6 серпня 2022 року повідомили, що Офіс президента готує новий проект податкової реформи, який передбачає різке зниження податків. AIN.Business зібрав головне, що потрібно знати про дану реформу.

Яка концепція реформи?

Заступник очільника Офісу президента Ростислав Шурма, – в економічній сфері це третій посадовець після голови НБУ і міністра фінансів, – розповів в інтерв’ю для Forbes, що нова податкова модель «10-10-10» передбачає:

  • 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО та 10% – ПДВ, скасування ЄСВ та воєнний збір 3%;
  • майже повне скасування всіх пільг;
  • посилення відповідальності за порушення податкового законодавства;
  • такі речі, як, наприклад, доступ Податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків.

Заступник керівника ОП додає, що в ній немає нічого унікального, адже в США відповідальність за порушення сплати податків є однією з найбільших правопорушень. Більше того, така модель допоможе державі стати конкурентною в податковій сфері та дасть серйозний імпульс економіці в довгостроковій перспективі. Станом на серпень 2022 року в уряді не знайшли консенсусу щодо цього питання, але Ростислав Шурма має надію, що нову податкову модель ухвалять протягом найближчих пів року. 

За що критикують?

Реформу «10-10-10» критикують за можливе суттєве зниження податкових надходжень до бюджету, створення офшору в Україні та невідповідність європейським нормам. Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай пояснює в матеріалі «Економічна правда», чому дана реформа не буде успішною. AIN.Business наводить головні пункти. 

  1. Концепція такої реформи занижує прогноз податкових надходжень за теперішнього оподаткування. У порівнянні з моделюванням фіскального розриву Центру економічної стратегії, річні надходження занижені на 112 млрд грн. 
  2. Автори реформи зазначають, що втрати бюджету від зниження податків та ЄСВ оцінюються в 622 млрд грн. Якщо зробити розрахунок, то Мінфіну потрібно додатково знайти майже 23 млрд грн щомісяця. А пропоновані компенсатори є деструктивними для економіки й перспективи збирати навіть озвучені 1 млрд грн в місяць виглядають дуже сумнівно. Адже найбільші активи зараз зруйновані, або знаходяться на тимчасово окупованій території. 
  3. Автори уникають пояснень, як планують компенсувати значний додатковий дефіцит місцевих бюджетів через зменшення ПДФО та податку на прибуток. І це підважує найуспішнішу українську реформу – децентралізацію, підточує стійкість та спроможність місцевих громад.
  4. Покладання на те, що донори та міжнародні фінансові організації закриють додатковий фіскальний розрив є безвідповідальним – навіть на сьогодні донори не покривають усього дефіциту бюджету, що змушує НБУ вдаватися до емісії. 
  5. Пропонована ставка ПДВ є нижчою за мінімальну стандартну ставку у 15%, встановлену Євродирективою 112, та суперечить зобов’язанням щодо гармонізації із законодавством ЄС, які взяла на себе Україна в рамках євроінтеграції. 

«Вони пропонують підтримати бізнес за рахунок зниження пенсій і зарплат бюджетникам, адже скасування ЄСВ означає, що Пенсійний фонд недоотримає близько 350 млрд грн на рік», – додає Голова парламентського комітету з питань оподаткування Данило Гетманцев.

Аргументи «за» від співавтора реформи

Андрій Длігач, один із авторів реформи, наводить аргументи на критику. Forbes публікує:

  1. «Про Пенсійний фонд» – скасування ЄСВ, гроші з якого надходять у Пенсійний фонд і фонди соцстрахування, принципово не вплине на стан справ Пенсійного фонду (ПФУ), адже його доходи не покривають видатки на пенсії, зарплати та лікарняні. Ці виплати дотуються із держбюджету за рахунок коштів, зібраних з інших податків та зборів. 
  2. «Про суперечність боротьбі з офшорами» – дана модель зробить Україну привабливою для інвестування. При такій реформі ми будемо далеко не офшорними і податкове навантаження залишатиметься середнім. Запропонована система є перехідною – для запуску економічного відновлення й зростання. 
  3. «Автори уникають пояснень, як планують компенсувати значний додатковий дефіцит місцевих бюджетів через зменшення ПДФО та податку на прибуток» – не виникає додаткового дефіциту. Задачею моделювання було збереження місцевих видатків незмінними. Обговорюється, як допомогти громадам залучити більше інвесторів і бізнесу. Зростання ділової активності в регіоні\громаді є передумовою збільшення місцевих бюджетів.
  4. «Покладання на те, що донори та міжнародні фінансові організації закриють додатковий фіскальний розрив є безвідповідальним»:
  • для українських підприємців офшорами вже є країни Балтії, Польща, Болгарія, Чехія, Румунія та інші країни ЄС. Україна навіть за умов податкової реформи не стане офшором;
  • додатковий фіксальний розрив буде тимчасовим;
  • чим швидше Україна зможе самостійно фінансувати власні видатки, тим швидше міжнародні партнери зможуть зменшити підтримку;
  • підтримувати розвиток більш ефективно, ніж підтримувати проїдання.
  1. «Пропонована ставка суперечить зобов’язанням щодо гармонізації із законодавством ЄС»:
  • З часів COVID-19 усе більшекраїн ЄС вдаються до зниження ставок ПДВ;
  • 112-та директива чітко вкахує, що протягом перехідного періоду можуть бути відступи щодо кількості та рівня ставок. 

Чи проголосує парламент за дану реформу

За думкою члена парламентського комітету з питань оподаткування Мар’яна Заблоцького, прийняття даної реформи є нереалістичним. Тому що це означатиме зменшення доходів до бюджету на третину. Парламент може підтримати лише зменшення або часткове скасування ЄСВ. Але найбільшою перепоною на шляху втілення концепції «10-10-10» стануть вимоги відповідно до директиви Ради ЄС та програми BEPS, які підписала Україна в рамках євроінтеграції. Вони покликані забезпечити здорову конкуренцію на європейських ринках, а також запобігти виведенню грошей в офшори.

Що стосується бізнесу, то для нього найважливіша умова — прогнозованість. 

«Не таке страшне у нас податкове навантаження, як постійна зміна умов адміністрування цих податків, — каже виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації Ганна Деревʼянко. Візьмемо хоч би весняну лібералізацію. Не минуло й трьох місяців, як парламент взявся скасовувати прийняті у березні-квітні закони».