У платників ПДВ є проблеми з реєстрацією накладних, а строки спливають

Українські компанії-платники ПДВ зобов’язані реєструвати податкові накладні. Для платників ПДВ ця реєстрація — обов’язкова частина їхньої діяльності та умова для податкового кредиту. З початком повномасштабної війни реєстрацію призупинили, але відновили на кінець травня. Але разом по реєстрації з’явилась низка проблем: через збої в роботі реєстру, зміни до законодавства і подібне. В той самий час, накладні потрібно зареєструвати до 15 липня 2022 року.

AIN.UA спитав у експертів, з якими проблемами стикаються компанії-платники ПДВ, та які можливі шляхи їхнього вирішення.

Передісторія проблеми

Українські бізнеси, що сплачують ПДВ, мають по результатам своєї діяльності реєструвати податкові накладні в системі СЕА ПДВ. Це електронні документи, за допомогою яких платники ПДВ обраховують податкові зобов’язання та податковий кредит — суму, на яку платник ПДВ може зменшити свій податок).

Під час воєнного стану реєстрацію накладних призупинили. Тобто, від початку війни компанії могли продавати товари, виписувати податкові накладні, ТТН, виставляти рахунки та отримувати кошти, але реєструвати податкові накладні не могли (до форми накладної в системі просто не було доступу). Податковий кредит натомість могли формувати на основі первинних документів (тобто, офіційних документів про господарські операції: актів, рахунків, накладних тощо)

«Були зупинені строки реєстрації податкових накладних, що звільняло від відповідальності, а платникам податків дозволили формувати показники податкового кредиту на підставі первинних документів», — розповідає Андрій Реун, партнер та керівник практики податкового права в юридичній групі LCF.

Але з 27 травня 2022 року для платників ПДВ відновили цей обов’язок: Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX поновив строки реєстрації накладних, паралельно із цим у кабінеті відкрили доступ до форми податкової накладної. Це, як пояснює Реун, мало би повернути «довоєнний» порядок формування податкового кредиту та контролю за цим процесом. Але сталося не зовсім так.

Платники податків, які мають можливість реєструвати податкові накладні, тепер повинні зареєструвати податкові накладні за лютий-травень 2022 року та привести у відповідність дані податкової звітності. Але на цьому шляху є кілька проблем.

Процедура прийняття цього закону була занадто стрімкою, як у коментарі AIN.UA згадує Юлія Дроговоз, аудитор та віце-президент УСПП з питань податкової політики, а отже не було часу ані оцінити його норми, ані якось відреагувати на них.

«Ми тоді проаналізували цей документ, і зрозуміли, що буде багато проблем, зверталася із листами до податкової служби, до Мінфіну. Мабуть, приймаючи його, депутати не до кінця оцінювали усі наслідки», — говорить вона.

Про які саме складності для платників йдеться?

Складнощі зі спрощеною системою (2% податку)

Одна із проблем, на яку звертає увагу одразу кілька експертів з податкового права: взаємини платників ПДВ із тими компаніями, що також були на загальній системі, а потім перейшли на 2% спрощеної системи оподаткування.

• Як пояснив AIN.UA бухгалтер за освітою та підприємець Володимир Жук, перехід на 2% під час війни багатьом видавався зручним варіантом: якісь компанії перейшли на цю ставку з 1 квітня, якісь із травня. Але у них всіх утворився період, коли реєстрація накладних ще не працювала, і на спрощену систему вони ще не перейшли.
• Тож коли реєстр накладних відновив роботу, такі бізнеси мали би зареєструвати податкові накладні за той період: адже у них в цей час відбувалися господарські операції, вони продавали товари, надавали послуги й таке інше. Але для цього потрібно було би повернутись на загальну систему оподаткування.
• Реєстрація накладних такими бізнесами потрібна, зокрема, для того, щоб їхні контрагенти, що лишилися платниками ПДВ, могли отримати вхідні податкові накладні, сформувати податковий кредит, зменшити свої податкові зобов’язання.
• І виходить так, що якщо платник ПДВ купив товар у компанії, що перейшла на спрощену систему (і не реєструє через це накладні), то він лишається без податкового кредиту за певний період.

На цю саму проблему вказує і Юлія Дроговоз:

«Закон № 2260-IX позбавив тих платників ПДВ, які отримували товари/послуги у постачальників, що перейшли із загальної на спрощену систему оподаткування за ставкою 2%, можливості отримати вхідні податкові накладні. Оскільки останні зможуть зареєструвати свої податкові накладні та збільшити реєстраційний ліміт своїм покупцям лише після повернення на загальну систему оподаткування».

