З початку війни наші Збройні Сили поповнило багато захисників та захисниць. В Україні триває друга хвиля загальної мобілізації. AIN.Business розповідає, чи може роботодавець з власної ініціативи звільнити мобілізованого працівника.

Гарантії для мобілізованих працівників

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у ЗСУ та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Відповідно, роботодавець не може відмовити працівнику у соціальних гарантіях.

Ст. 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП) гарантує мобілізованим працівникам збереження місця роботи і середнього заробітку.

«На час виконання державних або громадських обов’язків (чим являється мобілізація – прим. AIN.Business), якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку», – йдеться у зазначеній статті.

Детальніше про виплати, які належать мобілізованим працівникам – у нашому матеріалі «Як платити зарплату мобілізованим?».

Звільнення мобілізованих працівників

В умовах воєнного стану мобілізовані працівники – особи, що виконують державний або громадський обов’язок. На них поширюються гарантії ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема, це групи працівників, що:

  • призвані на строкову військову службу; 
  • військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
  • військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
  • прийнятими на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби.

Відповідно до ст. 119 КЗпП, що гарантує мобілізованим працівникам збереження місця роботи, посади і середнього заробітку, звільнити мобілізованого працівника без його згоди неможливо. 

Якщо ініціатором розірвання трудових відносин виступає мобілізований працівник, то для звільнення достатньо його заяви про звільнення. Підставою звільнення слід зазначити «проходження військової служби у особливий період».

Зазначений механізм звільнення мобілізованих працівників стосується таких роботодавців: підприємства, установи, організації, фермерські господарства, сільськогосподарські виробничі кооперативи незалежно від підпорядкування та форми власності. Це розповсюджується і на ФОПів, у котрих працювали мобілізовані працівники.

Важливо! Якщо сам роботодавець – мобілізований ФОП, то його обов’язки перед працівниками, що хочуть звільнитися – інші. Це стосується термінів розрахунку перед звільненим. Відповідно до статті 47 КЗпП:

Роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу (тобто в день звільнення – прим. AIN.Business), а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Однак, мобілізовані ФОПи-роботодавці повинні виконати свої обов’язки перед звільненим працівником протягом місяця після звільнення з військової служби без застосування санкцій та штрафів. Це зафіксовано у частині 3 статті 47 КЗпП.

Нагадуємо, що ми публікуємо цикл матеріалів про особливості трудових відносин під час воєнного стану. Зокрема, що робити, якщо працівник не виходить на зв’язок; як платити зарплату мобілізованим; відстрочка військовозобов’язаних працівників; які права працівника не може обмежувати воєнний стан та багато інших питань, що потребують тлумачень.