Crew Dragon — перший пілотований космічний корабель, не тільки вироблений, а й розроблений приватною компанією, що мав дістатись орбіти. До 2020 року лише три «організації» створили технології, здатні доставити людину в космос: США, СРСР та Китай. В Америці приватні компанії приймали участь у космічній програмі ще 60 років тому, а лише як виробники. Дизайном і розробкою займалась державна агенція — NASA. 

У випадку ж Crew Dragon, і його допоки не такого успішного колеги по програмі Commercial Crew Development — Boeing CST-100 Starliner — NASA давало лише вимоги до корабля. Тобто, замість детального креслення вже спроєктованого судна, SpaceX та Boeing отримали лише високорівневі вимоги:

  • Безпечно доставити і повернути екіпаж з чотирьох людей та їх обладнання до МКС;
  • Забезпечити гарантоване повернення екіпажу у випадку непередбаченої ситуації;
  • Забезпечити 24-годинний притулок для астронавтів у випадку непередбаченої ситуації;
  • Можливість бути зістикованим зі станцією протягом 210 днів. 

Яким чином компанії виконають ці вимоги залежало вже від їх інженерів, а не представників NASA. 

Як виявилось в 2020 році, такий підхід врешті зекономив мільярди доларів для американських платників податків. Хоча протягом 15 років він зазнав чимало критики. 

«SpaceX, Dragon, ми готові до запуску. Давайте запалимо цю свічку», — за 33 секунди до старту 31 травня 2020 року скаже Боб Бенкен. Всього за 12 хвилин після цього він відстібатиметься від крісла на орбіті, а головний інженер команди Falcon 9, як представник звичайної авіакомпанії скаже: «Боб і Даг, від імені всієї команди запуску дякую, що летіли на Falcon 9 сьогодні. Сподіваємось, вам сподобалась поїздка і бажаємо чудової місії!»

Після цього тріумфу решта подій місії отримали вже не так багато уваги публіки. За добу після старту корабель, якому Боб і Даг дали ім’я Ендевор (на честь шатла, на якому вони обидва літали), зістикувався з МКС. Після двох місяців на орбіті, Dragon з астронавтами на борту успішно приводнився біля узбережжя Флориди. За весь час місії збоєм можна назвати хіба що те, що Даг Герлі стукнувся головою об шлюз, коли переходив із Dragon в МКС. 

«Він летів дуже добре, дуже чітко. Ми не могли б очікувати більшого від корабля», — поділився враженнями від польоту Герлі. 

Після мандрівки Боба і Дага більшість мабуть і забули, що це була лише демонстраційна місія. Завдяки їй NASA сертифікувало Falcon 9 та Crew Dragon для пілотованих запусків. За три з половиною місяці після повернення Ендевор, 16 листопада, до МКС на Crew Dragon в рамках першої офіційної місії відправились вже чотири астронавти.

До 2026 року Dragon має здійснити ще п’ять місій до МКС. Проте NASA — лише один з клієнтів SpaceX. У жовтні 2021 року компанія зможе додати ще один «перший» здобуток до свого послужного списку — повністю приватний політ до МКС. Сподіваємось, Том Круз зніме непоганий фільм про цю подорож. 

Хто оплатить квиток на Марс

В 2020 році, згідно даних Світового банку, близько половини населення Землі все ще не мають доступу до інтернету. Побудови наземних мереж коштують дорого. Часто оператори не мають економічного зиску будувати їх у віддалених районах. Теперішній супутниковий інтернет на основі великих геостаціонарних сателітів дорогий і має великі затримки. Саме цю проблему намагається вирішити проєкт Starlink від SpaceX. 

Компанія Маска — не єдина, хто почав працювати над ідеєю супутникової мережі з тисячі малих сателітів, що обертаються на низькій навколоземній орбіті. Цю ж мету переслідують і британська OneWeb, канадська Telesat, Amazon з «проєктом Койпер», Virgin Orbit Річарда Бренсона. Проте всі ці компанії не пройшли і половину шляху SpaceX у 2020. 

Своє бажання запустити супутникового інтернет-оператора Маск вперше озвучив майже рівно 5 років тому — 17 січня 2015 року.  Через два роки всі дізнались, який саме зиск має Starlink принести SpaceX. Згідно внутрішніх планів компанії, вперше опублікованих The Wall Street Journal, доходи від космічного інтернету мали б перевищити виручку від пускових послуг вже в 2020 році. До 2025 він мав би згенерувати $15-20 млрд операційного прибутку. Фактично, Starlink має оплатити людству квиток на Марс. 

Такі надамбітні плани — доволі звична для Маска річ. Вони зазвичай здійснюються, хоч і з затримками. У 2019 році SpaceX запустила дві перші партії по 60 супутників: одну — експериментальну, другу — вже операційну. У 2020 році компанія планувала доставляти такі партії як гарячі пиріжки. Саме це й сталося. 

Вже у січні SpaceX додала до свого угрупування 120 «космічних роутерів» і стала найбільшим супутниковим оператором. Влітку, коли на орбіті було вже 560 супутників, SpaceX почала закрите тестування мережі в США. А в жовтні запрацювала відкрита програма Better Than Nothing Beta («Бета краще ніж нічого»). 

Бажаючі, з якими зв’язалась компанія, могли за $499 отримати набір необхідного обладнання (антена, користувацькій термінал та роутер). Самі ж інтернет-послуги обходяться у $99 на місяць. З’єднання не завжди стабільне, що нормально для бета-тестування. Що ж до швидкостей, то завантаження могло сягати 191 Мбіт/сек, а відвантаження — 15-25 Мбіт/сек при затримці в 20-40 мс. Такі показники не завжди доступні по кабелю. Українці ж, хоч і можуть бачити супутники у нічному небі, навряд чи зможуть скористатися інтернетом з них ще декілька років.

