Керівний партнер Trustme Law Firm Сергій Барбашин у своїй статті розбирається із особливостями податкового резидентства для українців, що виїхали за кордон.
У період воєнного стану відбувався масовий виїзд українців закордон. Для багатьох стало актуальним питання подальшої підприємницької діяльності чи працевлаштування, та відповідно сплати податків. Де саме виконати податкові зобов’язання та як уникнути подвійного оподаткування залежить від статусу податкового резидента.
Статус податкового резидента України
За загальним правилом, фізична особа є резидентом України, якщо має місце проживання в Україні. Цей статус не змінюється якщо наявне додаткове місце проживання в іноземній державі.
Якщо місце постійного проживання є одночасно в Україні, і за кордоном, то громадянин вважається резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки в Україні. Під центром життєвих інтересів розуміється: сім’я, навчання, робота, реєстрація підприємцем, майно, отримання пенсії тощо.
Якщо місце постійного проживання відсутнє у жодній з держав, а центр життєвих інтересів складно визначити, то громадянин є резидентом України, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів протягом податкового року.
Якщо жоден з наведених варіантів не підходить, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. Критерії визначення статусу податкового резидента визначені у п. 14.1.213. ст. 14 Податкового кодексу України.
Як підтвердити статус?
Довідкою-підтвердженням статусу податкового резидента України. Для її отримання фізична або юридична особа звертається до податкової інспекції за місцем реєстрації на території України. Подається заява про підтвердження статусу податкового резидента України (довільної форми).
Заяву можна подати особисто або через законного представника (безпосередньо у приміщенні податкової, відправити поштою, чи заповнити заяву онлайн).
Форму довідки затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2002 р. № 173. Довідка видається протягом 10 робочих днів.
Такий документ засвідчує, що особа є платником податків саме в Україні, як податковий резидент у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною країною.
Також, можна подати заяву про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел у зарубіжній державі, чи заяву про відшкодування уже сплачених податків на території зарубіжної держави. Заяви надаються за формами, які затверджені компетентним органом відповідної країни, з перекладом на українську мову. Податкові органи України зобов’язані підтверджувати статус податкового резидента на цих формах підписом начальника податкової інспекції та печаткою.
Скасування або втрата статусу резидента України
Законодавством не передбачено спеціальної процедури скасування або втрати статусу резидента. Вважається, що статус податкового резидента втрачається, якщо людина припиняє будь-який правовий зв’язок з Україною. Наприклад, відмова від громадянства України, повна зміна центру життєвих інтересів (продаж нерухомості, ліквідація компанія, припинення підприємницької діяльності, виїзд без повернення закордон тощо).
Однак відсутній спеціальний документ, що буде доказом втрати статусу резидента. Як і відсутній чіткий порядок, як саме та з яких підстав можна скасувати чи втратити статус.
Попри відсутність процедури, слід повністю виконати усі податкові зобовʼязання за минулі періоди та звірити відсутність боргів з податковою. Звертаємо увагу, що в окремих випадках, як то ліквідація фізичної особи-підприємця, податкова може здійснювати перевірку та нараховувати податкові зобовʼязання за останні три роки.
Набуття резидентства за кордоном
Критерії податкового резидента закордоном є схожими до українських. Як правило, країна буде вважати вас податковим резидентом, якщо ви:
- маєте місце постійного проживання в країні (оренда, власність тощо);
- ваш центр життєвих та економічних інтересів в країні перебування (зареєстрували бізнес, проживаєте в країні разом із сім’єю тощо);
- перебуваєте на території країни понад 183 дні.
Звісно є винятки та особливості, в тому числі для осіб, що набули статусу тимчасового захисту. Окрему увагу слід звертати на положення конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, при визначенні свого податкового резидентства. Конвенції можуть встановлювати окремі вимоги, особливості та критерії для визначення резидентства, а також встановлювати інші правила щодо оподаткування окремих податків (з роялті, дивідендів тощо).
На прикладі декількох країн розглянемо, як стають податковим резидентом іноземної держави
Формально статус тимчасового захисту або ж статус біженців — міграційне питання та прямо не стосується оподаткування. Проте, податкові органи деяких країн вже формують позиції щодо автоматичного набуття статусу податкового резидента внаслідок отримання тимчасового захисту. Певні приклади наведемо нижче.
Португалія
За загальним правилом, стати податковим резидентом країни можна через 183 днів проживання на її території. Статус резидента не набувається автоматично. Потрібно заявити про себе в місцеву податкову службу та підтвердити факт проживання довгостроковим договором оренди житла. На період допоки особа є нерезидентом призначається податковий представник. Він виконує функції посередника у комунікації з податковою службою.
Однак податкова вважає, що особа стає податковим резидентом автоматично після отримання тимчасового захисту та податкового номера. Оскільки при отриманні тимчасового захисту, вказується місцева адреса та «вважається», що особа буде проживати понад 183 дні. Якщо дані обставини йдуть всупереч вашим планам, можна як відмовитися від тимчасового захисту, так і надалі змінити адресу реєстрації з португальської на українську (чи будь-яку іншу).
