Співвласник і СЕО Kasta Андрій Логвин у своєму блозі опублікував колонку, в якій пояснив, чому збільшення базової зарплатної ставки в Amazon зі $160 000 до $350 000 — це поганий знак і чому компанія тепер більше зосереджена на оптимізації, а не на інноваціях.

7 лютого 2022 року Amazon збільшив базову зарплатну ставку зі $160 000 до $350 000. Виглядає підбадьорливо. Хочеться помилитися, але насправді — це поганий знак. І ось чому.

Багато хто не знає, що система компенсації в Amazon вже понад 10 років виглядає наступним чином. Максимальна зарплата будь-якого співробітника, включаючи СЕО, складала $160 000, а різницю з ринковою зарплатою компенсували в акціях. Модель проста і геніальна. Вона вирішила дві задачі:

  1. Розвивала почуття причастності співробітника до загальних результатів компанії (ownership).
  2. А що ще важливіше, за мінімальні гроші компанія приваблювала найкращих талантів із ринку. Суть у тому, що з 2012 року вартість акцій сильно росла (близько 20х за 10 років, або мінімум 15% на рік), а значить, що зафіксувавши вартість акції сьогодні, співробітник знав, що отримає ринкову зарплатню плюс премію при зростанні акцій Amazon. Отже, конкуренти мали завжди наздоганяти чи переплачувати за майбутнє зростання.

Це дуже крута модель мотивації. Потрібно сказати, що вона не нова. Усі впевнені у собі візіонери-підприємці (Енді Гроув, Джобс, сьогодні Маск) ставили зарплатню у $1 і прив’язували свою мотивацію до майбутнього успіху. Бо вірили в нього. Але ще вона дуже ризикована. Тому що якщо потенційний кандидат не вірить у майбутнє зростання акцій (або думає про їхнє падіння), то вибере «синицю в руках». У нашому випадку вибере долар у кеші одразу і компанія його втратить.

Так ось, повертаючись до змін в Amazon. Що означає цей крок? А значить він одне. Топ-менеджмент не вірить у подальше 15% стале зростання акцій і щоб уникнути відтоку персоналу, підвищує більш ніж удвічі максимальну зарплату. Це поганий знак. Тому що, як сказав Генрі Форд: «Коли ти думаєш, що зможеш і коли думаєш, що не зможеш — ти маєш рацію в обох випадках». Тобто топ-менеджмент не вірить у зростання і прогнозує застій, пояснюючи собі, що вище стрибнути вже не можна.

Мені дуже симпатичний Amazon. Свого часу, я прочитав усі листи Безоса до акціонерів (що як мені здається є покроковою інструкцією у створенні успішного е-кома) і напевно всі книги, про його створення. Але я маю сказати, що з моменту відходу з компанії Джеффа, а якщо ще чесніше, то з моменту його захоплення створенням нової сім’ї 🙂 — Amazon уже не той.

З 2010 по 2017 рік компанія, хоч і не була суперприбутковою (точніше більшу частину часу була збитковою), вона дивувала масштабом думки та сміливістю інновацій. Я не буду перераховувати всі ідеї, але компанія перевинаходила себе кілька разів, відкриваючи нові горизонти. З моменту відходу Стіва Джобса у 2011-му, Безос претендував на головного інноватора планети Земля. Але з 2017-го я не можу назвати жодної проривної ідеї, яку можна назвати інноваційною. На зміну підприємництву прийшла оптимізація. У звітах більше цифр та менше візії.

Усю свою довгу кар’єру СЕО «Амазона», Джефф Безос повторював одну й ту ж фразу — чим більше ми працюємо, тим чіткіше бачимо, що все це тільки початок. It’s just Day 1. Коли, на одному з Таунхоллів, його запитали, коли прийде Day 2, він сказав, що День Два – це коли зникнуть масштабні ідеї та великі ризиковані ставки. Прийде Оптимізація і почнеться застій, за ним падіння і смерть. Це буде не одразу. Частка ринку і масштаб компанії вже такий, що за інерцією вона ще може рухатися десятиліття. І може бути Хорошою компанією. Але Величною вже ні.

Автор: Андрій Логвин, співвласник і СЕО Kasta