«Дія City» як спеціальний правовий режим стартувала перед самою війною. Частина IT-спільноти покладала на неї великі сподівання, інші — недовірливо спостерігали. Треті скептично чекали, коли всіх почнуть туди «заганяти» і продумували способи спротиву. З початком повномасштабної війни все відійшло на задній план. Але зараз, коли країна оговтується від шоку, бізнес помалу повертається до роботи. IT виявилася однією з індустрій, яка встояла і продовжила сплачувати податки, підтримувати своїх фахівців і не тільки. І в багатьох представників IT-сфери виникає питання: а що там з «Дія City»?
А «Дія City» працює! Держава змінила вимоги до резидентів «Дія City» на час воєнного стану, аби як можна більше компаній змогли скористатися її перевагами. Про те, що це за зміни та що приваблює IT-бізнес в «Дія City» сьогодні, розповідає IT-адвокат, СЕО юридичної компанії Tretten Lawyers, Максим Носарєв.
Щодня кілька IT-компаній приєднуються до Дія City
Я, як більшість, вважав, що проект «Дія City», стартувавши за кілька днів до війни, заглохне через ту ж таки війну. Тому що, ну кому потрібен «білий» статус в обмін на +1,5% до оподаткування? Хто взагалі зараз буде займатися пошуком прихованих трудових відносин в IT-компаніях? Тим більше, що в найскладніший час ця індустрія чи не єдина в країні залишилася повністю дієздатною.
Яким було моє здивування, коли одного дня, зазирнувши до реєстру «Дія City», я побачив, що там було вже майже 200 резидентів. При цьому вони з’являються там рівномірно — щодня кілька нових компаній. Сьогодні їх вже 253!
Я був приємно вражений, коли дізнався, що найчастіше IT-компанії вирішують вступати до «Дія City» з патріотичних міркувань, з почуття власної відповідальності за долю країни. Тобто вони обирають «білий» статус для свого бізнесу не тому, що їх покарають, якщо вони цього не зроблять. А тому що хочуть жити в новій країні, де все буде законно, по-чесному. І готові почати з себе.
Звісно, що для успішного ведення і розвитку бізнесу самого почуття патріотизму замало. Все ж таки «Дія City» як альтернативний правовий режим дає і цілком конкретні переваги та вигоди. Адже працювати в рамках правового поля це, як мінімум, більш безпечно для бізнесу. Компанії отримують можливість спробувати працювати за новими для нас гіг-контрактами, обрати більш вигідну на даний момент систему оподаткування тощо.
Ми з колегами консультуємо СЕО, фіндиректорів та інших представників менеджменту IT-бізнесу з приводу доцільності для них вступу до «Дія City». Прораховуємо вигоди і потенційні збитки, аналізуємо, що очікує компанію за наявних умов в «Дія City» протягом найближчого часу, через рік, через 5 років. І хоча після цього частина компаній відтерміновує своє рішення про вступ, багато з них, побачивши картину свого майбутнього в «Дія City» з усіх боків, все ж вирішують приєднатися до нового правового режиму.
Податок на виведений капітал — цікава для багатьох опція
Одні з наших клієнтів — українська компанія, яка за своєю суттю є «виробничим цехом» для іншої великої міжнародної компанії. Тобто тут, на території України, вони не генерують дохід, а тільки створюють продукт. Їх єдиним замовником є материнська компанія в іншій країні. Зазвичай вони отримують від неї один платіж на місяць, який покриває всі витрати на діяльність в Україні.
І тим не менше, в силу певних обставин, специфіки застосування законодавства в нашій країні, вони все одно мають показувати певні доходи. А значить — сплачувати з них 18% податків.
Зараз СЕО цієї компанії готується переходити до «Дія City». Ключова причина — саме можливість позбутися цього податкового навантаження на умовно наявний дохід його бізнесу. Адже якщо, заходячи в «Дія City», вони оберуть опцію податку на виведений капітал і виводити капітал не будуть (а з точки зору структури бізнесу ніхто й не планував цього робити) — то вони будуть економити на податковому навантаженні, яке було до цього.
Також ця компанія має кількох найманих працівників з досить високими зарплатами — до $10k. Зараз бізнес сплачує близько 42% податків з неї. Якщо компанія стане резидентом «Дія City», а працівники залишаться на своїх місцях, це податкове навантаження одразу знизиться до 6,5%.
І тут мова не тільки про економію і збагачення. Ці кошти бізнес зможе інвестувати у розвиток, у створення нових робочих місць. Власне, для цього Дія City і передбачає саме такі умови.
Що змінилося в «Дія City» на час воєнного стану
Від самого початку було задумано, що компанії, які планують вступ до «Дія City», мають відповідати певним критеріям. На час воєнного стану в країні держава пом’якшила ці вимоги. Якщо бути більш точним — їх не застосовуватимуть.
Це рішення оголошено Постановою Уряду від 29.03.2022. Отже, про що йдеться мова.
- Критерій «компанія повинна мати не менше 9 найманих працівників і/або гіг-контракторів» — не застосовується. Тобто тепер компанія може мати, наприклад, 6 або і взагалі 1 працівника.
- Критерій «розмір середньої винагороди всіх працівників/гіг-спеціалістів має бути не менше, ніж еквівалент 1200 євро на кожного» — не застосовується. Тобто тепер компанії, які, можливо, не дуже добре почуваються під час війни і не можуть платити людям стільки, все одно мають можливість стати резидентами «Дія City» і скористатися перевагами цього правового режиму.
- Критерій «кваліфікований дохід від спеціальної діяльності становить щонайменше 90% від загального доходу» — не застосовується. Тобто тепер IT-бізнес може продавати шкарпетки і все одно залишатися резидентом «Дія City». Хоча маю сумніви, що хтось наважиться на такий перехід.
Для тих компаній, які вже є резидентами «Дія City», теж є невелике спрощення. За довоєнними правилами, вони мали б подавати щорічний звіт про відповідність певному переліку критеріїв. Під час дії воєнного стану в країні вони можуть цього не робити. Практичне значення цього пом’якшення — економія кількох тисяч доларів на підготовку звіту. І тим не менше — це крок держави на зустріч бізнесу.
Все краще, ніж ми собі уявляли. Принаймні зараз
Отже, як бачимо, влада не відсунула «Дія City» як проект у дальню шухляду через війну. Він працює і постійно розширюється.
Не виправдалися страхи багатьох представників IT-індустрії про те, що до «Дія City» будуть «заганяти» перевірками, законодавством, іншими методами. Зараз ми жодних ознак цього не бачимо.
А незадовго до війни один з СЕО компанії, що, якраз набувала статусу резидента, досить позитивно оцінив роботу офісу «Дія City». Він говорив про те, що представники проєкту дуже щиро і ефективно допомагають бізнесу переходити до нового правового режиму. І такі відгуки не поодинокі.
Звісно, це все не означає, що «Дія City» — панацея від усіх проблем IT-індустрії, що можна розслабитися і не озираючись вступати. Адже станом на сьогодні структура українських IT-компаній нерідко є досить заплутаною і неоднозначною. Та як варіант подальшого розвитку «Дія City» однозначно варта уваги.
Автор: Максим Носарєв, СЕО Tretten Lawyers
