Фінансовий консультант, співзасновник iPlan Любомир Остапів у своїй статті розмірковує над регулюванням курсів валют, та яким воно має бути під час війни для того, щоб не шкодити економіці.

Важко долетіти в пункт призначення на повітряній кулі з численними дірками. Як не старається НБУ на льоту ставити латки, економічні закони гравітації діють. 

20 травня 2022 року прийняли постанову по вільні карткові курси для банків. Пояснення прозвучало як «боротьба з картковим туризмом». Деякий час банки займались благодійністю, продаючи долар по 32,5 грн при ринковому курсі близько 35.

Але за місяць стало ясно, що і законослухняні громадяни, і «схемщики» експлуатують всі можливі шпаринки. Вже 7 липня «ПриватБанк», і одразу за ним monobank визнали закони ринку і поставили безготівкові курси для фізичних осіб близько 35грн/$.

Крок за кроком валютне регулювання має повертатися до ринкових механізмів, і, здається, абсолютно всі підтримують цю думку. Міністр економіки повідомила, що поділ імпорту товарів на «критичний» та «некритичний» припинить своє існування з 9 липня. І дійсно, який у цьому поділі сенс, якщо поступово 90% товарів стали критичними для закупки за офіційним курсом 29,25?

Нацбанк анонсував пом’якшення для імпортерів і знімає з 9 липня свої обмеження на купівлю валюти та перекази її за кордон для некритичного імпорту товарів.

От тільки і далі ігнорується проблема пригнічення експорту фіксованим курсом 29,25 на продаж валюти. Хоча економічна політика мала би стимулювати експорт, адже це — не тільки податки, а й робочі місця. 

Ось що про це думають звичайні  ІТ спеціалісти, яких на кінець 2021 в Україні було 250 000:   

Сергій Галкін: «Уряд продовжує фіксувати курс для ФОП, змушуючи тих замислюватися про зміну податкового резиденства, але при цьому попросив ЄС роз’яснити, що українці, що виїхали, на 2022 рік можуть залишатися податковими резидентами України».

Інший, Сергій, Корнєв, пише: «По факту все, що можна зробити, це продати валюту у гривню по неринковому курсу, щоб тут валюту купувати при розрахунку за кордоном по ринковому».

Віце-президент великої ІТ компанії VistaCreate & Depositphotos додає у своєму Facebook:

«Можливо зі значно більшим розумінням суспільство до цієї подвійної політики буде ставитись, коли вона стане значно прозорішою — ліберазувати (дозволити) відкривати та користуватись валютними рахунками за кордоном, оплачувати з них зовньошньоекономічні контракти/імпортні товари та отримувати зовнішні прибутки на ці рахунки. Натомість встановити прозорий механізм комісії (нехай навіть у вигляді X% військового збору чи фонду макроекономічної стабільності) на розрахунки цими платіжними інструментами всередині країни.

Для суспільства буде прозоре використання спреду (а не так як відбувається зараз, коли виглядає так, що спред залишається у комерційних банків), а фізичні та юридичні особи матимуть змогу користуватись коштами для зовнішньоекономічних потреб без оплати скритого збору “за те, що в тебе є валюта”».

Радник Президента з економічних питань Олег Устенко додає: «Вже пора переходити до нормального ринкового курсу. Тим більше, що треба підтримати наших експортерів, і Міністерство фінансів, яке збирає податки, в тому числі і від імпорту».

За дослідженням львівського ІТ-кластеру, ІТ-спеціаліст створює в середньому 2,8 робочих місця у суміжних галузях. Тож 250 000 айтішників створюють ще додаткові 700 000. Отримуємо 950 000 робочих місць, які залежать від доходів українських ІТ-спеціалістів.  

Хоча НБУ публічно декларує  прихильність ринковому курсу,  для експортерів жодні перехідні кроки чи дата повернення до ринкових механізмів курсоутворення досі не озвучено. Офіційний та ринковий курс відрізняються на помітні 20%. Резервів на підтримку фіксованого курсу з кожним місяцем спалюється все більше. (мінус $4 млрд у червні). 

За словами голови НБУ Кирила Шевченка, однією з головних умов для переходу від фіксованого курсу долара є стабілізація експортних надходжень. За даними НБУ за перші п’ять місяців 2022 року експортна ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі $3,179 млрд. 

Чи варто очікувати збільшення експортної виручки і подальшого зростання при такому ставленні до одної з провідних експортних галузей 2022 року? Питання риторичне. Це вже не згадуючи, що великі ІТ-проекти потребують візитів до офісів замовників в ЄС та США, а бізнес-відрядження за кордон на 2-3 тижні з умовою повернення досі не дозволили. 

Поточне валютне регулювання з кожним днем зменшує бажання ІТ-спеціалістів залишатись у податковій резидентності України. А з ними зникнуть валютні надходження, внутрішнє споживання і робочі місця.  

НБУ у перші місяці зробив все можливе і неможливе задля фінансової оборони України. 

Потрібно сміливо діяти і далі, повернувши ринковий курс продажу валюти. Бізнес-експортери та імпортери мають бути в рівних умовах.  Якщо критичні державні закупівлі енергоносіїв потребують спеціальних умов, то НБУ видніше, як це забезпечити поза ринком.     

Давайте повертати регуляції до сприяння державній цілі «частка ІТ у 10% ВВП України».

Автор: Любомир Остапів, фінансовий консультант, співзасновник iPlan