«Корисна карта» від компанії ЛУН сьогодні користується значною популярністю серед українців. iOS-додаток входить в топ-10 в регіоні, а веб-версія набрала вже майже мільйон сесій. В інтервʼю редактору AIN.UA СМО ЛУН Денис Суділковський, який відповідає за цей проект, розповів, як створювалась «Корисна карта», як вона стала популярною і чому цей проект – це «стартап навпаки».
Як виникла ідея Корисної карти
Коли почалась повномасштабна війна, днів 5 пішло на евакуацію команди з Києва. Десь на другому тижні з моменту вторгнення ми повернулися до роботи.
Основний бізнес ЛУН – в Україні, а з 24 лютого ринок нерухомості фактично завмер – ніхто нічого не продавав, не купував, не орендував. Тож почали з того, що створили два канали: Together revenue (те, що допоможе зберегти і розвивати далі компанію у нових умовах) і Together win (ідеї, які б допомогли виграти війну).
В каналі Together win виникла ідея робити карти для ТРО. У ЛУН доволі непогана експертиза в галузі картографії, багато з наших сервісів завʼязані на візуалізації об’єктів на мапах. У той час бійцям ТРО було важко орієнтуватися: не всі на позиціях були місцеві, доводилося роздруковувати собі карти на принтері, умовно 9 аркушів А4, і склеювати це все в одну мапу. При друці на звичайному офісному принтері Google карти виглядали нечитабельно. Наші карти були зручніші для друку і склейки з декількох А4.
Ми зробили локальний мікросервіс, де по запиту трошників готували дані. Проіснував він декілька днів, після чого в ЗСУ ввічливо попросили більше так не робити, тому що вони не можуть проконтролювати, щоб карта не потрапила в погані руки.
Тим часом в Україні все зламалось: економіка зупинилась, логістичні ланцюжки обірвалися, люди не знали, де банально купити хліб чи якісь базові ліки. І ми зрозуміли, що можемо спробувати реалізувати для них корисний сервіс – мапу, на якій можна було б побачити працюючі магазини, заклади харчування, аптеки тощо.
На проект разом зібрав 5 людей, це разом зі мною. У нас три менеджери і лише один фронтенд-розробник. Тим не менш, 10 березня ми запустили «Корисну карту», яка доволі швидко отримала першу базу користувачів і гарний фідбек.
Як будували і просували Корисну карту
Фінансових ресурсів у нас не було, але у ЛУН є власна рекламна мережа, на якій були якісь недокручені покази на великих новинних ресурсах, які суттєво наростили трафік на час війни. Їх вистачило менше ніж на тиждень, але це допомогло нам набрати перші 100 000 користувачів.
Великим поштовхом для нас стала співпраця з Poster – це система для роботи СМБ у ресторанній галузі. Вони по своїй системі бачили, які заклади харчування працюють. Ми домовились з Poster, що вони спитають у своїх клієнтів, хто хоче потрапити на нашу карту. В результаті у нас зʼявились сотні закладів, які працюють по всій Україні, включаючи міста, в яких була складна ситуація, наприклад Харків.
Ми змогли досягти аудиторії, яка хотіла на якусь годинку доторкнутися до довоєнного життя, випити кави з круасаном. Одночасно ми могли допомогти малому бізнесу, у якого взагалі немає бюджетів на просування. Якщо раніше вони могли вкладати умовно $50 на місяць в SMM, то зараз у них і сммника немає.
Згодом Poster зробили бота, який кожен ранок питав у своїх клієнтів: «Ви відкрилися?» І якщо заклад відкривався, то одразу потрапляв на нашу карту. З подальшим відкриттям закладів і роботою боту ми збільшили їх кількість на мапі до 1000+. Трохи пізніше ми запартнерились з Glovo, і це дало ще понад тисячу відкритих закладів по країні.
Паралельно у «Сільпо» зʼявилось API і ми змогли оперативно отримувати дані по працюючим магазинам. До цього вони публікували дані по працюючим магазинам в Twitter, але не всі знали про існування цієї сторінки. Ми ж вивели ці дані на карті з графіком роботи та іншою корисною інформацією, наприклад наявністю певних категорій продуктів у конкретному магазині.
Також у деяких мереж, таких як «Розетка» чи «Нова пошта» є на сайті власні карти, на які нанесені працюючі відділення. Ми змогли брати дані з них і переносити на свій сервіс. Невдовзі середні і великі бізнеси вже самі почали приходити до нас, щоб розмістити дані про свої точки, які працюють. Наприклад, «Епіцентр».
Ми стали додавати на карту нові шари і сформулювали для себе місію: ми виводимо на карту всі місця, де можна витратити гроші, тим самим підтримати економіку України. Тому що, на наш погляд, економіка відновлюється в першу чергу за рахунок реального сектору. Буде економіка – буде і перемога.
Для компаній, у яких немає айтішників, ми зробили Google Spreadsheets, які вони могли самостійно заповнювати руками – а ми потім ці данні наносили на карту. Наприклад, є мережа шаурми на 10 закладів, які таким чином передають нам дані про себе.
Також ми з партнерами запустили бота, через який умовний сервіс по ремонту взуття міг повідомити нам про те, що він працює. Хоча невдовзі після того, як про цей бот написали ЗМІ, в нього почали додавати те, що не можна продавати легально, наприклад, криптоферми, наркотичні речовини під виглядом медикаментів і проблему вирішили жорсткою премодерацією.