• Також можна згадати про компанії, які перебувають в окупації чи зоні бойових дій, і вочевидь не мають можливості реєструвати накладні. Зареєструвати ці документи (чи взагалі якось працювати із податковими сервісами) вони зможуть лише після звільнення.

«Тобто фактично, ті підприємства, що мають можливість виконати цей обов’язок (сплату ПДВ), мають це робити не лише за себе, але й за компанії-контрагентів, в яких такої можливості вже немає, або які перейшли на сплату єдиного податку за ставкою 2%», — говорить віце-президент УСПП.

Складнощі з лімітами

Із попередньою проблемою пов’язана й наступна.

• Якщо підприємство у декларації вказало свої зобов’язання за певний період, приміром, 1 млн грн, воно має тепер зареєструвати податкові накладні на 1 млн грн. Це можна зробити або за рахунок отриманого ПДВ на підставі вхідних податкових накладних (отримати їх іноді проблемно, про що ми писали вище). Або ж якщо компанія поповнить свій рахунок у казначействі своїми коштами. Тобто, у цій формулі завжди є або власні кошти підприємства, або інші кошти, які сплачували постачальники, як пояснює Юлія Дроговоз.
• Раніше у таких випадках використовували показник «сума перевищення» («SПеревищ»). Як це працювало до війни: компанія подавала декларації, система порівнювала задекларовану суму із зареєстрованими накладними, бачила позитивну різницю («суму перевищення»). І якщо компанія була сумлінним платником ПДВ, вона могла за рахунок цієї різниці дореєстровувати накладні без того, щоби поповнювати рахунок своїми коштами.
• Наразі ця система трохи зламалась, адже сума до сплати в бюджет формується не лише по зареєстрованих податкових накладних (тобто, оплачених до бюджету сум ПДВ). А за рахунок сум, задекларованих по первинних документах, або — не завжди і не повністю зареєстрованих сум податкового кредиту. А первинні документи не завжди означають, що компанія насправді все сплатила постачальнику, а він усе сплатив до бюджету.
• Тобто зараз формула із сумою перевищення дає можливість реєструвати податкові накладні фактично не за рахунок сплат, проведених до бюджету, а за рахунок не завжди підтверджених операцій. Що також вносить трохи хаосу до роботи системи.

Є ще одна проблема із сумою перевищення. Через те, що з березня по травень 2022 року дані в деклараціях платників ПДВ відображалися без реєстрації податкових накладних, показник «SПеревищ» зростав. Оскільки він зменшує суму реєстраційного ліміту, у певного числа платників цей ліміт може становити наразі від’ємне значення, пояснює Ігор Бєліцький, адвокат юридичної групи LCF.

Через це компаніям або потрібно поповнювати рахунок в СЕА ПДВ, збільшуючи реєстраційний ліміт за рахунок коштів з обігу, або скористатись так званим «другим реєстраційним лімітом» (визначається по п. 200-1.9. статті 200-1 ПК України).

На початку червня 2022 року, коли реєстрацію накладних знов відкрили, юристи писали і про інші проблеми: приміром в деяких компаній ліміти (тобто, гроші на рахунку) просто щезли, або працювали некоректно.

Проблеми із реєстрацією накладних

На цьому тлі ще слід згадати за технічні складності у роботі СЕА ПДВ: на початку червня, коли платники ПДВ уже мали би реєструвати накладні, система працювала зі збоями. Але й після відновлення роботи податкові накладні можуть реєструватися довго чи частково.

«Можете відправити до системи 500 накладних і вам прийде відповідь, що половина зареєстровані, половина ні, чи що всі зареєстровані, чи одна, передбачити це неможливо», — говорить Володимир Жук.

Це збільшує обсяги роботи для бухгалтерів, адвокатів та суддів, кабінети завалені справами, коли підприємці намагаються розблокувати заблоковані накладні. Поки підприємець доводить податковій, що із накладною та із операцією все гаразд, його контрагент не може отримати податковий кредит за той період.

За оцінками експертів, опитаних AIN.UA, ці складності можуть призводити до значних фінансових втрат українських компаній: це можуть бути суми в сотні мільйонів гривень чи більше.

Строки спливають

Ці проблеми підсилюються тим, що граничний строк реєстрації накладних: 15 липня 2022 року. До цієї дати мають зареєструвати накладні ті компанії, які мають можливість це зробити. Ті, в кого такої можливості немає (наприклад, у бізнесу на окупованій території), можуть це підтвердити. Порядок такого підтвердження та перелік необхідних документів має підготувати Мінфін. Але він ще цього не зробив, а строки спливають.