У зв’язку з російською військовою агресією з 24 лютого 2022 року на всій території нашої держави було введено воєнний стан, який згодом продовжили до 25 травня 2022 року. Обмеження, передбачені цим правовим режимом, можуть стосуватись безпосередньо суб’єктів господарської діяльності.
Основні моменти, які потрібно знати бізнесу, у зв’язку із примусовим відчуженням майна або використанням потужностей підприємств в умовах воєнного стану AIN.UA пояснили Катерина Цвєткова, радник GOLAW, адвокат та Ілона Миронова – помічник юриста. Вони також надали рекомендації щодо мінімізації можливих негативних наслідків таких заходів.
Фото в матеріалі: GOLAW
Так, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що військове командування разом із військовими адміністраціями в умовах правового режиму воєнного стану мають право:
- використовувати потужності підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони;
- примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності;
- вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави.
В яких формах можливе позбавлення майна в умовах воєнного стану?
Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» оперує двома основними поняттями:
- примусове відчуження майна – позбавлення власника права власності на майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, та яке переходить у власність держави для використання в умовах воєнного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;
- вилучення майна – позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління державним майном з метою його передачі для потреб держави.
Таким чином, майно бізнесу може бути передане у державну власність під час дії режиму воєнного стану лише у межах процедури примусового відчуження майна та за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
При цьому, законодавство не визначає, які саме види майна можуть бути примусово відчужені. Це може бути як рухоме (автотранспортні засоби, обладнання), так і нерухоме майно (будівлі, споруди тощо).
Хто може примусово відчужити майно бізнесу в умовах воєнного стану?
Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачає, що примусове відчуження майна в умовах воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
Слід додати, що відповідно до Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій» від 24 лютого 2022 року № 68/2022 утворено військові адміністрації; обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій; на базі наявних районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації.
Також важливо розуміти, кого саме законодавство відносить до військового командування, яке уповноважене приймати рішення про примусове відчуження майна. Так, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням є:
- головнокомандувач Збройних сил України,
- командувач Об’єднаних сил Збройних сил України,
- командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних сил України,
- командувачі (начальники) органів військового управління,
- командири з’єднань, військових частин Збройних сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань.
При цьому у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження майна здійснюється лише за рішенням військового командування без відповідних погоджень. Зауважимо, що станом на 06 травня 2022 року наказом Мінреінтеграції затверджено оновлений перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій.
Документальне оформлення примусового відчуження майна
Про примусове відчуження майна обов’язково складається акт. Необхідно прослідкувати за правильністю його складення, оскільки він виготовляється за єдиним зразком.
Даний акт повинен обов’язково містити наступні відомості:
- назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
- відомості про власника (власників) майна;
- відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);
- опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна – відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) – відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;
- сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив (прийняв) рішення про примусове відчуження майна зі скріпленням акта печатками військового командування та/або зазначених органів.
Право державної власності на майно, яке підлягає примусовому відчуженню, виникає з дати підписання акта.
В умовах воєнного стану примусове відчуження майна іноді може здійснюватись і за відсутності його власника. У такому випадку акт складається без участі власника і за першої можливості вручається під розписку особі, у якої відчужується майно, або її уповноваженому представнику.
Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню
Під час процедури примусового відчуження майна до складеного акта додається висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Отже, примусовому відчуженню майна має обов’язково передувати його оцінка, яку повинні здійснювати професійні оцінювачі. Однак у випадку неможливості залучення оцінювачів таку оцінку майна можуть здійснювати органи державної влади та місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно. Оцінка майна може бути оскаржена до суду.
У випадку незгоди з проведеною оцінкою майна, яке підлягає відчуженню, рекомендується вказати свої заперечення на зворотній стороні акта та, за наявності, посилатись на документи щодо реальної вартості майна. Тому за можливості представникам бізнесу варто заздалегідь провести інвентаризацію та ринкову оцінку майна, щоб надалі документально підтвердити свою позицію щодо вартості такого майна у разі його відчуження.
Отримання відшкодування вартості примусово відчуженого майна
Як зазначалося вище, примусове відчуження майна здійснюється за умови повного відшкодування його вартості: попереднього (тобто до безпосереднього відчуження майна) або наступного (яке здійснюється вже після відчуження майна).
Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі висновку про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене майно можливе після скасування правового режиму воєнного стану. Для цього колишній власник майна повинен звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.
Усі спори, пов’язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку.
Важливо, що у разі якщо після скасування правового режиму воєнного стану примусово відчужене майно збереглося, а колишній власник наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. Одночасно власник зобов’язується повернути грошову суму, яка була ним одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
Крім того, колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взаміну надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Використання потужностей підприємств для потреб оборони
Законодавство передбачає, що військове командування разом із військовими адміністраціями мають право використовувати потужності підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони. Однак, на відміну від примусового відчуження майна, порядок та умови здійснення цього заходу не деталізовано на законодавчому рівні. Попереднє або наступне відшкодування бізнесу збитків чи інші гарантії, компенсації законодавством також прямо не передбачені.
Якщо військове командування має намір використати потужності бізнесу для потреб оборони, то за можливості рекомендується забезпечити присутність компетентного персоналу для здійснення поточного контролю і документування всіх операцій з використання потужностей підприємства. Це особливо важливо у випадках, якщо на підприємстві можуть працювати лише особи, які пройшли спеціальну підготовку і навчання, або знаходиться складне комп’ютерне обладнання чи інші складні у використанні технічні засоби, легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини тощо.
Крім того, рекомендується скласти акт за аналогією з актом про примусове відчуження майна в умовах воєнного стану. Такий акт має бути підписаний представником підприємства, з одного боку, та представником військового командування, представниками військової адміністрації та/або місцевої ради, з іншого боку. В акті необхідно зазначити, яке саме майно підприємства буде використовуватись для потреб оборони, та яким чином.
Отже, в умовах воєнного стану можуть обмежуватись права і законні інтереси бізнесу. Однак застосування заходів правового режиму воєнного стану повинно здійснюватись відповідно до встановленої законодавством процедури. В той же час, кожна ситуація є індивідуальною, тому з метою мінімізації ризиків отримання значних втрат рекомендуємо звернутись за отриманням повної фахової консультації.
Автори: Катерина Цвєткова та Ілона Миронова, GOLAW
