Інтерв’ю зі співзасновником NEAR Protocol: як розроблений українцем блокчейн створює Web3

Команда NEAR Protocol, що розробляє блокчейн для створення dApps (децентралізованих сервісів), нещодавно залучила $150 млн, а токен Near вже давно знаходиться в топі рейтингів Сoinbase. 

• NEAR — це блокчейн для створення децентралізованих додатків з відкритим вихідним кодом, що пропонує розробникам та користувачам значно швидшу роботу і в тисячі разів менші комісії, ніж інші блокчейни, на зразок Ethereum чи Bitcoin.
• Проект має стати платформою для простої та дешевої побудови децентралізованих сервісів для будь-якого напрямку — від фінансів та безпеки до соціальних мереж та додатків для керування організаціями. При цьому для користувачів використання таких додатків має нічим не відрізнятися від звичайних централізованих сервісів, адже всю роботу бере на себе NEAR Protocol і розробники кожного окремого додатку.
• NEAR був заснований в кінці 2018 року росіянином Олександром Скидановим та українцем Іллею Полосухіним як відповідь альтернативним блокчейн-мережам, роботи з якими потребує від користувачів високого рівня технічної підкованості, що ускладнює їх використання пересічними людьми, а комісії за операцію сягають десятків доларів.

Журналіст AIN.UA поспілкувалася з одним із засновників NEAR Protocol, Іллею Полосухіним про те, що пропонує розробникам і користувачам його проект і як він допоможе створити справді децентралізований інтернет.

Що таке NEAR Protocol?

NEAR Protocol у своїй основі — це платформа для розробників, яка дозволяє створювати децентралізовані програми. У своїй основі ми намагаємося вирішити кілька проблем, а наш девіз — це simple, secure, scalable. 

Платформа проста для використання як розробниками, так і кінцевими користувачами, вона захищена економічно та криптографічно, і може легко масштабуватися зі зростанням аудиторії, кількості користувачів та кількості додатків.

Навіщо потрібний NEAR Protocol, що він дає розробникам та кінцевим користувачам?

Принципово ми живемо перед вибором перебування в одній із двох реальностей. Або ми опинимося у світі, де все контролюється великими корпораціями, швидше за все двома-трьома максимум і вони будуть транслювати нам прямо в мозок, що ми будемо робити. Або ми опинимося у світі, де все побудовано на відкритих технологіях і відповідно всі дані, всі гроші, все належить користувачам.

Щоб потрапити у другий варіант, щоб робити якісь програми, ринкові системи, наприклад, які не залежать від централізованих компаній і не контролюються ними, потрібен так званий протокол. Потрібна можливість спілкування між різними користувачами, програмами та комп’ютерами таким чином, щоб вони могли домовитися.

Сам по собі блокчейн — це власне спосіб створення протоколів. Це інструмент, який дозволяє легко створювати нові протоколи для спілкування між різними агентами. На блокчейні можна будувати такі речі, як ринки та нові економічні інструменти, він дає можливість запису хтось чим володіє і так далі. Крім того, блокчейн дозволяє створювати нові типи організацій, які працюють за зовсім іншими принципами, відмінними від звичних нам варіантів: компанія, non-profit організацій та ком’юніті у Facebook. Це ті можливості, які блокчейн надає вже зараз.

І проблема, яка була раніше — це те, що ця система була не масштабована і було дорого нею користуватися — тільки ті, хто міг платити, міг також її використовувати. А ще складнощі в її використанні — потрібно розбиратися в блоках, хешах, приватних ключах і так далі.

Ми намагаємося усунути всі ці проблеми і просто дати людям інструмент. Розробники, що використовують NEAR, можуть писати програми, користувачі яких не повинні думати про всі ці деталі блокчейна, про імплементації та інші складнощі. Вони можуть купувати й використовувати продукт. Ми створюємо рішення для розробки, що дозволяє їм робити прості продукти для своїх користувачів.

Як зараз використовується NEAR Protocol?

