На ресторатора в «червоній» зоні склали адмінпротокол. Що робити?

Наразі заклади в «жовтих» і «червоних» зонах можуть працювати, тільки якщо у відвідувачів і працівників є сертифікати про вакцинацію. За дотриманням правил слідкує патрульна поліція, Держпродспоживслужба та Центр контролю і профілактики хвороб. Їхні співробітники вже почали штрафувати й призупиняти роботу закладів у різних регіонах України.

Юрист компанії з автоматизації закладів Poster Дмитро Кондратьєв розповів, як карають рестораторів за недотримання карантину та що робити, коли посадовці виявили правопорушення і складають адмінпротокол.

Види відповідальності за порушення карантину

адміністративна: штраф від 17 000 до 34 000 грн для громадян і від 34 000 до 170 000 для посадових осіб (ст. 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення).
кримінальна: позбавлення волі до 8 років (ст. 325 ККУ). Такі випадки трапляються рідко.

Також за порушення карантину Нацкомісія з питань ТЕБ та НС може призупинити роботу закладу.

Що робити, якщо прийшла перевірка

Попросіть перевіряльника назвати посаду, звання, прізвище та показати службове посвідчення.
Запишіть дані та сфотографуйте службове посвідчення, можна ще переписати номер нагрудного знака.
Вислухайте причину та мету візиту до вас. Якщо ви порушуєте щось, ввічливо уточніть, що саме і чим ця заборона передбачена.
Якщо перевіряльник відмовляється виконати ваші законні вимоги і не показує службове посвідчення, ввічливо поясніть, що він порушує законодавство. Можна зателефонувати на лінію 102 або 112 і почати фіксувати факт порушення – наприклад, знімати все на особистий смартфон.

Що треба знати про складання протоколу

Якщо працівники органів вважають, що ви щось порушили, і хочуть скласти протокол, не панікуйте. Адмінпротокол не значить автоматичне покарання. Рішення про штраф ухвалюють суди, які переважно стають на бік бізнесу.
Запросіть співробітника, щоб він був свідком розмови з перевіряльниками. За потреби це допоможе довести порушення з боку правоохоронців у суді.
При складанні протоколу у вас попросять документи, що підтверджують особу: паспорт чи права. Якщо у вас їх немає, співробітники поліції мають право затримати вас для встановлення особи, однак не довше, аніж на 3 години.
Ви не повинні знати всі юридичні тонкощі при складанні протоколу і маєте право на правову допомогу. У таких випадках класно тримати при собі телефон знайомого юриста.
Ви маєте право не давати жодних пояснень усно. Краще викласти свою позицію письмово. Коли ви надаєте пояснення на окремому аркуші, переконайтеся, що його додадуть до протоколу і про це зазначать у самому протоколі.
Якщо ви нічого не порушували, не пишіть у протоколі, що визнаєте свою провину.
Після оформлення всіх документів, вам повинні вручити вашу копію протоколу. Якщо ж копія нечитабельна (її часто роблять під копірку), сфотографуйте оригінал протоколу.
Перед тим як підписувати протокол (а це слід зробити в декількох місцях), прочитайте і запитайте: «За що я розписуюсь?» Не варто підписувати протокол на автоматі. Наприклад, ви автоматично розпишетесь під пунктом, що вам роз’яснили ваші права.
Краще, щоб поліціянти таки розповіли про ваші права й обов’язки перед тим, як ви поставите підпис. Якщо насправді вам їх не роз’яснили, а ви розписалися, що ознайомлені, то суд вважатиме, що вам усе розповіли. І так з кожним пунктом.

Якщо ви помітили формальні порушення під час складання адмінпротоколу, не поспішайте вказувати на них співробітникам поліції. У суді їхні помилки можуть зіграти вам на користь.

На що звернути увагу при оскарженні протоколу

З’ясувати, на кого складено протокол. Суд відмовляє, якщо протокол складають на співробітника: офіціанта, бармена, а не на власника бізнесу. Суб’єктом ст. 44-3 КУПАП є суб’єкт господарювання, а не працівники.
Перевірити нормативний акт. Співробітники поліції часто забувають вказувати, яку саме норму ви порушили. Річ у тім, що ст. 44-3 КУПАП – це бланкетна норма. Тобто сама стаття не може бути нормою, яку порушили. У протоколі слід посилатися на нормативний акт, що забороняє певні дії. Під час карантину таким актом є ухвала КМУ №211).
Перевірити, чи коректно склали протокол.

Яким має бути зміст протоколу

У ньому мають бути такі пункти:

дата та місце складання протоколу;
посада, ПІБ особи, яка склала протокол;
відомості про особу, яку притягують до адміністративної відповідальності;
місце, час скоєння та сутність адміністративного правопорушення;
нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення;
прізвища, адреси свідків та потерпілих;
пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності;
інші відомості, потрібні для вирішення справи.

Які помилки роблять перевіряльники

Порушення підслідності.

Суди не розглядають адмінпротоколи з порушенням підслідності. Якщо ви працюєте в одному районі, то вас повинен судити місцевий суддя. Якщо справа перейшла до іншого району, це порушення підслідності. Часто перевіряльники передають справу помилково за місцем прописки, а не за місцем розташування закладу. Якщо суд прийняв до розгляду такий протокол, то слід подати клопотання про зміну суду.

Немає фабули порушення.

Ще одна найпоширеніша помилка перевіряльників – вони не вказують у протоколі суті (фабули) скоєного порушення. За законом, у протоколі має бути чітко зазначена суть правопорушення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.

Немає матеріалів, що характеризують.

Часто суди відмовляють через відсутність матеріалів, що характеризують, на порушника. При направленні протоколу до суду перевіряльники зобов’язані зібрати матеріал, що вас характеризує. Наприклад, перевірити в базах, чи складали на вас протоколи раніше, взяти характеристику з колишнього місця роботи, дізнатися, які інші бізнеси у вас є.

Немає доказів.

Перевіряльники часом забувають вказати докази порушень у протоколі, що також зіграє вам на руку в суді. Кожну людину вважають невинною, поки її вину не доведуть за допомогою належних і допустимих доказів. Вина людини не може ґрунтуватися на припущенні. Будь-які сумніви у тому, що людина винна, тлумачаться на її користь.