Чому Карта «залетіла»
Спершу ми запустили веб-версію. Коли вона почала користуватися успіхом, ми зрозуміли, що є запит на додаток для iOS та Android.
Ще на початку проекту я припустив, що основна частина наших користувачів – це умовно наші батьки, яки отримали наш попередній телефон. Це одразу вивело вимоги до сервісу: він має бути максимально простим, підтримуватися на більш старих телефонах та операційних системах.
В нашій команді всього один розробник, тому ми попросили ЛУН зробити нам максимально примітивний додаток – два розробника погодилися виділити на це час. А вже за два тижні існування наш iOS-додаток потрапив у топ Featured Apps в регіоні і протримались три тижні на першому місці рейтингу і досі там входить в топ-10.
Окрім того, минулого тижня ми потрапили в топ безкоштовних утиліт Apple і лишаємось у десятці найактуальніших додатків регіону. Це дає велике охоплення.
У нас на сьогодні майже 900 000 сесій, в додатках цифри скромніше – це десятки тисяч інсталів. Але цікаво, що середній час перебування в сервісі – 20 хвилин, тобто люди реально користуються сервісом. І це нас дуже тішить.
Найбільш активно нашу карту використовують у великих містах: Київ, Одеса, Львів. Нагадаю, що у Львові, де не було бойових дій і куди переїхало дуже багато людей, заклади харчування в перший місяць з початку повномасштабного вторгнення взагалі не працювали. Місцева влада просила їх відкриватися, щоб нагодувати переселенців.
Коли заклади тільки починали відкриватися, цей шар був дуже популярний, особливо в Києві. Сьогодні він більш актуальний в Харкові та Одесі.
Найпопулярніші шари на сьогодні: звісно ж, бензин, далі – продукти, далі – побутові товари, техніка і товари для тварин.
Коли ми додали заправки, ми зіткнулися з проблемою швидкого застаріння даних. Ми беремо інформацію про наявність палива на заправках по API, але наразі це дефіцитний товар, який швидко закінчується. При цьому, самі АЗС у кращому випадку оновлюють свої дані раз на декілька годин. Відповідно, поки людина доїде до заправки, яку ми показали як таку, де є бензин, на місцях виявляється, що його вже немає – людина даремно їхала. Ми просимо заправки частіше оновлювати свої дані, хоча коли на карті одночасно тисяча людей шукає заправку, то все одно є ймовірність, що комусь із них пального не вистачить. Є ідеї, як вирішити ці проблеми, скоро користувачі їх побачать на карті.
Чим корисна «Карта» для самого ЛУН
Під час війни бюджету на маркетинг немає, але маркетингові задачі лишаються – треба бути видимими. Тому ми постаралися знайти таку нішу, де б ми могли бути корисними, і тим самим залишатися у інформаційному полі, підтримувати видимість нашого бренду – що ми є, ми працюємо. Корисна карта якраз стала таким проектом.
Нас критикували, що, мовляв, коли ми наносимо на мапу якусь заправку, яка працює, вона може стати ціллю для російської артилерії. Насправді ж ми розміщуємо тільки ті дані, які є публічними. Сильна сторона ЛУН – агрегувати і структурувати, розкидані по сотням майданчиків, щоб показувати їх у зручному форматі.
Ми – стартап навпаки. Ми лагодимо економіку, але проводимо революції.
Традиційно стартапи дизраптять сфери економіки, переосмислюючи те, як щось працює і пропонуючи принципово нові рішення, у сподіванні, що користувачі оцінять вигоду і змінять свої звички на їх користь. В нашому ж випадку навпаки: війна зламала все, і у людей виникло бажання повернути, як було. Наша карта якраз і є таким інструментом, який допомагає споживачам отримати звичну йому послугу, яка стала недоступна через війну. Сходити в барбершоп чи купити корм коту.
В перші тижні війни неможливо було купити ліки в більшості міст, тому що більшість аптек не працювали. Ми закрили цю потребу, коли нанесли шар з працюючими аптеками і лікарнями. Трапився дефіцит з паливом – у нас є ці дані. Третій стрибок ми отримали, коли вивели шар з новобудовами, що відновили будівництво: в країні сотні тисяч інвесторів, які зараз задаються питанням, що там відбувається з їх новобудовою, втратили вони свої гроші чи ні. Ми показуємо, що будівництво в Україні продовжується, люди заходять і переконуються в тому, що країна відбудовується.
Ми не знаємо, де трапиться наступний дефіцит, але він точно буде, допоки триває війна і вже після початку відновлення. Наша задача – або актуалізувати той шар, або знайти джерела даних для цього шару і нанести новий.
Наша основна мета – щоб наша «Корисна карта» якнайшвидше стала некорисною. Це буде означати, що всі магазини, заклади, заправки працюють, економіка запустилась і «Карту» можна закривати.
З іншого боку, нам вдалося агрегувати велику кількість інформації і нанести на карту, показуючи працюючий бізнес. У цьому нас часто порівнюють з Google-картами, у яких якраз є функції для СМБ, але вони не можуть вчасно актуалізовувати дані. А у нас вийшло. Тому ймовірно ми знайдемо спосіб використовувати наші напрацювання вже після перемоги, але я поки що не можу уявити, як це буде.