Я ось згадав про новий тип організацій. Є, наприклад, AstroDao з ідеєю дати можливість будь-якій групі людей створити свою організацію, назвемо це навіть кооператив. І цей кооператив може керувати якимись своїми ресурсами, може приймати рішення, може інвестувати, може приймати гроші, може платити зарплату тощо. 

Принципово це не відрізняється від того, що ти можеш піти й сформувати компанію, але тут є можливість змінювати правила. Ти можеш сказати, які рішення ми приймаємо разом, які рішення я приймаю окремо, яку кількість грошей кожен може платити сам по собі.

І головне, що це глобально. Це не компанія якоїсь конкретної країни, а це глобальна система, оскільки ми зараз живемо в досить глобальному світі. Наприклад ми зібралися з колегами з 3-4 країн і нам потрібно вирішувати навіть у якій країні ми будемо реєструватися і якою саме робити нашу організацію: робимо ми non-profit або ж якусь асоціацію.

Тут же це дуже просто запускається, коштує близько $5, щоб все створити, повністю розгорнути. Користувач має боти в популярних додатках, як-то Telegram або Slack і з їх допомогою він може повністю керувати своєю компанією. І така компанія може зростати, можна додавати нових людей, нові типи ролей та інше. Ось це приклад програми, яка вже написана на NEAR.

Є інший приклад — створення глобальних маркетплейсів. Одна з кейсів, які підштовхнули нас до створення NEAR Protocol, — це процес створення штучного інтелекту, над яким ми колись працювали. Для цього проекту потрібні були дані. Для цього в нас були люди по всьому світу, яким ми давали завдання і вони їх вирішували, а ми ці дані використовували, щоб навчати наш штучний інтелект.

Я тоді працював у Google і мав мільйони доларів на такі завдання. А ще у Google був конкретний сервіс, який проводив платежі таким людям. Але коли ми самі почали налаштовувати такий самий процес, виявилось, що дуже складно платити людям по всьому світу. У нас були люди з Китаю з Росії, з України, навіть хтось із Куби був. І у всі ці місця з Америки дуже складно надсилати гроші.

І ми дивилися на блокчейн власне, як на платформу для розсилки грошей. А тепер хтось у ком’юніті побачив цю ідею та написав платформу, яка зараз називається NEAR Crowd і в ній зараз працює 2000 людей з усього світу для того, щоб виконувати такі завдання. Це відкрита платформа, відкритий маркетплейс. Будь-хто може прийти, взяти участь у цих процесах і заробити таким чином гроші.

NEAR Protocol — це глобальність, можливість відкритої участі, можливість створення економічних параметрів те, що цікавіше це ownership, ідея якого зараз розвивається. Тобто володіння платформою самими користувачами та працівниками цієї платформи. Вони отримуватимуть відсоток майбутнього успіху цієї платформи й, відповідно, можуть брати участь у прийнятті рішень.

Яка роль токена у розвитку проекту?

Оскільки NEAR — це блокчейн першого рівня, то йому потрібен захист. У тому сенсі, що самі дані, сама продуктивність цієї системи захищена тим, що є якась кількість комп’ютерів, нод, так званих валідаторів, які ставлять свої NEAR токени, на те, що вони робитимуть правильну роботу.

Вони кажуть: «Ось $1 млн у NEAR-токенах, я робитиму правильну роботу. Якщо ви зможете довести, що я не правий, то ви зможете забрати у мене ці гроші. Але якщо я правий, то я зароблятиму ще якусь кількість токенів зверху за роботу, яку я надав цій мережі».

Це схоже на те, як Bitcoin видобувають майнери, але вони не ставлять свої гроші, вони швидше витрачають час на пошук хешей, щоб вирішити ці пазли. Й відповідно, якщо вони спробують щось зробити неправильно, вони просто втратять цей час. Ми ж намагаємося оптимізувати енергоспоживання і в цілому зробити оптимальну систему, то тут ставка валідаторів — це NEAR-токени.

У нас зараз десь 400 млн NEAR-токенів застейкано, що загалом відповідає якійсь кількості мільярдів доларів, що й забезпечує безпеку самої системи. Щоб спробувати атакувати таку її потрібно кілька мільярдів доларів у не-токенах, щоб спробувати щось зробити. Зрозуміло, що це досить дорого та складно реалізувати.

