В EdTech-компанії Laba, яка продає бізнес-курси, від деяких кандидатів вимагають знання російської мови. В компанії стверджують, що не продають курси в росію та білорусь, і ця навичка потрібна лише для менеджерів по Казахстану. Але чомусь не пишуть про це у вакансіях. Редактор AIN.UA розбиралась у ситуації.
Що сталося
Українськомовному кандидату на посаду менеджера у відділ продажу Laba Group у фідбеку на заявку рекрутер написала, що для роботи потрібно обовʼязково мати змогу спілкуватися російською. Через те, що кандидат, який побажав зберегти анонімність, говорить лише українською, його кандидатуру відхилили.
Це не вперше, коли Laba потрапляє в мовний скандал. Раніше компанію звинувачували у тому, що українським студентам продають курси російською. Окрім того, за словами PR-менеджерки «Інституту когнітивного моделювання» Надії Потоцької, Laba «відмовляла українськомовним людям в роботі, бо треба російськомовних. Є інформація від різних людей в різних час». Докладніше про це у вересні 2022 року писав Vector.
Тоді співзасновник Laba Андрій Гайдут заявив у коментарі виданню, що доказів таких відмов з боку рекрутерів його компанії не побачив. Співрозмовниця Vector, якій відмовили у працевлаштуванні через відмову спілкуватись російською, не змогла знайти переписку з рекрутером від 2020 року, і прокоментувала ситуацію лише зі спогадів.
Цього разу відмова на скріншоті зафіксована (ми заблюрили персональні дані рекрутера та кандидата, але відомо, що лист був відправлений з пошти Laba співробітником компанії).
Що кажуть в Laba
Андрій Гайдут не заперечив факт вимоги знання російської мови від україномовного кандидата, і цей кейс прокоментував так:
«Наші курси продаються через відділ продажу. Тобто, доволі часто сейлз-менеджер перед продажем спілкується з клієнтом по телефону. Для того, щоб продавати курси клієнтам з Казахстану, потрібно знати російську мову, так як у більшості випадків комунікація з ними ведеться саме російською.
У нас є менеджери з продажу, які можуть спілкуватися казахською мовою, але їх набагато важче шукати. Думаю, ця ситуація зміниться, коли ми відкриємо офіс в Казахстані.
Серед сейлзів в Україні є ті, хто продають курси англомовним клієнтам. У їх випадку необхідно знати англійську мову. По вакансіям на інші позиції таких обмежень немає (але, думаю, через півроку ми не будемо наймати людей без знання англійської)».
За словами кандидата, такої вимоги вказано не було і вона зʼясувалась лише в процесі переписки з рекрутером.
«Ми не вказуємо серед вимог до кандидатів необхідність знати російську мову. Така вимога може бути тільки для сейлзів, що продають наші курси в Казахстані або країнах Балтії», – підтверджує Гайдут.
Він також додав, що у майбутньому компанія буде більш прозоро «комунікувати цю особливість у вакансії «сейлз-менеджер» через «міскомюнікейшен» з однією з кандидаток.
«У вакансії на «сейлз-менеджера» ми не вказали, що сейлзи, які продають курси в Казахстані, розмовляють з частиною клієнтів російською мовою. Наша рекрутерка наголосила на цій вимозі у спілкуванні з кандидаткою, але не розповіла, що це стосується тільки частини клієнтів з Казахстану та країн Балтії. Зі сторони це виглядає, як відмова з нашої сторони. Насправді, це помилка в нашій HR-комунікації. Будемо виправлятися. Просимо вибачення у кандидатки», – запевнив він.
Трохи контексту
Як зазначив Гайдут, Laba Group — це міжнародна EdTech-компанія з офісами в Києві, Варшаві, Стамбулі, Будапешті, Празі та Бухаресті. В кожній країні працює локальна команда, що спілкується двома мовами — локальною (наприклад, польською) та англійською.
«Українська команда продає курси на ринку України. Громадянам росії та Білорусі ми курси не продаємо. Але ми продаємо курси в Казахстані та країнах Балтії», – пояснив він.
В коментарі Vector Андрій стверджував, що продажі курсів клієнтам з рф та білорусі зупинили вже 24 лютого, та оголосили про це 14 березня, коли співробітники вже були у безпеці. До 24 лютого всю комунікацію на українському ринку Laba вела російською мовою. Зараз це змінилося, і компанія звертається до українців в першу чергу українською. Компанію також звинувачували у накрутках ботів в соціальних мережах, але Laba відхрестилась від них.
Чому це важливо
З моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну, окупанти наробили багато горя людям лише за те, що вони мають проукраїнську позицію та воліють говорити українською мовою. Ця рана ніколи не загоїться. Тому цілком логічно очікувати від українців обурення на вимогу користуватися російською мовою в роботі з-боку українських роботодавців.
Компаніям, які обслуговують клієнтів у Казахстані, можна порадити хіба що одразу прозоро вказувати у вакансіях причини вимоги до кандидата володіти російською. Інакше, якщо така вимога зʼясовується лише у приватному листуванні з рекрутером – ба більше! – стає причиною для відмови у працевлаштуванні, її можна розцінити як дискримінацію за мовною ознакою. Така дискримінація в Україні, по-перше, незаконна, а по-друге, може спричинити не дуже приємні репутаційні наслідки для роботодавця.