Загалом за 2020 рік SpaceX запустила 14 місій Starlink, що довели кількість працюючих на орбіті супутників до 900. Для перспективи: наразі навколо Землі обертаються лише 3300 сателітів, а з часів першого супутника Корольова, згідно даних Європейського космічного агентства, у космосі побувало 10 500 апаратів. 

Проте 900 старлінків — лише початок. Компанія вже має дозвіл від телеком-регулятора США на запуск 12 000 супутників. Заявка на ще 30 000 чекає на затвердження. 

Завдяки старту реальної роботи інтернету у 2020, SpaceX вже має зацікавленість від серйозних партнерів. Starlink тестували в американському оборонному секторі. Компанія отримала майже $900 млн субсидій від уряду на надання доступу у віддалених місцевостях США. До космічної мережі приєднається хмарний сервіс Microsoft Azure. У 2021 Starlink може запрацювати у США та Канаді вже повноцінно. Це дозволить генерувати кошти для розробки ракети, що доставить людей на Місяць і Марс.

Дуже велика ракета

Всі «вперше», які SpaceX досягла за останні 10 років, відбулись «на плечах» ракети Falcon 9. У 2020 відбувся її 100-й запуск. Вона також стала найбільш використовуваною ракетою Америки. Всі вже звикли до успішних посадок її першого ступеня. Його повторне використання — також нікого не дивує. При цьому два бустери в 2020 поставили рекорд — вони побували у космосі по 7 разів. Мабуть, жодна річ чи організм на світі стільки разів не перетинали лінію Кармана. Проте цього замало, щоб доставити людей на Марс. 

З цією метою Маск давно хотів розробити корабель, який має:

  • бути великим і потужним. Falcon 9 здатний вивести 16,8 т на низьку навколоземну орбіту при повторному використання бустера, а за планом потрібно як мінімум 100 т. 
  • використовуватися повторно повністю. У Falcon 9 лише перший ступінь може літати повторно до 10 разів. Також повторно використовується носовий обтікач. Другий ступінь ракети не повертається.
  • швидко бути готовим до повторного польоту. Після приземлення перший ступінь Falcon 9 потребує перевірки та ремонту. Час потрібний на це поступово скорочується: у другій половині 2020 року він становив в середньому 75 днів проти 140 днів у 2019 році. Рекорд же на сьогодні становить 51 день. Проте за задумом Маска ракета має працювати як пасажирський літак: сідати, заправлятися, проводити стандартні перевірки і знов летіти.

За останні 5 років ім’я, концепція і технології великої ракети SpaceX мінялись декілька разів. Для публіки до 2019 року те, що зараз ми знаємо як Starship, залишалось здебільшого концепцією. 

В минулому році у Техасі ми вже побачили реальне залізо — те, що нагадувало велику сталеву бляшанку чи Пепелац з фільму «Кін-дза-дза». До прототипу приладнали новітній двигун Raptor і він здійснив два «стрибки» на 20 та 150 м. 

З тих пір швидкість розробки лише прискорювалася. Команда SpaceX діяла за звичним для стартапів графіком: прототип збирали, тестували, декілька разів він вибухав, дані аналізували, вносили правки і знов на тест. 

Врешті решт у 2020 році ми побачили 9 кораблів різного ступеню готовності. Повнорозмірні SN5 та SN6 (серійний номер) успішно «стрибнули» на 150 м і сіли на землю. Але вишенькою на торті у 2020 році для SpaceX став політ SN8. Starship, що зовнішньо вже схожий на фінальну версію майбутнього корабля, злетів на висоту 12,5 км. В цьому польоті він відзначився декількома важливими «вперше»:

  • декілька новітніх двигунів Raptor вперше працювали на одному прототипі, при цьому встановивши рекорд за тривалістю роботи;
  • вперше в світі ракета контрольовано падала «пузом» униз з великої висоти і спланувала точно до місця посадки;
  • компанія вперше продемонструвала можливість маневру з «пузом вниз» до «хвостом вниз».

Це може звучати трохи смішно і як не надто визначне досягнення. Але ніхто в світі такого не робив з ракетами. І це одні з ключових гіпотез у побудові корабля, що може повністю використовуватись повторно. «Ми отримали всі дані, які нам були потрібні! Вітаю команду SpaceX! Таак, чорт забирай!» — написав Маск після тесту.

SN8, на жаль, не зміг м’яко сісти на землю і вибухнув. Проте це не провал, а лише тест. Маск і інженери SpaceX не були певні, що Starship навіть досягне потрібної висоти. У новому прототипі SN9, політ якого має відбутися вже цього місяця, врахують помилки попередника. 

«Дрібні неприємності з низькою тягою при посадці, і, як наслідок, красивим вибухов на посадковому майданчику — зовсім не проблема. Ми це вже вирішили при посадці Falcon 9, порішаємо і тут», — написав після тесту українець Олексій Пахунов, що давно працює над розробкою ПЗ для Starship і Falcon 9.

До орбітального польоту, де Starship чекає справжнє випробування на виживання, у компанії ще багато роботи. Але засновник і головний інженер обіцяє, що це станеться вже у 2021. 

У Маска як завжди амбітні плани. Перший Starship може відправитись на Марс вже у 2024 році. Але не тільки команда SpaceX вірить у корабель. У квітні в NASA заявили, що нададуть компанії $135 млн на розробку Starship та ракети Super Heavy. Вони можуть повернути людство на Місяць протягом 5 років. 

Оставить комментарий

Комментарии | 0

Поиск