Наприкінці минулого року вартість комерційної кави сягнула свого 10-річного максимуму. Зараз кавовий ф’ючерс KT: NMX коштує близько $2,4, хоча на початку 2020 ціна могла не доходити й до $1. Прямого зв’язку між вартістю кави на ринку та вартістю однієї чашки капучино в кав’ярні у Києві — нема. Але таке сильно подорожчання вплине й на український ринок.
AIN.Business розібрався в причинах такої ціни та поспілкувався із кавовими експертами на тему того, як це вплине на локальний ринок.
Кавові ф’ючерси, про які йде мова, — відображають вартість, за якою торгують арабікою. Тобто відносно дорогою кавою. Найбільшим постачальником арабіки в світі є Бразилія, яка весь минулий рік страждала то від посухи, то від заморозків. Це погіршило врожаї та, відповідно, вплинуло на подорожчання кави.
Але проблеми не тільки у Південній Америці. Є кілька країн, у яких сконцентровано виробництво кави. Одна з них — Ефіопія. Ця африканська країна вже понад рік де-факто перебуває у стані громадянської війни та надзвичайного стану.
Система ж постачання кави у світі доволі розгалужена. Збір кавових зерен, їхнє обсмажування та зберігання можуть відбуватися в різних країнах. У світі ж, через пандемію, уже другий рік відбувається криза контейнерів. Це призводить до затримок у логістичному процесі і подорожчання зерен.
Найбільший же поставник робусти — дешевої масової кави — В’єтнам. Через антиковідні міри ця країна переживає власну велику кризу в логістиці.
Усе це призводить до постійного росту вартості кави — як дешевої, так і дорогої. Bloomberg готує своїх читачів до того, що ціна кави у закладах подорожчає, при цьому якість самого напою впаде — підприємці перейдуть на дешевшу каву аби спробувати зберегти ціни у звичному діапазоні. Quartz взагалі порівнює ситуацію на ринку кави із ринком нафти, наголошуючи, що вартість кави росте навіть швидше.
В Україні різкого подорожчання у закладах поки не відбулося. Але, схоже, його не уникнути. Утім ще більше на вартість одного капучино можуть вплинути не глобальні тренди, а локальні — подорожчання комуналки та введення обов’язкового РРО.
Так, кава дійсно росте. Подорожчання торкнеться всіх. Парадокс у тому, що спешелті кава виросте в ціні не настільки сильно як комерційна та відвертий шлак. Найдешевша арабіка — це Бразилія Сантос. Минулого року вона коштувала $3,2-$3,6 за зелену каву в Україні. Зараз найнижча ціна — $7,4. Ми ніколи не бачили такої вартості. Ми — це українські обсмажувальники нового покоління.
10 років тому ми створили нашу компанію і купували Сантос по $6. Потім протягом 10 років ціна падала. Хороший комерційний Гондурас минулого року ми купували по $5,5, зараз він уже коштуватиме $9,5. Це все ще мова про зелену каву. А спешелті кава, яку ми купували по $12-$13 цього року коштуватиме $15.
Що стосується кав’ярень. Ціна на смажену каву безумовно підніметься. Але це не єдина проблема кав’ярень. Є ща два «чорних лебедя» для HoReCa в цілому. Перший — це комуналка, яка підлетіла до небес. Дуже сильно виросла вартість електрики, а за нею потягнеться все інше. Сьогодні ми це обговорювали з партнером: минулого грудня ми заплатили в одній з наших кав’ярень 14 000 грн комуналки, а цього року теж в грудні — уже 36 000 грн.
Другий «лебідь» — це обов’язкове РРО. Відповідно збільшення податкового навантаження. До цього варто додати ставки оренди, що постійно ростуть. Але так було кожного року, тож до цього всі звикли й готові.
А от що ще сильно вплине на ціни — це збільшення рівня зарплат та криза персоналу в галузі. Зарплати почали сильно рости з минулого року. І ставки продовжують збільшуватися. При цьому ціни в меню ростуть не пропорційно.
Тож на виході маємо підвищення комуналки, ціни на продукти загалом, ціни на каву, рівень зарплати та податкове навантаження.
Чесно кажучи, не можу навіть уявити як мають вирости ціни в кав’ярні. Але якими б вони не стали, кав’ярні точно почнуть заробляти менше, ніж раніше.
Практично всі виробники підняли ціну. Якщо ми говоримо про доступну каву — її вартість збільшилася десь на 70-100 грн за кг. Наприклад бленд з робустою, який найчастіше зустрічається у кав’ярнях середньої руки — виріс із 350 грн/кг до 430 грн/кг.
Якщо ми говоримо про елітну каву — вона теж дорожчає. Зелена арабіка з Бразилії, як з основного регіону, по якому орієнтувалась біржа, виросла майже у два рази. Та й інша доступна арабіка, наприклад з Гондурасу, теж піднялася в ціні.
Більш люксові позиції, які й так коштували дорожче та не орієнтувалися на біржу (наприклад, з Ефіопії), не так змінилися в ціні. Проте через воєнний конфлікт, кава звідти теж подорожчає.
Коли ми тільки запускали наш проєкт YoCo, то літали в Колумбію й домовлялися за ціни. Але вони побачили що найдешевша кава подорожчала, а отже їм теж нема сенсу тримати ціни на старому рівні, і теж підвищили прайс. Бо попит все одно є. Тож ріст вплинув на всі сегменти, але на каву specialty — найменше.
Доступна кава подорожчала на 70-100 грн/кг. Це в собівартості близько 1 грн на порцію, тобто плюс 2-3 грн вартості кінцевого напою для споживача.
У кав’ярнях третьої хвилі, які варять specialty каву, це поки що не відчутно. У постачальників ще лишаються старі запаси. Але ми вже не можемо знайти зерно по тій ціні, по якій продавали раніше. Тож і в цих кав’ярнях буде подорожчання. Трошки в менших об’ємах і пізніше, але буде.
Але треба враховувати й інші фактори. Перший — це фіскалізація. Не вся кава, яка продавалася, — обліковувалася й оподатковувалася. Тепер кожна позиція буде в обліку, відповідно витрати ляжуть на кінцевого споживача.
Другий — загальносвітова тенденція на подорожчання товарів харчування. У зв’язку з пандемією та проблемами зі світовою логістикою усе подорожчало на 20-30%.
Ну і третє — подорожчання комуналки для закладів. Газ піднявся в 4-5 разів. Світло теж — у 3-4 рази. Усе це виллється в подорожчання мінімум на 3 грн на напої, якщо ми говоримо тільки про собівартість кави.
Враховуючи всі фактори, ріст буде серйозний. Так що ми по цінах скоро будемо як в Європі. Кав’ярні вже почали піднімати вартість готових напоїв на декілька гривень, але боюсь, що це поки тільки початок