Естонія
Законодавство встановлює, що фізична особа є резидентом Естонії, якщо особа має місце проживання в Естонії або перебуває в Естонії щонайменше 183 дні протягом 12 місяців.
Водночас податкове та митне управління прямо вказує на те, що Естонія вважає, місцем проживання біженців Естонію. Як наслідок, визнає податковим резидентом Естонії. Тому є можливість подати форму R, за якою особу призначають резидентом Естонії (детальніше читати тут):
Польща
В Польщі податковим резидентом вважається особа, що має центр життєвих інтересів на території Польщі або ж проживає понад 183 дні на території Польщі у податковому році (що дорівнює календарному). Окремих роз’яснень та уточнень щодо резидентства ми на сьогодні не знайшли.
США
Іноземці в США мають статус “іноземця, що тимчасово проживає в США”, крім випадків отримання грін-карти або ж громадянства США.
Податкового резидентства, особа набуває у випадку підпадання під тест на суттєву присутність (Substantial Presence Test).
Як розраховується Substantial Presence Test? Враховуються дні, проведені на території США:
- всі дні в поточному році;
- 1/3 від всіх днів минулого року;
- 1/6 від всіх днів в позаминулому році.
Фактично, якщо особа перебуває на території США протягом 183 днів в 1 році, то підпадає під критерії тесту. Якщо проживає в США лише один рік — формула залишається незмінною. Просто в інші два роки підставляємо нулі.
В той же час, якщо особа підпадає під тест суттєвої присутності, вона все ще можете вважатися іноземним нерезидентом, якщо:
- зберігає податкове резидентство в іншій країні протягом року; і
- має ближчий контакт із країною свого податкового резидентства, ніж із США (наприклад, проживає сім’я, нерухомість, підприємництво, тощо).
Наслідки набуття статусу податкового резидентства
Наслідком отримання статусу податкового резидента іншої країни є необхідність сплачувати податки з усіх доходів у такій країні. Відповідно, якщо у 2022 році ви стали податковим резидентом іншої країни, слід сплачувати податки за цей рік у новій країні. Окремо можуть виникати додаткові зобовʼязання, як то подача річної декларації з податку на прибуток тощо.
Звісно і тут не без винятків. Якщо на частину доходу податки були сплачені в іншій країні (як то податки на заробітну плату, дивіденди, податки фізичної особи-підприємця та інші), у країні податкового резидентства можливо декларування цього доходу без необхідності сплачувати податки або необхідно доплатити лише різницю до податків, які ви повинні були б заплатити у цій країні за такий вид доходу. Щоб остаточно визначатися з податками, слід керуватися договорами про уникнення подвійного оподаткування та податковими нормами нової країни резидентства.
Як залишитися податковим резидентом України
Кожен випадок визначення податкового резидентства є індивідуальним та не має універсального рішення. Однак можна взяти до уваги наступні фактори:
1. Виїзд за межі країни, де ви тимчасово перебуваєте або отримали захист. Тобто, уникати знаходження у країні понад 183 дні на рік.
2. Можна стверджувати, що перебування у країні тимчасового захисту не є постійним та викликане внаслідок війни. Надалі продовжувати оплату податків в Україні, а після завершення війни та спливу тимчасового захисту — повернутися до країни. Для підтвердження податкового резидентства додатково можна отримати довідку у податковій службі України.
3. Наявність громадянства України без наміру його змінювати, а перебування в іншій країні на підставі тимчасового захисту — вимушене. Тобто, це не є отримання посвідки на проживання внаслідок возз’єднання з сімʼєю, роботою чи відкриттям бізнесу.
4. Мати можливість підтвердити центр життєвих та економічних інтересів в Україні. Зокрема:
– сімʼя, близькі та родичі знаходяться в Україні, підтримання з ними звʼязку;
– бізнес, працевлаштування, статус фізичної особи-підприємця та сплата податків;
– наявність рухомого та нерухомого майна в Україні;
– інші звʼязки країною (участь в організаціях, заходах та діяльності по країні).
Вказані вище аргументи є лише орієнтовними. Завжди є ризики визнання країною перебування її податковим резидентом з необхідністю декларувати та сплачувати податки в цій країні. Особливо, якщо у новій країні перебування запущено бізнес, є винаймане житло на тривалий проміжок часу, відкрито банківські рахунки та зміщується центр життєвих інтересів.
Рекомендуємо перед визначенням податкового статусу ретельно проаналізувати чинне законодавство країни перебування, положення договорів про уникнення подвійного оподаткування та практику, рекомендації з визначення податкового резидентства.
Оскільки ситуація з тимчасовим захистом є новою, як і потенційні наслідки у вигляді автоматичного набуття податкового резидентства. Розраховуємо, що найближчим часом уряд України та ЄС сформують рекомендації для громадян та країн з цих питань.
Автори матеріалу: Сергій Барбашин, адвокат, керуючий партнер Trustme Law Firm; Ірина Сироїд та Олег Чіп, юристи Trustme Law Firm