Друге — оплата за транзакцій і зберігання даних на блокчейні теж відбувається в NEAR-токенах. Якщо ми візьмемо як приклад Amazon, то сервери Amazon застейкали токен, а користувачі та розробники платили б у NEAR. Але ця умова на протокольному рівні, а зверху далі вже можна додавати оплату за будь-яку іншу валюту, просто вона буде під капотом конвертуватися в NEAR.

Ну і токен NEAR бере участь у всіх фінансових операціях, все нові програми, які виходять на NEAR випускаються з ринком, який працює на NEAR або продають свої токен за токени NEAR.

Що дає концепція масштабування для NEAR Protocol? Це шлях до децентралізації всього та Web3?

Так, наше бачення — це Web3. У глобальному сенсі Web3 — це відкрита альтернатива світу, де всім управляють централізовані компанії. Я ще називаю це відкритий Google. Я ось працював у Google і всередині все досить відкрито: якщо ти всередині компанії, то там є всі сервіси, є всі команди, весь цей код відкритий, всі сервіси відкриті й так далі. Але це тільки якщо ти всередині й маєте всі користувачів Google і можна запустити новий продукт для них.

Але, по-перше, це якийсь фільтр «хто може в цьому брати участь», а по-друге, зверху все це пов’язано однією економічною моделлю компанії. А тут ми дивимось на це як на відкриту систему із загальною підкладкою. Загальна платформа, власне NEAR, а зверху на неї можна будувати величезну кількість додатків, тому що вони можуть взаємодіяти один з одним внаслідок загальної інфраструктури й в цілому відкритої парадигми.

Ну і при цьому вони мають свої економічні моделі. Тобто вони всі керовані не рішеннями керівників компанії, а саме ринковою економікою. Тобто вони мають свою економічну модель. Гарний приклад: у нас є Aurora, це був проект, який власне розпочав хлопці, які працювали з нами в NearInk, але вони зараз вийшли в окрему команду, і ось у них тепер теж є свій токен. Вони побудовані на Near, надають додаткові послуги й при цьому вже давно пройшли етап стартап-єдиноріг.

Тобто принципово ідея така: є безліч окремих сервісів, протоколів, додатків, які побудовані на одній системі. Вони всі пов’язані, є інтеркомунікація між ними й при цьому як користувач я керую своїми даними та беру участь в управлінні. І внаслідок того, що це мої данні я можу прийти в будь-який додаток і він може підключитися до них.

Найпростіший приклад — соціальний граф: я йду, наприклад, у Facebook — це один соціальний граф, йду в LinkedIn — це інший соціальний. А якби був Web3 соціальний граф був мій, друзі мої, я йду в будь-який додаток і там бачу своїх друзів. І те саме з грошима. Будь-яка програма, в яку я йду — гроші мої. Я бачу свої гроші, можу з ними щось із ними робити.

Ну ось, наприклад, DeFi (децентралізовані фінансові сервіси – ред.) вже є. Це коли куди б ти не прийшов, у який обмінник, гроші твої, ти можеш їх обміняти на щось інше або покласти в заклад або ще щось зробити. І воно все разом працює, бо під однією інфраструктурою, під однією обкладинкою.

Якщо говорити про масштабованість, то ми припускаємо, що ми маємо таку інфраструктуру, відкриту екосистему і на неї починають приходити мільйони, а в ідеалі мільярди користувачів. Для цього інфраструктура має масштабуватись. У Google для того, що це зробити, працюють десятки тисяч людей, сотні дата-центрів і мільйони комп’ютерів. І нам потрібна така сама інфраструктура.

Зараз усі наявні інфраструктури, як Bitcoin, Ethereum тощо — це однокомп’ютерні системи. Тобто кожен комп’ютер у системі повинен перевірити все, відповідно продуктивність всієї мережі лімітована тим, скільки може зробити один комп’ютер. Далі вже з’являється ринкова економіка. Якщо у нас є лімітований обсяг можливої ​​роботи, то відповідно той, хто платить вище, може отримати доступ до неї. Ті, хто не готовий платити вище, не отримує. Ціни зростають.

