В умовах війни важливо отримувати лише правдиву інформацію. На жаль, ворожі диверсанти чудово вміють поширювати пропаганду у Telegram та Viber під жовто-блакитними аватарами. То як зрозуміти, яким каналам довіряти, а яким ні?

AIN.UA зібрав перелік каналів, яким стовідсотково можно довіряти. І ще один – від яких варто терміново відписатися.

Канали-інфотерористи в Telegram

Від початку вторгнення рашистів, Центр протидії дезинформації в Україні у співпраці з партнерами та читачами здійснює постійний моніторинг, фіксацію та знищення ворожих ресурсів в інформаційному просторі. Після чого формує перелік каналів-інфотерористів, які поширюють дезінформацію, фейки та маніпуляції.

ЦПД рекомендує відписатися від цих каналів або не довіряти тому, що вони публікують:

  • Легитимный,
  • Легитимный Live,
  • Резидент,
  • Картель,
  • Сплетница,
  • Черный Квартал,
  • Херсон live (@kherson_live),
  • Бунтарь,
  • Скептик,
  • цибуля UA,
  • Криоген,
  • MediaKiller,
  • ЗеРада,
  • Шептун UA Украина Война,
  • Наблюдатель,
  • ОЛЬГА ШАРИЙ,
  • Женщина с косой,
  • Анатолий Шарий,
  • Украинский формат (@Ukrainian_format),
  • Украина. Спецоперация. Мониторинг (@MonitoringUA),
  • Медведь,
  • Open Ukraine | Открытая Украина (@OpenUkraine),
  • ХтоШо,
  • Украна новости (@ukrainetopnews).

Звичайно, це не повний перелік. Тому валиво навчитися відрізняти ризикові канали від тих, яким можна довіряти. Нижче ми збрали практичні поради від ЦПД, як це робити.

Верифіковані Viber-канали та чат-боти

Спільнот у Viber дуже багато, і простіше виявити ті, яким можна довіряти, аніж відловлювати розповсюджувачів фейків. Українська компанда компанії Rakuten, якій належить месенджер, підготувала перелік офіційних каналів та ботів, які публікують лише перевірену інформацію. Для створення повної картинки багато підписок не потрібно, вистачить наступних шести:

Як фільтрувати джерела в месенджерах

У Telegram і Viber багато каналів, що публікують непідтверджені політично-військові інсайди, суб’єктивні погляди на геополітичні відносини між Україною, росією, США, ЄС тощо. Як повідомляють в ЦПД, у них є низка спільних рис:

  1. Найчастіше це – анонімні канали, що регулярно репостять (цитують) одне одного та мають дезінформаційну тональність.
  2. Ці канали-інфотерористи об’єднані у т.з. сітки.
  3. Мета створення сітки – швидке поширення інформації на певну аудиторію.

Тому обов’язково звертайте увагу на тип каналу. Це може бути канал держустанови, авторський паблік, канал ЗМІ, анонімний канал або агрегатор інформації (сервіс, що збирає інформацію з різних джерел, найчастіше про фейки та «вкиди»). Два останніх типи найбільш ризикові з точки зору дезінформування, оскільки зазвичай посилаються на анонімний авторитет та не несуть жодної відповідальності за надану інформацію.

Анонімний авторитет – поширений прийом пропаганди для введення в оману. Активно використовується у соцмережах та ЗМІ. Ім’я авторитету не повідомляється, або заміняється на займенник. При цьому може здійснюватися цитування документів, оцінок експертів, звітів, свідків та інших матеріалів, які необхідні для більшої переконливості.

Приклад: «Наші джерела» в СБУ інформують, що о 4 годині ранку 6 червня 2022 року з території Білорусі почнеться наступ на Україну.

Посилання на неіснуючий авторитет додають інформації солідності і збільшують вагу в очах аудиторії. При цьому джерело не ідентифіковане, і жодної відповідальності за помилкове повідомлення ніхто не несе.

Якщо повідомлення в ЗМІ починається словами «джерела інформують» або «експерти підтверджують» – це не повноцінна інформація, а часто навпаки – дезінформація.

Інформаційна гігієна не менш важлива для перемоги у війні, аніж пряме розвінчування фейків. Це важлива складова частина суспільного супротиву рсійським загарбникам, боротьби в тилу і на передовій.

Важливо розуміти, що інформаційна гігієна – це не лише для журналістів, чиновників чи волонтерів, вона стосується кожного. AIN.UA закликає не споживати фейки і поширювати лише достовірну інформацію.