Як змінюється діловий етикет через війну та відключення світла

Від початку жовтня росіяни посилили обстріли українських міст, через це страждають енергетичні мережі, і багато домівок та офісів сидять без світла. У людей не завжди є доступ до зв’язку чи інтернету, тож AIN.UA звернувся до експерта з ділового етикету Анни Чаплигіної з питанням про те, чи змінилися норми поведінки під впливом таких екстраординарних обставин.

Наводимо коментар експерта нижче:

«За останні три роки ми зіштовхнулися із пандемією та війною. Як і раніше, хотіла би підкреслити: є загальні принципи етикету, а є конкретні рішення. Якщо змінюються обставини — змінюються рішення. Але принципи лишаються ті самі: принципи ставлення до інших та їхніх ресурсів із повагою, довірою та доброзичливістю.

Поясню на прикладі. Під час пандемії тимчасово зник один із найвідоміших ритуалів ділового етикету: потискання руки. Його заміняли різними ритуалами, що зменшували небезпеку передачі інфекції: вітання ліктями, намасте, вітання на відстані. Конкретне рішення (рукопотискання) змінилося з огляду на обставини. Але принцип: проявити повагу та потурбуватися про безпеку іншого — лишився. Просто на момент пандемії подати руку стало означати не прояв поваги, а навпаки — небезпеку.

І сьогодні через війну, небезпеку та блекаути ми повертаємось до того самого принципу: наскільки можливо у постійно мінливих обставинах, намагатися зберігати чужі ресурси, не зловживати ними. Моє визначення поважного ставлення — ощадливе ставлення до ресурсів іншої людини, хай то буде час, особистий простір, увага чи гроші, не зловживати ними, брати саме стільки, скільки потрібно для вирішення робочої задачі.

Саме тому вважається неввічливим писати в особисті повідомлення текст десятьма баблами замість одного, або ж запізнюватися на зустрічі: у першому випадку людина зловживає увагою, у другому – часом іншого.

Відсутність світла та інші ризики, які нам принесла війна, лише актуалізують ці принципи, підходи ощадливого ставлення до ресурсу інших людей. Приміром, якщо у вас призначений відеокол, на який ви жодним чином не встигаєте (або ж світла немає), варто якомога швидше попередити про це.

Більше того, саме зараз проявляється важливість ще одного правила: варто за замовчуванням бути ввічливим, не запізнюватися, цінувати ресурси інших людей. Щоб у момент форс-мажору до вас поставилися з розумінням. Адже якщо ви раніше зловживали чужою довірою, то навіть обʼєктивні обставини нині можуть викликати лише додаткове роздратування.

Ще одна практична порада на випадок, якщо у вас зривається призначена зустріч, дзвінок або кол: перекиньте м’яча іншій стороні. Наприклад, якщо бачите, що на момент колу не буде світла і немає можливості його знайти десь поблизу: повідомте іншу сторону про обставини і перепитайте, як і коли їй буде зручніше. Можливо, інша людина вільна і може дочекатися вас, щойно у вас зʼявиться можливість вийти на звʼязок. А можливо, запропонує перенести зустріч на інший день, якщо сьогодні у людини вже немає вільних вікон.

Ще одне важливе правило: максимальна відкритість. Коректно і чесно описуйте реальність. Не намагайтесь чогось приховати, щоб виглядати краще. Репутація надійності (і навпаки) у такі часи кується дуже швидко. Війна скінчиться, ми переможемо, а зв’язки та репутація залишаться. Ви зараз інвестуєте саме у свою майбутню репутацію».