Українське дизайн-агентство Nobr Agency опублікувало кейс про те, як 2018 року розробило бренд та фірмовий стиль для одного із найбільш відомих благодійних фондів України, що сфокусований на допомозі армії — «Повернись живим».
Цей фонд починався як громадська ініціатива допомоги військовим і ветеранам і за шість років став однією з найбільших організацій України у цьому напрямку, запустив власне медіа і аналітичний центр. Про нього пишуть видання рівня Bloomberg або MIT Technology Review, на його Facebook підписані мільйони людей, і є навіть люди, що роблять тату з його логотипом.
Про історію створення нового лого та айдентики фонду AIN.UA розповідає Олег Кравчук, засновник Nobr Agency.
Як почав займатися цим проектом
2014-2015 року я був одним із тих маловідомих волонтерів, що допомагають військовим. Але поступово я зрозумів, що ефективність такої роботи падає, а у волонтерів, що займаються цим масштабно та професійно, виходить краще. Тож на якийсь час я відійшов від волонтерського руху, але цікавість до цієї діяльності лишалася.
Чи то 2016, чи то 2017 року мій товариш Олексій Новіков (тепер креативний директор «Повернись живим») покликав мене познайомитись із тодішнім керівником фонду та його засновником Віталієм Дейнегою. На тій зустрічі ми власне й проговорили задачу оновити айдентику фонду, змістити фокус із суто військової допомоги на ширший спектр. Адже на той момент фонд допомагав військовим, що повернулися додому, лобіював створення Міністерства у справах ветеранів і тому подібне. Зрозуміло, що проект був про боно.
Як працював над айдентикою
Спочатку завдання було: відновити і трохи полегшити чинне лого, бо воно робилося колись давно і, як-то кажуть, нашвидкуруч. Тоді воно виглядало як щит зі смужкою та серцем:
Ми пропрацьовували різні поєднання та елементи, і презентували фонду варіанти. Але пам’ятаю, що то був рестайлінг, а Дейнега, подивившись варіанти, попросив пропрацювати тотальний ребрендинг. Тоді я взяв період у чотири місяці, щоб займатися цією задачею. Зрозумів, що потрібно прибрати взагалі все зайве, всі кольори, лишити основний елемент — серце:
Ми розробили чотири концепції, одною з яких була чинна айдентика. Було вкрай важливо у цьому віжуалі правильно донести комунікацію бренду. Взагалі, мені здається, дизайнер — це перекладач, який займається перекладом словесної комунікації на візуальну мову. Він звісно може помилятися з перекладом, але його завдання: правильно зрозуміти, що хочуть сказати люди, і «перекласти» це візуально. Тож це і було моє основне завдання.
За результатами цієї аналітичної роботи я підготував презентацію команді фонду. На той момент (як і зараз) волонтери ставилися до своєї діяльності не просто як до роботи, а як до чогось більшого і важливішого. Тож і радикальні зміни сприймали трохи консервативно. Але зрештою команді сподобалася нова айдентика і ми її реалізували.
Чому айдентика — саме така
Робота над новим логотипом, і в цілому, новою айдентикою фонду була непростою, адже треба було брати до уваги купу нюансів.
Потрібно було підкреслити аполітичність, прозорість та чесність фонду. Щоб кольори та стилістика не асоціювалися з іншими фондами, а також політичними партіями або брендами. Адже на той момент волонтери мали від населення серйозну довіру і багато політичних сил були зацікавлені «примазатись» до того руху.
У нас були й інші кольорові обмеження: на той момент дуже багато фото про війну показували військових на тлі природи, це означало багато зеленого, строкаті важкі темні кольори. Якщо накладати на таке зображення кольоровий (і надто — кольору хакі) логотип, він лише додасть «каші». Тож я подумав, що логотип має бути максимально простий: текст, серце і контури. Адже старий логотип містив чотири кольори і складні форми, це ускладнювало масове брендування продукції.
Ще один технічний аспект: лого мало наноситися гравіюванням на різні предмети та обладнання (на момент розробки це були тепловізори). Забагато дрібних деталей робило би зображення нечітким та незрозумілим.
Також ми враховували і необхідність маркування ящиків або коробок (які простіше всього маркувати трафаретом). Це був ще один аргумент на користь простоти логотипу, простих контурів та ліній, які би дозволяли дуже бюджетні нанесення.
Важливо було розповідати про український фонд українським шрифтом. Часу на розробку нового не було, тож скористалися рішенням від кременчуцького шрифтовика Сергія Ткаченка.
Ми хотіли, щоб дизайн лишався функціональним та динамічним, гнучким і дешевим в реалізації, максимально упізнаваним. При такому варіанті, як зараз, достатньо взяти аркуш офісного паперу чи білу стіну, і вже можна відтворити лого.
Якщо потрібно забрендувати якийсь меседж, можна лишити серденько, і додати якісь інші два-три слова: бренд все одно лишиться впізнаваним.
І цей бренд пішов у маси, наскільки знаю, люди навіть робили тату із ним. Це історія — передусім про системність та компетентність.