Україну можуть ввести до зони безкоштовного європейського роумінгу. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Редакція AIN.UA розповідає, що це означає.
Що сталося
Ще у квітні європейські та українські оператори підписали заяву про наміри співпрацювати задля забезпечення безкоштовного роумінгу між Євросоюзом та Україною. Пізніше у липні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна планує незабаром приєднатися до роумінгового простору ЄС. А нещодавно, 14 вересня, Урсула фон дер Ляєн повідомила про свій приїзд до Києва та зустріч із Володимиром Зеленським. Саме для того, щоб обговорити тему роумінгу.
Що це означає для абонентів
Наскільки можна зрозуміти із стислої комунікації офіційних осіб ЄС, мова йде про приєднання України до деяких міжоператорських угод, що діють в Євросоюзі. Результатом цього приєднання має стати розповсюдження на абонентів українських операторів особливого режиму обслуговування в роумінгу, коли вони перебувають на території держав-членів ЄС.
«Цей режим відомий як RLAH (Roaming Like At Home, «роумінг як вдома»), тобто обслуговування в роумінгу за тарифами домашньої мережі. Це означає і збереження безкоштовних вхідних дзвінків та СМС, і ті самі обсяги передплачених послуг тощо. Коротше кажучи, перебування в роумінгу не повинно нічим відрізнятися від перебування вдома», — каже експерт телекомунікаційного ринку Роман Хіміч.
За його словами це комфортний варіант для абонентів, їм не треба хвилюватися через можливу нестачу грошей на рахунку. Раніше українці могли лише мріяти про такі умови. Роумінг та міжнародний зв’язок були для операторів єдиним джерелом валютних надходжень, тож в них не було мотивації надавати такі послуги безкоштовно.
Не було такої мотивації і в європейських операторів, які обслуговують українських абонентів в себе вдома. Хіміч пригадує, що свого часу впровадження RLAH спричинило суттєве зменшення операторських доходів, через що європейські оператори опиралися йому як могли.
Поява RLAH на 100% є результатом регуляторного впливу, тобто політичного рішення Єврокомісії. У випадку третіх країн, як от України, політичного рішення не було, тож європейські оператори вилучали з цього максимальну користь.
«Війна радикально змінила ситуацію із роумінгом в Євросоюзі. По-перше, масова вимушена і, скоріш за все, тимчасова міграція до ЄС мільйонів українських абонентів поставило перед нашими операторами питання як утримати цих людей в своїх мережах. Як запобігти сценарію поступової відмови цих людей від послуг українських операторів.
По-друге, в ситуації вимушеного перебування за кордоном люди мусять активно телефонувати в Україну, використовувати звичні номери для аутентифікації в різноманітних сервісах. Все це було неможливо за умов звичного роумінгу. Виникла потреба надати українцям можливість обслуговуватися за кордоном як вдома», — пояснює Хіміч.
Після початку повномасштабної війни така можливість була надана в рамках тимчасових угод між українськими та європейськими операторами. Оскільки такі угоди не є вигідними для європейців, кожен з українських операторів зміг домовитися про дещо різні умови. Це призвело до того, що кожен з українських операторів пропонує своїм абонентам в ЄС суттєво відмінні умови.