Те, що ми принципово робимо — це масштабування. Те, що робить Google, Facebook, Amazon і так далі. Це ідея, що зі зростанням кількості користувачів та кількості транзакцій ми будемо додавати більше і більше комп’ютерів у систему та розпаралелювати процес виконання. Таким шляхом нарощувати можливості по транзакціях.

Це досить складна розробка. Ethereum намагався її зробити з 2014 року. Вони позначали, що вони хочуть її робити, але поки що не все зрозуміло. Потрібно з першого дня робити все з огляду на цю концепцію.

Така масштабованість і шлях до WEB3 був спочатку задумом при створенні NEAR Protocol?

Так, ми колись спочатку запускалися, ми подивилися на Ethereum, який тоді коштував $0,20 за транзакцію, що у порівнянні з теперішніми $20-50, виглядає дешево, але насправді все ще дорого, коли ми платили людям по $0,15 за завдання. І ми пішли шукати альтернативи та зрозуміли, що ніхто саме масштабованих альтернатив не будує.

І це і був наш перший пуш — ми хочемо зробити систему, що масштабується, тому що ми прийшли саме з таких систем. Мій кофаундер працював у Microsoft і працював над створенням компанії SingleStore, яка є постачальником баз даних. І бачити системи, в яких принципово немає масштабованості, було для нас дивно.

Як зараз розвивається проект, які цілі та плани?

Те, над чим ми працюємо, — це кілька напрямків: продовжуємо покращувати протокол, адже не можна сказати, що робота над ним закінчена та розвиваємо екосистему навколо NEAR Protocol. Ми запущені десь рік і ми вже маємо понад 200 додатків, майже 2 млн користувачів, але ми все ще дуже далекі від повності розкритої екосистеми. Відповідно багато зараз роботи, інвестицій та допомоги доводиться приділяти саме розвитку цієї екосистеми.

Нещодавно ми анонсували, що маємо $800 млн на інвестиції в екосистему. Це фінансові пропозиції, гранти та інвестиції, у тому числі у конкретні регіони. Наприклад, в Україні у нас є регіональні хаби, які допомагають інвестувати в стартапи, які тут знаходяться. Проводимо хакатони, де ми набираємо спеціалістів, допомагаємо їм створювати програми та розвивати їхні ідеї. Зараз допомагатимемо тим, хто зробив цікаві програми з їх запуском та розвитком.

Багато роботи йде саме в це русло, як ми будемо вирощувати екосистему, як ми залучатимемо вже конкретні додатки, які залучать своїх користувачів і з’єднуватимемо це все.

Користувачі таких додатків будуть одночасно і користувачами NEAR Protocol, навіть якщо не знатимуть деталей проекту, чи правильно?

З одного боку, приблизно так, але з іншого боку вони, швидше, будуть загальними. Тут якраз цікавий момент. Наприклад, є Google Drive, та Google Play. З одного боку, обидва вони можуть залучити своїх користувачів, але вони мають загальний Google логін, то користувачі стають у певному сенсі спільними, і вони будуть ходити між додатками. 

І у нас є зв’язки між додатками — якщо ти користуєшся одним, де вже маєш якісь ресурси, то ти легко користуєшся й іншим. Тому чим більше програм залучають своїх користувачів, тим більше зростає і використання інших програм на цій же платформі. Дуже сильний мережевий ефект відбувається.

Чому Ethereum, при тому, що він дуже дорогий і дуже повільний, і в цілому дуже складний у використанні, має настільки високу ринкову вартість? Тому що навіть з невеликою кількістю користувачів і порівняно невеликою кількістю програм, у порівнянні з App Store, наприклад, він все ще має дуже сильний зв’язок між цими програмами і таку кількість фінансових операцій можна робити, що це виходить вигідно.

Тому так, наша мета — створити якомога більше таких сильно пов’язаних компонентів із додатків, які разом допомагають створювати екосистему і залучати користувачів.